УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

"Океан Ельзи": "Ми розлучилися з Гудімовим не через гроші або жінок"

2,4 т.
'Океан Ельзи': 'Ми розлучилися з Гудімовим не через гроші або жінок'

"Океан Ельзи" приїхав до редакції "Сегодня", щоб вперше представити укомплектований склад

Останній рік став самим бурхливим в житті "Океану Ельзи". Колись найбільш стабільну групу один за іншим покинуло більшість музикантів, що спричинило чутки про диктаторські замашки Вакарчука і розпад "Океану". Проте, майже повністю змінивши склад, Вакарчук представив оновлену групу кращим чином - випустивши черговий сингл "Без бою" і пообіцявши до вересня новий альбом. - Океан Ельзи "записав новий сингл" Без бою ". Як ми розуміємо, це дебют у складі групи нового гітариста? Вакарчук: - "Без бою" народилася останньої в ході завершальних сесій звукозапису. Написав я цю пісню в кінці березня-початку квітня. Прийшов якось ввечері додому, подивився якийсь дуже смішний фільм, і відразу сів за піаніно. Ніякого відносини до мого стану в той момент це не мало. Хоча текст пісні - про пережиту мною особисто ситуації. - Група недавно з'їздила до Лондона, де пройшлася по Еббі Роуд - відчувався пієтет "старого бітломана"? Вакарчук: - Лондон - місто не тільки " Бітлз ". Хоча поблизу студії" Еббі Роуд "і знаходиться магазинчик-кафешка, присвячений" Бітлз ", в самому місті цією групою і не пахне. Звичайно, ми пройшлися по знаменитій" зебрі ", але я розумію, що спочатку була просто музика. А все інше - студія, знаменитий пішохідний перехід, по якому вони ходили - в минулому, і ніякого відношення до того, що ми слухаємо на пластинках, не має. Для мене Лондон - це насамперед двоповерховий червоний автобус і купа індусів, причому, серед них є й ті, хто ходить в діамантах і їздить на "Бентлі". - Тоді поговоримо про справи "Океану Ельзи" - через менше року після відходу з групи Хусточки і Шурова, вас залишив ще один із засновників групи, Гудімов. Якщо у випадку з відходом перших двох все пояснювали виключно творчими розбіжностями в групі, то Гудімов заявив, що його відхід - вимушений, а група обмежилася дуже лаконічним коментарем. Що відбулося насправді? Глінін: - "Океан Ельзи" - не просто музиканти, які грають на своїх інструментах. Якщо колектив складається з однодумців, які рухаються в одному напрямку, працюється всім добре. Якщо ці настрої розходяться - важко щось зробити. У нас з Пашею просто розійшлися погляди на те, як і що робити. Було важко працювати. Насправді нічого трагічного не сталося, але навряд чи комусь з нас це приємно. Вакарчук: - Дійсно, ми втратили творчу зв'язок. Може бути, не вам особисто, а журналістам, хочеться почути те, що можна було б винести на перші шпальти газет. Але цього немає насправді. Не присутні ні гроші, про які розповідали, ще й приплели якісь особисті мотиви, жінок. Таке вже люди понаписували! Я думаю, музика тільки виграє після того, як з'явилися два нових музичних проекту. - Ви з Гудімовим підтримуєте приятельські стосунки? Вакарчук: - Я скажу про себе - наші відносини зараз такі ж, якими були й раніше. - Ти слухав його дебютний альбом? Вакарчук: - Так, але якщо ми почнемо хвалити, скажуть, що ми штучно це робимо, якщо почнемо лаяти, скажуть: "А що їм ще залишається?" Є у мене одне формулювання, і я думаю, вона абсолютно буде виправдана щодо його альбому - це типовий Паша Гудімов, такий, яким він є. Я кажу як людина, яка його знає. Це чесний Паша Гудімов. - В одному з інтерв'ю Гудімов говорив, що група в новому складі виступила на Таврійських іграх, де без його згоди виконала його інструментальні партії і пісні, які він написав у співавторстві з Вакарчуком. Крім того, він розповів, що ще до офіційного повідомлення про розрив відносин, перестав отримувати відрахування від продажу альбомів групи. Як вдалося цей конфлікт врегулювати? Вакарчук: - Менше за все мені б хотілося зараз коментувати відрахування. Група "Океан Ельзи" за контрактом, який існує, вже кілька місяців не отримувала жодних відрахувань взагалі, тому що контракти не були продовжені. Я теж нічого не отримував. Що стосується пісень - якщо ми порушили закон "Про авторські та суміжні права", ми готові за нього відповісти, ми розуміємо, що ми не праві. Ми живемо в країні, де кожен має право відстоювати свої права. Хоча мені здається, що Паша просто так це сказав, емоційно. - Був його творчий внесок у підготовку майбутнього альбому, наприклад, спільні пісні? Вакарчук: - Спільних пісень не було. Творчий внесок був, але через ситуацію, яка склалася, ми всі переглянули. Справа в тому, що новий альбом був в "сирий" стадії, коли це сталося. Хоча, природно, були якісь речі, і величезна йому за це подяка, я думаю, все це буде оцінено - з приводу майнових відносин "Океан Ельзи" все робив і буде робити виключно коректно. - Перейдемо на менш важку тему, хто сподобався на недавньому "Євробаченні"? Вакарчук: - Якщо говорити формально, ми голосували за Україну, тому що були в Москві і мали право. Але фізично свої голоси ми не встигли віддати нікому. Конкурс "Євробачення" був дуже хорошим соціальним проектом для України. Але мені дивними здалися ролики, які показували про Україну, мені здається, це було неадекватно того, що є насправді в Україні. А що стосується самого конкурсу, було очевидно, що виграє Греція. Сам я б не купив компакт-диск жодного з виконавців, може бути, за винятком "Здоб ши здуб", яких знаю і люблю. Дружба між європейськими народами - це прекрасно, якщо це робиться і на "Євробаченні", тільки до музики це ніякого відношення не має. - Українські учасники "Євробачення", "Гринджоли" - група-одноденка або у них є перспектива? Вакарчук: - Вони не водночас зібралися, у них своя студія, своя історія, свої шанувальники в Івано-Франківську. Волею обставин чи волею долі вони потрапили на цей конкурс. Я думаю, їх поставили перед фактом, як 28 панфіловців - відступати нікуди, - і вони захищали честь країни. А що, була більш популярна пісня? - Коли в Київ не так давно приїжджав Паваротті, ти заявив, що хочеш зробити з ним спільний музичний проект ... - Це смішна історія - до мене підійшли журналісти і сказали: "Ми знаємо, що диск групи передали Паваротті ". Я вперше це почув від журналістів. Потім виявилося що це все-таки правда. Паваротті передали диск з синглом "Холодно", але подальшої його долі я поки не знаю. Мені дуже сподобався концерт - він самий мій улюблений з тих, що я відвідав останні півроку. Я отримав таке величезне задоволення, як від жодного рок-концерту. - Ти намагався пробитися до Паваротті та особисто поговорити з ним? - Ні. Я не намагався пробитися, але з ним розмовляв - це само собою вийшло. - Про що говорили? - Просто "здрастуйте" і "до побачення". - За останні 100 днів стало краще або гірше, якщо говорити, наприклад, про діяльність Міністерства культури і туризму. Що б ти сам зробив на місці чиновників? - Я не бачу поки активних змін, але щоб їх побачити, знадобиться кілька років. Думаю, той величезний шквал критики на адресу Мінкульту чи міністра швидше через те, що просто хочеться покритикувати. Це нормально, коли ти борешся за владу на Майдані. Ці люди уособлюють собою світле майбутнє, але як тільки вони стали владою, ти приходиш до них і запитуєш: "А де моя стипендія? А де мої музеї?" - Ти повністю підтримуєш цілі, які Мінкультуризму сформулював для себе за перші 100 днів роботи? Уяви себе гіпотетично в ролі міністра культури. - Навіть гіпотетично не хочу себе представляти міністром, але я розумію твоє питання. Моя позиція: культуру потрібно розділяти на масову (те, що продається великими тиражами), і державну (фольклор, авангард, класику, музеї, бібліотеки). Основне завдання Міністерства культури - не заважати тому, що продається великими тиражами. Всю підтримку потрібно перекинути на державну частину культури, тому що у неї ніколи іншої підтримки не буде. Навіть у розвинених західних країнах ці речі робить держава. - "Океан Ельзи" поділяє думку, що український ефір так заполонили російськомовні виконавці, що державі потрібно підтримувати україномовних виконавців? Вакарчук: - Я вважаю, що української музики має бути значно більше, не тому, що - українська, а тому що у нас багато хорошого. У Москві імідж Києва, як музичного центру, дуже високий. Тут, на відміну від Росії, не існує сформованого телевізійними продюсерськими проектами музичного смаку. У нас є самодостатні виконавці, які самі себе зробили. Вони себе пропонують, і вони ж диктують свої умови на ринку. У Росії вже навіть дуже популярні колись або імениті артисти не можуть впоратися з потоком того, що штучно пропонують. Телевізійний бізнес у нас ще не встиг так влізти в музику. - Твій хустку на мікрофоні під час виступів - він щось означає для тебе? Вакарчук: - З'явився дуже дивно: одного разу я прийшов на концерт, а він вже висить. З тих пір так і висить, і завжди різні. Я навіть не знаю, коли їх вішають. - Музикою ти займаєшся давно - наскільки це взагалі прибуткове заняття. Ти за цей час став матеріально забезпеченою людиною? - Мені багато не треба, і майже все, що я хотів собі дозволити, я вже дозволив. Я не прагну заробляти гроші. Знаєш, у скількох рекламах різних пропонують брати участь? Я вже втомлююся пояснювати, що ми не можемо, і мене не цікавить, скільки це коштує. Що таке матеріальна забезпеченість? Коли ти доходиш до якогось рівня, після якого вже просто знаєш, що твої близькі в цілості й схоронності, їм є, де жити, що їсти, і це все. Коли ми приїхали до Києва, то жили по двоє в одній маленькій квартирці, і я пам'ятаю, що ми з Юрою Хусточкою жили разом і їли макарони з краснодарським соусом, бо більше ні на що грошей не було. І щасливі були. У мене є речі, які коштують дуже багато, а є речі, які коштують дуже дешево. Я не замислююся про це і не вважаю, що музикант повинен виглядати як ялинкова іграшка. Якщо у нього немає музики, йому доводиться привертати увагу своїми ялинками новорічними. Але якщо є музика, більше нічого не треба. - На що тобі ніколи не шкода витратитися? - На подорожі. Я багато їжджу, а гроші дали мені можливість багато їздити по різних країнах. Ще хотілося б вкладати гроші в інших виконавців, у студії і так далі. Є багато речей, але вже точно це не стандартні атрибути шоу-бізнесу. - Тобто нерухомість тебе не цікавить? - Мені є, де жити, і вистачить.

Денис БЕССАРАБ, Дарина ХАЕВСКАЯ, "Сегодня"