Тимчук розповів про хитрощі бойовиків, "миролюбність" Путіна і відвід озброєння на Донбасі
26 лютого Україна, виконуючи мінські домовленості , почала відведення 100-міліметрових гармат від лінії розмежування в зоні АТО. Протиборча сторона також демонструє якийсь рух на фронті. Чи можна сподіватися, що "ДНР" та "ЛНР" виконають свою частину угод? Чи не стає позиція України більш вразливою? У чому головна причина зниження активізації бойовиків, і як довго триватиме затишшя, що намітилося на Донбасі?
Про це "Обозревателю" розповів координатор групи "Інформаційний опір", народний депутат України ("Народний фронт") Дмитро Тимчук .
- Українська сторона виконує свої зобов'язання щодо відведення важких озброєнь на всі сто відсотків, чого не можна сказати про протилежну сторону ...
- Цього і варто було очікувати. Йде, скоріше, не відведення важких озброєнь з боку російсько-терористичних військ, а імітація. Причому вона супроводжується досить-таки потужною інформаційною кампанією, російські ЗМІ дублюють масу заяв цих ватажків "ДНР", "ЛНР" про те, що "ми вже тиждень виводимо озброєння, а українці тільки починають". Але це блеф, тому що відбувається все рівно навпаки.
Терористи проводять демонстративне відведення озброєнь, причому на ряді напрямків, в тому числі на території, яка контролюється "ЛНР", вони відводять озброєння дуже недалеко - на відстань, яка дозволяє повернути озброєння на колишні позиції за 30-40 хвилин. "ДНР" робить ще хитріше. За останні три доби ми фіксували демонстративне відведення озброєнь, але в нічний час їх повертають в ще більшій кількості і маскують.
Читайте: Божевільний курс Путіна приречений, його війна програшна - російський політолог Піонтковський
- Чи не стаємо ми в такому випадку більш уразливими, відводячи свої озброєння від лінії розмежування?
- Теоретично, якщо Росія боїться посилення санкцій, якихось кроків з боку Заходу через порушення мінських домовленостей, то для нас великої загрози немає, тому що навіть те озброєння, яке знаходиться з боку противника на лінії розмежування, не використовуватимуться в повний ріст. Ми бачимо, як загальна кількість обстрілів знижується, але різко зростає питома вага обстрілів зі стрілецької зброї. Екстремісти не демонструють готовності застосовувати артилерію.
Тобто це на випадок, якщо Росія на якийсь час готова зобразити мирний процес.
Але наш сумний досвід виконання мінських домовленостей від вересня говорить про те, що ні Росія, ні терористи не дотримуватимуться домовленості. Для них те, що вони підписують - фількіна грамота, під яку не дають жодних гарантій і не беруть ніякої відповідальності.
Тому ми повинні бути готові в екстреному порядку знову вводити озброєння в так звану буферну зону. Якщо ці варіанти не передбачати, ця територія може стати підконтрольною російсько-терористичним військам. Але я сподіваюся, що Генштаб це розуміє.
Читайте: Розташування російських військ на кордоні з Україною: детальна інфографіка
- Ви сказали, що загальна кількість обстрілів знижується. У чому ви бачите головну причину цього?
- На відміну від Мінська-1, Мінськ-2 мав більшу політичну і дипломатичнуий вагу. Там були присутні не просто Президент Порошенко і президент Путін, але два лідери країн - лідерів ЄС. Путін, при всій своїй неадекватності, прекрасно розуміє, що тут уже може включитися особиста образа тієї ж Меркель, того ж Олланда. Одна справа - сидіти і роздумувати про можливи втрати для економіки, інша - коли президентів провідних європейських держав розводять "наперсточники", показують, що їх ні в що не ставлять.
- Міністр закордонних справ Німеччини Штанмайєр заявив про те, що на встановлення реального миру на Донбасі можуть знадобитися десятиліття . Який ваш прогноз на цей рахунок?
- Я дотримувався і дотримуюся тільки однієї точки зору: Україна має вирішувати питання Донбасу тільки силовим методом. Ми повинні розуміти: навіть якщо зараз вони зобразять відведення озброєнь, якщо припиняться обстріли, тим не менш, ставити на цій ситуації хрест як на замороженому конфлікті, я боюся, нам не доведеться. Через якийсь тривалий час ця площадка знову може бути використана для просування "російського світу" на територію України у вигляді російських танків. Я в цьому свято переконаний.
Тому, на моє глибоке переконання, війна - єдиний спосіб вирішити цю проблему.