До офіційного старту чергової парламентської кампанії - майже місяць. Що, втім, не заважає майбутнім учасникам перегонів вже сьогодні щосили рекламувати себе, а пресі - несамовито критикувати нову версію виборчих правил.

Відео дня

Голова Центральної виборчої комісії Ярослав Давидович визнає недоліки останньої редакції Закону "Про вибори народних депутатів". І в той же час виступає одним з головних захисників даного нормативного акту. Один з ветеранів виборчого руху все так же обережний у заявах, і все-таки відвертості в його висловлюваннях останнім часом стало побільше ...

- Ярославе Васильовичу, у травні ви заявили: для проведення кампанії-2006 будуть потрібні 415 млн. грн. У серпні ви потрясли громадськість повідомленням про те, що наступні парламентські вибори обійдуться вдвічі дорожче, ніж минулі президентські. У цьому випадку вартість виборів сягала майже 900 млн. У вересні з'явилася нова цифра - 570 млн. грн. Чи не піддалася чи передвиборна кошторис черговий коригуванні? І звідки такий різнобій?

- Як відомо, влітку було прийнято нову редакцію виборчого закону. Уточнення правил проведення виборів неминуче тягне за собою зміну суми. На сьогоднішній день ЦВК зупинився на 555 мільйонах. Але я не ризикну назвати дану цифру остаточною.

Справа в тому, що за умовну одиницю витрат береться мінімальна заробітна плата. Передбачається, що вона буде рости, і в січні майбутнього року складе 350 грн. Відповідно, збільшаться і витрати.

Багато обставини здатні вплинути на остаточний бюджет виборів. Приміром, на транспортні витрати окружних і дільничних виборчкомів передбачено виділити трохи більше 27 млн. грн. Але якщо ціни на бензин підскочать (а це цілком ймовірно), дану цифру доведеться коригувати. Те ж саме може статися і з запланованими витратами на зв'язок. Ми розраховуємо, що на це буде витрачено близько 15 млн. Однак вартість подібного виду послуг теж може зрости. Отже, доведеться перераховувати і цю статтю.

Найбільші витрати, зрозуміло, пов'язані з виплатою заробітної плати членам комісій. На це орієнтовно відводиться 346 млн. грн. Звертаю увагу на принципову обставину. Нова редакція Закону "Про вибори народних депутатів" передбачає збільшення кількості виборчих дільниць. Їх тепер буде на три тисячі двісті більше. Що це означає? Додаткові приміщення, додаткові комп'ютери та телефони. Додаткові кабіни, урни, бюлетені і т.д. і т.п. А значить-додаткові витрати.

Крім того, це означає збільшення кількості членів виборчих комісій на десять тисяч осіб. Кожному з яких необхідно виплатити передбачене законом платню.

Тому немає нічого дивного в тому, що майбутні парламентські вибори обійдуться дорожче, ніж попередні президентські. Незважаючи на те що кампанія-2004 тривала цілих три тури.

Ще один приклад. Закордонний виборчий округ тепер обійдеться країні в 12 млн., хоча раніше він "коштував" всього-навсього один мільйон. Звідки така різниця? Знову-таки звертаю вашу увагу на нову версію виборчого закону. Вона говорить: заробітна плата члена закордонного виборчкому повинна відповідати його постійному платні. А за кордоном, як відомо, рівень зарплат вищий.

- Попередній кошторис узгоджена з Верховною Радою?

- Спочатку ми припускали витрати в розмірі 578 млн. грн. Потім об'єктивно оцінили ситуацію, проаналізували, де ми можемо заощадити, без чого можемо обійтися, і "стиснулися" на 23 млн. 555 млн. - цифра цілком реалістична, і вона попередньо схвалена парламентом. Залишилося дочекатися остаточного затвердження.

- Схвалено чи Службою безпеки нова система комп'ютерного захисту Центрвиборчкому? Керівник СБУ Ігор Дріжчаний в інтерв'ю "ДТ" заявив, що спецслужба письмово запропонувала ЦВК пройти необхідну сертифікацію, але відповіді так і не дочекалася ...

- При цьому Ігор Васильович зауважив, що час ще є. Після того як я прочитав інтерв'ю глави СБУ вашій газеті, я тут же подзвонив йому, і ми остаточно зняли всі питання. Думаю, не варто пояснювати, наскільки принциповим питання забезпечення безпеки даних під час виборів. Свіжий приклад: у ході недавньої парламентської кампанії в Болгарії було зафіксовано, якщо не помиляюся, 1600 несанкціонованих проникнень в систему.

З ініціативи ЦВК, дійсно, пройшов спеціальний конкурс. Його переможець поставить Центрвиборчкому апаратуру, яка повинна надійно захистити нашу техніку. Коли все потрібне обладнання буде встановлено, нова система безпеки обов'язково пройде необхідну процедуру сертифікації в СБУ.

Крім того, днями буде створена спеціальна група (до якої увійдуть і представники Служби безпеки), що відповідає за забезпечення функціонування системи "Вибори". До речі, аналогічний крок ми зробили перед третім туром недавньої президентської кампанії, врахувавши сумний досвід двох попередніх раундів.

- Наскільки надійно будуть захищені від втручання сервери, придбані на кошти ОБСЄ для регіонів?

- Відразу хотів би спростувати дуже поширений слух. Ця техніка не має жодного відношення до процесу підбиття підсумків виборів. Вона буде використана виключно для складання списків виборців.

ОБСЄ висловила готовність надати допомогу і запропонувала нам самостійно визначитися, в який саме техніці ми потребуємо. Нами було надано вичерпний перелік. Після чого ця організація виділила

2 млн. 240 тис. євро для закупівлі 1731 комп'ютера, 800 лазерних принтерів і 29 серверів. Потім був передбачений ще один транш на 1 млн. 213 тис. грн. для придбання необхідного програмного забезпечення.

Всю необхідну техніку (причому техніку, без перебільшення, висококласну) ми вже отримали. З 31 жовтня приступаємо до навчання персоналу. З регіонів з цією метою будуть відряджені до Києва 1400 чоловік.

Що ж до інформаційно-аналітичної системи "Вибори", то вона вже перепрограмовано з урахуванням змін, внесених до виборчого закону. У листопаді пройде конкурс, переможець якого здійснюватиме технічну підтримку комп'ютерної системи під час виборів.

Не виключено, що буде організований і ще один тендер. Раніше практикувалася наступна схема: на час кампанії держава тимчасово виділяла техніку, необхідну для встановлення результатів виборів на місцях. Цілком імовірно, що так буде і цього разу. Але є й інший шлях. У нас є можливість закупити техніку для регіонів, яка буде експлуатуватися виборчкомами на виборах-2006 і в ході наступних кампаній. Однак остаточне рішення ще не прийнято.

- Скільки знадобиться часу, щоб в Україні нарешті з'явився реєстр виборців?

- Цього року зроблені кроки, які дозволять нам створити своєрідний міні-реєстр. Мабуть, вперше складання списків виборців проходить системно, комплексно і досить професійно.

Мій попередник Сергій Ківалов свого часу обіцяв створити реєстр у стислі терміни силами Центральної виборчої комісії. Але він мало що розумів у цьому питанні. У Центрвиборчкомі для вирішення такого завдання немає ні ресурсів, ні можливостей.

Сьогодні в процесі складання виборчих списків задіяні кілька десятків тисяч представників місцевої влади. Їм за цю працю виплачують винагороду, чого раніше, до речі, не було передбачено. На складання необхідної бази даних планується витратити 27 млн. грн. з державного бюджету. З ініціативи ЦВК і за допомогою ОБСЄ ці люди забезпечені всіма необхідними технічними засобами. Створено спеціальні робочі групи, які координують роботу. Збір, обробка, узагальнення, звірка та аналіз відомостей проводяться ретельно, поетапно.

Тому є всі підстави отримати "на виході" максимально точні списки виборців, в яких, сподіваюся, не буде "двійників" і "мертвих душ", а помилки будуть зведені до мінімуму.

Держава за допомогою ЦВК робить тільки перші кроки на шляху до складання повноцінної електоральної бази даних. Що необхідно, щоб вона з'явилася? У першу чергу, потрібно прийняти ряд нормативних актів - насамперед, закони про державний реєстр фізичних осіб і про реєстр виборців. Крім того, слід врегулювати досить делікатне питання. Як відомо, частина населення України відмовляється (з релігійних міркувань) одержувати ідентифікаційний код. Чи не заповнивши цю прогалину в системі обліку громадян, неможливе формування повноцінного реєстру. До речі, Росія саме з цієї причини досі не обзавелася виборчим реєстром.

Ще раз повторю: ЦВК не може і не повинен займатися складанням реєстру. Цю місію слід покласти на спеціально заснований орган. Або (що розумніше) на підрозділи, створені у складі Міністерства юстиції, Міністерства внутрішніх справ, Державної податкової адміністрації, Комітету по статистиці. А уповноваженому державою тимчасовому органу належить виступити в ролі координатора.

Необхідний правовий документ, в якому буде вказано, хто саме і в які терміни повинен провести всю необхідну роботу зі складання реєстру виборців. Перспектив швидкої появи подібного документа я не бачу, як і швидкого прийняття згаданих мною законів. Бракує політичної волі.

Що ж до термінів, то я пошлюся на досвід Латвії. Там деякий час не було навіть списків виборців: будь-який громадянин мав право проголосувати на будь-якій ділянці. А реєстр латвійці складали півтора року. Виборців у країні - 1 млн. 270 тис. У нас - майже сорок мільйонів. Висновки робіть самі.

- Ні Кримінальний кодекс, ні Кодекс про адміністративні порушення не передбачають відповідальності за цілий ряд порушень виборчого закону. У цих документах не вдалося відшукати жодних форм покарань за:

- Невиконання рішення виборчих комісій;

- Перешкоджання роботі офіційного спостерігача;

- Знищення агітаційних матеріалів;

- Передачу бюлетеня іншій особі;

- Використання агітматеріалів, що не відповідають встановленій формі.

Цей перелік можна продовжити ...

- ЦВК з 1998 року регулярно, практично щороку, звертається до парламенту з однією і тією ж проханням - врегулювати систему правової відповідальності за порушення виборчого законодавства.

Слава Богу, у Кримінальному кодексі нарешті передбачили сувору кару за спроби фальсифікувати результати виборів. Визначено санкції щодо суб'єктів виборчого процесу, засобів масової інформації. Але ніяк не вдається створити чіткого механізму адміністративних покарань за більш дрібні порушення закону. У тому числі - за ті, які ви назвали.

Вищий законодавчий орган назустріч нашим побажанням чомусь не йде. Профільний комітет зустрічає наші пропозиції з розумінням, але коли напрацювання доходять до сесійної зали, там все стопориться. Проект, підготовлений Василем Онопенком і його колегами, вже рік не може стати законом. Депутати не поспішають за нього голосувати.

- Чому?

- Не беруся судити. Але пасивність законодавців мене вкрай дивує.

- Таким чином, можна припустити: безліч вимог закону будуть відверто ігнорувати. Незважаючи на це, ви неодноразово заявляли - майбутні парламентські вибори не будуть брудними. На чому заснований ваш оптимізм?

- Поясню, що маю на увазі. По-перше, я практично виключаю масову фальсифікацію результатів. Потенційних фальсифікаторів неминуче стримуватиме загроза суворої кари, прописаної у Кримінальному кодексі. Крім того, я переконаний, що народ більше не дозволить відверто і цинічно ігнорувати його волю. Змінився виборець, змінилося законодавство. Ці дві обставини істотно знижують можливість застосування адміністративного ресурсу.

По-друге, у мене є підстави вважати: кампанія-2004 серйозно скоригувала ставлення громадян до політики, до права вибору. Крім того, представники найрізноманітніших верств суспільства відчули природне бажання пізнавати закони й усвідомили настільки ж природну необхідність ці закони дотримуватися. Ні, я анітрохи не ідеалізую. Суспільство потребує серйозного підвищення правової культури. Але демонстроване багатьма бажання цю культуру підвищувати - у наявності.

По-третє, представники найрізноманітніших політичних сил сьогодні демонструють щиру зацікавленість у тому, щоб майбутні парламентські вибори пройшли максимально прозоро і демократично. Подібне бажання, як мені здається, спостерігається і у влади, і у опозиції.

Все вищесказане дає мені привід припускати: вибори не повинні бути брудними. Порушення, безумовно, будуть. Але я сподіваюся, що їх кількість буде незначним, а характер не дасть приводу ставити під сумнів підсумки волевиявлення виборців.

- Закон забороняє використовувати для передвиборної агітації приміщення органів влади. Припустимо, Віктор Ющенко під час прес-конференції на Банковій почне розхвалювати Народний союз "Наша Україна". Або навіть закличе підтримати цю партію. Як у цьому випадку вчинить глава ЦВК?

- Питання цікаве. Виписуючи цю норму, законодавець, як я розумію, мав на увазі щось інше. Швидше за все, депутати хотіли позбавити держслужбовців можливості перетворити будь-яку нараду в агітаційний клуб або в пункт вербування рекрутів. Це - одна з вакцин, за допомогою яких влада хочуть вилікувати від звички застосовувати адмінресурс.

Що стосується вашого припущення, я сподіваюся, що президент під час кампанії утримається від заяв, які можна буде витлумачити як передвиборну агітацію. Вірю, що йому вистачить мудрості.

- А якщо не вистачить?

- Тоді й поговоримо про це.

- Ви згадали про санкції стосовно учасників виборчої гонки, а також засобів масової інформації. Політичні партії за багато гріхів можуть заробити лише якесь абстрактне попередження. Тим часом ЦВК має право зупинити вихід газети або припинити мовлення каналу. Ви вважаєте такий стан речей справедливим?

- Європейське законодавство вважає нормою мінімізацію відповідальності учасників виборчого процесу. Я теж вважаю абсурдним, коли рішення про зняття з реєстрації за примарне порушення приймає виборчком, у якому немає жодного юриста. Головним суддею для кандидатів і партій має стати виборець. Урна розсудить всіх. Але для того щоб арбітраж був справедливим і неупередженим, необхідно створити для всіх рівні умови.

Саме з цим і пов'язаний пильний контроль за поведінкою ЗМІ під час виборів. Ви згадайте, що витворяли в ході останньої президентської кампанії УТ-1, "Інтер", що дозволяв собі ICTV!

- Ви ж не станете сперечатися з тим, що ті вибори продемонстрували безліч прикладів чесного виконання журналістського обов'язку. Навіщо вихлюпувати дитину разом з водою?

- Не можу зрозуміти, чому стільки галасу саме навколо цих норм? Начебто в законі немає інших недоліків! Але журналісти бачать тільки себе.

- Але це не робить дані пороки закону менш кричущими.

- Я прекрасно розумію прагнення преси впливати на громадську думку. Але в період виборів це виливається в нав'язування своєї точки зору.

- Закон про вибори гарантує кожному громадянину свободу обговорення передвиборних програм. Той же закон забороняє журналістам їх аналізувати. Хіба журналіст - НЕ громадянин? Хіба він не має права висловлювати свою думку про конкретній політичній силі, її передвиборній платформі?

- Має, але не на сторінках газети!

- А як у такому разі бути з конституційно закріпленим правом вільно висловлювати свою точку зору?

- А як тоді бути з головним обов'язком ЗМІ - інформувати суспільство про хід виборчого процесу? Я за те, щоб матеріали про вибори подавалися таким чином: сидить у студії ведучий і безпристрасним голосом інформує населення про події. І все! Ніяких сюжетів про виборців, які хлібом-сіллю зустрічають одного кандидата і прокльонами - іншого. Ніяких красивих картинок, ніяких монтажів, двозначних закадрових коментарів, хвалебних або критичних оцінок журналіста.

- Але красиві картинки не тільки можливі, але і обов'язкові в сюжетах і статтях, оплачених із передвиборного фонду партії чи блоку ...

- Правильно, але на саморекламу має право розраховувати кожен, а не тільки той, у кого влада більше, як це було раніше. Закон передбачає равніе можливості для всіх.

- Але той же закон називає об'єктивність головним принципом діяльності журналіста під час кампанії. Що ж виходить? Друкувати брехня про якусь партії за її гроші не тільки можна, а й обов'язково потрібно. А писати про неї безкоштовно правду - заборонено. Де ж тут об'єктивність?

- А чи всі журналісти об'єктивні? Суб'єктивність журналіста - страшна зброя під час виборів. Хочеш боротися за об'єктивність - переконувати знайомих, агітуй на вулиці. Ви ж чудово пам'ятаєте, якої шкоди суспільству завдала упередженість окремих нечесних засобів масової інформації та нечесних журналістів.

- Але це не завадило суспільству зробити усвідомлений вибір. Багато в чому завдяки чесній журналістиці та чесним журналістам. А зараз ЦВК має право "перекрити кисень" будь-якому мас-медіа, якщо вважатиме, що дане видання (або ТРК) свідомо оприлюднило явну брехню. Чи в змозі Центрвиборчком у стислі терміни встановити, що оприлюднені відомості - справді брехня? А якщо так, то чи в змозі визначити, що ЗМІ брехав свідомо? Адже ЦВК - не суд.

- А хто заважає виданню або каналу оскаржити рішення ЦВК в суді? Ця вимога вкрай складно реалізувати. Центрвиборчком ні в одному з питань не є останньою інстанцією.

Чи багато ви назвете випадків застосування подібних санкцій? І потім, норму можна вважати драконівської, але вона з'явилася не від хорошого життя. Я можу погодитися з багатьма вашими твердженнями, розділити багато ваші сумніви. Але я - законослухняна людина.

- І ви будете керуватися цією нормою закону?

- Я буду керуватися законом. І ЦВК цю норму буде застосовувати. Зважуючи всі обставини, але буде. Поки законодавець не визнає за необхідне небудь змінити. Якщо ви, журналісти, вважаєте обмеження вашої діяльності необгрунтованими, спробуйте вплинути на парламентський корпус. Ви - впливові люди, думаю, вам під силу переконати депутатів.

- Але до виборів парламент в будь-якому випадку не зможе підкоригувати закон - існує заборона на внесення будь-яких правок.

- Ця заборона накладена парламентом і ним же може бути знятий. Для цього достатньо 226 голосів.

- Ви хочете сказати, що депутати зможуть в черговий раз підправити виборчий закон?

- Я б не хотів стверджувати подібне. Це прерогатива законодавця. Я лише хотів сказати, що теоретично така можливість існує.

- Офіційна кампанія ще не почалася, але партії вже щосили рекламують себе. Робити вони це можуть виключно за рахунок коштів виборчих фондів, але самі фонди ще не сформовані ...

- Доки не дано старт кампанії, це питання поза моєю компетенцією. Я розумію, про що ви хочете запитати. Формально це можна назвати рекламою політичних партій, але по суті - це передвиборна агітація. Можна задатися питанням, за рахунок яких коштів виготовлені дорогі ролики, з яких фондів оплачені гігантські білборди. Але подібне питання буде риторичним. Принаймні, з правової точки зору. Законом подібна завчасна агітація не заборонена, і притягти за порушення ми нікого не можемо.

Якщо надалі партії фінансуватимуться за рахунок державного бюджету, то процес політреклами можна буде легко впорядкувати. Зараз можна тільки розвести руками. Проблема виникла на рівному місці. І законодавець не передбачив способу її вирішення.

- Яким чином можна убезпечитися від подібних "дозволених порушень" у майбутньому?

- Можливо, варто законодавчо передбачити агітаційне мовчання - заборону на політичну рекламу, скажімо, протягом шести місяців до офіційного старту кампанії.

-На білборді партії "Союз" красується слоган: "З нами Бог і Росія". Закон передбачає, що агітаційні матеріали не повинні містити закликів до повалення конституційного ладу і зазіхань на суверенітет. Мені, як виборцю, хотілося б знати: чи присутній у подібному девізі зазіхання на суверенітет? Якщо ці зразки передвиборної агітації "прикрашатимуть" вулиці міст країни і після старту кампанії, ЦВК буде якось реагувати?

- Центрвиборчком повинен одержати конкретні матеріали, що стосуються порушення правил проведення виборчої кампанії. Після цього він має право дати їм оцінку, а потім повинен звернутися в Мін'юст. ЦВК може рекомендувати Міністерству юстиції направити до Верховного суду подання про заборону партії-порушниці.

Втім, все це може відбутися лише після оголошення початку виборчого процесу. Адже в державі є Служба безпеки, Міністерство юстиції, є цілий ряд правоохоронних органів. Є гарант Конституції, нарешті. Є 37-та стаття Основного Закону, в якій чітко говориться про неприпустимість зазіхання на суверенітет і конституційний лад. До речі, за її порушення передбачена кримінальна відповідальність. Вважаю, що в цих випадках потрібно діяти жорстко.

Кажу не як глава ЦВК, а як пересічний виборець: партія допустила відверту провокацію. Сьогодні представники "Союзу" скаржаться, що його білборди зафарбовують. Але ж та фраза, яку сьогодні вимазують, з'явилася не без відома лідера організації і з'явилася свідомо. Він розумів, що робив і на що йшов. І за подібну провокацію потрібно нести відповідальність.

- Меморандум між владою та опозицією (під яким поставили свої автографи Віктор Ющенко і Віктор Янукович) передбачає амністію учасникам процесу фальсифікацій. Наскільки я пам'ятаю, відразу після підписання меморандуму ви заявляли, що негоже карати "стрілочників", якщо немає можливості покарати організаторів ...

- З вашого дозволу я поясню свою думку. З моєї точки зору, покарання за грубі порушення виборчого закону в ході виборів-2004 має носити системний, комплексний характер. Необхідно, щоб відповідальність понесли все, як кажуть, зверху до низу. Але якщо немає необхідної політичної волі, якщо держава в силу якихось об'єктивних чи суб'єктивних причин не готове до подібного кроку, то слід це чесно визнати.

Я мав можливість ознайомитися з матеріалами сотень справ про фальсифікації. Практично всі обвинувачені стверджували приблизно одне й те ж: "Невідомий вручив мені двадцять гривень і п'ять фальшивих відкріпних талонів ..." Природно, грошима і фальшивками їх постачали зовсім не незнайомці, а добре відомі їм люди. Але вони не називають їх по імені. Тому що бояться. Чи здатна держава позбавити їх від страху, здатне воно гарантувати їм захист? Якщо ні, то держава не має морального права засуджувати цих людей.

Аморально засуджувати виконавців, найчастіше знаючи імена замовників і організаторів, але не маючи бажання або можливості їх покарати. Тим більше що карати доведеться півкраїни. Практично будь-який чиновник коли-небудь хоча б одного разу порушував виборчий закон. Тому що застосування адмінресурсу було нормою протягом багатьох років і багатьох виборчих кампаній.

Чи багато у нас святих серед політиків? Ну хіба що ті, які стояли на Майдані. Та й серед них далеко не всі святі.

Чи можна до числа винних віднести, наприклад, членів ЦВК? Напевно, можна. Але тоді доведіть провину і покарайте. Покарайте всіх, незалежно від посади та рангу. А перетворювати на "стрілочників" сільських вчительок, яких часто просто-напросто примушували порушувати закон і на яких зараз їхні учні пальцем показують, - гріх.

- Чи правильно я зрозумів - ви не вірите в успішне розслідування "справи про транзитний сервер"?

- Я вам скажу, що я розумію під успішним розслідуванням. Не можу ні підтвердити, ні спростувати існування підпільного транзитного сервера. Але можу дещо розповісти про офіційне транзитний сервер. У ЦВК було два сервери - центральний і проміжний. Як ви пам'ятаєте, на центральний у якийсь момент перестала надходити інформація про результати підрахунку голосів. Припустимо. Але на нашому транзитному сервері вона, наскільки я знаю, накопичувалася. Її можна було оприлюднити, але це зроблено не було. Чому? Хто розпорядився не розголошувати цю інформацію? Слідство вже десять місяців не може це встановити.

- Чому?

- Я теж не можу зрозуміти, чому. Але подібна "моторність" дає мені підстави говорити про безперспективність гучних справ, присвячених фальсифікаціям.

Сергій Рахманін, "Дзеркало Тижня"