Екс-міністр закордонних справ Костянтин Грищенко: "Просто бути послом мені вже давно не цікаво"
Відомий український дипломат, заступник голови Республіканської партії України пропонує провести парламентські слухання з прогнозами економічних наслідків вступу України до СОТ
Колишній глава зовнішньополітичного відомства вважає вступ України до СОТ неминучим. Питання тільки в ціні за "вхідний квиток". Адже приєднання до Світової організації несе не тільки позитив, а й серйозні труднощі для цілих секторів економіки. А уряд, на думку колишнього посла в США Костянтина Грищенка, досі не пояснило, що ж у результаті ми отримаємо, а що втратимо.
- Костянтин Іванович, як ви вважаєте, українським громадянам хоч відомо, що таке СОТ?
- Судячи з опитувань, 80 відсотків людей навіть не знають, що позначає ця абревіатура. А адже, коли приймається таке кардинальне рішення, як вступ країни до Світової організації торгівлі, уряд повинен спиратися на підтримку простих людей. Але про що говорити, якщо навіть депутати, які представляють інтереси народу, не можуть зрозуміти суть проблеми. Тому у вересні-жовтні поточного року необхідно провести парламентські слухання, під час яких члени уряду могли б докладно розповісти, які вигоди від вступу до СОТ отримає той чи інший сектор економіки. Яка компенсація буде надана тим, хто опиниться в більш складному становищі? Які позиції на переговорах з нашими міжнародними партнерами ми відстояли, а де змушені піти на поступки? Тоді, наприклад, всі змогли б підрахувати, що недоліків від вступу до СОТ стільки-то, але переваг набагато більше.
Ви знаєте, вступ до СОТ - це як дитяча хвороба. Краще і легше перенести її в ранньому віці, ніж у зрілому. З одного боку, без вступу до СОТ неможливо рухатися вперед, бути частиною глобальної економіки, захищати свої інтереси, а з іншого - поки не пройде етап пристосування до нових умов, буде боляче. І завдання уряду - дати чітку відповідь: де буде боляче і коли стане краще. На жаль, такої відповіді ні суспільство, ні народні депутати не отримали.
- А якщо припустити, що Росія вступить до СОТ раніше України ... Чи буде вона нам диктувати умови?
- Дійсно, якщо ми будемо мати чітку програму дій, то краще бути першим і з позицій члена СОТ вже диктувати свої умови іншим країнам. Разом з тим не варто розраховувати на те, що Україна, як член Світової організації торгівлі, зможе когось істотно схилити до поступок. Для нас той же російський ринок ще довгі роки залишатиметься найсерйознішим чинником розвитку, незалежно від того, чи будемо ми в складі СОТ чи ні. Фактор першості дуже важливий, але пов'язувати з ним великі надії було б безвідповідально.
- Костянтин Іванович, кажуть, ви з прозахідного дипломата перетворилися на проросійського політика?
- Я завжди вважав і продовжую вважати, що політичне майбутнє України - в Європі. Однак тільки романтики мріють пройти цей шлях, не звертаючи уваги на реальність. Нам же потрібні прагматики, які знають, як стати частиною Європи, не втративши свою промисловість, науково-технічний потенціал. Ми повинні мати всередині Євросоюзу голос, з якою рахуватимуться інші країни. Так що свою позицію я не поміняв. Наше майбутнє - в Європі, але прокласти шлях до досягнення цієї мети можуть тільки справжні професіонали.
- І що ж, по-вашому, для цього потрібно робити?
- Підтримувати, якщо хочете, навіть плекати відносини з Росією. Не тому, що ми повинні її любити. Ми нікому і нічого не повинні. Але для того, щоб створити базу для нашого гідного входження в ЄС, потрібно ефективно використовувати всі фактори росту. А вони знаходяться і в Росії, і в Китаї, і в Індії. Тобто скрізь у світі, де у нас є можливості для розвитку торгівлі, залучення інвестицій і т.д. Це не шарахання з боку в бік - це використання всіх можливих засобів і факторів для досягнення стратегічної мети - стати невід'ємною складовою частиною Європи.
- А приєднання України до НАТО не наблизить Україну до Європи?
- Позиція Республіканської партії в цьому питанні повністю збігається з думкою Президента Віктора Ющенка. Тобто для того, щоб вирішувати питання про входження України в НАТО, необхідно провести референдум. Але знову-таки уряд повинен пояснити суспільству, у чому переваги, а в чому небезпека приєднання нашої країни до Альянсу.
- Костянтин Іванович, днями всі ЗМІ обговорювали не тільки події в парламенті, а й майбутнє весілля дочки прем'єра Юлії Тимошенко з англійцем. Кажуть, ваш зять теж іноземець?
- Дочка познайомилася з майбутнім чоловіком, коли вчилася в Німеччині. Вона в цю країну приїхала вчити німецьку мову з України, а він - з Австралії. Сам наполовину ірландець, наполовину шотландець. Громадянин двох країн - Великобританії та Австралії. Однак вивчив нашу мову, і вдома ми з ним зараз говоримо по-українськи.
- Невже вони в Києві живуть?
- Уже майже вісім років. Мій зять - художник, займається веб-дизайном, комп'ютерною графікою, рекламою. Йому подобається жити в Україні і їхати з нашої країни не збирається. До речі, у мене двоє онуків. Старшій внучці - шість років, і вона ідеально для свого віку говорить і по-англійськи, і по-українськи.
- Якщо вам запропонують повернутися на дипломатичну роботу, погодьтеся?
- Я завжди готовий працювати заради своєї країни там, де зможу приносити користь, спираючись на свій досвід, підходи та цивільно-політичну позицію. Для мене важливо, щоб мої зусилля могли дати відчутний результат. З позиції посла це зараз навряд чи досяжно. А просто бути послом мені вже давно не цікаво.
Олександр Галух, "Факти"