УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Віктор Медведчук: "Дружба" - поняття відносне, головне - принципи в політиці "

Віктор Медведчук: 'Дружба' - поняття відносне, головне - принципи в політиці '

Президент не має права ображати вищий законодавчий орган країни

- Добрий день! Вам дзвонять з Івано-Франківська. "Ми маємо сьогодні парламент, який не відповідає політичній структуризації суспільства", - повідомив тиждень тому Президент Віктор Ющенко, додавши, що "політика Верховної Ради - це халявна, дубова, антидержавна політика". Як ви думаєте, це голослівне і образливу заяву - нестача елементарного розуміння кризової ситуації, яка склалася в політикумі України? Або пан Президент бачить себе диктатором?

- Президент країни не має права на такі висловлювання, тим більше не має жодного морального та конституційного права ображати вищий законодавчий орган нашої країни. Термінологія, яку він використовував для характеристики діяльності Верховної Ради не до лиця поважаючому себе політику і державному діячеві, тим більше Президенту. Я можу вам сказати, що 10 січня Верховна Рада прийняла рішення в рамках Конституції (нової її редакції), яка діє з 1 січня 2006 року. Тому конституційна процедура порушено не було, постанова Верховної ради діє і уряд є виконуючим обов'язки. Більше того, Президент, як людина, яка займає найвищий пост у державі, міг сказати тільки одне, що він не згоден з постановою Верховної Ради і обов'язково звернеться до Конституційного суду. І поки Конституційний суд - єдиний орган в нашій країні, який має право скасувати постанову Верховної Ради, не розгляне і не скасує цю постанову, воно є законним і чинним. Його повинні виконувати всі громадяни та посадові особи нашої держави, в тому числі і Президент. До речі, коли лунають звинувачення або докори в тому плані, що у нас немає Конституційного суду, точніше - немає в тому обсязі, щоб він міг виконувати свої функції, то я хочу сказати, що у нас сьогодні окремі представники не обрані членами Конституційного суду, а окремі не прийняли присягу виключно з вини Президента Ющенка. Я смію і маю право це стверджувати. Хочу нагадати, як у листопаді-грудні 2004 року Леонід Кучма, використовуючи свій статус та обставини, пов'язані з відходом на пенсію окремих членів Конституційного суду, які були призначені за квотою Президента, призначав своїх нових представників. Тоді указом був призначений доктор юридичних наук Гавриш. Але йому не дала можливості скласти присягу фракція "Наша Україна". Після цього був призначений кандидат юридичних наук Коваленко. Фракція Ющенко, тоді ще кандидата в Президенти, теж не дозволила йому скласти присягу. Ну ладно, ставлення до Кучми! Але при чому тут член Конституційного суду Стрижак, який до цього виконував функції голови обласного суду? Йому теж фракція "Наша Україна" разом з іншими, якими управляв Ющенко, не дали можливості прийняти присягу. Тому, те, що відбувається зараз, - це наслідок того правового нігілізму, який розцвів за ініціативою Ющенка. Саме він винен у тому, що сьогодні не працює повний склад Конституційного суду.

"Дружба" - поняття відносне, головне - принципи в політиці

- Скажіть, з якими політсилами ви "дружите" і збираєтеся співпрацювати в наступному парламенті?

- Дуже цікавий термін в політиці "дружите"

(Сміється). Це змістовне поняття щодо дружби. Зараз кажуть, з ким дружить, проти кого дружить, за кого дружить. У нас можуть бути партнерські політичні відносини з тими силами, які ідеологічно близькі до наших цілей. Я б розділив поняття "дружби" в політиці на дві частини. Перша - це постійні політичні партнери, друга - ситуативні політичні партнери. Серед постійних партнерів по роботі в парламенті я б назвав таку політичну силу, як "Регіони України". Ми разом були і на президентських виборах, принципово і послідовно відстоювали їх інтереси (мається на увазі наші спільні по єдиному кандидату Януковичу) і продовжуємо взаємовигідне політичне партнерство сьогодні. Якщо говорити про ситуативну партнерство, то це можуть бути, наприклад, з соціальних питань ті ж комуністи і Блок Тимошенко. Проаналізуйте останнє голосування в парламенті від 10 січня 2006 роки за відставку уряду, коли зійшлися в одній думці 250 депутатів, які представляють п'ять політичних сил: Блок Литвина, Блок Тимошенко, Блок "НЕ ТАК", "Регіони України", КПУ. Це ситуативне партнерство, яке дуже часто виникає, тому що є спільні позиції, які є для нас принциповими. "Дружба" - поняття відносне, головне - принципи в політиці. Якщо ці принципи реалізуються, тоді політична сила виглядає гідно і може пишатися своєю поведінкою і своєю принциповістю. Так намагалися робити ми як соціал-демократи, а сьогодні - як опозиційний блок "НЕ ТАК!"

- Добрий день! Мене звуть Євгенія, я з Одеси. У цих виборах, окрім вашого опозиційного блоку "НЕ ТАК!", Бере участь рекордна кількість політичних сил. Чому стільки бажаючих спробувати щастя на виборах, адже перемогу соціологи обіцяють тільки 6-7 партіям?

- У будь-якому демократичному суспільстві партії, які відповідним чином зареєстровані, беруть участь у політичному житті країни. Кожна з цих партій, у тому числі і блоки, які створені на базі в окремих випадках двох-трьох і більше партій, мають право брати участь і змагатися за голоси виборців. У цьому нічого дивного немає. Наші співгромадяни дуже мало знають про те, що в деяких країнах, де у виборах фактично беруть участь дві-три партії, насправді їх десятки, а то й сотні. Це нормальний процес політичної структуризації суспільства. Цей процес природний для будь-якої держави, тим більше такого молодого, як Україна. Нашій країні виповниться тільки 15 років. Тому політична структуризація суспільства, безумовно, ще не закінчена. В Україні існує близько 130 зареєстрованих партій. У виборах 1998 року брав участь 31 суб'єкт виборчого процесу, в 2002 році - 34, а в 2006 буде брати участь 45. Причиною такої великої кількості партій і блоків є те, що у нас вперше вибори відбуватимуться за пропорційною системою. Це означає, що у виборах і в місцеві ради, і до Верховної Ради України можуть брати участь тільки партії і блоки. Мажоритарна система виборів скасована, і ті, хто раніше сподівався бути обраним по мажоритарних округах, - це стосується і районних, і обласних, і міських рад, і Верховної Ради, - можуть здійснити це право тільки через участь в партіях або блоках. Це головне, що сьогодні є причиною такої великої кількості суб'єктів виборчого процесу.

Треба думати не про скасування газових угод, а про зміну відносин

- Юлія Тимошенко вимагає у влади розірвати газовий договір. Ваш блок теж вважає, що його треба анулювати?

- У нашого опозиційного блоку "НЕ ТАК!" Є своя точка зору з цього приводу. Вона пов'язана з тим, що сьогодні чомусь всі говорять про наслідки, а не про причини. Ми звертали увагу на них ще в лютому-березні 2005 року. Ми говорили, що нова українська влада на чолі з Ющенком і Тимошенко не мала права на руйнівну політику по відношенню до Російської Федерації. Вона не мала права і блокувати участь нашої держави в єдиному економічному просторі з Росією, Казахстаном і Білорусією. До речі, міжнародні угоди, підписані в 2003-му, вже в 2004 році дали перший позитивний економічний ефект для України. Між іншим, наша нова влада не мала права втягувати Україну і в НАТО. Все разом це призвело до того, що сьогодні країна має відповідну реакцію свого найближчого сусіда, в тому числі і в питаннях забезпечення газом. Адже саме представники нової влади в лютому 2005 року заявили про те, що вони хотіли б переглянути бартерні відносини з приводу поставок газу і оплати його транспортування, замінивши його грошовою формою розрахунку. Все почалося з так званої примітивної, абсурдною "принциповості" українських властей, а закінчив 4 січня 2006 року - природно, невигідними, програшними угодами по газу для населення країни та її економіки. На превеликий жаль, це ще не фініш. Тому що ціни, які були оприлюднені урядом Єханурова, по-перше, мають сумнівні розміри, а по-друге, не мають гарантій стабільності на тривалий час, в тому числі і протягом 2006 року. Ми вважаємо, що пряма відповідальність за це лежить на Ющенку і його команді, на нової влади. У даній ситуації потрібно думати не про скасування газових угод, а про зміну відносин (характеру, змісту та форм) між Україною і Росією. Якщо ті, хто прийде в березні 2006 року, будуть працювати в цьому напрямку, ситуація може змінитися. Але не через скасування прийнятих угод, а через досягнення нових домовленостей. Наведу приклад. У рамках ЄЕП після тривалих турів переговорів у серпні-вересні 2004 року було досягнуто умова, яку було занесено в протокол чотирьох сторін, що брали участь на вищому рівні (Росії, Казахстану, Білорусії і України). Суть його в тому, що ціни на енергоносії в рамках ЄЕП будуть єдиними. Нова влада, ігноруючи ці угоди, ігноруючи і блокуючи участь України в ЄЕП, пішла своїм шляхом. По-якому, ми сьогодні знаємо. До чого прийшла, теж знаємо. Ми (опозиційний блок "НЕ ТАК!") Є тією політичною силою, яка акцентує свою увагу на необхідності змінити формат взаємовідносин і зміст відносин з Росією.

- Які умови були вигідні для України?

- Навіщо нам сьогодні розмірковувати про умови? Адже хіба не вигідно було Україні отримувати газ з Росії по 50 доларів, а з Туркменії по 32 долара (сьогодні багато хто не знає, що ми Туркменії платили не грошима, а наполовину товарами) замість сьогоднішніх 40? Чому ця ситуація змінилася? Хіба в цьому ми сьогодні можемо звинувачувати Туркменію чи Росію? Ні. Ми сьогодні повинні назвати справжніх винуватців такого стану справ - нову владу на чолі з Ющенком.

ПРО ОСОБИСТЕ

- Здрастуйте! Це Наталя з Києва. Ваша дружина, досить відома телеведуча Оксана Марченко, останнім часом все рідше показується в телеефірі. Це пов'язано з народженням дитини, думає вона повернутися на телеекран і коли? - Не можу сказати, що вона з'являється на телеекранах рідше, ніж рік тому. Її програма "Імена" виходить на телеканалі "Інтер" по п'ятницях з повтором у суботу. У цьому плані поки нічого не змінилося. Слідкуйте за програмою телепередач.

- Раніше її передача виходила на іншому каналі ...

- Раніше виходила на Першому Національному. Але це було ще в 2003 - початку 2004 року.

ГАРЯЧА ТЕМА

Кому з політичних сил вигідний конфлікт через кримських маяків?

- Я розглядаю ситуацію в Криму як дрібну, капосну, провокаційну гру з боку окремих чиновників української влади. Чому? Наскільки я знаю і в чому я абсолютно впевнений, знаючи правову базу домовленостей і 1993-го, і 1997 року (маю на увазі велику угоду між Росією і Україною, відповідні протоколи, сам договір, доповнення), всі ці питання врегульовані повною мірою. Більш того, угоди по Чорноморському флоту врегульовані не тільки міжнародним договором, який визнаний і ратифікований Україною, але ще й перехідними положеннями Конституції, яка прийнята в 1996 році. Ви знаєте, що присутність Чорноморського флоту РФ на території України відповідно до Конституції закінчується в 2017 році. Таким чином, статус документів, якими ці питання врегульовані, настільки високий - починаючи з проколів договорів і закінчуючи Конституцією, - що будь-які спори, ініційовані сьогодні командою Ющенка, є не чим іншим, як провокацією. Саме так я і розглядаю це питання.

ПИТАННЯ РУБА

Не було планів запросити у свій блок Леоніда Кучму?

- Добрий день, Віктор Володимирович! Чи не було у вас планів запросити у свій блок Леоніда Кучму? Як взагалі вважаєте - чи не час йому повернутися в політику?

- Я думаю, що потрібно в першу чергу потрібно задати запитання Леоніду Даниловичу, чи хоче він повернутися в політику. В окремих інтерв'ю він каже, що не готовий і не збирається повертатися у велику політику. Відносно того, пора або не час, я думаю, що в Дніпропетровську є певна кількість людей, які думають, що пора. Напевно, є такі люди і в інших регіонах. Чим далі триватиме вакханалія беззаконня з боку нової влади, думаю, таких людей ставатиме все більше і більше. Що стосується того, чи будемо ми включати його в блок або він міг би піти з якоюсь іншою політичною силою, то в бесідах зі мною Леонід Данилович не говорив, що збирається грати якусь роль у великій політиці. Якщо він змінить свою думку, думаю, знайдеться достатньо політичних сил, які із задоволенням продовжать з ним як спільну роботу, так і політичну боротьбу.

ПРЯМА МОВА

Референдум про входження України в НАТО буде!

- Усі документи зі 137 зібрань, які ми провели з приводу референдуму, були передані до Центральної виборчої комісії. І раптом, як по команді, в ЦВК почали надходити листи від керівників районних, обласних рад, де реєструвалися документи з проханням відкликати їх по різних формальним несуттєвим (маю на увазі вимога закону та нормативної бази) причин. Така команда пішла з секретаріату Президента України для того, щоб будь-якою ціною зірвати проведення референдуму. Однак ми впевнені, що, по-перше, зберемо три мільйони підписів. По-друге, на сьогоднішній день в ЦВК зареєстровано 67 ініціативних груп, які налічують близько 4 тисяч осіб, активно збирають підписи за проведення референдуму про вступ України в НАТО і подальшої участі в ЄЕП. Ми зробимо все необхідне, щоб до 1 березня зібрати підписи. Процес цей йде дуже важко - влада при будь-якому зручному випадку намагається нам вставити палиці в колеса, але ми не здамося! Слава Богу, досвід у нас не малий, в тому числі і проведення референдуму. Наші активісти працюють не покладаючи рук майже у всіх регіонах України, у більш ніж 20 областях. Природно, влада в цьому не зацікавлена, тому що вона побачила для себе реальну загрозу. І для того, щоб заплутати громадську думку, збити його з пантелику представники влади раптом заговорили про різні інших референдумах. Наприклад, у своєму недавньому інтерв'ю чотирьом телеканалам Ющенко заявив, що він буде проводити референдум щодо політичної реформи. Це повний правовий абсурд. На сьогоднішній день в його оточенні навіть немає тямущих юристів, які могли б пояснити ситуацію і роз'яснити Президенту його права. А ви ще питаєте, чому у них все НЕ ТАК ...

Андрій Хрустальов, "Комсомольская Правда"

www.kp.kiev.ua