УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Тележурналіст Савік Шустер: "Я не буду обслуговувати інтереси пана Пінчука"

Тележурналіст Савік Шустер: 'Я не буду обслуговувати інтереси пана Пінчука'

Незважаючи на заяви з піною у рота, що між Україною та Росією вже немає нічого спільного, схожість все ж є - відторгнення "правди в очі", тому в Москві Савіка Шустера визначили в агенти ЦРУ, а в Києві встигли призначити "рукою Москви". Втім, Київ можна зрозуміти - тут звикли ставитися з підозрою до заїжджих журналістам, сприймаючи їх виключно як платних легіонерів. Закрита на НТВ "Свобода слова" Шустера обіцяє небачену об'єктивність в обговоренні гострих тем: крім учасників дискусії, в студію запрошуватимуть гостей з усіх регіонів Україна. Сам же телеведучий тут традиційно займає нейтральну позицію. Хоча зрозуміло, що і це не може гарантувати відсутність маніпуляцій через "розстановки сил" серед гостей, які беруть безпосередню участь у шоу. Що стосується глядачів, їх інтерес, судячи з усього, обумовлений тільки гостротою теми - сам формат, що передбачає хворобливість тим, нейтральну позицію телеведучого і "багатокрапки" у фіналі дискусії, асоціюється з візитом до стоматолога, який, боляче просвердливши дірку в зубі, як і раніше не знає, як його лікувати. Шустер, схоже, теж поки погано знає психологію "українського хворого" і розраховує виключно на технології та рейтинги. Але Україну розумом теж не зрозуміти, тому всі надії приїжджих росіян на "графічні криві" тут приводили до краху. Крім того, вже в пілотному випуску "Свободи слова" виявилося, що "українські пацієнти", на відміну від росіян, набагато більш буйні - логіці і чітким формулюванням думки воліють агресію. Принаймні, така картина спостерігалася в дебютній "Свободі", присвяченій проблемі російської мови в Україні. Свіжими відчуттями Шустер поділився в інтерв'ю "Сегодня", виглядав при цьому злегка розгубленим і в явному скруті тер перенісся. - Чому в Україні досі не вирішили проблему підвищення статусу для російської мови - через політичну аморфності людей, що живуть тут? - Я дивлюся на це з фактологічної точки зору - ось, був при владі президент Кучма, і він ні разу не вніс законопроект про надання російській мові статусу державної. Раз він цього не зробив, а його не можна вважати націоналістичним політиком, значить, були мотиви для цього. Я так розумію, це дуже хороша ідеологічна грунт для передвиборної боротьби, але питання це стає непопулярним, як тільки боротьба закінчується. Це національний, але не важливе питання. Ось чому так відбувається. - Тобто, ця невизначена ситуація не вирішиться в найближчому майбутньому і як і раніше буде висіти в повітрі? - Думаю, все буде так, як є. Мені так здається. - Це схоже на своєрідну "порохову бочку"? - А це не проблема мови, це проблема розколу України, а розкол дуже глибокий, як я розумію. Я зараз їздив по Західній Україні і усвідомив, що між Західною і Східною Україною - просто безодня. Тобто, мова - це тільки одна з форм прояву цього розколу. Але розкол глибокий не по мові, а з інших причин. Це реально різні культури. - Але ж в Європі є держави, які успішно вирішують схожі проблеми. - Але ж Європа довше розвивається. Скажімо, Канада зовсім недавно вирішила проблему франкомовного Квебека. А іспанці поки ніяк не можуть вирішити проблему басків. Кожна країна вирішує це по-своєму. Думаю, головне для України - не закрити очі, не сказати собі, що цієї проблеми не існує. А потім прокинутися і побачити, що вона реально є, але вже нічого не можна зробити. Бачити - означає, вирішувати. - Ви якийсь час перебуваєте в Україні, Києві, пройшлися вулицями, поспілкувалися з людьми - наскільки вони відрізняються від того образу жителя України, який фігурує в російському телеефірі? - Нинішнє російське телебачення, взагалі-то, займається пропагандою, тому малює українське суспільство таким, яким вони хотіли б його бачити: нова влада, яка робить все погано і така ж грабіжницька і бандитська, як і колишня, і так далі. І син Ющенка, і одяг Юлії Тимошенко, машини. Чому це робиться? Тому що Росія на виборах підтримала переможеного кандидата. Те, що відбувається зараз на російському ТБ, - це просто реванш за поразку. Що стосується середнього образу українця, настроїв, люди тут добрішими, ніж у Росії. Мені здається, через те, що тут тепліше, а в теплих країнах люди товариські, більш відкриті. - Чи не призведе така політика російського ТБ до охолодження відносин не тільки на державному, а й на особистісному рівні між українцями та росіянами? - Це так, але я не думаю, що буде охолодження на особистісному рівні. У кожному разі, як не дивитися на це - житель Львова нічого спільного з Росією не має, ні історично, ні генетично, ніяк. Це інші люди. Коли в Росії думають про Україну, думають про Києві, Харкові, Донецьку, а далі - "фашисти". Це не так, і я все ж думаю, що на людському рівні нічого не відбудеться. Україна, як і Прибалтика, стане просто країною європейською, і це буде нормально сприйнято. Що буде на політичному рівні, я не знаю. Залежить від того, хто буде при владі в Росії. - Ви подивилися український телеефір, ток-шоу ваших можливих конкурентів, як ви їх оцінюєте, чим вони відрізняються від російських ток-шоу, чи зможе ваша передача бути більш виграшній на їх фоні? - Наша передача більш технологічна, сучасна, це передача XXI століття. Думаю, в цьому її конкурентоспроможність. Далі я не знаю, з приводу "Свободи слова" у мене поки більше питань, ніж відповідей. Я повинен подивитися на рейтинги за два місяці, щоб сказати, як програма розвивається, яке в неї майбутнє. А інші програми, про які ви говорите, вже трохи устоялися в ефірній сітці. Новому продукту завжди дуже важко захоплювати ринок. - У Києві вже є ток-шоу, куди можуть прийти люди і поговорити досить відкрито, жорстко, на будь-яку тему. Що нового ви можете дати українському телеглядачеві? - Громадська думка в прямому ефірі. - Тут вже є програма на одному з українських каналів, там теж пульти, інтерактивне голосування ... - Там нічого немає, там все поцупили, це я вам говорю. У нас поцупили. - Але люди цього не знають, та й взагалі їм абсолютно все одно ... - У нас технологія - складова частина програми, ми підводимо підсумки, виходячи з цього. - Ви як телеведучий займаєте нейтральну, якщо не сказати - аморфну , позицію людини, яка просто керує процесом. - Я займаю позицію над сторонами. Нарочито підкреслену. Я не залучали до їх історії. - Людина з Росії, що працює в Україні в якості телеведучого, сприймається тут виключно як легіонер, який приїхав захищати інтереси "господаря", який платить йому гроші. Ваша передача в силу формату виключає вплив ззовні? - Я абсолютно буду обслуговувати інтереси пана Пінчука, я вас запевняю в цьому. - У якому випадку ви будете вважати, що київський варіант "Свободи слова" став успішним і ви виконали своє завдання в Україні? - Виключно рейтинг, звичайно. Якщо ми дійдемо до високої частки. Але це доля всіх телепрограм. - А якщо говорити про її суспільної корисності? - Це добре, що ви задаєте таке питання, звичайно його не задають. Якщо політичний світ України почне у цій програмі говорити краще, діяти краще, висувати пропозиції краще, знаходити шляхи виходу з кризи, якщо це буде більше схоже, скажімо, на рівень політиків, які закінчили Оксфорд, я буду вважати це успіхом.

Денис Бессарабію, Дарина ХАЕВСКАЯ, "Сегодня"

http://today.viaduk.net