Раїса Богатирьова: "Список нашого блоку перетворюється на список кримінальних справ"

Віднедавна лідер парламентської фракції Партії регіонів Раїса БОГАТИРЬОВА справляє враження людини, остаточно освоївся в новому для себе, в даному випадку - опозиційному, амплуа. Вона строго оцінює промахи влади, прогнозує на їх частку ще не одну кризу, щиро обурюється оцінками деяких експертів, які запевняють, нібито політичних переслідувань в країні немає зовсім, апелюючи: не останнім прикладом гонінь "за переконання", після порушення проти неї кримінальної справи, стала вона сама.

Правда, в деяких моментах Раїса Василівна собі ж і суперечить. Так, розмірковуючи про перспективи формування парламентської більшості, резюмує: "Політичні конструкції, вибудувані навколо людини, а не об'єднуючої ідеї, хиткі і завжди розвалюються, що підтверджено досвідом". І чомусь уникає спогадів про те, як єдиним, та й то вельми сумнівним консолідуючим фактором в "біло-блакитний" кампанії 2004-го був Віктор Янукович. Рівно рік тому думка пані Богатирьової на цей рахунок було прямо протилежним. До речі, тепер вона нарешті хоч і побічно, але все ж визнала: Партію Регіонів у свій час формували переважно адміністративними, "добровільно-примусовими" методами.

Втім, інтерв'ю Раїси Богатирьової "Дню" цінне не тільки запізнілими одкровеннями, але і цілком прагматичними міркуваннями про роль і місце колишньої "партії влади" в країні "перемогли оранжистів".

- Чому "вирішальні", як ви їх називаєте, факти у справі Бориса Колесникова оприлюднені тільки зараз і як ви йшли до їх виявленню?

- Колесніков завжди наполягав на тому, що боржником сім'ї Пенчуков не є, вказуючи: за акції "Білого лебедя" розплачувався в повному обсязі, у встановлені терміни. Пенчуки ж стверджували зворотне, що і послужило передумовою до порушення кримінальної справи. Протягом усього цього часу сам Колесников, його адвокати, ми, народні депутати, робили все можливе для пошуку підтверджень правоти Бориса. Імовірно, на рахунках позивачів були засоби, рівнозначні тим, які обвинувачений виплатив за акції. Було потрібно упевнитися, що це ті самі гроші. Громадськість ми проінформували відразу ж, як тільки переконалися в цьому самі. Розкриті факти свідчили: справа сфабрикована, реальних претензій до Колесникова немає. Інакше чому за минулі сто днів сама Генпрокуратура не зробила абсолютно нічого для перевірки справжності його свідчень?

- Питання про можливе повторне продовження терміну утримання Бориса Колесникова під вартою розглянуть вже на початку серпня. Чи можуть "знову виявлені" обставини радикально змінити хід справи?

- Борис Колесніков повинен бути відпущений на свободу, ми на цьому давно наполягаємо. При цьому його постійне перебування в межах країни, своєчасну явку до органів за першою вимогою, виконання інших умовностей гарантуємо. Давайте міркувати логічно: якщо дійсно з'являються нові, принципово важливі подробиці, то або сам генеральний прокурор, або хтось із його заступників в той же день повинні приступити до детального їх вивчення; запросити по своїм, більш великим каналам підтвердження інформації і, якщо вона виявляється правдивою, - негайно змінювати запобіжний захід.

Але ви ж бачите, як все відбувається! Мало, напевно, хто міг припустити, що додатково кримінальні справи повозбуждают проти мене, Андрія Федура та ще одного адвоката, Олександра Руцинського. Федуру як ефективного юриста намагаються усунути від процесу, мене, мабуть, - залякати. Відомо також про направлення в Донецьк спеціальної групи, члени якої націлені буквально на "вибивання" з бізнесменів відомостей, що підтверджують нібито отримання Пенчуками вказаної суми з інших джерел. Не знаю, чи наважиться хто взяти гріх на душу, сказати неправду.

- Чому в свій захист ви закликали пана Головатого? Це навмисний вибір?

- Ні, така думка відвідала мене безпосередньо під час нашої з Федуром прес-конференції, про що я відразу ж і розповіла журналістам. Ніяких домовленостей з цього приводу з Сергієм Головатим у нас не було, та й зараз ще немає. Не знаю, яким буде його рішення, але, сподіваюся, він не відмовиться. Думаю, для нього це могло б бути цікаво, як мінімум, з професійної точки зору. А наша приналежність до різних політичних таборів послужила б відмінною перевіркою істинної об'єктивності української юриспруденції.

- Подібними діями Гепрокуратура буквально "ліпить" з вас постраждалих, а з Колесникова - "національного героя". У чому тут логіка?

- Я й сама її не розумію. Ні національного героя, ні мученика з Бориса Колеснікова робити не треба. Це самостійний, досить відомий політик, справжній регіональний лідер. Твердий характер, часом - прямолінійність були властиві йому завжди, що, звичайно, багатьом не подобалося.

На прикладі справи, розкрученого проти нього, нова влада хотіла показати громадськості: сьогодні, огульно назвавши людини бандитом, щодня "вдовблюючи" цю думку через підконтрольні ЗМІ і навіть не переймаючись пошуком доказів, обвинувальний вирок можна винести кому завгодно. Епопея затягнулася, жертвами її стали ще й Тихонов, Кушнарьов, Різак. Безкарна дискредитація у нас тепер в порядку речей.

- У колишні часи згадані вами товаришами не значилися у опозиції "ворогами номер один". Чому ж сьогодні переслідують їх, а не тих, на кого ще вчора звалювали всі біди нашого суспільства?

- Потрапили в опалу ГПУ - відомі та популярні особистості в регіонах, традиційно "базових" для нашої партії та інших опозиційних сил. Розцінюю це як намагання влади "вибити" з-під опонентів електоральну, економічну і політичну основи. Погодьтеся, досить своєрідна методика підготовки до виборів. Розробляється сценарій, при якому список кандидатів від нашого блоку перетворюється на список кримінальних справ.

- Давайте ще згадаємо Сергія Клюєва, молодшого з братів, якого вважають безпосереднім організатором жовтневого побоїща біля ЦВК. Наскільки відомо, він вже давно перебрався до Австрії, подалі від наших "органів".

- Особисто я такою інформацією не володію, а все, що про нього дізнаюся, - виключно зі ЗМІ. Але як людина, досить давно знає братів Клюєвих, можу вас запевнити: Сергій ніколи б не став займатися подібним.

- Питання з'явилися і до пана Ахметову. Можливо, така зацікавленість його персоною подвигнет Ріната Леонідовича на самостійну участь у політиці з тим, щоб себе убезпечити?

- Подібні питання людині треба прямо ставити, чужі характеристики такого роду просто некоректні. Особисто я з Ахметовим ніяких місць у списку не обговорювала і не чула, щоб аналогічні розмови велися з кимось іншим.

- Якщо фальсифікація погашення судимостей Віктора Януковича буде доведена, ваш лідер не зможе брати участь у кампанії.

- З юридичної точки зору, справа це зовсім безнадійно. Навіть якщо допустити, що якісь папери оформлялися неправильно, безпосередньо Віктор Федорович участі в цьому не брав. Крім того, колишній голова Верховного Суду, Віталій Бойко, вже засвідчив неправдивість інформації. Він особисто підписував постанову про погашення судимостей. Чи є підстави йому не вірити?

До того ж, я сильно сумніваюся, нібито дійсно проводилося повномасштабне і неупереджене вивчення всіх документів. Поки що є лише окремі, дуже емоційні заяви. Їх мета - вкинути в суспільну думку компромат, дати людям їжу для обговорення, відвернути їх від справді важливих проблем - подорожчання продуктів, дефіциту бензину і т.д. Дуже примітивні використовуються прийоми. У влади, як кажуть, "криза жанру".

- Ви згадали блок Януковича. Питання про його створення вже остаточно вирішено?

- Так, такий блок обов'язково буде, про що ми повідомили ЗМІ відразу після проведення останнього розширеного засідання політради. Так що вже з вересня почнуться переговори з партіями, які з ПР об'єднує подібність ідеологічних позицій.

- А з об'єднаними соціал-демократами вони у вас збігаються?

- Ну, існує чимало нюансів, що створюють на певному етапі передумови для нашого співробітництва за окремими напрямками. Але ж мова йде не тільки про ідеологію, а й про підхід до справи, баченні шляхів досягнення результату, чого також не можна не враховувати.

Згідно програмним положенням, ПР - партія ліберального типу, з відповідними позиціями в економічних питаннях; тоді як есдекам, в тому числі українським, ближче соціалістичні ідеї та методи.

- Віктор Янукович підтримав ініціативу Леоніда Кравчука про створення форуму "Об'єднаймо Україну!". У подальшому формуванні на цій основі виборчого блоку експерти практично впевнені. Як же можуть скооперуватися сили Кравчука і Януковича?

- Підтримуючи ініціативу Леоніда Макаровича, Віктор Федорович говорив, насамперед, про підтримку ідеї. Жителі різних берегів Дніпра все ще насторожено ставляться один до одного. Так що ідея об'єднання найбільш актуальна, є завданням стратегічним і, безсумнівно, стане однією з основ нашої передвиборної програми. Єдино, чого може не вистачити в процесі її реалізації, - підтримки влади.

- Передвиборній коаліції у форматі річної давності все одно не вийде. Валерій Пустовойтенко барвисто описує збитки НДП від членства в такому об'єднанні і вимагає від Януковича вибачень. Та й з "Трудової України" стосунки у вас більш ніж прохолодні.

- Неемоційними політик публіці нецікавий, він тоді якийсь неживий. І заяви щодо вибачень я відношу саме до розряду емоційних. Інша справа, в деяких питаннях, зокрема у всьому, що стосується блокування, емоції недоречні. У блок приходять з чітким прагматичним розрахунком, коли кожна сторона один одного підсилює. Об'єднуватися треба навколо ідеї, а не навколо особистості, як траплялося раніше. Хиткість таких конструкцій, зокрема парламентської більшості старого формату, яке сьогодні намагаються відродити, доведена не одного разу.

- У нове ПБ вас теж зазивають?

- У цьому парламенті більшість однозначно не сформується, мотиви єднання у депутатів геть відсутні. З іншого боку, його майбутні обриси видно, адже можливості для цього мають тільки великі політичні сили, яких в Україні не так-то вже й багато.

Чи потрібно створювати більшість? Потрібно! Чи можливо це зараз? Неможливо! Подивіться: навіть ті, хто вважає себе переможцем, насилу знаходять спільну мову, та й то не завжди.

- Вчителі харківської області, як не дивно, скаржаться на тиск, мета якого - вступ до НДП, Народну партію і Партію регіонів. Це правда? І як вам це, за нинішнього "гноблені" положенні, вдається?

- Ви в це вірите? Дійсно, як ми можемо впливати на "добровільно-примусове" членство? За інших розписуватися не стану, але за ПР скажу однозначно: враховуючи наявний раніше гіркий досвід побудови політсили подібними методами, ми до такої методики ніколи більше не вдамося. Не в приклад, до речі, нинішній "партії влади", яка навіть в уряді примудрилася утворити щось на зразок первинного осередку.

- До речі, Комітет виборців України стверджує: ніяких політичних переслідувань, на які постійно скаржиться опозиція, не існує. А масові звільнення - усього лише закономірні кадрові чистки.

- При зміні лідера держави ротація політиків на ключових постах - явище цілком закономірне, чого ніяк не скажеш про масові звільнення. 20 тисяч вищих посад, що вимагають заміни, в Україні просто немає. Підкреслю: мова йде не стільки навіть про державних службовців, які представляють ті чи інші партії, скільки про людей, що прийшли на роботу за наймом без політичних міркувань. Формальні причини для їхнього відсторонення, звичайно, підшукувалися, але справжні цілком зрозумілі. Чи не правда, така кількість звільнених за настільки короткий відрізок часу - серйозний привід для роздумів? Ображений чоловік може замовкнути, але йому ніколи не забути приниження, за яке він при будь-якому зручному випадку постарається розрахуватися.

- Обіцяний "альтернативний Кабмін" ваша партія так і не сформувала. Зате тепер йдеться про розробку якоїсь спеціальної виборчої стратегії для західної частини країни. У чому її суть?

- Для нас рівні всі громадяни: від Львова і до Харкова. Не хотілося б, щоб хтось думав, ніби ПР зараз готується до своєрідного марш-кидка на Західну Україну, щоб там сподобатися виборцеві. Агітаційну кампанію ми станемо проводити рівномірно, для кожної області аргументи однакові. Але, щоб вони були дійсно переконливими, в основу покладена концепція партійної діяльності, в центрі якої - людина, пересічний громадянин, з його потребами і потребами. Така риторика зрозуміла всім. Влада для нас не самоціль, а можливість реалізувати, насамперед, соціальні проекти колосальної значимості.

- Як ви оцінюєте діяльність нового донецького губернатора і чим пояснюєте настільки раптово спроби його змістити?

- До заяв про необхідність зміни губернатора ставлюся негативно. Своєю непослідовністю НСНУ Віктора Андрійовича попросту підставляє. Призначати керівника області вітчизняне законодавство наказує лідеру країни. Висловлювати свої побажання партійцям ніхто не забороняє, але робити це треба ще на етапі консультацій і у вузькому колі, а не критикувати потім публічно.

У практичній діяльності ми з Чупруном практично не перетинаємося, тому мені його складно оцінювати. Однак він як патріот свого краю, в міру сил, максимально сприяє процвітанню регіону, чого не можна не помічати.

- У 2002 році багато говорили про можливість об'єднання Партії регіонів і "Нашої України". Блокування так і не відбулося, але тісні контакти з тих часів напевно збереглися. Чи допомагає це знаходити з владою спільну мову?

- Ніколи не кажи "ніколи". Сила політиків у тому, що, навіть висловлюючи протилежні погляди, вони не нівелюють можливості мати між собою хороші робочі і дружні відносини. Такі зв'язки між "біло-блакитними" та "помаранчевими" партійцями існують, і це цілком нормально. Ось тільки прізвища називати вам не стану, це некоректно. Скажу тільки, що радикально переформатувати політичний простір контакти наші не здатні.

- Чи не здається вам, що опозиційні традиції в Україні дуже стійкі. Раніше символом протестного руху був Віктор Ющенко, а Юлія Тимошенко - його практичним втіленням. Зараз аналогічні ролі передалися, відповідно, Віктору Януковичу і вам.

- Ну навіщо такі сміливі паралелі? Просто особисто я роблю те, що вмію, у що вірю, і те, що близько. Але раз вже так збіглося ... Кажуть: один випадок - випадок, а два - вже система!

Ксенія Василенко, "ДЕНЬ"