Степан Гавриш: "Ющенко перекреслює свою легітимність"
Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel та Viber. Не ведіться на фейки!

Екс-координатор парламентської більшості, народний депутат Степан Гавриш розповів "Делу" про можливі наслідки скасування політреформи ...
- Як вважаєте, чи можливе скасування політреформи?
- Шляху назад немає. Будь-яка спроба це зробити призведе до масштабного національному конфлікту, оскільки головним оператором політичного життя в країні виступають сьогодні політичні партії і блоки, які йдуть на вибори. Сьогодні вони будуть вести основний діалог із суспільством, чого не може і зовсім не вміє робити нинішній президент. Звичайно, у Віктора Ющенка залишається час в один місяць, з 26 березня по 26 квітня, коли він буде одноосібно правити країною. Залишається шанс розпустити парламент, але в силу своєї слабкої політичної волі він не зможе цього зробити.
- Зараз президентські юристи вже відкрито заговорили про "неконституційність" змін до Конституції в минулому році. Мовляв, пакетне голосування по Конституції було неправомірним ...
- Президент не зміг домовитися з політичною елітою, він свідомо продовжує її розколювати, порушуючи консенсус, укладений в парламенті 8 грудня 2004 року. А перекреслюючи конституційну реформу, Ющенко перекреслює і свою легітимність. Він і його люди повинні добре усвідомлювати цей факт! Але президента продовжують оточувати безвідповідальні неадекватні люди, які намагаються загальмувати демократичні перетворення. У цьому плані він дуже схожий на свого попередника Леоніда Кучму.
- Але в парламенті, мабуть, переважила інша точка зору, минулого тижня він попередньо підтримав ще один "конституційний" законопроект, тепер уже щодо місцевого самоврядування ...
- Голосування минулого тижня - 326 голосів за попереднє схвалення законопроекту № 3207-1 і направлення його на схвалення до Конституційного Суду - означає націленість української еліти на швидке проведення політреформи і демонтаж імперативної влади президента. Останнє голосування перевершило всі очікування, хоча партія влади намагається її скасувати. І таким чином президенту зробили пропозицію припинити діалог про те, що з 1 січня він може скасувати свої обіцянки і зобов'язання перед суспільством щодо конституційної реформи, завдяки яким торік вдалося "розрулити" політичну кризу, провести переголосування президентських виборів, провести додатковий третій тур, завдяки якому він став президентом. Українська нація вже точно сьогодні вболіває за те, щоб з 1 січня ми перейшли в парламентсько-президентську форму правління. Як формату нової демократії для політично дуже строкатою і багатоманітним країни, де один президент, обраний лише частиною суспільства, не повинен нав'язувати свою точку зору, а повинен узгоджувати свою позицію з політичною більшістю в парламенті, де буде зосереджена основна політична влада. Таким чином, ми переходимо до моделі Французької республіки від моделі радянської комуністичної системи, де генеральний секретар був і царем, і богом всіх і вся.
- Незважаючи на те, що у президента є ресурс підтримки в парламенті, самі провладні політики не зацікавлені у збереженні його повноважень?
- Цілком правильно. Президенти приходять і йдуть, а система зачіпає кожного. Пропозиція президенту звучить просто: Віктор Андрійович, ви повинні або стати в один лад з політичною нацією і домагатися прогресу системи через політреформу, або можете опинитися один на один зі своїми проблемами, коли ні в суспільстві, ні серед еліти підтримки у вас не буде. Адже зараз якщо він спробує загальмувати процес, він реально втратить дуже багатьох своїх партнерів, які до цих пір були в його таборі, але не зацікавлені в збереженні тоталітарної системи управління країною. Вже багатьох втратив, втратить незабаром і соціалістів, а потім ще й інших соратників. Адже залишиться же один на один!
Найголовніше, голосування минулого тижня показало, що реформа підтримана швидким темпом практично перед новим роком, що ще раз говорить - парламент повністю готовий. Саме політичні еліти в парламенті сьогодні мають набагато вищий рейтинг довіри, ніж сьогоднішній президент, який не прийняв рішення по Конституційному Суду і сам заблокував процес у парламенті через свої фракції.
- А до чого може привести криза, пов'язана з КС, і чому президент не зацікавлений у його формуванні?
- Реформу може загальмувати лише майбутнє політична більшість у парламенті, якщо воно раптом не захоче збільшення власних повноважень, тому що до виборів КС може не встигнути прийняти ніякого рішення, хоча і парламент цього максимально зацікавлений. Ми можемо зібрати КС і в березні, і в лютому, або навіть в січні. Думаю, що КС буде сформовано у лютому, не раніше. Конфлікт з формуванням КС спровокований главою держави, а головна причина протистояння у тому, що КС розглядається технологами Секретаріату президента як один з інструментів скасування політреформи. Є підстави для такої заяви, тому що сам президент в останньому своєму виступі минулого тижня чітко заявив, що після 1 січня може і відмовитися від своїх зобов'язань. Саме він дає вказівку своїм силам не брати участі в голосуванні за суддів КС, щоб домогтися переваги в цьому суді. Не випадково звучать заяви юристів президента, що глава держави може сам привести до присяги суддів КС за участю голови Верховного Суду і прем'єра. А це буде просто порушенням закону.
Він провів своїх людей через з'їзд суддів, призначив своїх людей в КС своїм указом за своєю квотою і, маючи там більшість, розраховує, що зуміє шляхом т. н. екстремального рішення КС по закону № 2222 через його деяких різночитань з діючою Конституцією скасувати політреформу. Але за законом про КС, судді повинні дати присягу перед парламентом протягом місяця. Оскільки цей термін сплив, не виключаю, що Рада може сьогодні і не погодитися з такою присягою, так як ці судді в будь-якому випадку можуть постати перед власною нелегітимністю. У кожному разі якщо майбутня коаліція буде незадоволена КС, який діятиме врозріз з її програмою та обіцянками перед суспільством, коаліція може висловити КС недовіру у зв'язку з тим, що він нелегітимний. Присяга ж була прийнята поза рамками закону.
Юрій ЛУКАШИН, "Дело"