Міністр культури Ігор Ліховий: "Я відмовляю різним політичним командам - ??і помаранчевим теж ..."
Міністр культури і туризму Ігор Ліховий, який змінив на цій посаді популярну співачку Оксану Білозір, активно включився в роботу. У перерві президентських слухань в Українському домі міністр охоче давав відповіді на всі кореспондента "СН" питання ...
На президентських слуханнях висловлювалася думка, що українська культура знаходиться на межі катастрофи. Чи справді це так?
- Я б не сказав, що українська культура знаходиться в занепаді. Хоча на даному етапі розвитку суспільства вона повинна була б розвиватися значно інтенсивніше. Українська культура, як відомо, налічує 1,5-тисячолітню історію. Культуру з таким багажем не так-то легко привести до катастрофи. Але без проблем не обходиться. А власне проблема полягає в тому, що культурні заходи, установи і власне саме Міністерство культури і туризму - породження минулого режиму, режиму СРСР. Водночас сьогодні створені як не можна більш сприятливі умови для збереження нашої культурної спадщини, для наближення його безпосередньо до українського громадянина, до зарубіжного споживача. Українські музеї мають унікальні колекції. Але, на жаль, їх ніхто не бачив, про них ніхто не знає. Стан українських музеїв застигло на рівні початку XX століття. У ті часи дуже багато для їх розвитку зробили видні колекціонери, такі як Тарнавс-кий, родина Терещенків, Ханенків,
Шептицький та інші. Але на цьому розвиток художніх музеїв було штучно заморожено.
Зараз розроблені кілька проектів, спрямованих на відродження музейного спадщини. Один з них - "Арсенал мистецтва". Ідея в тому, щоб музейними засобами уявити розвиток української культури, української цивілізації від найдавніших часів до нинішніх днів. Щоб відвідувач зміг відчути свою причетність до цих процесів. Президент дуже часто у своїх виступах звертається до своїх коренів, згадує своє село, предків. Його історія - невід'ємна частина загальної історії країни. Ми хочемо, щоб і кожен прийшов до музею зміг побачив у ньому зразки духовної, матеріальної культури свого регіону. Ми повинні домогтися, щоб влада, суспільство, громадяни усвідомлювали свою відповідальність за стан справ у державі, регіоні, професійної галузі. Досить звинувачувати когось у тому, що ми так живемо. Кожен повинен нести відповідальність за це.
- Що знаменної в українській культурі ви можете відзначити за останній рік?
- У числі позитивних зрушень в українській культурі я б згадав повернення українських діячів мистецтва на батьківщину. У їх числі Володимир Гришко, Вікторія Лукь-ЯНЕЦ, Іван Марчук. Володимир Гришко виступив у Римі зі своїм дитячим хором. Це було дійсно, відкриття української культури. Нашого діяча мистецтва прийняв особисто Папа Римський.
Після здобуття незалежності у наших людей з'явилася можливість на власні очі побачити розмаїття світової культури. Зросли контакти наших майстрів мистецтв із зарубіжними колегами. Все це працює на потенціал нашої культури, довгі роки не мала можливості розкритися на повну потужність. Вже зараз можна говорити про існування якісного культурного продукту в нашій країні. Правда, дуже часто його виробники не мають коштів та вміння його продати, піднести.
- Чи можна говорити про те, що творчість гуртів "Гринджоли", "Океан Ельзи" можна вважати національним надбанням, свідченням розвитку нашої культури?
- Я був у Франції і міг оцінити дійсну популярність цих груп. Я вважаю їх творчість якісним продуктом.
- А що не так у сфері культури, діяльності міністерства за минулий рік?
- Не стану коментувати діяльність моєї попередників ци, але знаю, що багато чого зробив би по-іншому, чого б приділив більше уваги. Це, в першу чергу, налагодження контакту уряду, який я представляю, з творчими спілками, з діячами мистецтва. До сьогоднішнього дня в цьому питанні не все було гладко. Але, здається, зараз ми вийшли в поле діалогу. Нам є що запропонувати один одному. Політика в галузі культури повинна бути зрозумілою і прозорою.
- Ви вважаєте себе членом "по-маранчевой команди"? Чи належите до якоїсь партструктурі?
- Я - міністр, чи не член партії і не капіталіст. Хоча були від партій пропозиції увійти до складу керівних органів. Але поки що я не приєднався до жодної партструктурі. Відмовляюся входити до керівних органів всіх партій, відмовляю різним партіям - і помаранчевим теж ... Думаю, на даному етапі міністр культури повинен залишатися позапартійним.
- Тобто як політик у виборах ви не будете брати участі?
- Як політик - ні. Як громадянин - обов'язково! Ідеали по-маранчевой революції, головний з яких - відстоювання гідності людини, мені близькі. Тоді ми всі вийшли на Майдан за себе.
- Ви теж стояли на Майдані?
- Так, мене тоді звільнили з роботи в Каневі, я влаштувався працювати науковим співробітником в Інститут історії, який знаходиться недалеко від Майдану. І по дорозі на роботу я заходив туди.
- Ваш прогноз на майбутні вибори: чи переможе помаранчева команда і чи зможуть представники нинішнього уряду утримати свої крісла?
- Мені подобається працювати з більшістю моїх колег вони не вибудовують якихось складних схем, щоб при будь-яких умовах, будь-що залишитися при владі. Своє ж завдання я бачу в збереженні пріоритетних напрямків діяльності галузі, у забезпеченні дієвої турботи про людей мистецтва. Ось що мене хвилює.
- Яке у вас хобі?
- Люблю читати, люблю жити ...
Володимир КАЦМАН, Наталія МЕЛЕЩУК, "Столичні Новини"