УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Скільки коштує Максимову свобода?

Скільки коштує Максимову свобода?

"Обозреватель" проводить розслідування незвичайної історії визволення великого банкіра Сергія Максимова з СІЗО.

На минулому тижні Шевченківський районний суд випустив під заставу одного з найскандальніших підозрюваних за всю новітню історію корпоративних конфліктів. Судячи з усього, на свободу зі слідчого ізолятора вийшов колишній акціонер ВіЕйБі банку Сергій Максимов. Одному тільки цій фінустанові він повинен близько 1 млрд. грн. Випустивши його під заставу, суд продемонстрував дивну вибірковість української Феміди.

За що сидимо

За даними наших джерел у правоохоронних органах, на минулому тижні закінчився перший етап багатоходової операції відомого підприємця Сергія Максимова з позбавлення від судових позовів і повного забезпечення власної безпеки. Колишнього акціонера ВіЕйБі банку затримали в грудні 2011 року. За різними даними, це сталося чи то на новорічному корпоративному святі у столичному ресторані "Токіо" прямо під час проголошення їм святковій промові, чи то на підходах до ресторану.

Окремі ЗМІ допускали, що арешт може бути пов'язаний з розслідуванням Генеральної прокуратури у кримінальній справі відносно посадових осіб держкомпанії "Укроборонсервіс". Йдеться, зокрема, про поставки в 2005-му році Україна ракет до Грузії. У той період з компанією "Укроборонсервіс" працювало єдине приватне підприємство, якому ВіЕйБі банком був виданий кредит на суму 11,814 млн. грн. Про обсяг збитку, нанесеному державі погашенні відсотків за сумами позик, замовчується.

Менш ніж через півроку Сергій Максимов вже нібито вийшов зі стін СІЗО. Як стверджують джерела, знаходження на волі обійшлося екс-банкіру не менше, ніж в 5 млн. грн., З яких незначна сума була спрямована на судові витрати в якості офіційного платежу. Потрібно визнати, що Феміда у цьому випадку не врахувала особливості Кримінально-процесуального кодексу. По ньому, сума офіційного застави не повинна бути менше, ніж сума збитку, заподіяна незаконною діяльністю суспільству або конкретному потерпілому. Тобто чим більше обсяг шкоди, тим істотніше зростає відшкодування.

Якщо виходити з цього правила, то застава для Максимова мав би скласти не менше 1 млрд. грн. Саме стільки він і його офшорні структури заборгували афільованому колись разом з ними ВіЕйБі банку. 5 млн. грн. - Це всього 4% від тих збитків, які він нібито завдав тільки одному з своїх кредиторів. Не кажучи вже про репутаційні втрати, понесених державою від тих чи інших дій, якими встелена його кар'єрний шлях у Україні. Таким чином, суд проявив себе не кращим чином, випустивши на свободу вкрай неблагонадійного людини, яка, маючи чималі фінансові ресурси, очевидно намагатиметься максимально убезпечити себе від подальших переслідувань.

За інформацією правоохоронців, Сергій Максимов вже найближчим часом готується виїхати з України якщо не назавжди, то на досить тривалий час, хоча і знаходиться на підписці про невиїзд. Це єдина можливість Максимова уникнути відповідальності за ще десятку-півтора кримінальних справ, які в найближчі тижні можуть бути порушені щодо зловживань минулих років, пов'язаних з операціями з продажу зброї і незаконним відчуженням цілого ряду об'єктів державного майна.

За що ще можуть пред'явити претензії

Послужний список придбань і бізнесів колишнього українського банкіра російського походження, випускника Московського вищого технічного училища ім. Баумана в нашій країні досить обширний. Його коло спілкування торкався настільки неоднозначних персонажів вітчизняної підприємницького середовища середини дев'яностих, як, наприклад, Семен Могилевич. Вважається, що Максимов мав відношення до схем оптимізації грошей на держпідприємстві "Сумихімпром" шляхом видачі кредитів за спеціальними ставками на будівництво цехів, до маніпуляцій навколо держзакупівель медичних препаратів в рамках компаній "Біолік" і "Сінбіас Фарма". Крім того, йому належав майновий комплекс і гідротехнічні споруди (переважно причали) Київського річкового порту. Ми, зрозуміло, нічого не стверджуємо. Все це несе предмет інтересу прокурора - або так, або ні.

А перлиною бізнесу були операції з оборонним комплексом. Зокрема, заснований Максимовим ВАБанк (згодом ребрендовані в VAB або ВіЕйБі Банк) став чи не єдиним банком, що обслуговує зовнішньоекономічні контракти "Укрспецекспорту" і його дочірніх підприємств. Цей напрямок з часом обросло і своїми підприємствами військово-промислового комплексу. Зокрема, донецьким заводом "Точмаш", найбільший у країні виробник касетних, подкалиберних, кумулятивних і осколково-фугасних боєприпасів (хоча головною цінністю, звичайно, були 65 га землі під підприємством).

Не відмовився Максимов і від участі в більш дрібному бізнесі, часто входячи в частку різних проектів - від будівництва житла в Одесі, заводу пластмас і книжкового бізнесу до харчопрому, одежного бізнесу і колізій навколо фабрики презервативів у Львівській області. Більшість компаній, які брали участь у проектах природно, виведені на Кіпр і Британські Віргінські острови. Особливістю роботи з дрібними підприємцями його колишні колеги зазвичай називають бажання на певному етапі забрати підприємство, до створення якого він не мав ніякого відношення. Або бажання отримати з нього явно негенеріруемие розміри прибутку.

В останній же рік багато його співробітники відзначали, що "бос" подався в більш складний бізнес - вирішив вибудовувати для потрібних людей стосунки з владою. Те обіцяв організувати підприємцям середньої руки зустріч з Володимиром Путіним, то гарантував громадським діячам поїздку в Межигір'я Віктора Януковича. Крім того, одним з прожектів колишнього банкіра стало залучення грошей нібито під інвестиційні проекти під Євро-2012. Однак судячи з того, що ці проекти так і не стали надбанням громадськості, є всі підстави припускати, що в результаті вони провалилися.

Незважаючи на те, що Сергій Максимов досить привільно відчував себе і під час кризи, і в ході недавнього відомого конфлікту щодо його боргу в 1 млрд. грн. перед ВіЕйБі банком, проблеми все-таки його не оминули. Київська прокуратура вже почала процедуру повернення в комунальну власність майна і причалів річпорту, а майно цілого ряду компаній, у тому числі і зі структури оборонного холдингу, переходить в управління кредиторам за борги. Судячи з того, як стрімко руйнуються повітряні замки імперії колишнього в'язня Лук'янівського СІЗО, від стану в більш ніж $ 300 млн., яке приписували підприємцю ділові видання всього кілька років тому, не залишилося і сліду.

Далі буде ...