Відео дня
Донецький аеропорт: перемир'я високої напруги
Донецький аеропорт і селище Піски, який знаходиться всього в кілометрі від торця злітно-посадкової смуги, - одні з найгарячіших точок на карті АТО. Військові кажуть, що з моменту підписання Мінського угоди стрільба тут не припинялася ні на день.
У вівторок вранці деенеровци і українські війська, що продовжують боротьбу за аеропорт, домовилися про тимчасове припинення вогню. Але тиша протрималася менше чотирьох годин, пише Зінаїда Бурська для "Нової газети" .
"Республіка Мост" починається і закінчується на перетині Червоноармійського шосе, що веде на північно-західні окраїни Донецька, і недобудованої донецькій об'їзній дороги. Під обривається в нікуди автомобільним мостом смажать яєчню бійці полку "Дніпро-1" (зовсім недавно один з найвідоміших добровольчих "каральних" батальйонів був перейменований в полк і отримав право експлуатувати важку техніку). Відразу за мостом починаються Піски.
- Ще півроку тому тут був елітний приватний сектор. Це все-таки ближній передмістя Донецька, - розповідає відповідальний за "республіку" Діма. Здається, йому не більше тридцяти. - Міст починали будувати німці. Добре зробили - перекриття витримують і міни, і "Град".
Бійці впевнені, що аеропорт досі не втратив свого стратегічного значення, незважаючи на руйнування.
- Його, якщо пам'ятаєте, теж німці реконструювали - до Євро-2012, - міркує один з "дніпровців". - Термінали повністю зруйновані, факт. Але взлетка, як розповідають військові, ще в цілком придатному стані. Боїнг 767, напевно, не посадиш, але ось Іл-76 вона прийняти цілком зможе. Так що віддавати його ніяк не можна.
На недобудованому мосту у "Дніпра-1" обладнані спостережні пости. З мосту видно сам аеропорт, багатоповерхівки на околиці Донецька і ферму з теплицями. З боку ферми в сторону моста регулярно прилітають снаряди. Бійці розповідають, що противник періодично робить спроби зайти з тилу, але жодна з них поки не увінчалася успіхом.
Побут "дніпровців" - більш ніж скромний. Кілька бліндажів, згорілий автомобіль, в якому зберігають дещо з речей, стіл, табуретки. Усюди мінні осколки. Єдине джерело тепла - вогнище, на якому готують сніданки, обіди та вечері.
Запитуємо у бійців, чи готові до зими.
- Поки не зовсім, але утеплятися. Треба буде стояти взимку - будемо стояти.
Піски - ключ до аеропорту, пояснюють українські військові. Займуть селище - і бійці в аеропорту опиняться в повному оточенні.
Зараз в Пісках немає ні води, ні світла. У селищі багато зруйнованих будинків. Осколками посічені паркани та дерева. Місцевих жителів майже не залишилося. Не виїхали тільки ті, кому зовсім нема куди їхати. У порожні будинки вселилися бійці 95-ї аеромобільної бригади та добровольці з "Правого сектора" і ОУН - Організації українських націоналістів.
У вівторок вдень в Пісках було нехарактерно тихо.
- Близько 10 години ранку домовилися з сепаратистами про тимчасове припинення вогню, - пояснюють десантники 95-ї бригади. - Пощастило вам.
Скільки саме може тривати "перемир'я", сказати не беруться. "До тих пір, поки не почнуть стріляти. Вони почнуть - ми відповімо".
- Найбільш активні бої тут йшли до 7 жовтня, - розповідає офіцер 95-ї бригади Аскольд. - Тоді у сепаратистів були великі втрати. Аеропорт для них - те ж, ніж у серпні став для нас Іловайськ.
Аскольд вважає, що аеропорт важливий тому, що дозволяє тримати в напрузі керівництво самопроголошених республік і не дає відсунути лінію фронту за межі Донецька.
- За час боїв ми три або чотири рази домовлялися про тимчасове припинення вогню, - розповідають десантники з 95-й. - Але у них є "Оплот", "Схід" та інші батальйони, які діють автономно. Наші добровольчі формування теж можуть щось зробити без погодження з командуванням.
У декількох сотнях метрів від 95-ї бригади в покинутому сільському будинку обладнав свій штаб батальйон ОУН.
Командує батальйоном Микола Коханівський, який у 2009 році утнув ніс пам'ятнику Леніну в центрі Києва.
Довгий час оунівці діяли разом з батальйоном "Азов", а в середині серпня зайняли позиції в Пісках.
Чисельність підрозділу поки не дуже велика.
- Ми могли б залучити і більше людей, - розповідає командир батальйону Микола Коханівський, - але не вистачає на всіх зброї.
Вісім новобранців ОУН шикуються у дворі штабу для прийняття присяги. Через кілька хвилин після закінчення церемонії починається мінометний обстріл. "Перемир'я" не протрималося і чотирьох годин. Микола Коханівський проводжає нас в підвал.
