Повернути до життя

Згідно соцдослідженням, третина жіночого населення України щодня піддається фізичному насильству. Ще половина - відчуває постійний страх і переживає різного роду неврози. На тлі економічно-політичних процесів в країні, низького рівня життя, відсутності соціальних гарантій і стабільних зарплат, українці вже давно вступили на стежку моральної пригніченості і стресовій пригніченості.

Відео дня

Враховуючи песимістичні реалії, вітчизняні соцпрацівники стали більше часу приділяти продуктивної допомоги громадянам. Так, за останні 10 років в Україні було побудовано декілька тисяч центрів допомоги незахищеним верствам населення. І всього кілька з них - спеціалізуються на допомозі жінкам.

Ті, кого вважають слабкою частиною планети, за статистикою, звертаються за допомогою набагато рідше, ніж чоловіки. Тим не менш, це не означає, що жінки не потрапляють у складні ситуації, не виявляються на вулиці, не спиваються або не стають залежними від наркотиків.

"Обозреватель" розповідає історії українок, чиє життя перетворилася завдяки соціальним центрам.

Віра, надія, любов

В Україні спеціалізовану допомогу жінкам надають всього 16 соціальних центрів матері та дитини.

"Обозреватель" відправився в спеціалізований столичний центр "Право на здоров'я", де допомагають жінкам і дівчатам у віці від 14 до 24 років, які опинилися в складних життєвих ситуаціях.

"У центрі допомагають жінкам і дівчатам, які опинилися в складних ситуаціях - були кинуті рідними і опинилися на вулиці. Ми готові прийняти і підтримати будь-кого, але існують вікові обмеження. Справа в тому, що з 14 до 24 років, згідно з дослідженнями соціальних служб, дівчина перебуває в найбільшій психологічної групі ризику ", - пояснила Галина Скіпальська, директор Міжнародного благодійного фонду "Українська фундація громадянського здоров'я".

Скіпальська також зазначила, що за останні два з половиною роки в київському центрі встигло побувати близько 800 дівчат. Усім їм, а також їх дітям, а це - понад 400 малюків, соцпрацівники в особі психологів, юристів і простих волонтерів надали кваліфіковану допомогу і майже цілодобову дружню підтримку.

Взаємна допомога

У день нашого візиту центр був схожий на вулик. Діти - в основному, дошкільного віку, - молоді матусі з кавою і чаєм, ігри, сміх, і затишна атмосфера взаємної підтримки - ось те, що зустріло нас ще з порога.

"Я ходжу в центр вже третій рік. Про його існування дізналася від подруг, які разом зі мною жили на вулиці. До речі, там я провела більшу частину свого життя. Зараз мені 24 роки, а з 12 по 21 рік - моїм будинком була вулиця ", - поділилася своєю історією одна з вихованок центру Альона.

Зараз дівчина стала мамою і, завдяки допомозі соцпрацівників, знайшла гідного молодої людини, для якого навіть зважилася народити дитину.

"Моїй доньці 7 місяців. Я щаслива, що в моєму житті все налагоджується. В основному, відвідую центр раз або два на тиждень. Тепер мені тут допомагають з відновленням документів (у дівчини, як виявилося, немає навіть паспорта, - Авт.). Так, і в пологовий будинок мене оформили тільки завдяки співробітникам центру, все тут допомогли ", - посміхається дівчина.

Крім Олени, в центрі знаходилося ще кілька жінок. Їх історії не менш жалісну, але у всіх є дещо спільне - вони вчасно схаменулися і все-таки вирішили звернутися за допомогою.

"Сюди я прийшла рік тому. Девченки розповіли. Мені тут подобається, можна помитися, надіти чистий одяг, поговорити з психологом або юристом, та й просто поспілкуватися з такими ж, як і я. Вважаю, що соціальні центри потрібні не тільки в Києві, а й у всій Україні. Часто самостійно не вдається налагодити своє життя ", - відзначила ще одна вихованка центру Тетяна.

Дівчина зізналася, що кілька років тому її покинув чоловік. З двома маленькими дітьми (зараз їм 3 і 6 років) Тетяна залишилася без даху над головою та засобів для існування. Тепер же, після роботи з психологом, вона знову вірить у своє майбутнє і майбутнє своїх дітей.

"А у мене були проблеми з мамою, багато сварилися. Я пішла на вулицю, жила там кілька років і ніякі спеціальні служби мене не забирали - жила собі, та й все", - поділилася 18-річна киянка Катерина.

Незважаючи на юний вік, дівчина вже більше року є мамою. У планах на найближче майбутнє у неї - виховати сина і обзавестися стоїть професією.

"У центрі нам пропонують пройти безкоштовні підготовчі курси. І отримати дипломи перукаря, майстра манікюру та педикюру, кухарі та інших бистроосваіваемих спеціальностей", - підсумувала дівчина.

Адреси та телефони соціальних центрів:

Центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді райдержадміністрації Печерського району

Київ, пров. Академіка Філатова, 3/1. Телефон: (044) 529-63-61 (директор) (044) 529-71-94.

Національний фонд захисту матері і дітей

Київ, вул. Саксаганського, 36-Б, тел. 492-97-55.

Центр роботи з жінками

Київ, вул. Мельникова, 20

213-30-38 (юридична консультація)

219-44-48 (психологічна консультація)

219-44-98 (телефон довіри)

Центр реінтеграції для бездомних жінок

вул. Юнкерова, 37, Пуща Водиця, тел. 431 - 91 - 17.