Юлія Володимирівна ™, Кучма і Мельниченко
Одного разу Юлія Володимирівна ™ пізно ввечері сиділа в своєму кабінеті на вул. Турівській, 13, переглядала фотки з Брюсселя і ностальгувала. За вікном валив березневий снігопад, і країна під гнітом Януковича занурювалася в сльотавий морок. Грала тиха музика.
Раптово пролунав стук у двері - несміливий, схожий на дряпання. Юлія Володимирівна ™ здригнулася і хрипким від переляку голосом сказала:
- Відкрито!
Двері клацнув, відчинилися, і впустила чоловіка в мокрому шкіряному пальто.
- Мої вітаннячка! - З моторошним російським акцентом промовив чоловік, опустив комір, зняв низько насунути капелюх і опинився екс-президентом України Леонідом Даниловичем Кучмою.
- Здрастуй, доню! - Сказав Леонід Данилович і струснув пальто, перш ніж повісити його на вішалку - по кабінету пронісся холодний срібний дощ. Юлія Володимирівна ™ запізнилося прикрилася долонею і довго обтрушувалася, а Леонід Данилович продовжував:
- Слухай, доню, шо я тобі скажу. Я все зрозумів: в Україні бандітська влада! - Юлія Володимирівна ™ так здивувалася, що припинила обтрушуватись і стала уважно слухати. - Бандітська влада, а Янукович - головний бандит! Мене як до прокуратури викликали, так мене відразу й осінило!
Юлія Володимирівна ™ посадила Леоніда Даниловича на диван, сама сіла поруч у крісло і попросила продовжувати.
- Вони так всіх пересаджають, доню! - Шепотів Леонід Данилович, і його старе обличчя виражало світову скорботу. - А кого не пересаджають, тих на площах розстріляють, це ти вірно помітила. Але всіх-то ладно, мене-то за що!? Мельниченко, Мельниченко-то ... Покидьок вищої міри ... Цьому треба протистояти. Ти, доню, ось що: як до влади прийдеш, Мельниченко на кіл посадити - це перша справа, а вже після ...
Юлія Володимирівна ™ взяла блокнот і записала рада патріарха української політики.
- Після всю бандитську владу - ось так! - Прогарчав Леонід Данилович, міцно стиснув кулак і стукнув їм по дивану. Піднялося хмарка пилу, і раптом з-під дивана, звідкись переможе гнутих палісандрового ніжок пролунало здавлене "Апчхи!". Юлія Володимирівна ™ і Леонід Данилович синхронно підстрибнули і в жаху схопили один одного за руки.
- Доню, шо це!? - Тихо-тихо промовив Леонід Данилович.
З-під дивана, піднімаючи пил і крихти, виліз майор Мельниченко. У його правій руці був затиснутий старий касетний диктофон.
- Прибирати в кабінеті треба! - Пробурчав майор, чхаючи і обтрушуючи пил. Потім вимкнув диктофон, погрозив Юлії Володимирівні ™ і Леоніду Даниловичу кулаком, накинув на плечі мокрий шкіряний плащ екс-президента і вислизнув за двері.
- Доню, шо ж це таке робиться, а!? - У розпачі Леонід Данилович заглянув в очі Юлії Володимирівні ™. Юлія Володимирівна ™ ж дивилася вслід майору Мельниченку і мовчки хитала головою. За вікном йшов березневий снігопад. Країна під гнітом бандитської влади все глибше занурювалася в морок ...