УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Володимир Литвин: "У країні немає робочого настрою"

Володимир Литвин: 'У країні немає робочого настрою'

Лідер Народної партії і спікер Верховної Ради четвертого скликання Володимир Литвин перервав парламентську кар'єру, але не втратив здатності давати точні, часом різкі оцінки ситуації в Україні політичної ситуації. Про парламентську кризу і перспективи країни - в ексклюзивному інтерв'ю DailyUA

- Володимир Михайлович, як ви оцінюєте сьогоднішню політичну ситуацію?

- Як невизначену. За імітацією бурхливої ??політичної діяльності проглядається одне - небажання працювати і брати на себе відповідальність. Показово, що політики намагаються обдурити одне одного, прикрити свої дії словесним лушпинням. Це чітко проявилося під час нещодавнього так званого круглого столу. На мій погляд, це було швидше розширена нарада, яке показало убогість вітчизняної політики. На висоті були хіба тільки президент Ющенко, який тримав нитки наради у своїх руках. Імпонує мені і позиція Юлії Тимошенко, що відзначила, що не можна поєднати непоєднуване.

- Ви не відчуваєте образи, що вас не запросили посидіти за круглим столом з іншими політиками та громадськими діячами?

- Анітрохи. Я у відпустці і спілкувався з Віктором Андрійовичем 24 липня, попередивши, що їду на відпочинок. Чесно кажучи, я не бачив підстав для серйозної розмови. Круглий стіл має бути таким, як він проходив наприкінці 2004 року, коли були показушні засідання, від яких людей верне, а йшов інтенсивний діалог і пошук компромісів. Тут же ми бачили, як одна сторона прагнула передавити або обіграти іншу на очах всього суспільства. Я щасливий, що не брав участі у дійстві, під час якого деякі намагалися лизнути і не знали, куди це зробити.

- Як ви, професійний історик, оцінюєте запропонований під час круглого столу Універсал національного єднання? Чи не простежуються Чи аналогією з документами зразка 1917 - 1918 років?

- Все викладене в Універсалі можна було замінити одним реченням - треба виконувати Конституцію України. Плюс можна було підписати угоду про те, що люди, чия праця оплачується з державного бюджету, повинні ходити на роботу. Напевно, доцільно було провести історичний лікнеп, проаналізувати долю чотирьох універсалів, виданих Центральною Радою. Непогано було б вивчити і долю меморандумів, яких на моїй пам'яті нова влада випустила три - перед "українським Давосом", під час ліквідації кризи, пов'язаної з відставкою уряду Тимошенко, і підписаного президентом і Януковичем, подивившись, що виконано, а що - ні.

- Виходить, українська влада плодить непотрібні папірці, а реальними справами не займається?

- Розумієте, в країні немає робочого настрою. Йде імітація бурхливої ??діяльності з розрахунку на те, що хтось втомиться або одна сторона переграє іншу. Ніхто не бере на себе сміливість внести ясність у те, що відбувається. Я зустрічаюся сьогодні з багатьма людьми, в тому числі з пострадянських країн, так вони просто сміються над тим, що відбувається в Україні. І якщо ви показали, що там виступає "совість української нації", можна зрозуміти, яка низька у неї планка.

- Чи не здається вам, що визначати совість нації по дзвінку з президентського секретаріату кілька неправильно?

- Я не стояв біля витоків формування списку учасників круглого столу, але судячи зі статті Юлії Мостової в останньому номері "Дзеркала тижня", гідних бути учасником цього междусобойчика визначає одна людина. За круглим столом не було основного - люди, що не заангажовані владою, не сказали, що вони думають про політиків, про стан справ у країні. Адже ми деградуємо, демонструючи власне хуторянство і витончений в словесах.

- Політики все частіше говорять про загрози суверенітету країни, якщо політичний консенсус не буде знайдений. Наскільки реальні ці загрози?

- Загрози суверенітету країни виходять в першу чергу від політиків. Ми повинні після парламентської кампанії констатувати легалізацію розколу України на дві частини. Закликами, меморандумами, універсалами країну скріпити неможливо, це можна зробити в ході практичної роботи, якої сьогодні немає. Влада займається самотрудоустройством, а ситуація пущена на самоплив.

- Повторюється стара історія - національна еліта озирається по сторонах у пошуках стратегічного союзника, не в силах сама сформулювати принципи державного будівництва?

- Напевно, нашим політикам варто уважно простудіювати історію України другої половини сімнадцятого століття. Тоді багато що стане ясно - і що таке Руїна, і чому був розкол на Лівий і Правий берег.

- Цікаво, навіщо витягають на світ божий резонансні кримінальні справи начебто справи про смерть екс-міністра внутрішніх справ Юрія Кравченка?

- Думаю, такі резонансні справи будуть зводитися в ранг політичних, щоб використовувати подібні справи з метою політичної боротьби. І "справа Кирпи", і "справу Кравченка" використовуватимуться політиками, багато що говорять про мораль.

- Це відволікаючий маневр?

- Не тільки, це інструмент політичної боротьби. Мені відомо, що "справу Кравченка" намагатимуться розгорнути проти різних політиків, у тому числі і проти мене. Мене попередили, що за моє обіцянку брати участь у президентській кампанії 2009 року послідує ряд публікацій, в яких мені будуть інкримінувати смерть Юрія Федоровича. Це говорить про те, що, незважаючи на витіснення мене і веденого мною виборчого блоку з політичного процесу, мене продовжують боятися, тому будуть використовувати інсинуації. Раз бояться - то правильно, нехай бояться.

- Чи не здається вам, що нинішня парламентська криза викликаний некоректним впровадженням політичної реформи?

- Я так не думаю, швидше, ми бачимо небажання політиків визнавати існуючі реалії та їх прагнення ігнорувати нові положення Конституції. Сам спосіб, умови і час, в яких приймалися рішення про реформування Основного Закону, відгукнеться нам ще не один раз.

- Ризикнете ви прогнозувати подальший розвиток ситуації в Україні?

- Думаю, протистояння триватиме, оскільки ні в однієї зі сторін немає мужності сказати відкрито про свої принципи, з іншого - надія, що все якось само собою розсмокчеться, призведе до млявого процесу. Суспільство та інтелектуальна його складова просто підуть до влади в глуху опозицію. Влада сама себе дискредитує і просто знищує країну. Звичайно, всі погляди будуть звернені до Президента України Віктора Ющенка.

- Чи можливі дострокові парламентські і президентські вибори?

- Парламентські вибори - цілком можливо, все залежить від рішення глави держави. Підстав для дострокових президентських виборів я не бачу, хоча б з тієї причини, що економіка України, якщо вірити чинному уряду, розвивається по висхідній, а для дострокових президентських виборів необхідний економічна криза.

- Виходить, ситуація в Україні і далі буде стабільна у своїй нестабільності?

- Так, ми як і раніше перебуваємо в критичному для країни періоді.

- Як довго він триватиме?

- До того часу, поки хто-небудь не візьме на себе відповідальність за події в країні повною мірою.

Євген Магда, DailyUA

www.daily.com.ua