Каха Каладзе: "Ціна дорогого автомобіля мене не бентежить. За задоволення треба платити"

Захисник італійського "Мілана" розповів "Фактам" про свої автомобільних, і не тільки, захопленнях

Звістка про те, що Каха Каладзе вперше привіз до України унікальну модель автомобіля, не могло залишити нас байдужими. Хоча черговий приїзд відомого футболіста в Київ не сильно афішувався, "Фактам" все ж вдалося дізнатися, де саме він припаркував свій улюблений "Порше". І дійсно, коли ми з фотокором під'їхали до одного з розважальних закладів, розташованих біля НСК "Олімпійський", серед безлічі дорогих машин відразу ж побачили поблискуючий на сонці чорний "Порше" з італійськими номерами.

Як повідомив нам охоронець автопарку, Каха не так давно відправився в один зі столичних автосалонів, щоб ознайомитися з новинками. Що ж, ми вирішили обмежитися фотозйомкою машини без господаря. Але в той день нам рішуче щастило: не минуло й десяти хвилин, як з під'їхала до розважального комплексу машини вийшов ... Каха Каладзе! Він був у світлій трикотажної футболці від Армані, сірих широких брюках з великими накладними кишенями, біло-салатових кросівках, на руці - великі швейцарські годинники фірми "A.Lange & Sohne" з трьома циферблатами на платиновому корпусі, а на грудях виблискував масивний хрест, всипаний безліччю діамантів. Засмаглий, високий, з недбалою щетиною на обличчі. Ну просто секс-символ!

Дати невелике інтерв'ю Каха погодився. Причому запросив поспілкуватися в салоні свого новенького автомобіля! З деяким трепетом (не кожен же день доводиться зустрічатися з іменитим спортсменом, та ще в такій незвичайній обстановці - в машині за мільйон доларів) я сіла поруч з Кахою. Знаєте, що мене здивувало найбільше? Він говорив майже без характерного грузинського акценту.

- Каха, яким вітром тебе занесло до Києва?

- Ну, у мене все-таки тут будинок, друзі ... Коли приїжджаю надовго в Київ з Мілана, завжди беру з собою машину. Ось і цього разу доставив сюди свій "Порше". Купив я його сім місяців тому. В Україні таких автомобілів ще немає, та й тутешні дороги не дуже-то пристосовані для їзди на цій машині. По Києву я їжджу в основному по вечорах, коли немає пробок.

- Це в тебе вже який за рахунком автомобіль?

- О-о-о, так не веду я такий рахунок! У мене немає такого, щоб одночасно стояло машин тридцять. Я часто їх міняю. Ціна нового автомобіля не бентежить. Але гроші на вітер не кидаю, завжди знаю, що купую. Їзда на дорогому автомобілі - це ж задоволення. А за задоволення треба платити.

- Небайдужий ти, я бачу, до дорогих чоловічим "іграшок". Годинники у тебе, судячи з усього, теж коштують чимало ...

- Прикольні! - Посміхається Каха, простягаючи руку з годинником (вартість подібних моделей цієї фірми коливається від 50 до 100 тисяч доларів. - Авт.). - Це подарунок від друзів.

- За яким, цікаво, приводу такий презент?

- Та просто так ... У мене багато хороших друзів. Ось, дивись, на правому плечі татуювання: "Друзі назавжди". Мене рідко можна побачити одного. Весь час з друзями. Люблю галасливі компанії, вечірки в ресторанах.

- А що це у тебе такі обвітрені, запалені губи? - Набравшись нахабства, задала я не дуже делікатне питання. - Чи не від поцілунків на вітрі?

- Ні-і-і, згорів на сонці, - сміється Каха. - Перезагорал на пляжі в Монте-Карло.

- В Італії вже повністю адаптувався?

- Грати в такому великому клубі, як "Мілан", - мрія багатьох футболістів. Я би все життя там провів. На італійському вже навіть краще, ніж російською, говорю. Але намагаюся не забувати і рідний грузинський.

- Каха, ти вважаєш себе везучим людиною?

- Мені 27 років, але в житті я вже багато чого побачив, відчув, пережив ... Чимало було важких моментів. Досі не відомо, що з моїм молодшим братом, зниклим чотири роки тому. Я так переживаю ... Уважно стежу за ходом розслідування. Два тижні тому їздив до Грузії. Ніяких новин про Левані ...

Рідні так радіють, коли я їх відвідую! Адже вони рідко мене бачать. У дворі накривають великий стіл з традиційними грузинськими стравами. Моя мама дуже добре їх готує - хачапурі, шашлик, курку ...

А я нічого не можу приготувати. Ось такий я нетиповий грузин. Навіть шашлик не вмію робити. Зараз живу в своєму будинку в Італії один. Так що доводиться щодня ходити в ресторан. У Мілані багато "смачних" ресторанів. Обираю під настрій.

- Чи дозволяєш іноді стаканчик вина?

- Ні-і-і, алкоголь не вживаю взагалі. Веду здоровий спосіб життя.

- Ух і завидний ж ти жених! Багатий, красивий. Ні за що не повірю, що твоє серце вільне.

- Знаєш, сам дивуюся, чому досі не зустрів свою половинку, - сумно каже Каха. - Проте це факт - зараз я самотній. До цього шість років жив з дівчиною, вона киянка. Але, видно, не судилося: розлучилися. Не зійшлися характерами. Поки не знайшов ту, з якою міг би прожити все життя. Це не так-то й легко. Сім'я, діти - це ж святе. Напевно, всьому свій час. Спеціально шукати супутницю життя не можна. Це знак долі. Може, зустріну її в Італії. А може, ось тут, у Києві, сьогодні ввечері. Як думаєш?

- Все може бути. Та не важливо де, Каха. Головне, що ти ЇЇ обов'язково зустрінеш і будеш найщасливішою людиною на світі.

Олена ДРАГА, "ФАКТИ"