З'явилася нова версія вбивства судді в Харкові

У понеділок, 17 грудня, харківська міліція пообіцяла солідну винагороду всім, хто надасть допомогу в розкритті гучного злочину: 200 тисяч гривень.

Нагадаємо, в суботу у власній квартирі суддю Трофимова обезголовили живим . Така ж доля спіткала дружину судді Ірину, сина Сергія та його цивільну дружину.

Міліція і прокуратура не можуть поки пояснити ні причин злочину, ні тієї нелюдської жорстокості, з якою воно було вчинено. Друзі та сусіди теж у розгубленості. Вірніше, налякані, деякі навіть міліціонерам бояться відкривати двері. У будинку, у дворі і околицях продовжують працювати сищики - у формі і штатському, пише КП .

"Бачила їх часто, дуже хороші люди були, - зітхає сусідка. - З Іриною Костянтинівною я напередодні спілкувалася, вона була в гарному настрої. Кожні дві години вона гуляла у дворі з пекінесом, годувала котів, влітку виносила квіти. Взагалі була дуже відкритою людиною . Вони жили і одягалися скромно, машини у них не було, і він був дуже порядною людиною ".

Та й у інших людей, які знали сім'ю, складалося таке ж враження: добрі, ввічливі, нікого не боялися і не приховували нічого. До речі, проникнути в під'їзд будинку, де жили Трофімова, - не проблема. Консьєржа немає, код від замку - число 450 - виведено маркером на двері.

У Фрунзенському суді, де працював Трофимов, - портрет убитого з траурною стрічкою з'явився вчора близько другої години дня. Співробітники суду зазначають: посилився пропускний режим. Документи перевіряють у кожного, а раніше такої практики не було.

"Він був дуже товариською людиною з хорошим почуттям гумору. При цьому - виключно інтелігентною, до колег і відвідувачам звертався виключно на" ви ". Ми навіть не уявляємо, хто міг вчинити таке", - кажуть товариші по службі.

А ще відзначають, що Трофімова двері незнайомим людям не відкрили б. І припускають, що злочинці чекали в під'їзді, поки хтось буде входити в квартиру - тоді й вломилися в будинок. Трофимов вранці часто ходив в розташований неподалік парк Артема спілкуватися з колекціонерами. Швидше за все, бузувіри йшли вбивати, попередньо вивчивши звички сім'ї та продумавши все до дрібниць.

"У цій справі поки що більше запитань, ніж відповідей, - зітхає суддя Фрунзенського районного суду Станіслав Іващенко. - Володимир Сергійович був дуже начитаним, скромним, взагалі не пам'ятаю, щоб він колись на когось кричав".

Журналісти з'ясували також, що останнім часом Трофимов не вів ніяких резонансних справ. Чи не водилася за ним і погана слава хабарника. Жила сім'я більш ніж скромно: дружина домогосподарка, син займався наукою. Сам суддя на роботу їздив на метро.

"По дорозі до метро від суду у нас такі зарості ... Якби це була чиясь помста, його запросто могли там підстерегти ... Навіщо сім'ю вирізати, незрозуміло", - журиться адвокат Людмила Самойленко, яка добре знала Трофимова і не раз перетиналася з ним по роботі.

"Він навіть у святкових застіллях не брав участі! - Згадують колеги по роботі. - 14 грудня відзначається День судді, він не прийшов ... Взагалі не пив і не курив, а після операції на шлунку ще і дотримувався суворої дієти".

Ще одне питання без відповіді, який розглядають у міліції: припустимо, злочин скоєно з помсти, але ж рішення судді першої інстанції - не остаточне ... Його можна оскаржити, подати апеляцію ...

"Якщо злочинцям потрібно було щось з колекції Трофимова, вони могли б попросту викрасти цей предмет, - дивується Самойленко. - Хіба що у Володимира Сергійовича зберігалася реліквія, цінна для релігійних фанатиків? Мені здається, що злочинців могло також перемкнуть у разі кровної помсти ".

"Маша (цивільна дружина молодшого Трофімова. - Прим. Авт.) - Сирота, її мама померла, коли дівчинка була маленькою, - розповіла подруга убитих Сергія та Марії Ася Нестеренко. - Вона жила удвох з бабусею, останнім часом бабуся важко хворіла. А напередодні трагедії Маша поклала її в лікарню, а сама, щоб не ночувати в порожньому будинку, пішла до Трофімовим ".

Хлопці познайомилися під час навчання в Харківському університеті - обидва займалися на кафедрі генетики біофаку. З четвертого курсу почали зустрічатися, збиралися одружитися. Сергія у вузі майже не пам'ятають, а от про Машу говорять тільки в найвищому ступені. Дівчина подавала великі надії в науці. Цього року вона вступила до аспірантури, але дисертація на тему "Молекулярна генетика" у неї вже була практично готова.

Сергій і Маша були не надто компанійської парою, вільний час проводили вдома - він запоєм читав книги, а Маша дуже любила слухати музику. Але зрідка кликали до себе друзів - у квартирі Трофімових молодь готувалася до іспитів і заліків.

"Не було особливої ??розкоші, типовий радянський дизайн з килимами, - продовжує Ася. - Ніяких новомодних штучок, окрім комп'ютера і телевізора. Вони жили дуже скромно - одягалися недорого, у Сергія не було крутих телефонів".

Після університету Сергій Трофимов не зміг знайти роботу за професією, тому перекваліфікувався в програміста.

Оперативники першою справою відпрацьовують кавказький слід злочину. Експерти вважають, що відрубані голови судді Фрунзенського районного суду Володимира Трофимова та членів його сім'ї вказують на східне коріння злочинців.