Україна очима іноземців

Україна очима іноземців

64% іноземців зізналися, що ніколи не цікавилися Україною. У тих, хто все-таки доїхав до нашої країни, "Обозреватель" поцікавився, що, власне, їх вразило - як в хорошому, так і в поганому сенсі.

З перших вуст

Уявити Україну очима іноземців виявилося дуже непросто. По-перше, приїжджі студенти швидко "вливаються" в нашу культуру, не бажаючи виділятися на тлі середньостатистичних українців.

По-друге - діти наших емігрантів, що живуть за кордоном, відчувають себе вже громадянами іншої країни, і, якщо коріння прадідів у них і говорять, то якось дуже тихо.

Втім, кількох іноземців нам вдалося розговорити. Своїми враженнями про Україну поділився бізнесмен Анатолій Курок з Нью-Йорка (США):

Відео дня

- Мені подобається Україна, звідси йдуть мої корені. Я люблю її історію, пам'ятки, гостинність простого народу, кухню. Тут живуть дуже цікаві, розумні і красиві дівчата.

Але мене дивує, як повільно країна рухається вперед, як щільно навіть в молодих людях сидить радянський менталітет. А ще неприємно, що українці весь час підозрюють тебе у брехні, доводиться щось доводити, що для західної людини вельми неприємно. Ну, і, звичайно ж, тут скрізь помітна корупція, практично в кожній галузі. Це те, що мені в Україні не подобається.

Але при цьому, я ніколи не відмовлюся від поїздки сюди, було навіть бажання побудувати тут свій бізнес, можливо, спробую якось співпрацювати з Україною.

Поділився з нами Анатолій і своїми спостереженнями про те, чи знають Україну за кордоном:

- У Канаді багато жителів з українським корінням, там знають, що це колишня республіка СРСР. А от у США раніше українців від росіян майже не відрізняли. Але завдяки братам Кличкам, Андрію Шевченку та Помаранчевої революції люди дізналися про Україну.

Українці - дуже цікавий народ, а ваша країна різноманітна, якщо є можливість, сюди варто приїхати. Але гостям варто пам'ятати, що для багатьох місцевих жителів "іноземець" прирівнюється до поняття "гроші".

А ось Зафі Гельмез з Туреччини в Україну ніколи не був, про нашу країну знає небагато:

- Українці приїжджають відпочивати до Туреччини, і хоча я ніколи не був у вашій країні, вона мені вже подобається, як і ваш народ. В Україні живуть найкрасивіші дівчата! Так що я збираюся якось відправитися в подорож по вашій країні. Поки я знаю небагато - що це маленька країна і у вас досить холодно. Але, коли зберуся в поїздку, обов'язково вивчу звичаї.

Нам також стало цікаво, а чи сильно український менталітет відрізняється від наших сусідів? Відповідь на це питання допоміг знайти викладач танців з Білорусі Максим Бочагін:

- Мені дуже подобається Україна, в Києві я відчуваю себе комфортно. Переїхав сюди з-за роботи, мене запросили викладати крамп (стиль вуличного танцю) в школі танцю "Release Dance Complex". Вважаю, що тут більше шансів і можливостей для власного розвитку.

Я і раніше часто бував в Україні, тому ніяких відмінностей в плані традицій чи менталітету не бачу. Я адже хореограф, а крамп тут танцюють також, та й у методах викладання різниці глобальної немає. Хоча в Україні я помітив, що люди приходять на заняття танцями заради задоволення, щоб цікаво провести час. А в Білорусії переважно тренуються лише танцюристи.

Людям, які тільки переїхали в Україну або подорожують, можу побажати не знущатися над українською мовою і вчасно реєструватися, щоб не було проблем на кордоні.

Про те, як нашу країну сприймають жителі далеких країн, я розпитала Ольгу Козлову з Дніпропетровська, яка кілька років працювала в Країні висхідного сонця.

- Я 2 роки працювала в шоу-балеті в Японії. Так ось перше, то мене вразило - це незнання японцями елементарного шкільного курсу географії! Мої нові знайомі або взагалі не чули про нашу країну, або вважали, що Україна - столиця Росії. Там не знають нашого розташування на карті, не чули про звичаї, нас часто плутали з росіянками. Єдине про що добре чули японці - вміння слов'янських народів пити! Про російській горілці прямо легенди ходять. У барах вона, до речі, коштує досить недешево - мінімум в 3 рази дорожче, ніж у нас. А на смак - проста "паленка". Тому, коли я їздила додому в гості, друзі-японці просили привезти їм "на гостинець" горілку.

Що "гуглять" про Україну іноземці?

Цим питанням ми задалися не дарма. Google-статистика виявилася дуже доречною. Найбільш частий запит "Ukraine" (у порядку убування попиту), виявляється, задають пошуковику не тільки самі українці, а ще й жителі Нігерії, Грузії, Камеруну, Гани, Молдови, Вірменії, Лівану, Австрії та Німеччини.

Найчастіше іноземці цікавляться Києвом і Одесою, картою України, роботою українських авіаліній, а також посольства. Трохи меншою популярністю користуються: українська вікіпедія, гугл і футбол. Туристи часто звіряються з нашим годинним поясом і обчислюють різницю в часі, а також цікавляться погодою. У ТОПі виявилися і спроби простежити маршрут подорожі з Англії та Німеччини в Україну.

Окрему увагу "гарячі" чоловіки з Арабських Еміратів і Туреччини надають нашим дівчатам, просячи пошуковик розповісти про пристрасні українок. Втім, за кількістю запитів від них не відстають і самі українці в співдружності з жителями Данії, Швейцарії, Індії.

Пік популярності України серед інтернет-запитів припадає на 2004 рік. Помаранчева революція залучила до нас максимальну кількість уваги з боку мешканців інших країн. Поки рекорд 2004 року не побитий. Втім, поточної восени знову вибори ...

64% іноземців ніколи не цікавилися Україною!

Вирішивши підкріпити цей матеріал соціологічними даними, ми з подивом виявили, що на державному рівні питання іміджу України серед іноземців піднімається не так вже й часто.

Останнє дослідження проводилося компанією CFC Consulting в грудні 2010 р. в рамках підготовки Стратегії позиціонування України за кордоном. Для тих, хто не пам'ятає, саме CFC Consulting займалися розробкою символів "Євро-2012" Спритка і Гарнюні.

Фахівці компанії опитали 2000 респондентів з Німеччини, Франції, Іспанії, Великобританії. Опитування проводилося серед туристів, чиновників, представників вищої та середнього менеджменту, жителів великих і малих міст. З них 64% зізналися, що ніколи не цікавилися Україною!

Як виявилося, іноземці цінують нашу гостинність, їх приваблюють культурно-історичні пам'ятки нашої країни, а ось у безпеку України ім віриться насилу. І якщо про наших традиціях за кордоном знають небагато що, то Андрія Шевченка 26% опитаних назвали найвідомішим українцем, ще 24% віддали свій голос за братів Кличків, 17,5% - "проголосували" за Сергія Бубку.

Слово експерту

Україна серед іноземців не викликає не тільки повального, а навіть більш-менш стабільного інтересу. Винятки становлять лише глобальні скандали, що відбуваються в нашій країні. Але саме вони як раз таки не сприяють створенню позитивного іміджу держави.

Партнер компанії CFC Consulting Костянтин Грідін каже, що кращий спосіб сформувати позитивний імідж України - розповідати правду про країну, але в той же час не виливати на іноземців цебер внутрішніх проблем.

- Особливість нинішнього іміджу України за кордоном у тому, що він часто гірший реального стану справ. Вихід - розповісти світові правду про себе. Друге питання - яку? Українці - досить скептична нація, яка любить "виносити сміття з хати". Це проявляється як на політичному рівні (влада і опозиція часто влаштовують розбірки між собою в стінах міжнародних організацій), так і на рівні простих людей - ми теж любимо скаржитися іноземцям на свій уряд і нелегке життя.

Але при всіх цих складнощах, у країни є прогрес у певних областях, є домоглися успіху люди (включаючи етнічних українців зі світовими іменами - громадян інших країн). Саме на них, на інформації про їхні успіхи, про досягнення України у культурній, соціальній сферах необхідно будувати іміджеву стратегію.

Якщо запитати іноземця, де живеться краще: в Україні, Єгипті чи Бразилії? - Нашу країну поставлять на останнє місце. Я ж рік жив у Єгипті, часто бував у Бразилії і можу сказати, що як мінімум, у нас немає такої бідності.

Пам'ятайте, про погане розкажуть іноземні ЗМІ, наше завдання показати світу іншу Україну, її позитивні якості, виділити плюси і зробити на них акцент.

У таблицях використані дані соцдослідження CFC Consulting.