Бізнес знову затиснули в лещата

Вітчизняні підприємства почали осягати всю принадність нових підходів роботи команди Миколи Азарова. Прем'єр особливо не церемонився з бізнесом і в кращі для скарбниці часи. Не змінив він своїм переконанням і зараз, коли бюджет балансує на межі фінансового колапсу. За вказівкою уряду податківці і митники йдуть на будь-які хитрощі, аби змусити підприємства платити більше. А будь-який опір загрожує застосуванням сили: від насильницького вилучення документів до порушення кримінальних справ проти керівництва компаній.

Такі методи наповнення засіків Батьківщини дуже скоро можуть остаточно добити бізнес, і без того виснажений кризою. І тоді наповнювати бюджет вже буде просто нікому.

Податковий рекет

У першому кварталі фіскали недобрали в казну 15% від запланованого. І це при тому, що уряд зажадав від ДПАУ і Держмитслужби наростити обсяги збираються для казни платежів. Відповідно до затвердженого бюджету на поточний рік податкова має перерахувати в казну на 40% більше грошей, ніж у 2009 р.. А оскільки фіскали свято впевнені, що корінь зла криється в небажанні бізнесу справно платити податки, вони вирішили активізувати боротьбу з мінімізаторами.

Як повідомили "ДС" в ДПАУ, ще на початку квітня відомство видало наказ № 236 "Про введення в дію операції" Бюджет ". За словами першого заступника начальника головного управління податкової міліції ДПАУ Юрія Атаманюка, нові методи роботи дозволять збільшити щомісячні перерахування до бюджету на 8 млрд грн. Головним об'єктом уваги податкової стали великі підприємства, які торік задекларували валові доходи в сумі понад 70 млн грн., Сплативши з них менше 1% податків. Всього таких компаній налічили 2,6 тис. 975 з них заплановано перевірити в першому півріччі, причому 216 вже піддалися ретельним ревізіям, за результатами яких до бюджету донараховано 293 млн грн.

У ДПАУ вважають це початком масштабної операції з ліквідації злісних неплатників. І в майбутньому обіцяють підвищити ефективність своїх перевірок. У найближчі три місяці податківці мають намір як слід потрясти виробників харчової продукції, оптових і роздрібних торговців продуктами харчування і підприємства добувної і нафтопереробної промисловості.

Саме ці суб'єкти господарювання, упевнені в ДПАУ, гірше за інших виконують свої обов'язки платників податків. До таких висновків на Львівській площі дійшли, проаналізувавши діяльність підприємств відповідно до розроблених фіскалами критеріями ризиковості. Як з'ясувала "ДС", під підозру ДПАУ можуть потрапити підприємства, занадто часто міняють контрагентів, суб'єкти господарювання, у звітності яких сума податкового кредиту перевищує задекларований обсяг податкових зобов'язань (їм доведеться відшкодовувати ПДВ на суми, більші сплачених податків). Також проблеми з податковою можуть виникнути в підприємств, що задекларували збитки.

Чи варто говорити, що згадані ознаки можуть бути виявлені і у цілком законослухняних підприємств. Адже в умовах незатихаючої кризи далеко не всі суб'єкти господарювання здатні працювати з прибутком. А приватна зміна контрагентів може свідчити лише про бажання підприємства забезпечити собі вигідніші умови роботи. Що стосується перевищення розміру податкового кредиту над сумою податкових зобов'язань, то у багатьох випадках такі ситуації провокують самі податківці. Щоб вписатися в обсяги виділених на відшкодування ПДВ коштів, фіскали нерідко просили компанії відстрочити декларування податкових кредитів. В результаті суми, що заявляються до відшкодування, накопичуються і цілком можуть в один з податкових періодів перевищити суми, що підлягають сплаті до бюджету.

Не залишилися без уваги податківців і невеликі і середні компанії. В останні кілька місяців їх трясуть під виглядом боротьби з фіктивними фірмами. "Доказами фіктивності фірми для податкової є наступні ознаки: на одній адресі зареєстровано більше 10 суб'єктів господарювання або на фірмі працює менше п'яти осіб.

Практично гарантовано потрапляння в чорний список фірм, у яких обов'язки директора і бухгалтера виконує одна людина. Під підозру також потрапляють компанії, що не мають власних основних засобів, і підприємства із статутним фондом до 50 тис. грн. Але в цьому немає ніякої крамоли. Чинне законодавство дозволяє засновувати ТОВ з статутним капіталом в одну мінімальну зарплату. Податкова також проявляє особливий інтерес до підприємств, які займаються будівництвом, оптовою торгівлею, дослідженням кон'юнктури ринку, рекламною діяльністю, наданням комерційно-інформаційних послуг.

Іншими словами, під пресом податкової опинилися практично всі ", - говорить" ДС "керуючий партнер адвокатської компанії" Соколовський і партнери "Владислав Соколовський. Ознаки ризиковості стають лише приводом для позачергового візиту ревізорів. Вибити з перевіряється додаткові платежі (причому не тільки в бюджет, а й витратився візитерам) - справа роками відточуваної техніки. "У нас був випадок, коли будівельна фірма, 10 років надавала послуги на ринку, працювала у тому числі і з державними замовленнями, була віднесена до фіктивних. Податковий інспектор порахував, що без грейдера вона просто не може повноцінно функціонувати, що і було покладено в основу акту перевірки ", - розповідає" ДС "один зі столичних юристів.

Щоб заробити гроші для худне бюджету, фіскали не гребують відкритими маніпуляціями. Наприклад, підприємство подає до інспекції декларацію з прибутку або з ПДВ (причому, враховуючи побажання фіскалів, звітність не містить завищених вимог на відшкодування або негативної прибутковості). Якщо фіскалів не влаштовують вказані суми податкових зобов'язань, через кілька тижнів після їх подачі підприємству можуть повернути звітність разом з рішенням податкового органу про невизнання декларації як податкового документа.

Це тягне за собою нарахування штрафних санкцій, залучення керівництва до адміністративної відповідальності, і, що більш серйозно, виникають підстави для проведення позапланової виїзної перевірки. Масовими стали і анулювання свідоцтв платників ПДВ. "Після анулювання реєстрації платником ПДВ суб'єкт підприємницької діяльності повинен зробити так званий умовний продаж товарних залишків або основних фондів, стосовно яких був нарахований податковий кредит, але ПДВ, що має бути сплачений до бюджету від такого продажу, - цілком реальний. Тому інспектори шукають щонайменші зачіпки для анулювання свідоцтв ", - пояснює" ДС "мотивацію ДПАУ один з правознавців.

Якщо ж підприємства не йдуть на повідку у фіскалів, ті починають застосовувати силу. За розповідями юристів, останнім часом почастішали випадки вилучення документів на підставі постанови слідчого. "Кримінальні справи за статтею" ухилення від сплати податків "стали порушувати просто на підставі довідки інспектора, який порахував, що компанія фіктивна. Причому часто такі висновки робляться після того, як чиновник прийшов в офіс ввечері і не застав директора на місці або ж не зміг потрапити в офіс через те, що на вхідних дверях був кодовий замок, і він навіть не зайшов всередину, щоб з'ясувати, чи дійсно тут знаходиться офіс компанії.

Більше того, фіктивність вже визначають навіть при проведенні камеральної перевірки, яка не може виходити за рамки перевірки правильності зроблених бухгалтером розрахунків. "Неіснуючою" компанію можуть визнати на тій підставі, що в її засновниках значиться іноземець. Мовляв, його апріорі неможливо буде знайти ", - розповідають юристи. І ці драконівські методи вже дають свої результати. Як повідомили "ДС" в ДПАУ, в квітні суми, заявлені до відшкодування ПДВ, вдалося скоротити до 1,7 млрд грн, тоді як минулого року підприємства зажадали повернути з казни 7,7 млрд грн.

Митниця бере добро

Аналогічні методи роботи використовують і митники, які задекларували посилення боротьби з контрабандою. За словами першого заступника голови Держмитслужби Олександра Дороховського, його підопічні з особливою ретельністю перевіряють зараз достовірність даних (не тільки правильність вказаної вартості товарної партії, але і її ваги і номенклатури), що відображаються в митній декларації. Це дозволяє присікти мінімізацію митних платежів. "Завдяки проведеній роботі ми практично призупинили товарну контрабанду. Змінилася структура імпорту, в ній з'явилися такі позиції, як брендований одяг, дорогі аксесуари, годинники, які досі офіційно не ввозилися.

Середня вартість імпорту збільшилася на 26%, що дозволило при зменшенні номінальних обсягів імпорту на 13% збільшити податки, які збирають на 9%. Середньоденні платежі зросли на 30%, склавши 330 млн грн. ", - Нахвалює своє відомство пан Дороховський. Середня митна вартість одного контейнера на портових митницях протягом першого кварталу збільшилася на 20% і ще на 24% у квітні. У результаті податкове навантаження на один контейнер зросло на 25 і 30,5% відповідно. Одним із прикладів збільшення вартості товарів, які проходять митний контроль, є оформлення теплоходів в Одеському порту. Якщо раніше з одного корабля до бюджету надходило близько 500 тис. грн., То в останній місяць цей показник зріс вдесятеро - до 5 млн грн.

Втім, імпортери і брокери в один голос твердять, що додаткові платежі з них просто вичавлюють будь-якими способами, причому не завжди законними. "Митна вартість збільшена в середньому на 60%. Десь підвищення відбулося на 5%, а десь у п'ять разів. За неофіційним розпорядженням нового глави ДМСУ Ігоря Калетника, дивним чином випарувалася вся цінова база Єдиної автоматизованої інформаційної системи. А оскільки "старих" цін не залишилося, їх стали визначати заново і, звичайно, у бік підвищення ", - говорить незалежний експерт Максим Шпаченко. Все це робиться під прикриттям благородної мети боротьби з контрабандою. "Пошуки винних, чиї вантажі можна було б затримати на кордоні, доходять до абсурду.

Наприклад, поставка товарів з Росії є однією з найбільш "прозорих" з погляду оформлюваних документів. Підробити російські декларації практично неможливо. Товар строго перевіряється по той бік кордону. І це загальновідомий факт. Але навіть по товарних групах, ввезених з Росії, митну вартість підвищують ", - говорить один з брокерів. "Митниця почала працювати з чистого аркуша. Є негласна установка: колишнє керівництво погане, і всі видані при ньому довідки про митну вартість до уваги не беруться. Більше того, практично на всіх митницях змінені керівники. Тому старими зв'язками скористатися неможливо ", - зазначає керівник компанії - великого брокера. Після підвищення митної вартості зростають і всі прив'язані до неї платежі. За словами директора брокерської компанії Villar Євгена Авдєєнко, період оформлення вантажів може збільшитися на термін від двох до десяти днів.

Друга проблема, з якою доводиться боротися брокерам та імпортерам, це заміна кодів товарів на схожі. Такі виверти митники проробляли і раніше. Але, як запевняють суб'єкти ЗЕД, не так масово. Більше того, зараз ставки мит по реальному і нав'язаному інспектором кодом можуть відрізнятися в рази. Скажімо, колісне устаткування і пристосування (самохідне обладнання, навантажувачі, магазинні візки) зараз кодуються як "інші транспортні засоби". Деякі фільтри можуть кодуватися як фільтрувальні матеріали або як запчастини до встаткування, але митники вибирають той код, у якого вища ставка мита, і це стосується практично всіх ввезених товарам.

Третій напрям тиску - це оформлення упаковки товару за ціною самого товару, тобто у вазі "нетто" враховується і вага пакетів, коробок або ящиків. Для недорогих товарних груп це не є великою проблемою. Однак якщо банку і запаковану в ній чорну ікру змушують оформляти за однією ціною, це вже суттєво б'є по кишені імпортера. Брокери і імпортери констатують, що боротися з "новаціями" правовим шляхом поки не представляється можливим: будь-яке судовий розгляд, навіть за наявності всіх необхідних документів з боку позивача, затягне поставку вантажу і виконання зобов'язань перед контрагентами, а згодом ускладнить для брокерів оформлення вантажів взагалі.

Не особливо сподіваються на правосуддя і підприємства, що конфліктують з податковою. Більшість з них поки вважає за краще залагоджувати тертя мирним шляхом. Однак фіскали, натхнені своїми успіхами, мають намір і далі використовувати напрацьовані методи збору податків. Якщо це увійде в норму, підприємства закладуть "фіскальні" витрати у вартість своїх товарів. У результаті додаткові побори з бізнесу ляжуть на плечі кінцевих споживачів.

За матеріалами "Україна Кримінальна"