Микола Катеринчук: "Важливо, в якому вигляді ми підемо на вибори"
Перший заступник голови Державної податкової адміністрації України Микола Катеринчук не приховує, що ідеали Майдану є пріоритетами в усьому, чим би він не займався. Не дарма в його кабінеті досі висить той самий пам'ятний помаранчевий прапор, на якому розписувалися всі, хто багато зробив для того, щоб радіти з рішенням Центрвиборчкому в "третьому" турі президентських виборів. На його думку, "помаранчева революція" не закінчилася: вона тільки починається. Адже доти, поки не будуть замінені всі чиновники на місцях, які гальмують демократичний розвиток країни, ніхто не помітить ніяких поліпшень. За Микола Катеринчук вважає, що головна проблема як його відомства, так і України в цілому - неправильна кадрова політика. Втім, молодий чиновник сподівається, що зміни на краще не змусять себе чекати ...
- Миколо Дмитровичу, ваша кандидатура серйозно розглядалася в якості голови податкової адміністрації. Чому ж було прийнято рішення призначити вас першим замом?
- У кожної людини є якісь кар'єрні та творчі етапи. Мені було абсолютно неважливо, ким я стану. Головною умовою для мене було, чи зможу я самостійно приймати рішення, працювати в команді переможців і нести за це відповідальність. Адже робота політика та діяльність чиновника - це абсолютно різні речі. І мені здається, що я не став головою ДПАУ саме з тієї причиною, що я не був і зараз не є "чиїмось" людиною. А я вважаю себе людиною України. Так, в політиці моя робота прогнозована і послідовна. А в якості чиновника мене, швидше за все, ніхто не бачив. Адже при розгляді кандидатур на посаду голови ДПАУ враховували кілька критеріїв: "чий", як і "на кого" буде працювати. Ну, і не можна скидати з рахунків мій вік і відсутність досвіду в системі виконавчої влади.
- Вам комфортно на нинішній посаді? Або весь час підмиває повернутися в парламент?
- Я не приховував і не приховую, що тут я виконую певну місію, яку мені доручив Президент. Але Катеринчук завжди з народом, тому парламент і інтереси виборців і раніше для мене є головними пріоритетами.
- Тобто вас не бентежить, що ваш портрет поряд з іншими сумісниками красувався на "дошці ганьби" у Верховній Раді? Чи не складаючи депутатських повноважень, ви даєте вашим опонентам право називати вас порушником Конституції ...
- Та як би мене не називали, головне, щоб виборці вінницького округу № 13 знали, що у них в парламенті є свій представник. А у комуністів, які найголосніше кричать "Ганьба сумісникам!", Всього один або два мажоритарника на всю фракцію. Звичайно, їм не зрозуміти багатьох речей. Насправді я дуже переживаю з цього приводу. Адже я потрапляю в законодавчу вилку: з одного боку - є виборці, у яких має бути свій представник у вищому законодавчому органі, а з іншого - я, як чиновник, зобов'язаний скласти з себе депутатські повноваження. Зрозумійте: якби в моєму окрузі були довибори, я б тут же здав мандат. Але ж не можна позбавляти близько двохсот тисяч людей представництва в парламенті! Так, мене можна і потрібно критикувати, я і сам себе постійно критикую. Але на сьогоднішній день у мене немає вибору.
- Ви працюєте на своїй посаді чотири місяці. У вас не опускаються руки, коли ви стикаєтеся з непідйомним купою проблем, які накопичилися у вітчизняній податковій системі?
- Ви знаєте, я така людина, що чим вище планка проблем, тим гостріше у мене бажання її подолати. І мені це завдання по плечу. Я розібрався в багатьох речах, зрозумів, як працювала податкова система раніше і, найголовніше, як вона повинна працювати. Будучи підприємцем, а потім опозиційним політиком, я знав, для чого використовувалася податкова інспекція. Багато моїх друзів, підприємці, досі відчувають тиск з боку податкової. Так уже склалося, що податкова адміністрація стала величезною пухлиною на тілі молодої держави. І від неї потрібно позбавлятися хірургічним шляхом. Президент Ющенко неодноразово наполягав на повному оновленні податкової системи. Не даремно він доручив мені ліквідувати податкову міліцію, і ми вже майже це зробили. Тепер у нас буде Департамент податкових розслідувань, абсолютно громадянська структура. Обіцяю: більше ніяких "маски-шоу" не буде.
- Нещодавно були оприлюднені зарплати Президента і прем'єр-міністра. Якщо не секрет, а скільки отримує перший заступник голови ДПАУ?
- А я не отримую зарплату в податковій адміністрації. Адже я не можу отримувати гроші і тут, і у Верховній Раді. Тому, як перший заступник голови ДПАУ, я від зарплати відмовився. Заробляю як парламентарій. Але я знаю рівень тутешніх зарплат. Якщо брати в середньому, то ця сума десь 1200-1500 гривень. А керівництво отримує десь від трьох до п'яти тисяч.
- Наскільки я розумію, податкова адміністрація повинна тісно взаємодіяти з парламентом. Всі говорять про те, що з Верховною Радою старого скликання працювати неможливо. А яка ваша думка?
- Сьогоднішня політична конфігурація ВР дозволяє проводити закони, необхідні для реформування ДПАУ. Інше питання, що нам, керівництву адміністрації, потрібно уважніше ставитися до питань, що турбують депутатів. Їх звернення, які йдуть нескінченним потоком, не повинні залишатися без уваги і адекватного реагування. Ця робота не поставлена ??на належний рівень. Я роблю все, що можу. Але основна команда ДПАУ ще не готова до такої співпраці. А без цього наші кроки будуть досить незграбними. Не можна тільки за допомогою авторитету членів уряду проводити через парламент потрібні закони. Необхідно налагодити системний підхід і допомагати депутатам.
- На чиєму ви боці в конфлікті Верховна Рада - Кабінет міністрів? Адже у вас цікава ситуація: з одного боку, ви все ще депутат, а з іншого - представник виконавчої влади ...
- Я на стороні Президента. (Сміється) Насправді там питання взаємної недовіри. У ВР немає парламентської більшості, що серйозно заважає проходженню законопроектів. Крім того, велика проблема з взаємодією всередині парламенту: не всі депутатські фракції знаходять спільну мову з керівництвом Верховної Ради. Я вважаю, що в цьому конфлікті обидві сторони небезгрішні. З одного боку, є деякі лідери фракцій, які спочатку ставлять свої підписи, а потім своїм голосуванням повністю нівелюють всі домовленості. З іншого - в уряду є бажання занадто швидко, без належної обробки, провести всі закони. А це складно. У результаті члени Кабміну стали заручниками власної довірливості. Їм пообіцяли, що все буде зроблено. І вони упустили момент, коли в цих домовленостях виникли якісь проблеми. В результаті чисто економічне питання щодо вступу до СОТ був гранично політизований. До речі, не можна забувати, що в цій кризі влади не останню роль зіграло одне з сусідніх держав. Адже ніхто не буде сперечатися, що три фракції українського парламенту зайняли в цьому питанні певну позицію. Проблема не нова: якщо Україна вступить до Світової організації торгівлі раніше за свого північного сусіда, то саме наша країна буде диктувати Росії торгові умови. Я вже мовчу про банальну конкуренції. Але якщо Росія першою вступить до СОТ, тоді Україна знову повинна буде стати на коліна. І я б хотів запитати у комуністів: це що, національні інтереси? Та й іншим фракціям, які блокували прийняття "сотівських" законів, потрібно б порозумітися зі своїми виборцями: а що вони зробили для зниження вартості енергоносіїв, газу і так далі? Адже не секрет, що енергетична залежність України сильно б'є по економічної ситуації в країні в цілому. На всі ці питання треба давати відповіді, і певною мірою ці відповіді лежать в нашому приєднання до Світової організації торгівлі. Підсумовуючи сказане, я вважаю, що про якісь серйозні конфлікти говорити не варто. Йде етап становлення. Хоча, звичайно, суспільству хочеться бачити злагоджену команду, таку, якою вона була на виборах, а не публічне з'ясування стосунків. Втім, в тому, що ми бачили, був значний елемент театральності.
- Конфлікт це був чи ні, але він відбувся дуже "до речі": напередодні виборів. Як ви вважаєте, чи не поставить цей скандал хрест на "коаліції трьох", про яку так мріє Президент?
- Важко сказати! Малоймовірно, що цей блок відбудеться. Хоча це було б дуже корисно для нівелювання розколу України на захід і схід. Що поганого в тому, що кожен з учасників блоку має свою точку зору з питань мови, релігії і так далі? А якщо кожна з партій пересвариться з партнерами і вирішить йти на вибори самостійно, це призведе до політичної нестабільності в парламенті. А значить, не зможемо проводити економічні реформи. Тому коли Віктор Ющенко сказав, що НСНУ, БЮТ та Народна партія мають йти разом, він мав на увазі те, що нам потрібно зблизити позиції, вивести всіх зі стану заціпеніння і продемонструвати суспільству, що для нової влади інтереси українців і зі сходу, і з заходу - однаково важливі.
- Так що ж стопорить всі домовленості?
- Амбіції окремих політиків. І те, що багато ніяк не можуть забути минулого. А я вважаю, що політику не можна довго жити минулим - це гальмує його розвиток. Адже у тих політиків, яких Президент сприймає як потенційних партнерів, величезний досвід і політичне чуття. І вони повинні скористатися ним, щоб прийняти правильне рішення. На жаль, в Україні домінує поки політика егоїзму. Але як тільки ми перейдемо від принципу "партії зірки" до "партії зірок", коли приймати рішення буде команда, а не тільки лідер, зміниться і якість політики.
- А ваша партія "Народний союз" Наша Україна "- це партія зірки або партія зірок?
- Це партія команди переможців. Я ні в якому разі не применшую роль наших партнерів: ті партії, які підтримували Президента Ющенка на виборах, внесли величезний внесок у його перемогу. Різниця в тому, що саме НСНУ в основу своєї програми поклала передвиборні тези кандидата в президенти Віктора Ющенка. І нам важливо зробити так, щоб реалізація цієї програми мала підтримку у виборців. Саме людям вирішувати, скільки зірок має бути в нашій партії.
- Ви теж вважаєте, що саме Президент має очолити список партії?
- Думаю, він цього не зробить. У нього інші завдання: йому набагато важливіше стати загальнонаціональним лідером. Звичайно, він не залишить без уваги свою партію, але очолювати список він не буде. Хоча юридично має право це зробити.
- А хто тоді очолить список?
- Це питання вирішить з'їзд. Крім того, важливо, в якому вигляді ми підемо на вибори. Моя особиста думка: ми будемо приречені на перемогу в тому випадку, якщо повторимо ту успішну виборчу конфігурацію, з якої пройшли президентські вибори.
- З Олександром Морозом?
- Так. Чим ширше буде коаліція, тим більше шарів населення вона буде зачіпати, тим більш прогнозований у нас буде парламент. Це моя особиста думка. На жаль, амбіції окремих політиків не дозволять нам поки створити потужну виборчу коаліцію ...
Розмовляла Вікторія Чирва