Ласкаво просимо в рабство
Останні дослідження Міжнародної організації з міграції показують, що Україна - одна з основних європейських стра н, звідки вивозять людей для примусової трудової експлуатації. "Обозреватель" спробував розібратися, чому наші співвітчизники все частіше потрапляють у трудове рабство.
Історія з життя
Наталія жила в селі. На ремонт старого будинку давно потрібні були гроші. Жінка знайшла в газеті оголошення про набір на сільськогосподарські роботи до Польщі і вирішила зустрітися з посередницею, яка розповіла умови працевлаштування. Наталія разом з іншими заробітчанка приїхала на ферму, недалеко від міста Щецин. Господиня забрала у всіх паспорта і поселила в будиночку на території своєї ферми. Вода і туалет були на вулиці. Щоб помитися, людям потрібно було гріти воду кип'ятильником у відрі.
Кожен день Наталія в дощ і спеку збирала полуницю. Працювати доводилося 14 годин. Вихідних не було. На полуничних полях Наталія підірвала здоров'я, у неї боліла спина і почалися проблеми зі шлунком.
Час йшов, але грошей заробітчани так і не побачили.
Коли заробітчани вирішили нагадати господарці про зароблених грошах, помічники "полуничною королеви" побили їх. Сама господиня ошелешила працівників, сказавши, що віддала за них посередникам чималі гроші, тому вони повинні відпрацювати даром цілий сезон.
Коли Наталію відпускали, дали грошей рівно на зворотний квиток. Ще й пригрозили, щоб нікуди не скаржилася. Всіх заробітчанок посадили в мікроавтобус, привезли в Пшемисль, звідки жінки вже самі добиралися до рідних міст.
Одна з багатьох
Катерина Черепаха, директор Департаменту соціальних програм Міжнародного правозахисного центру "Ла Страда-Україна" відзначає, що підрахувати кількість українців, що потрапили в трудове рабство, нереально:
"Існує статистика Міністерства внутрішніх справ, але вона складається виходячи з порушених за торгівлю людьми справ, є статистика міжнародних організацій, які надають допомогу постраждалим, але навіть якщо скласти всі ці цифри - це не дасть повної картини експлуатованих за кордоном українців", - впевнена Катерина Черепаха.
Кількість постраждалих від торгівлі людьми, які отримали допомогу від Представництва МОМ в Україні (січень 2000 - март 2012)
У 2010-му році за статтею 149 Кримінального кодексу (торгівля людьми) було порушено 257 справ, а в 2011 - 197. Катерина Черепаха зазначає, що часто справи за трудової експлуатації перекваліфікують на шахрайство. Ця стаття передбачає менш суворе покарання.
"Довести факт експлуатації дуже складно. Дуже часто це досить тривалий процес, так як залучена не одна країна і крім роботодавця є вербувальники. Потрібно пам'ятати: торговці людьми - це заможні люди і вони можуть дозволити собі найняти хороших адвокатів, які будуть намагатися виправдати свої гонорари ", - підкреслює директор Департаменту соцпрограм "Ла Страда-Україна".
Кількість злочинів, зареєстрованих МВС, і кількість кримінальних справ з винесенням вироку судами України за статтею про торгівлю людьми.
Катерина Черепаха зізнається, що перелік країн, в яких українці ризикують стати невільниками, з року в рік змінюється. Сьогодні країни-лідери за трудової експлуатації - це Польща, Чехія і Росія.
У східних країнах найбільш поширена сексуальна експлуатація жінок.
Найпоширеніші форми експлуатації (дані МОМ)
Форми експлуатації
2007
2008
2009
2010
2011
2012
Сексуальна
581
392
397
369
203
24
Трудова
503
404
337
612
574
174
Змішана
33
7
23
30
5
---
Жебрацтво
4
14
16
61
19
10
Серед країн призначення трудової експлуатації українців лідирує Росія - на неї припадає більше половини всіх випадків (1461). На другому місці - Польща (477 випадків). На третьому - сама Україна. Представництво МОМ допомогло 135 постраждалим від трудової експлуатації на території країни. Також в цій статистиці фігурують Чехія, Італія, Португалія, Австрія, Ірак, Туреччина, Великобританія та інші держави.
Постраждалі від торгівлі людьми, які отримали допомогу від представництва МОМ в Україні, країни призначення
Кількість постраждалих чоловіків і жінок (2004 - 2012 роки)
Катерина Черепаха стисло описала стандартну схему потрапляння до рук до сучасних рабовласникам.
"Спочатку забирають документи. Мотивують тим, що вони потрібні для реєстрації, і зберігати краще у них, мовляв, так безпечніше. Далі - селять в умовах, абсолютно не відповідають санітарно-гігієнічним нормам. І, зрештою, обмежують свободу пересування, позбавляють можливості контактувати з рідними ", - розповідає експерт.
До всього іншого, нещасним заробітчанам виставляють борг нібито "за організацію переїзду" і відмовляються на цій підставі платити зарплату.
Постраждалі від трудового рабства, які звернулися в МОМ, в основному працювали в сфері будівництва, сільського господарства і виробництва.
Розподіл чоловіків і жінок за формами експлуатації
Згідно з результатами дослідження, проведеними на замовлення МОМ соціологічною компанією GFKUkraine, люди, у яких вже є досвід трудової міграції, добре володіють інформацією про потенційні ризики. В цілому, 92% українців знають про проблему сексуальної експлуатації, трохи менше (82%) - про трудовий. Але при цьому 70% населенню свято вірять у те, що самі вони ніколи не стануть жертвами трудового рабства.
Рут Крчмар, координатор Програми з протидії торгівлі людьми Представництва МОМ, називає довгоочікуваним прийнятий минулого року закон України "Про протидію торгівлі людьми".
" Хоч він і не розділяє види експлуатації, але, згідно з ним, людина, що постраждала від примусової праці, має право на медичну, психологічну, правову та іншу допомогу " , - говорить Рут Крчмар.
Для профілактики трудової експлуатації держава веде просвітницьку роботу з питань зайнятості та трудової міграції. Крім того, до затвердженого урядом опитувальний лист для встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, включені спеціальні питання, покликані виявити саме трудову експлуатацію.
Рівень освіти постраждалих
Як перестрахувати себе при виїзді на заробітки
"Перш за все, якщо людина виїжджає за кордон за посередництва фірми, то потрібно перевірити, чи має фірма ліцензію на певний вид діяльності. При цьому потрібно звертати увагу, на які країни у цієї фірми є виходи і куди вона має право направляти людей ", - попереджає Катерина Черепаха, директор Департаменту соцпрограм правозахисного центру "Ла Страда-Україна".
Також слід звертати увагу на контракт. Його потрібно підписувати з роботодавцем і з фірмою-посередником. У ньому має бути чітко прописаний вид роботи, умови, кількість робочих днів і робочих годин, вихідні, умови оплати. Важливо звертати увагу і на терміни контракту.
За додатковою консультацій потрібно звертатися до Міністерства праці та соціальної політики, там по суботах працює гаряча лінія. Кожен без проблем може отримати кваліфіковану допомогу від експертів.
Якщо ви стали жертвою трудової експлуатації, або збираєтеся на заробітки і не хочете стати жертвою рабства, також можете телефонувати на гарячу лінію Міжнародного правозахисного центру "Ла Страда-Україна"
0 -800 -500 - 22-5
Тут ви зможете отримати абсолютно безкоштовну консультацію психолога, юриста, а також зможете дізнатися, в які установи потрібно звернутися, які документи зібрати для того, щоб отримати захист з боку держави.