Солдатська "дієта"

У результаті економічних вивертів уряду на межі виживання опинилися 11 тисяч українських солдатів. У розпал новорічних святкувань новинні заголовки зарясніли несподіваним повідомленням - через борги Міноборони некормление можуть виявитися службовці 70 військових частин, загальною кількістю близько 11 тисяч осіб. Як повідомлялося, підприємство "Білоцерківський військторг" не отримало від військового відомства 30 мільйонів гривень за свої послуги з постачання харчування солдатам і курсантам, через що і виникла армійська загроза в, здавалося б, мирний час. Вчепившись в свіжу історію, журналісти з'ясували - "продовольча криза" не підкрався непомітно, а наполегливо вирощувався урядовими чиновниками протягом довгого періоду. Як виявилося, свистопляска навколо фінансування харчування військових виникла в ході зміни влади. Екс-міністр оборони Анатолій Гриценко в свій час ввів у дію закон, який говорить, що годувати солдатів і курсантів військових вузів повинно не саме Міноборони, а аутсорсингові підприємства. Тобто компанії, які беруть участь у тендерах на постачання солдатам продуктів харчування та управління військовими столовими. Так Міноборони планувало скоротити всі супутні процесу годівлі солдатів витрати. Однак на сьогоднішній день річний бюджет, що виділяється на ці цілі, становить ні багато ні мало 918 млн гривень. А значить, суму, цілком достатню для того, щоб соціально важлива стаття витрат виявилася бізнес-плацдармом для наближених до "годівниці" підприємств і чиновників. Природно, так і сталося. Тільки в цьому випадку звичайна (на жаль) тендерна корупція перетворилася в небезпечний фарс, який ставить під загрозу життя військовослужбовців. Поки що змінюються уряду передають один одному естафету з викачування грошей з армійського бюджету, що вимагає реальних реформ військова система України неухильно рухається до остаточного занепаду. Жодна з необхідних ініціатив не втілюється в життя, а тільки лише переноситься в туманне майбутнє. Взяти хоча б перехід на контрактну форму служби в армії: згідно з останніми озвученими планами Генштабу, він нібито має відбутися тепер в 2015 році, акурат десятиліття по тому з того часу, як про це переході заявляв Віктор Ющенко. При цьому вже зараз служать за контрактом українські солдати чомусь стали отримувати безкоштовні обіди в рамках того ж бюджету, що і призовники. Логіка тут зрозуміла - чим більше грошей пустити в каламутні води бюджетних витрат, чим більше звідти зможуть вивудити спритні рибалки. А ось фірмам, які намагаються працювати прозоро, не надто щастить в нинішніх обставинах. З п'яти підприємств, що поставляють військовим частинам їжу, лише одне є державним за формою власності - "Білоцерківський військторг". Якщо об'єктивно, то саме це підприємство найбільше відповідає спеціалізації ринку наявністю досвіду роботи, підбором кадрів, станом інфраструктури і виробничими потужностями. За час роботи за контрактом Міноборони "Воєнторг" ніколи не допускав збоїв поставок продуктів і зміг захистити ввірених йому військових від тих проблем, які супроводжували період переходу армії на нову систему харчування. Успіхи підприємства в цій сфері дозволяли йому укладати контракти і на обслуговування інших, цивільних організацій. Загалом, свої завдання "Білоцерківський військторг" виконував бездоганно - хоча палиць в колеса отримував достатньо. Ось, наприклад. Чи не дивно, що підприємство, яке є одним з головних платників податків Білій Церкві, недавно було змушене сплатити майже 2 млн гривень штрафу за несвоєчасне нарахування податків, обумовлене заборгованістю з боку Міністерства оборони? І чи не дивно, що держпідприємство протягом декількох місяців було змушене знаходити і витрачати власні кошти для купівлі продуктів солдатам, а також виплати зарплат тим співробітникам, які зайняті в обслуговуванні військових їдальнях? Навряд чи яка-небудь приватна фірма звалила б на себе таке навантаження в умовах безгрошів'я. Тим не менш, саме до певних приватним фірмам керівництво Міністерство оборони дихає нерівно. І цим вже кинуло досить підозрілу тінь на весь уряд в цілому. Уряд поспішив від історії з голодуючими солдатами відхреститися - причому в максимально стислі терміни. Так, 5 січня, наступного дня після з'явилися новин про можливе голодуванні солдатів, Кабінет міністрів викликав на килим керівництво Міноборони. Однак розгляд закінчився стандартно - бюрократичною відпискою, толком не поясних ні причини 30-мільйонного боргу, ні шляху його погашення. Мовляв, гроші "Білоцерківського військторгу" вчасно не надійшли через тяганину, пов'язаних з проведенням тендерних закупівель. Але сам "Воєнторг" нібито зобов'язався перед Міноборони беззаперечно годувати солдатів до погашення боргу. Складно логічно пояснити, чому уряд прийняв настільки слизьку формулювання до відома - окрім як з бажання скоріше зам'яти скандал, що розгорається, явно не узгоджується з іміджем конкретно-стабільного Кабміну. ??При цьому в офіційному повідомленні Міністерства оборони наводиться цифра в 107 мільйонів гривень, спрямована восени минулого року Кабміном спеціально на погашення заборгованостей перед солдатськими годувальниками. Джерела у відомстві повідомляють, що ця сума на рахунку таки поступила - однак далі була спрямована аж ніяк не всім підприємствам, що обслуговують Міністерства. І "Білоцерківський військторг" в список приголублених грошовим потоком щасливчиків "чомусь" не ввійшов. Знову ж, Кабмін не вважав за потрібне пояснити, чому виникла кілька місяців тому заборгованість перед підприємством не була погашена траншем, в три рази перевищує суму боргу. А втім - зрозуміло чому. Протягом останнього року своєї роботи "Військторгу" доводилося відбивати атаки тих, хто претендував на його контракт з військовим відомством. Причому позиція "замовника" у цих конфліктах кожен раз не витримувала критики і лише якимось дивом зберігала видимість законності і елементарних пристойностей. Зауважимо, що почалися ці тертя безпосередньо з призначенням нового міністра оборони Михайла Єжеля. При инициаторе системи аутсорсингу - старому керівника військового відомства Гриценко - ніяких заборгованостей перед контрактниками не було, а введена в хід система європейського зразка дійсно відкривала можливості для модернізації армії. Однак у нашій державі, на жаль, бюрократичний клас здатний знищити навіть найнеобхідніші і масштабні починання. І так урядова ініціатива з харчування солдатів і курсантів окремими підприємствами обернулася НЕ заощадженням державного капіталу і перекладом армії на сучасні рейки, а зухвалим переділом бюджетного пирога і голодуючими військовими.