УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Вбивця здала листи і телеграми від імені ... задушеною жертви

1,0 т.
Вбивця здала листи і телеграми від імені ... задушеною жертви

Два роки їй вдавалося приховувати сліди страшного злочину

72-річна донецька пенсіонерка Антоніна Матвіївна Рєпіна поплатилася за свою ж доброту. Вона зробила фатальну помилку, коли прихистила у своєму будинку 55-річну племінницю Ніну Мишкову та її 34-річну доньку Наталю. Хоча Мішина підробляла швачкою, беручи замовлення у бажаючих, грошей їй, судячи з усього, катастрофічно не вистачало. Ушлая родичка повадилася "чистити" хазяйський гаманець, вилучаючи частину пенсії. Втім, до пори до часу ці конфлікти вдавалося гасити. І відбувалося це в основному за пляшкою самогону. У пиятиках брали участь квартиранти, сама господиня і відвідував її молодша дочка. І все ж терпіння Репиной увірвався, коли у неї "повели" і продали чек на вугілля. Сей факт Антоніну Матвіївну розлютив всерйоз - вона пообіцяла заявити на злодійку в міліцію. Мішина, з одного боку, злякалася, з іншого - затамувала злість. 6 листопада 2002 після чергової пиятики Мішина покликала доньку, з якою поділилася цілком конкретним планом вбивства пенсіонерки. Причому від Наталії нічого особливого не було потрібно - лише потримати жертву в той час, як мати буде її душити. На жаль, зробити задумане їм ніхто не перешкодив. Тіло задихнувшись господині квартирантки сховали в гаражі. Там воно пролежало чотири місяці - аж до початку весни 2004-го! І тільки коли знайомі Мішиной попросили у неї драбину для ремонту даху, яка зберігалася в що перетворився в склеп боксі, жінка перепоховала тіло своєї жертви. Нітрохи не бентежачись, вона вирила могилу прямо у дворі свого будинку. При цьому Ніна прекрасно розуміла, що рано чи пізно зникненням Антоніни Матвіївни турбуватимуться сусіди. Щоб попередити їх питання, вона стала розповідати легенди про від'їзд пенсіонерки до родичів у Бердянськ, потім відправила покійницю в Білорусію, потім - у київську лікарню на операцію. Щоб підкріпити слова доказами, присилала фальшиві листи і телеграми від імені вбитої. - Водити оточуючих за ніс вбивці вдавалося протягом двох років, - розповідає старший прокурор відділу прокуратури Донецької області Яна Полгороднікова. - Вона навіть примудрилася кілька разів отримати пенсію небіжчиці. За ці кілька років померла зловживала спиртним молодша дочка Репиной. Але старша, що жила в іншому місті, перестала вірити в байки Мішиной і, зрештою, звернулася до міліції. У жовтні 2004 року обидві лиходійки були затримані. Під час слідства з'ясувалося, що вбивство Репиной - не перше кривавий злочин в біографії Мішиной. Виявляється, ще в 1983 році вона позбавила життя маріупольську пенсіонерку, у якої винаймала житло. Довгий час перебувала у всесоюзному розшуку, моталася по всьому СРСР, ховалася в Києві, Адлері, Херсоні. Пізніше все-таки попалася і в 1984 році була засуджена до 15 років позбавлення волі. Діти Мішиной - хлопчик і дівчинка - опинилися в інтернаті. У середині 90-х донька Наталя, вже сама мала 5-річної дитини, догодила на зону за крадіжку. А її малюк по "сімейної традиції" відправився в сирітський будинок. Нещодавно Апеляційний суд Донецької області виніс свій вердикт: Ніна Мішина засуджена до довічного позбавлення волі, її дочка Наталя проведе за гратами дванадцять років.

Дмитро ЛЮБЧЕНКО, "Сегодня"