УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Провінційний фальсифікатор: "За одну кампанію я придбав житло, за іншу - авто"

1,2 т.
Провінційний фальсифікатор: 'За одну кампанію я придбав житло, за іншу - авто'

На носі - парламентські вибори. Минула ж, президентська, кампанія, як і обіцяв Леонід Кучма, виявилася найбруднішою за всю новітню українську історію. У наш лексикон увійшли такі негативні слова і поняття, як "недосконалі списки", "підкуп і залякування виборців", "фальсифікації", "каруселі", "бритоголові", "чорний піар" ... Знайти розробників і фінансистів брудних технологій досить складно. А ось потрапити на рядових виконавців абсолютно просто - вони живуть і працюють поруч. Один з таких "бійців невидимого фронту" погодився на інтерв'ю. Правда, просив не називати прізвище. Сподівається, що його "здібності" будуть задіяні під час якихось наступних виборів, а "засвічені" агенти нікому не потрібні.

- Отже, як ви потрапили в фальсифікатори?

- На виборах я працюю давно. Це - прекрасна можливість заробити гроші, не докладаючи великих зусиль. За одну кампанію я придбав житло, за іншу - авто. Найняли мене особи з високих кабінетів. Сказали: "Ти все одно без діла тиняєшся, а тут добру копійку заробиш". Звели з потрібними людьми. Я працюю тільки на провладні сили і ставлеників тіньових олігархів - так менша загроза бути викритим і понести відповідальність. На виборах до парламенту 2002 також вкидали в урни пачки зайвих бюлетенів, скрізь "каруселі" автобуси з відкріпників, але надійний "дах" тоді навіть не допустила широкої інформації про фальсифікації.

- Працюєте за гроші або існують якісь переконання?

- Гроші - ось головна ідеологія. У Києві та в багатьох регіонах постійно пасуться провінціали, які пропонують себе як містечкових політтехнологів. Це справжні пронози, які знаходять підходи до кримінальних авторитетів, політичним босам і фінансово-промисловим ділкам. Просто дивно, як їм вдається "розвести" таких китів, переконати, що зможуть протягнути їх у політику. Головний аргумент - у мене там все схвачено, місцеву владу тримаю в кулаці. В якості додаткового козиря використовують економічну відсталість району. Мовляв, промисловість знищили, сільське господарство розвалили, населення страждає від безробіття, тому за якісь двадцять гривень, скромні подарунки або за концерти третьосортних "зірок" проголосують за кого завгодно. Трапляється, що ще задовго до виборів викачують з потенційного кандидата стільки грошей, що він перепродує меткого "політтехнолога" комусь іншому. Чим запущеними виборчий округ, тим більше "тузів" там балотується!

- Невже зовсім відсутня якась симпатія до свого кандидата?

- Знаєш, де найбільше ненавидять заможного претендента? У його власному виборчому штабі! Якщо хочеш почути свіжі анекдоти про кандидата, дізнатися самі пікантні подробиці біографії - біжи до його соратникам. Розкажуть все зі смаком!

- Як сприймало населення вашу діяльність?

- Люди нас відверто зневажали ... Коли ми зганяли жителів району на концерти чи телемости, "помаранчеві" успішно набирали з цього середовища собі спостерігачів і членів дільничних комісій. Бувало, що зі сцени агітують за "єдиного", а глядачі скандують "Ю-щен-ко!". Люди відстоювали свої переконання. Якби ми мали хоч одного щирого прихильника, як в команді Ющенка, результати могли бути дещо іншими. А так все тільки хапали гроші.

Соціологічні опитування показували, що все в країні були впевнені, що вибори сфальсифікують. Я теж був переконаний, що все вирішить адмінресурс. Як не агітую, що не голосуй - керівники натиснуть, і потрібному кандидату намалюють необхідний результат. Це розуміли всі, а тому рекламна кампанія була розрахована не на отримання голосів, а на відмивання коштів.

- У чому ж тоді полягала ваша робота?

- Якби слідом ходив письменник, то насмикав би матеріал на створення декількох пригодницьких романів! Збираючи підписи за кандидата, я говорив, що представляю опозиційного кандидата - інакше все відмовлялися ставити автографи. Потім доводилося відверто брехати і залякувати людей, що, проголосувавши за Ющенка, вони залишаться без світла і газу, що їм не дадуть трактор виорати город ... Замість цього обіцяв, що провладний все заасфальтує, газифікує, і всі будуть "в шоколаді".

Ще я грав на почуттях віруючих. Ходив по хатах і жалісливо просив проголосувати за "угодника божого Віктора Януковича". Особливо по селах на старих бабусь, які вже думають про вічність, це справляло враження, навіть навіювало забобонний страх.

До молодих людей застосовував матеріальний чинник. На принтері розмножив так звані сертифікати довіри. Там вказувалося, що якщо виграє Янукович - йди в банк і отримуй 1 тис. грн. Скільки було сертифікатів? Не рахував. Будинки ще залишилося близько сотні на пам'ять.

Але результат, зрозуміло, виявився провальним, по області 18% за кандидата від влади - це карикатура.

Неможливо навіть було знайти бажаючих замалювати плакати Ющенка чорною фарбою - довелося викликати гастролерів з Миколаєва. Що стосується "східняків", було дискомфортно, що тут вешталися групи осіб відверто кримінальної зовнішності. Вони пили в барах горілку і чекали вказівок. Дивувало, що про наше спільне шефі відгукувалися зневажливо.

- Чому третій раунд обійшовся майже без фальсифікацій?

- Перемога Ющенка стала очевидною для всіх. Крім того, виборці стали більш рішучими. Ходили чутки, що на кожній дільниці були мужики, які тримали шило, щоб колоти скати автобусам "гастролерів", мали ножі, сокири, пневматичні пістолети, газові балончики, просто палиці на випадок нападу, мали ліхтарі на випадок зникнення світла, було пильне супровід до окружним виборчим комісіям ... Можливо, ми самі себе лякали, але висовуватися не ризикнули. Офіційні штаби розбіглися, ніхто не бажав нести відповідальність. Провал Януковича не вважаю своєю особистою поразкою. Були конкретні замовлення - я їх виконав і отримав гонорар. Крім того, показав себе як хороший виконавець і здібний організатор. Це бізнес, де немає нічого особистого. Сам я взагалі не голосував - замотався.

Володимир ЧОС, "День"