УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Старих цін на енергоносії вже не буде

Старих цін на енергоносії вже не буде

Після відставки Петра Порошенка Рада національної безпеки і оборони перестав бути альтернативним Кабміну центром прийняття рішень. Водночас свої прямі обов'язки - виробляти рекомендації для глави держави - ??цей орган з приходом Анатолія Кінаха виконує справно. Промислове минуле пана Кінаха в чому визначає головні напрямки роботи РНБО. Зараз це - питання енергобезпеки України та протекціоністської політики держави.

- Ви регулярно спілкуєтеся з керівниками Радбезу Росії. Остання зустріч була в квітні. Які питання на ній обговорювалися?

- У нас склалися конструктивні, системні контакти між радами нацбезпеки України і Росії. У ході квітневої зустрічі в Москві ми обговорювали хід підготовки першого засідання міждержавної комісії, а також ряд питань щодо ситуації в Придністров'ї. Ми прийшли до думки, що засідання комісії реально після формування коаліційного уряду в Україні, щоб можна було працювати на перспективу. Ми також домовилися оперативно вирішувати поточні проблеми, не допускати їх накопичення.

- Що це за проблеми?

- Нас турбують бар'єри у взаємній торгівлі - м'ясо-молочні, горілчані, невизначеність газових відносин у другому півріччі.

- І які газові перспективи на друге півріччя?

- Хочу відразу сказати: я категорично не сприймаю розмов про денонсацію угод, досягнутих з Росією в січні. Так, вони недосконалі і були підписані в дуже складну, кризову ситуацію, безумовно, їх треба доопрацьовувати. Зараз потрібно розвивати співпрацю з Росією з урахуванням того факту, що 80% російського газового експорту йде через територію України. Крім того, нас чекає дуже важлива робота спільно з ЄС над створенням балансу інтересів країн постачальників, транзиті рів і споживачів газу. Ряд непростих питань, пов'язаних з поставками туркменського газу, належить вирішити в трикутнику Київ - Москва - Ашхабад.

- Чи готова російська сторона всерйоз говорити про пропуск туркменського газу до кордонів України? Або, законтрактувавши майже весь цей газ, росіяни будуть продавати його самостійно, на своїх умовах?

- Я думаю, чиновники РФ прекрасно розуміють, наскільки велика роль України у виконанні зобов'язань Росії перед Європою з постачання газу ... Україна зарекомендувала себе як надійний партнер-транзитер. Більш того, в міжурядових базових угодах, ратифікованих Верховною Радою України, чітко зафіксовано: Україна гарантує транзит російського природного газу до Європи, а Росія - середньоазіатського для України.

- Ваш російський колега поділяє цю точку зору?

- Наші з ним позицій в частині пошуку балансу інтересів збігаються.

- Чи можна сказати щось конкретне щодо ціни російського газу для України в другому півріччі?

- Ця ціна буде залежати в першу чергу від вартості туркменського газу, а також від співвідношення російського і туркменського палива в газовому балансі України. Нагадаю, що в газовій угоді присутня цифра $ 230 за тисячу кубометрів для поставок з Росії. Нам необхідний час для адаптації економіки до нових цін на енергоносії, для реалізації програм енергозбереження. Вже зараз гостро стоїть проблема зниження цінової конкурентоспроможності української продукції. Вона стала однією з причин виникнення негативного сальдо торгівлі товарами, яке тільки за перші два місяці перевищила мільярд доларів.

- Туркменбаші вже неодноразово заявляв, що з другого півріччя газ з його країни подорожчає. Чи означає це автоматичне зростання ціни газу, що поставляється "РосУкрЕнерго"?

- У таких складних питаннях я б не став використовувати термін "автоматичний". Зараз ми готуємо візит президента Туркменістану в Україну. Я сподіваюся, що він відбудеться в першому півріччі. У ході цього візиту нам вкрай важливо визначити не тільки газові відносини на друге півріччя, але і підписати з Туркменістаном довгострокову угоду. Я нагадаю, що з 2007 року починає діяти угода між Туркменістаном і Росією, згідно з яким вона може закуповувати весь вільний туркменський газ. Треба шукати місце для всіх споживачів, включаючи і Україну, в тому числі вирішувати проблему пропускної здатності газопроводу "Середня Азія - Центр".

- Останнім часом багато говориться про іноземних інвесторів, що претендують на розробку українського шельфу, вже відомий переможець конкурсу по Прикерченській ділянці. Які інвестори реально зацікавлені у видобутку нафти і газу на території України?

- Не буду перераховувати всіх, але їх більше півтора десятків, в тому числі "Шелл", "Хант". Бажання інвестувати у видобуток енергоносіїв виявляють навіть непрофільні компанії, що є споживачами, наприклад, природного газу. Так, наскільки мені відомо, компанія "Російський алюміній", що володіє Миколаївським глиноземним заводом, внесла пропозицію інвестувати в розвідку і видобуток природного газу на території України з тим, щоб надійно забезпечити потреби свого підприємства. Деякі інші великі промспоживачі рухаються в цьому ж напрямку.

- Ви говорили про неприпустимість денонсацію газових угод з Росією. Один із союзників "Нашої України" по коаліції - БЮТ - дотримується прямо протилежних поглядів. "Грає" чи ця тема на коаліційних переговорах?

- Такі питання, як енергобезпека України, не повинні перетворюватися на розмінну монету політиків, які борються за голоси виборців. Можу сказати одне: старих цін на енергоносії вже не буде, і це жорстка реальність.

- Якщо ціна на газ все-таки досягне обіцяних Росією $ 230 за тисячу кубометрів, чи отримають українські підприємства-споживачі якусь компенсацію від влади? Може бути, їм дозволять використовувати бартерні схеми?

- Ні, бартерні схеми ми не будемо дозволяти ні в якому разі. Йдеться про формування більш ліберального ринку газу. Зокрема, одна зі складових нашої переговорної стратегії - вільний доступ незалежних постачальників до газотранспортної системи, формування ринку природного газу, створення газової біржі.

- За рахунок яких компаній може бути сформований ринок, якщо в Росії Газпром - монополіст? Хіба що за рахунок нафтовидобувних структур ...

- Так, безумовно. Є багато компаній, що бажають поставляти нам газ за досить прийнятними цінами. "Лукойл", ТНК, ряд інших структур. Йдеться про десятки мільярдів кубометрів. За російським законодавством багато регіонів, на території яких видобувається газ, є власниками частки добутого палива. Коли ми виходимо на прямі контакти з владою цих регіонів, ми переконуємося в їх готовності поставляти газ. Проблема, яка повинна вирішуватися на урядовому рівні, - їх Доступ до газотранспортної системи Росії, в тому числі ратифікація Росією Європейської енергетичної хартії.

- Зараз начебто прийнято рішення про формування "вузької" коаліції оранжевого кольору. Наскільки розумний цей крок з точки зору глави УСПП?

- Найближчим часом Україну чекають серйозні випробування. По суті, мова йде про ризики щодо якісних параметрів конкурентоспроможності країни. Зараз, формуючи коаліцію, ми формуємо стратегію розвитку України. І я категорично проти того, щоб на перше місце виносилися кадрові питання. Спочатку повинні бути затверджені єдині пріоритети - євроінтеграція, неприпустимість реприватизації, розвиток сучасних земельних відносин, а далі кадрові рішення.

- Говорячи про сучасні земельних відносинах, Ви маєте на увазі створення ринку землі?

- Звичайно, як вимагає Земельний кодекс. І тільки на основі загальних підходів до зазначених питань може створюватися коаліція. Мені також вкрай важливим видається рішення такої серйозної проблеми як подолання внутрішнього протистояння в суспільстві.

- Бажано Чи з цієї точки зору залучення до участі в коаліції "регіоналів"?

- Неприпустимо, щоб результатом створення коаліції стала поява опозиції, яка почне боротися не з опонентами, а з державою, що дестабілізує ситуацію в країні. Якщо взяти ту ж Партію регіонів, то вона вже у владі. Принаймні, на місцях. У десяти областях вона має більшість у місцевих радах. А адже програма уряду виконується не в Києві, а на місцях. Нам треба шукати таку конфігурацію коаліції, яка носила б консолідуючий характер.

- Ви говорили про небезпеку наростання негативного сальдо зовнішньої торгівлі. Які виходи з ситуації, що склалася?

- По-перше, підтримка експортерів, стимуляція експорту, особливо високотехнологічного. По-друге, цивілізована захист внутрішнього ринку. І, безумовно, посилення інноваційно-інвестиційного розвитку економіки.

- Ви не вважаєте, що приблизно рік тому в економічній політиці були допущені серйозні помилки, які зараз

приносять свої плоди? Зміцнення гривні, зняття імпортних бар'єрів, зростання транспортних тарифів ...

- Справді, було здійснено ряд дій, з якими я категорично не погоджувався. Бюджетна політика, утиск прав іноземних інвесторів у СЕЗ, непродумана тарифна політика монополістів, вилучення 50% чистого прибутку держпідприємств, недостатнє відшкодування ПДВ ... Все це призвело до зниження конкурентоспроможності економіки.

- І що робить СНВО для відновлення цієї конкурентоспроможності?

- На основі рішень РНБО видано низку указів Президента по таким стратегічним завданням, як посилення захисту прав власності, енергетичній, інвестиційній безпеки держави. ДО 15 травня має бути готовий проект бюджетної резолюції. Ми пропонуємо закласти в неї стимули для реінвестування прибутку в енергозберігаючі технології та модернізацію виробництва, імпорту високотехнологічного обладнання, яке не виробляється у нас. Пропонуємо також стимули, покликані спонукати банки кредитувати пріоритетні для держави напрями. Наприклад, якщо банк надає кредит на пріоритетний проект, сума цього кредиту може враховуватися в нормі обов'язкового резервування. Можливо також пільгове оподаткування прибутку, отриманого банками від таких кредитів. Вкрай важливо вдосконалювати політику амортизації. Ми готуємо відповідні проекти законів і нормативних актів. Далі все залежатиме від злагодженої роботи парламенту та виконавчої влади.

Андрій Волченко, Наталія Зайцева, "Економічні Вісті"www.eizvestia.com