Нові повелителі нафтогазових потоків

Вчорашні соратники Сім'ї, нардепи-бізнесмени Ігор Єремеєв, Ярослав Москаленко та Сергій Кацуба, воскресили зруйновані схеми Сергія Курченко і почали "хрестовий похід" по захопленню контролю над нафтогазовидобуванням в Україні.

Одна з ключових державних компаній з газовидобутку "Укргазовидобування" працює на особисте збагачення нардепа Ігоря Єремєєва. Співвласник великої бізнес-групи "Континіум", яка, серед іншого, володіє кількома великими мережами АЗС, при протекції одного з фінансистів партії Яценюка Миколи Мартиненка, захопив контроль над держкомпанією і скуповує скраплений газ, сировину для екобензіна і бензин власного виробництва за безцінь. І поки Єремєєв заробляє - держбюджет щомісяця втрачає мільйони.

Тепер же нардеп, який очолює депутатську групу "Суверенна європейська Україна" в парламенті, замахнувся на контроль над всім нафтогазовим ринком України. За задумом Єремєєва, не тільки реанімувати зруйновані раніше схеми Курченко, а й усовершенствовавшего їх, вся нафта і весь газ в країні повинні продаватися через його біржу, за встановленою ним ціною і виключно встановленим їм покупцям.

"Обозреватель" публікує результати власного розслідування про те, як народжувалася нова нафтогазова мафія.

Захоплення "Укргазовидобування": як це було

Будівництво нової нафтогазової піраміди, на чолі якої мріяв опинитися Єремєєв, він почав з фактично захоплення одного з ключових державних підприємств цієї галузі - компанії "Укргазовидобування". Ще навесні в цій держкомпанії відбулася зміна керівництва. Головою правління став Сергій Костюк - креатура нардепа Ярослава Москаленко, екс-регіонала, що входить в Еремеевского парламентську групу. Його заступником призначено Вадима Шленчак, який до приходу в "Укргазовидобування" був власником мережі АЗС "Калина", купленої згодом Єремеєвим. Ще один заступник голови правління - Олександр Сомов - тісно пов'язаний з Миколою Мартиненком, правою рукою Яценюка, який курирує нафтогазовий сектор в постмайдановской Україні. Посада директора по закупкам в "Укргазвідобуванні" отримала людина, підконтрольний ще одному члену групи Єремєєва Сергію Кацубі, ім'я якого свого часу спливало в скандалі з "вишками Бойка".

Наприкінці липня поточного року голова НАК "Нафтогаз України" Андрій Коболєв, ймовірно не без високої протекції, призначив виконуючим обов'язки свого заступника Андрія Пасішника, який останні три роки працював в різних Еремеевского фірмах, в т.ч. "ВОГ Рітейл" та "Золотий екватор". Встиг Пасишник в структурах WOG отримати досвід роботи лобіста, будучи директором зі зв'язків з органами державної влади. Уже в вересні Пасишник стає виконавчим директором "Нафтогазу", а в жовтні очолює наглядову раду "Укргазвидобування". Згідно офіційного Інтернет-сайту НАКу, Пасишник контролює в компанії питання закупівлі, приймання, зберігання і реалізації нафти, нафтопродуктів і скрапленого газу. Як вкрасти мільйони. Лікнеп від Єремєєва

Нові керівники буквально відразу виправдали надану їм довіру. І почали продавати компанії Єремєєва WOG скраплений газ за фіксованою ціною - 7602 грн. за тонну. З самого початку встановлена ??для WOG ціна була нижче ринкової приблизно на 700 грн. Далі розрив тільки збільшувався: наприклад, в березні на ринку за тонну скрапленого газу платили 9600 грн, а в квітні - близько 11 тисяч. Але в "Укргазовідобуванні", незважаючи на те, що на кожній тонні скрапленого газу, проданого WOGу, компанія втрачала до 3,5 тис.грн., Ціну для Еремеевского компанії не міняли. Хоча й могли це зробити: відповідне право було передбачено в укладених з WOG договорах. Більш того, керівництво держкомпанії ігнорувало ще один пункт горезвісного договору, що передбачає 100% передоплату за куплений компанією Єремєєва газ. В результаті до прямих збитків через продажі по "пільгової" ціною додався ще й борг WOGа перед "Укргазовидобування", який до кінця весни перевалив за 56 млн грн.

Умови продажу скрапленого газу власного видобутку "Украгазовідобуванням", в кінці кінців, привернули увагу прокуратури міста Києва, яка висунула підозра одразу двом посадовим особам держкомпанії - Костюку та Шленчак - підозра у завданні державі збитків в розмірі 36 млн.грн. Обидва підозрюваних оперативно захворюють. А після тижневого лікарняного потрапляють не в тюремні камери - а в звичні кабінети. За цей тиждень прокуратура чомусь відкликає свій позов до суду - і, хоча справа не була закрита, і Костюк, і Шленчак продовжують "трудитися" на благо групи Єремєєва.

А ось інший джерело заробітку для групи Єремєєва правоохоронні органи не перекрили досі. Йдеться про скупку компаніями Єремєєва, Москаленко та Шлемчака так званого деэтанпропанбутанизированного конденсату (ДЕПБК), щомісячні обсяги випуску якого в "Укргазовідобуванні" - близько 6,5 тис.тонн. ДЕПБК - аналог стабільного бензину, з якого роблять бензини екомарок, на які не нараховується акцизний збір. Він найчастіше або використовується для виробництва 76-го бензину, або для продажу у вигляді сировини. Тому й ціна його безпосередньо залежить від ціни низькооктанового бензину - з вирахуванням акцизного збору. Отримуємо закономірність: чим вища вартість бензину - тим дорожче повинен продаватися і ДЕПБК.

Однак для компаній Єремеєва, Шлемчака і Москаленко з березня і до сьогоднішнього дня ціна на ДЕПБК залишається незмінною - 9000 грн. за тонну. При тому, що з березня ціни на бензин і дизпаливо підскочили мало не в два рази. Тільки за три місяці весни 2014 ці компанії без аукціонів купили у "Укргазовидобування" деэтанпропанбутанизированного конденсату на загальну суму 143 млн. Грн. завдавши, за підрахунками МВС, держбюджету збитків на 60 млн.грн.

Окремий епізод вигідних для Єремєєва і невигідних для держави взаємин групи і "Укргазовидобування" - покупка бензину, який держкомпанія виробляє на власному заводі і відправляє потім на експорт. Для легкових авто він не годиться, але ось для заправки сельхоз або військової техніки - саме те. Правда, українським БТРами на українському ж паливі їздити не довелося - все продається за кордон. Де скуповується зареєстрованими через офшори компаніями, що мають відношення до Єремєєва. Традиційно, скуповують вони цей бензин за ціною, на 100 доларів нижче ринкової. Разом - збитки державі сягають 2 млн.доларів на місяць. Або близько 3 млн доларів - якби "Укргазвидобування" продавало свій бензин усередині країни.

"Близько 3 млн доларів компанія" Укргазовидобування "втрачає на бензині, плюс близько 40 млн грн - на ДЕПБК (це теж приблизно 3 млн.доларів). Разом - вже 6 млн. І я не говорю вже про закупівлі. Грубо кажучи, тільки на реалізації своєї продукції держкомпанія втрачає від 5 до 6 млн доларів на місяць. А з ними ж ще не розраховуються. Це навіть оцінити зараз складно. Тому що є борг в 16 млн доларів - а заплатять компанії Єремєєва чи ні, це вже інше питання ", - каже колишній гендиректор "Укргазовидобування" Андрій Тамразов.

Слідами Курченко

Як би не були вигідні угоди групи Єремєєва з "Укргазовидобування" - це сльози в порівнянні з прибутком, яку можна отримати, відродивши придумані ще збіглим молодоолігархів Сергієм Курченко схеми. Адже при Януковичі тільки на "Укргазовідобуванні" Курченко заробляти не менше мільярда на рік. Коли після перемоги Майдану Курченко втік з країни, а ГПУ взялася за розслідування його діяльності, виявилося, що тільки по одному з розслідуваних епізодів - продажу на автозаправках по комерційних цінах скрапленого газу, який був призначений для потреб населення, тодішній генпрокурор Махніцький нарахував близько 4, 5 млрд грн збитку державі.

Втім, це - лише верхівка айсберга. Курченко придумав, як контролювати весь нафтогазовий ринок. Ще в 2011 році він домагається від уряду Азарова постанови, розпорядчого продавати все що видобуваються в країні енергоресурси через одну аукціонний майданчик - створену Курченко "Першу незалежну біржу". В результаті, можна не тільки всі угоди контролювати або скуповувати дешеву нафту і газ через свої компанії, але і додатково заробляти на комісійних для біржі (близько 15 млн.грн на рік).

Коли Курченко втік - його схеми були зруйновані. Правда, як виявилося, ненадовго. Вже до літа Єремєєв і Ко повністю відновили існуючу при Януковичі систему.

Перш за все, слід було замінити "Першу незалежну біржу" своєї. Вибір припав на маловідому "Українську універсальну біржу", зі штаб-квартирою в Полтаві. По правді, ця біржа не відповідала жодній з ключових вимог до майданчика, на якій можуть проводитися всі торги енергоресурсами. У неї не було в Києві, де проходять аукціони, ні власного приміщення площею не менше 100 кв.м., обладнаного електронним табло для проведення торгів, ні 5 окремих телефонних ліній для міського та міжміського зв'язку. Втім, всі ці "дрібні" недоліки в терміновому порядку були виправлені - якщо не в реальності, то на папері. "Власні приміщення" УУБ виросли до 5 офісів в Києві загальною площею майже 200 кв.м - правда, якщо копнути глибше, нескладно встановити, що цими приміщеннями УУБ не володіє - вона їх орендує. Або, як у випадку з офісом на вулиці Богдана Хмельницького, 55 - отримує право орендувати у Київській ТПП конференц-зал, якщо він буде в цей день вільний (трохи забігаючи вперед, відзначимо, що саме це приміщення згодом буде вказано, як місце проведення всіх торгів з продажу енергоресурсів).

З'явилися і 5 телефонних ліній. Правда, місце їх реєстрації не збігається з адресами зазначених УУБ приміщень.

Пенсіонерка - "благодійниця"

І, нарешті, найцікавіше. При проведенні конкурсу одним з ключових критеріїв був розмір статутного фонду. За місяць до проведення конкурсу, на якому мала бути визначена біржа, на якій буде продаватися весь газ і нафту власного видобутку, статутний капітал УУБ (який, за визначенням, формується при створенні компанії) збільшився в 6 разів - з 10 до 60 з гаком мільйонів гривень.

Це "чудо" трапилося завдяки майновим внескам двох учасників біржі. Хтось Маков Олександр Віталійович з Полтави подарував УУБ Базу даних учасників ринків задекларованої вартістю в 1 млн133 тис. Грн. Ще більш щедрою виявилася шістдесятлітню жителька Чернігівщини Макова Анна Іванівна, яка передала УУБ електронну торгову систему ЄТС-1, яка, як випливає з документів, поданих фаворитом конкурсу, обійшлася їй в майже 49 млн.грн. (При тому, що ринкова ціна такої системи, на думку учасників ринку подібного забезпечення, не перевищує 100 тисяч гривень).

Як вдалося з'ясувати "Обозревателю", Анна Макова виявилася звичайною пенсіонеркою. Бізнесу у неї немає - є тільки невеликий будиночок в Новгороді-Сіверському. Звідки у неї півсотні мільйонів або хоча б 100 тисяч гривень на придбання об'єкта інтелектуальної власності, в УУБ не пояснили.

На фото : пенсіонерка Анна Макова, "яка подарувала" "Української універсальної біржі" майже 50 мільйонів гривень

На фото: будинок в Новгород-Сіверському, в якому живе Макова

Другий "благодійник" - Олександр Маков - син Ганни Іванівни, що працює в Полтавській області. Кошти від імені матері і сина маків були передані за дорученням, оформленої 15 років тому. Тому залишається відкритим питання: чи знають Маковей про те, як вони допомогли лобійованій Єремеєвим біржі? Або цей вражаючий внесок зробив хтось ще, скориставшись колись підписаної, скажімо, при продажу будинку, довіреністю?

Конкурс "по-новому"

В червні 2014 Міненерговугілля оголошує конкурс на визначення біржі, на якій продаватимуть 100% газу і нафти власного видобутку всі компанії з державною часткою власності. Конкурсна комісія, яка повинна вибрати цю біржу, здебільшого сформована з представників Міненерговугілля, Мінекономрозвитку і "Нафтогазу України", де посада в.о. заступника голови правління на той момент вже зайняв помічник Єремєєва - Пасишник.

Прогнозовано, всі члени комісії дружно виставляють УУБ високі бали практично за всіма критеріями оцінювання. Причому, роблять це не під час засідання (що передбачено нормативним актом, щоб уникнути змови і корупції при виборі біржі). Частина бланків оцінювання датована 18 червня. Частина взагалі не має проставленою дати. Крім того, що входить до комітету голова правління "Укргазовидобування" Костюк відповідний бланк оцінювання взагалі не заповнював. Замість нього це зробив не має ніякого відношення до аукціонному комітету конкурсної комісії людина - дехто С.В.Прокопчук. Однак саме його оцінка стала вирішальною - він проставив УУБ максимальні "10" балів за всіма (!) Критеріям. В результаті, вже 20 червня Міненерговугілля видає наказ, який зобов'язує всі без винятку компанії з державною часткою власності продавати весь обсяг видобутого скрапленого газу та нафти виключно через "Українську універсальну біржу".

Суди і міністр в адвокатах

Закономірно, що такий стан речей влаштувало не всіх. Свої претензії до держави почала пред'являти відсунута в сторону курченковская "Перша незалежна біржа". З судовим позовом до Міненерговугілля виступила "Українська міжбанківська валютна біржа", де багато років поспіль проводилися торги енергоресурсами. УМВБ вимагала скасувати наказ Міненерговугілля від 20 червня про визначення УУБ майданчиком для продажу енергоресурсів, а також попереднє йому рішення конкурсної комісії з вибору УУБ переможцем конкурсу.

Цікаво, що на в судових засіданнях за позовом УМВБ до Міненерговугілля ходив приймав участь безпосередньо міністр Юрій Продан, у якого, судячи з усього, більш важливих справ, ніж відстоювання інтересів нікому донедавна невідомої біржі УУБ, не було. Правда, що розглядає позов суддю Окружного адмінсуду Києва "адвокатські потуги" міністра не вразили: наказ Міненерго про торгівлю енергоресурсами на УУБ був призупинений.

Тоді Продан звертається до Господарського суду Києва, який забороняє проведення аукціонів де-небудь, крім УУБ. Втім, через деякий час це рішення було скасовано. Оскільки два взаємовиключних рішення двох судових інстанцій привели до повної блокування всіх аукціонів. Адже один суд заборонив продавати енергоресурси на УУБ, а другий - зобов'язав проводити торги тільки на цій біржі. Втім, схоже, Продан зрештою задумався, як виглядають подібні дії - особливо на тлі військових дій на сході і складних газових переговорів з Росією. І вирішив дистанціюватися від Єремєєва і його структур - аж до того, що в середині вересня Міненерговугілля звинуватило Еремеевскій "ВОГ Трейдинг" в шахрайстві і спробах відсудити у держави 88 млн грн за нібито втрачені компанією нафтопродукти в окупованому Криму. Але це вже зовсім інша історія.

Внаслідок боротьби бірж за місце під "енергетичним сонцем" нафтогазовидобувні підприємства були загнані в глухий кут. В результаті у вересні місяці "Укрнафта" оскаржила в судовому порядку урядову постанову в частині "ноу-хау молодоолігархів", і просила суд зовсім виключити з порядку проведення аукціонів внесену Курченко і Азаровим антиконкурентну норму про обов'язкові продажах енергоресурсів через обрану в міністерстві біржу в принципі, посилаючись на те, що в жодному українському законі така монополізація не передбачена.

Суди, розбірки і набирає обертів громадський резонанс привели до того, що уряд в жовтні таки скасувало постанову часів Азарова. А взамін прийняло нове. У ньому прописана формула, згідно з якою продавці самостійно визначають біржу для продажу власної продукції. Є тільки одне "але": при виборі слід враховувати рекомендації аукціонного комітету, а він буде сформований з 6 представників Мінекономрозвитку та Міненерговугілля, а також 4 представників "Нафтогазу".

НАК в особі Пасішника своє вагоме слово вже сказав. В аукціонний комітет увійде він особисто і хтось Петро Столяр, ще донедавна очолював одну з Еремеевского компаній. Тепер Пасишник вимагає негайно сформувати аукціонний комітет звинувачуючи Міренергоугля в затягуванні процесу.

Ймовірно, в історії з корупційними схемами в нафтогазовому секторі та обкраданням країни через державні компанії впору ставити не крапку, а три крапки. Мабуть, правильно сказано в народній мудрості: "Святе місце порожнім не буває" ... За інформацією високопоставлених джерел, своє право приймати "вольові" рішення від імені НАК "Нафтогаз України" без погодження з керівником компанії і диктувати умови і правила гри Пасишник відкрито обґрунтовує карт -бланшем, отриманим від "Петровича" і особистим спілкуванням з ним. За інформацією обізнаних чиновників, "Петровичем" для Пасішника є революційний прем'єр Яценюк.

У цьому зв'язку виникає логічне запитання до Прем'єр-міністра України Арсенію Яценюку та голові правління "Нафтогазу України" Андрію Коболева: чи оцінюють вони можливі наслідки, замикаючи в одних руках бізнес-групи "Континіум" повний контроль над діяльністю національної нафтогазовидобутку, тим самим даючи " зелене світло "корупції в період енергетичної кризи в країні?