Анатолій Кінах: "Очі людей на Майдані - це для мене найбільша відповідальність"

Крісло секретаря Радбезу Кінах зайняв, коли воно ще не "охололо" від гучного політичного скандалу. Та й повноважень у Кінаха стало менше, ніж у його попередника ... Проте він комфортно себе почуває і в нових умовах. Каже, що при ньому РНБО ніколи не перетвориться на каральний орган і ні за що не вийде за рамки конституційних функцій. У сферу відповідальності нового шефа Радбезу входить контроль за енергетичною і продовольчою безпекою України, так що від позиції Кінаха залежатиме, як Україна зможе протистояти зовнішнім і внутрішнім викликам. Про план своїх дій новий секретар Радбезу розповів журналістам "КТ".

Анатолій Кирилович, як вам працюється на новому місці? Не шкодуєте про зміну ролей? - Я останнім часом часто повторюю одну відому істину: революція - це дуже складно, але влада - ще більш важке випробування. Те, що відбулося в Україні під час "помаранчевої" революції, - це шанс для народу і країни, який випадає вкрай рідко. Якщо його використовувати, то можна жити в чесній і вільному суспільстві, сформувавши владу, працюючу в інтересах людей. Сьогодні багато дуже болісно реагують не стільки на системні проблеми (бідність, безробіття, неякісна медицина), скільки на загрозу руйнації моральних, демократичних цінностей, в які вони повірили рік тому. Безпрецедентний кредит довіри державі і владі ні в якому разі не можна втратити. Необхідно щодня виправдовувати довіру розумною кадровою політикою, конкретними діями по створенню нових робочих місць, зміцненню економічних позицій. Мушу зазначити, що розуміння відповідальності такого рівня ми поки ще не досягли. Мені є з чим порівнювати, і можу сказати: за 14 років незалежності в Україні не сформувалася державна і політична еліта, здатна ставити загальнонаціональні інтереси вище особистих. Безумовно, це різко знижує динаміку нашого розвитку, конкурентоспроможність, консолідацію держави і суспільства. Вважаю, що Президент Віктор Ющенко прийняв вірне і дуже відповідальне рішення щодо широкого переформатування влади: починаючи з відставки уряду і закінчуючи звільненням осіб зі свого найближчого оточення. Не можна допускати, щоб такі структури, як Кабінет міністрів, РНБО, Секретаріат Президента, перетворювалися в інструменти міжособистісної конкуренції, механізми досягнення кон'юнктурних цілей. Це і є прямою загрозою національній безпеці. І коли я сьогодні чую оцінки ситуації з боку тих, хто "постраждав" від президентських кадрових рішень, то хочу їм порадити запам'ятати наступне: доля, Президент, народ дали їм шанс на найвищих посадах брати участь в управлінні Україна. А вони цей шанс не використали. І це їх проблема, а не Віктора Ющенка. Мені важливо, щоб люди сприймали почалися зміни не як торгівлю портфелями, спробу інших політичних сил наблизитися до центрів прийняття рішень, а як крок до нової якості влади, як реалізацію ідеалів Майдану. Що ж до мого переходу на роботу в РНБО, то це не ситуативна кадрова рокіровка, а частина масштабної роботи. І ми повинні розуміти всю складність проблем, що виникли: парламентська кампанія, яка проходитиме в умовах відсутності політичної структуризації, невідворотна конституційна реформа, прагнення ряду сил взяти реванш за поразку на президентських виборах. Так що нам необхідно зробити все, щоб народ і економіка не стали заручниками такої ситуації ... А сам Радбез не стане заручником передвиборної ситуації? - РНБО як конституційний орган повинен працювати ефективно і професійно. Це означає просування українських економічних і політичних інтересів, створення умов для високого рівня внутрішньої та зовнішньої національної безпеки: інформаційної, енергетичної, продовольчої, екологічної. Ми сьогодні формуємо новий кадровий склад Радбезу за принципом залучення високопрофесійних фахівців. Президент підтримав ідею створення при РНБО громадської експертної ради. Відповідний проект указу найближчим часом буде наданий. Ставиться завдання зібрати в цій структурі цвіт української інтелектуальної думки. Хочу також відзначити, що я не допущу, щоб РНБО перетворилася на каральний орган, який готує аргументацію для зняття когось із займаної посади. На жаль, були і такі періоди в діяльності Радбезу. Де ви себе комфортніше почуваєте: на посаді прем'єра, першого віце-прем'єра, секретаря РНБО або в ролі публічного політика - лідера партії? - Рада національної безпеки надає широкі можливості для самореалізації, впливу на процеси , що відбуваються в країні. Мені тут досить комфортно. Звичайно, не сказав би, що це саме зручне для мене місце, але в контексті завдань, які потрібно вирішувати, я відчуваю себе впевнено. Яка роль Ради національної безпеки в реформі правоохоронної системи? - Перше, що я зробив, прийшовши на цю посаду, - провів глибокий юридичний аналіз всіх нормативних документів, пов'язаних з діяльністю РНБО. Після такої роботи ми запропонували Президенту новий варіант структури Радбезу, повністю відповідний Конституції і законодавству України. Так що ми сьогодні працюємо впевнено. Повноважень більш ніж достатньо. Особливо хочу відзначити, що зберігаються повноваження, пов'язані з візуванням кадрових указів Президента, що мають відношення до національної безпеки. А це майже 90% посад у виконавчій владі. І коли я чую від високопоставленого чиновника, що йому не вистачає повноважень, то відразу роблю висновок про його недостатню дієздатності. Сьогодні перед РНБО стоїть інша задача: не отримувати додаткові права, а наповнити конкретним змістом ті, що вже є. Що стосується роботи правоохоронних органів, то це одна з функцій Радбезу. У першу чергу мова йде про координацію дій, включаючи боротьбу з корупцією та контрабандою. Сьогодні ми відпрацьовуємо цю схему. Перший крок, який вже зроблений в даному напрямку, - створення міжвідомчої комісії при РНБО з підготовки концепції реформування правоохоронних органів, яку я очолюю. Необхідно, щоб концепція базувалася на розумінні реального стану справ у правоохоронній системі, в спецслужбах. Один з необхідних кроків у цьому напрямку - указ глави держави про дотримання прав людини у сфері інформаційної безпеки. Маються на увазі так звані "прослушки", використання інформації для знищення економічних і політичних конкурентів. Виконання цього указу буде перебувати під контролем РНБО. Фактично вперше за час свого існування Радбез в основу своєї роботи поклав право громадян на приватне життя. Це була ваша ідея? - Це одна з пріоритетних завдань, поставлених Президентом Віктором Ющенком. А сам указ ми розробляли в РНБО із залученням представників спецслужб. Цей документ має велике значення, оскільки зміцнює довіру суспільства до влади, до здатності держави захищати права людини. Алгоритм виконання даного указу буде взятий нами під контроль. Крім того, сьогодні проходить апробацію ще один указ, що конкретизує повноваження РНБО в питаннях координації дій правоохоронних органів. Однозначно необхідно вирішувати проблеми, пов'язані з діяльністю спецслужби зв'язку та інформації. Треба також акцентувати роботу СБУ на проведенні контррозвідувальної діяльності, щоб вона не дублювала інші органи. Робота має бути дуже складна. Ми сьогодні займаємося вдосконаленням служби зовнішньої розвідки. У першу чергу це створення ефективної нормативної бази. Відповідний проект закону вже направлений до парламенту. Безумовно, велика проблема - це право Генеральної прокуратури на проведення досудового слідства. Дана норма суперечить демократичним принципам. Є над чим працювати і МВС. Наприклад, у сфері регулювання міграції: у Європі це прерогатива цивільних структур. Реформа правоохоронних органів має стати частиною нашої адаптації до принципів міжнародного права і інтеграції України в європейське співтовариство. Зовнішня розвідка виведена з СБУ, однак немає механізму контролю її діяльності. Кому має бути підпорядкований комітет з розвідки - Президенту чи РНБО? - У структурі РНБО передбачена служба забезпечення діяльності комітету з розвідки. Ми зараз робимо все, щоб цей комітет, який існує де-юре, почав працювати де-факто. Протягом двох найближчих місяців Радбез планує також розглянути питання, пов'язані з енергетичною і продовольчою безпекою, розвитком агропромислового комплексу, євроатлантичною інтеграцією, інноваційним розвитком країни. 1 грудня в Києві відкриється саміт Україна-ЄС. Як ви оцінюєте євроінтеграційні процеси в "виконанні" уряду, МЗС? - Думаю, нам треба раз і назавжди зрозуміти наступне: не можна допускати, щоб країна ходила по світу з простягнутою рукою. Неприпустимо перетворювати глобальні стратегічні інтереси країни в кон'юнктурну, короткочасну задачу. Або ж діяти за принципом - "мета виправдовує засоби". Сьогодні в світі йдуть динамічні процеси, що впливають на національні інтереси України, що створюють для нас нові загрози і ризики. Кордони Євросоюзу стали кордонами України, наявності зростання економічної та політичної конкуренції. Європейський Союз для нас не самоціль, а стимул для того, щоб створити в Україні європейські стандарти економіки, права, якості життя, свободи слова. Я також вважаю, що європейська інтеграція України зовсім не суперечить створенню сприятливих умов для співпраці з Росією. Це не заважає, а доповнює. Як наочний приклад наведу цифри: сьогодні в зовнішньоторговельному обороті України 32% займає торгівля з ЄС. У Росії ж ця частка становить 50%. Про що ми говоримо? Нам треба наздоганяти РФ в плані більш глибокої інтеграції, торгово-економічного співробітництва з західними країнами. Знову ж, Росія співпрацює з НАТО по 18 програмах. ВПК Росії успішно освоює натовські стандарти. І на цьому напрямку Україні теж слід активізувати роботу. Відставши в цьому процесі, легко опинитися на узбіччі. Безумовно, ми повинні працювати дуже прагматично на саміті Україна-ЄС. Я сподіваюся, що до цього дня Євросоюз все-таки прийме рішення про надання Україні статусу країни з ринковою економікою. Ми також повинні розглянути питання, пов'язані зі вступом України до СОТ. Поки, на жаль, доводиться констатувати проведення щодо України політики подвійних стандартів. Я часто на переговорах задаю питання: чому Молдова, Албанія, Киргизія є членами СОТ, Росія вже два роки має статус країни з ринковою економікою, а для України весь час придумують нові умови і правила? Значить, нам самим необхідно стати жорсткішими і активніше захищати свої інтереси, створювати умови для рівноправного партнерства по всьому периметру, незалежно від того, Захід це чи Схід. В РНБО вже є інформація про те, що втрачає, а що набуває Україна від вступу в СОТ? Не на рівні гасел, а на основі цифр і розрахунків ... - Глибокої аналітики немає, хоча є секторальні розрахунки, визначені галузі економіки, які потрапляють до групи ризику. У першу чергу це агропромисловий комплекс, машинобудування, авіабудування, гірничо-металургійний комплекс. Дуже серйозні ризики пов'язані зі сферами виробництва сільгосптехніки, легкої промисловості. Але, повторю, детального опрацювання немає, і на засіданні Радбезу, де ми розглядали умови вступу України до СОТ, це доручення записано окремим рядком. Президент дав розпорядження прогнозувати наслідки такого важливого для країни кроку. При цьому мені імпонує точка зору нового міністра економіки. Арсеній Яценюк заявив, що СОТ має широким інструментарієм щодо створення системи державного протекціонізму в адаптаційний період. І за це теж треба боротися, чого ми не робили на попередньому етапі. Коли ми говоримо про плани, пов'язаних зі вступом до СОТ, необхідно комплексно вирішувати три завдання. Ми ж поки акцентували увагу тільки на двох. Перша - якнайшвидше підписати двосторонні протоколи. Друга - адаптувати українське законодавство до вимог СОТ. А третє завдання - забезпечити до моменту вступу максимально можливий рівень конкурентоспроможності нашої економіки і створити під це систему державного протекціонізму. Так от, ця задача зараз хоча б сформульована ... Даний напрямок вимагає безумовного посилення. Але чому про це не знають противники вступу України до СОТ? - Уже діє логіка політичної конкуренції перед виборами, а не аналізу прагматичних, професійних рішень. Більше того, хочу зазначити, що абсолютно не радий тому, що більшість моїх прогнозів виправдалися. Так, є форс-мажорні обставини, що впливають на розвиток економіки, інвестиційний клімат. Ми ж не можемо впливати на ціни на нафту. Але повинні хоча б готуватися і створювати компенсаторні механізми. А замість цього на початку року ми спостерігали лише величезна кількість хаотичних змін податкового законодавства, односторонню ліквідацію зобов'язань держави перед інвесторами, відсутність діалогу з бізнесом, спроби ручного управління. Було очевидним, що така стратегія призведе до кризи, але відповідної реакції довгий час не було. І ось ми зіткнулися з цими проблемами, тільки в набагато більшому масштабі. Роль влади, уряду, РНБО якраз і полягає в тому, щоб робити прогнози і вибирати оптимальний, адекватний національним інтересам варіант, а не мужньо боротися з черговою проблемою, яку ми самі і створюємо. А щодо вступу до Євросоюзу така робота ведеться? Наприклад, поляки вступили в Євросоюз і відразу ж отримали дотації на сільське господарство. Тепер АПК Польщі успішно розвивається ... - Хотів би відзначити - вступати до СОТ Україні треба. У цьому сумнівів немає. І пора припинити тягати один одного за чуби з даного приводу. Краще ці зусилля спрямувати на те, щоб домогтися адекватних національним інтересам умов. СОТ - це 148 країн світу, 92% всієї світової продукції, а частка ВВП України від експорту - 60%. Тому СОТ - дуже потужний стимул для просування вітчизняної продукції на світові ринки. Але, з іншого боку, Світова організація торгівлі - це випробування для внутрішнього ринку, який стане більш відкритим. Треба розуміти дану ситуацію, намагатися її коригувати під себе. А не вести політичні дискусії ... Так якщо у нас немає образу зовнішнього ворога, то життя загасає. Значить, його треба вигадати. Ось зараз нова "фішка": вступити до СОТ раніше Росії. Як ви до цієї тези ставитеся? - Коли ми говоримо про стратегічне партнерство з Росією, то повинні розуміти - це не тільки наші партнери, але і конкуренти. Кожна держава бореться за місце під сонцем. Тому необхідно використовувати іншу формулу, яка складається з двох елементів. Перший: працювати так, щоб після вступу до СОТ ми не погіршили якість двостороннього співробітництва між Києвом і Москвою, не створили додаткових бар'єрів. Другий: щоб зняти можливі спекуляції на цю тему, необхідно підписати угоду про те, що країна, що вступила до СОТ першою, не заважатиме іншій. До речі, Росія і Білорусь вже готують подібний документ. Не можна створювати вакуум, який заповнюється емоційними політичними висловлюваннями, пошуками "ворога". Як ви оцінюєте успішність чи неуспішність нашої енергетичної політики? Іншими словами, чи представляє собою глава НАК "Нафтогаз України" загрозу національній безпеці? - Багатьом нашим посадовцям рекомендую не допускати того, щоб слова випереджали думки. І ні в якому разі не можна забувати, що людина в статусі міністра, керівника корпорації зобов'язаний відповідати за кожне слово, розуміти, що воно впливає на інтереси країни. У цьому контексті багатьом чиновникам треба серйозно працювати над собою. Якщо говорити про співпрацю України та Росії, то ПЕК займає особливе місце. І той факт, що ми маємо унікальну газотранспортну систему, дозволяє мені з упевненістю говорити - які б проблеми не виникали, наша співпраця з Росією в галузі палива та енергетики носить безповоротний характер. Наприклад, 40% споживаного Європою газу транспортується через Україну. Щорічно це 115 мільярдів кубічних метрів. По суті, мова йде про енергетичну безпеку всього Європейського Союзу. Дуже серйозні завдання пов'язані з нафтотранспортною системою і переробкою. Подобається комусь чи ні, але Україна буде і далі динамічно зміцнювати свою економічну безпеку. 65% природного газу та 80% нафти ми споживаємо за рахунок імпортних поставок практично з одного регіону. Це найвищий рівень залежності від зовнішньоекономічної і політичної кон'юнктури, що є загрозою національній безпеці. Ми повинні мати свою стратегію, а Росія повинна розуміти, що Київ стане цим займатися. І бажано здійснювати цей план по сповзання з "енергетичною голки" не в режимі конфронтації, а в режимі пошуку рівноправного співробітництва з високою взаємною вигодою. Коли йшлося про зміну умов транзиту російського газу в 2006 році через територію України, то ми підтримали відмову від бартерної схеми розрахунків. Це нормально, оскільки така схема гарантує прозорість фінансових потоків, не допускає зловживань. Так весь світ працює. Але треба враховувати і специфіку наших економік, конкурентність продукції.

Ірина Гаврилова, Володимир Скачко, Олександр Юрчук, "Київський Телеграф"