Олександр Пономарьов: "Помаранчеву революцію в українському шоу-бізнесі я здійснив би за місяць"

Олександр Пономарьов: 'Помаранчеву революцію в українському шоу-бізнесі я здійснив би за місяць'

Олександр Пономарьов заспіває про головне. Зразково-класичний репертуар - теж від головних (Чайковський, Лисенко, Гендель). Після будуть танці. І Вальсуючі очікуються найголовніші - Ющенко, Чумаченко (можливо, Тимошенко, Литвин, Янукович). Він чекає їх 20 листопада на першому Благодійному балу в палаці "Україна", кошти від якого будуть направлені на придбання медобладнання для новонароджених. Напередодні балу співак в ексклюзивному інтерв'ю "ДТ" розповів про проект, а також поділився своїми міркуваннями про проблеми вітчизняного шоу-бізнесу.

Відео дня

До і після балу

Благодійні вечори, загалом, не така вже й прем'єра для нашої країни. Однак благодійний бал - щось нове ... Зрозуміло, можна задатися метою і іронізувати - а як же можуть виглядати в цьому не дуже звичному для себе форматі представники наших вищих владних і фінансових ешелонів ... Адже традицій-то немає. Як немає, втім, і аристократичних станів, які звикли блищати на заходах подібного рівня. З іншого боку, відсутність і станів, і традицій передбачає і поява чогось нового ... Дивишся, і тут якісь традиції приживуться? Між нашими політиками та бізнесменами, між високопоставленими чиновниками і просто дуже заможними людьми, звичайно ж, безглуздо шукати знак аристократичного рівності ... Але й не це важливо в даному випадку. Важливий хоча б той факт, що, внісши певні гроші за право блиснути туалетом на балу або просто поспілкуватися-відзначитися у вищому суспільстві, ці наші дуже небідні співвітчизники внесуть суми, які згодом врятують ... дитячі життя. Також важливо, що мова йде не про кулуарно-бізнесових вливаннях в підтримку діяльності першої леді, як це було прийнято, наприклад, в попередню епоху. Ноу-хау даної акції в її прозорості. Пропонується відкрита схема. І якраз ні перша леді, ні її чоловік, благо, вже ні перед ким не зобов'язані "відпрацьовувати" ці внески ... До речі, сама Катерина Чумаченко на собі випробувала всі тривоги і переживання матері, коли народжувала свою середню дочку в Україні і з вини лікарів під загрозу було поставлено життя її дитини ... І тоді вже саме від наявності спеціального медобладнання залежало порятунок ледь з'явилася на світ Христини. Тому широко розрекламований спільний бал Катерини Михайлівни й Олександра ... бачиться не тільки світським заходом, а й певним рухом душі.

- Саша, у зв'язку з балом помітна різка зміна вашої репертуарної "просодії": це бажання відзначитися на тлі загального поп-одуріння класичним репертуаром чи це разова акція в благодійних цілях?

- Ідея академічного концерту виникла не сьогодні і не зараз. І вже у жодному разі не під якийсь спеціальний проект ... Основа програми була готова, ще коли я відзначав своє 30-річчя. Сьогодні в репертуарі з'явилися нові твори і виник проект, який допоможе презентувати цю музику і при цьому, що важливо, комусь реально допомогти.

- Парадокс: однак виконання естрадним співаком класичної арії в чомусь навіть освіжає смислову тканину загалом відомих шедеврів. Начебто навіть по-новому в старі тексти вслухаєшся, а між ними повітря виникає, а не традиційна "поліровка", ніби мастикою надерти оперний підлогу.

- По-перше, я думаю про музику, а не про те, як би мені перекричати оркестр, що іноді трапляється з деякими оперними виконавцями. При цьому намагаюся ніяких канонів не порушувати. Може, єдине моє "посягання" на Чайковського - це переакцентовка відомої фрази "Ах Ольга, я тебе любив ..." У Петра Ілліча тут форте. Я ж роблю піанісимо ... По-моєму, так інтимно, лірично. Він же до жінки звертається. Чи не на підвищених же тонах з нею говорити? Якби Чайковський був живий, я дуже хотів би з ним поспілкуватися ... І переконав би його, що цю фразу краще заспівати трохи тихіше.

- Така "оперна історія" не увіллється згодом у масовий процес "Басков та інші", коли співак, використовуючи класичний репертуар, накручує навколо нього виключно естрадні віньєтки, щоб, бачте, масам зрозуміліше було?

- Не збираюся переймати цю манеру! І не хочу поєднувати естрадні аранжування з академічною музикою! Але якщо і відбувається певна зміна штриха, нюансу або музичної фрази, то це швидше рух моїх відчуттів, а не спроба догодити чийсь слух. У всьому іншому - академічність, класичність. І не збираюся йти на поводу у слухачів, які чекають від програми розважального наповнення. Адже цю музику треба слухати. Тому що це музика. Не збираюся також в одному концерті поєднувати репертуар за принципом міксу: тут трошки опери, а тут естрадний хіт ... Якщо поєднувати різні жанри - то лише в різних відділеннях.

- А критики консерваторських старожилів, прописаних у філармонійних кріслах, не боїтеся?

- Я ні на що в цьому випадку не претендую. Але вважаю себе академічним співаком із вищою освітою. Тому сміливо можу їх назвати своїми колегами. І адже одна з цілей майбутнього балу, крім збору коштів на допомогу хворим дітям, це якраз популяризація класичної музики. Оскільки вона, як відомо, давно "в занепаді". Коли чую або бачу по ТБ нескінченні "тріо тенорів" з черговим репертуаром з "Травіати", то дивуюся, скільки можна амортизувати одне і те ж ... Або ще: ті ж тенори співають на всіх концертах поспіль чи "Чорнії брови" або " Ніч яка місячна "... Я вибирав в програму основні речі, які освоював в консерваторії. І саме з цим репертуаром мене часто запрошували на концерти до Львова, Донецька, Кам'янець-Подільський ... Так що для мене дана ніша - зовсім дебют.

- Але може статися і роздвоєння аудиторії: для одних ви так і залишитеся співаком "З ранку до ночі", а для інших станете "Пономарьовим в опері"?

- Буде прикольно ... Але якщо намагатися догоджати смакам аудиторії, то тобі ж самому це з часом набридне. Нехай ці слухачі дізнаються, що в репертуарі співака, який їм симпатичний, скажімо так, є різна музика. У моїй нинішній програмі будуть арії з "Любовного напою", "Севільського цирульника", "Євгенія Онєгіна". Буде арія Петра з "Наталки-Полтавки". Ще романси Глінки. Буде хор "Думка".

До думки про такий концерті мене підштовхнув Віталій Олексійович Гайдук, з яким ми давно дружимо. У нього неймовірна колекція унікальних аудіозаписів. Одного разу Віталій Олексійович запропонував: "Давай зробимо саме такий концерт ..." Ще раніше у мене була ідея підготувати виступ за принципом балу. Щось в дусі, що витає на заходах, що проводяться королевою Британії і багатьма іншими коронованими особами. Там, як відомо, збирається еліта. Туди можуть прийти люди в дорогих нарядах, поспілкуватися, потанцювати ... До того ж такі заходи давно не сприймаються як "ярмарки марнославства" - там дійсно збирається вищий світ. Це ще й зустрічі людей, які знаходять час і можливості, щоб допомогти ближнім ...

- Де-юре коронованих осіб у нас начебто поки немає, але президент з дружиною - є.

- Віктор Андрійович цю ідею підтримав. Власне вечір складатиметься з двох блоків. Перша частина - мій концерт. Друга частина - бал на шостому поверсі палацу "Україна" ...

- Є вже приклади деяких місцевих "балів", коли столи ломляться для фуршетників, наче це п'янка-гулянка, а не те, на що запрошували ... Чи багато у нас політиків і бізнесменів, які можуть гідно проявити себе на балу, наприклад, вальсуючи? .. Якщо ці публічні таланти частіше видно в парламентській рукопашній, а не в хореографії. Та й у переломленні на наші реалії вірно зауваження одного мудреця: "Музика об'єднує всіх ... крім сусідів".

- Не секрет, що більшість наших політиків і бізнесменів - з регіонів. Але навчилися ж вони бути публічними людьми, як ви говорите. Навчаться і вальсувати! Можливо, прочитавши саме це інтерв'ю, вони знайдуть вчителя і візьмуть собі пару уроків, а потім, освоївшись, з'являться на балу вже в усій красі.

- Які, власне, фінансові складові цього балу, враховуючи, що він і найперший, і благодійний?

- Є мінімальний внесок - він становить еквівалент 1,5 тис. у.о. Людина, котра внесла таку суму на благодійність, потрапляє і на першу, і на другу частину балу. Але є квитки тільки на перший епізод вечора - вони від 50 до 500 грн. Але, повторюся, наша мета - суто благодійна: зібрати кошти і допомогти дітям. І тут ніяк не припускав "поділ за політичними таборами". На бал будуть запрошені люди, що мають відношення не тільки до Віктора Андрійовича або до "Нашої України" ... Будуть представники найрізноманітніших політичних і бізнесових команд. Я впевнений, що для них - це привід і можливість поспілкуватися. Може, навіть помиритися. Навіть якщо тільки двоє - і то добре ...

- Головне, щоб якраз саме двоє й помирилися ... Розумію, що на такому балу "закалькульовано" чинники престижності та ексклюзивності. Хоча для багатьох наших багатих людей ті ж півтори тисячі у.о. - Лише скромний тихий вечір в одному з ресторанів ...

- Одного разу я опинився на прийомі у королеви Британії (коли Віктору Андрійовичу вручали нагороду) і бачив, що на подібних світських заходах важлива саме стриманість, навіть манірність ...

- У британців колосальні світські традиції. У них дещо інша культура відносин. Причому і на подібних заходах, і навіть поза оних.

- Хочу, щоб подібна манера з'явилася і у нас.

- Звідки відразу-то? З териконів або з Говерли?

- Нічого ... Якщо люди прийдуть в перший раз, то принаймні зрозуміють, як часом важливо, щоб на тобі елегантно виглядали смокінг або бальна сукня ... Світське спілкування, танці - для багатьох наших бізнесменів і політиків, безумовно, це якась нова форма проведення часу. Ну і нехай вони зрозуміють, що це сьогодні потрібно. Пора вже інтегруватися в інший, вищий стиль культурного дозвілля. На балу цьому, до речі, передбачається також церемоніймейстер, будуть господар і господиня балу ...

- Хто господарі - Віктор Андрійович і Катерина Михайлівна?

- Поки я залишаю це питання без відповіді. Він зараз обговорюється.

- "Після балу", як у тому класичному оповіданні, вас адже обов'язково хтось та назве "президентським солов'єм": дистанція зі владної гілкою якось вже зовсім мінімізувалася.

- У такій аргументації я не бачу нічого принизливого. Бо Віктор Андрійович - мій друг. Знайомі ми давно. І ще можу сказати, що, на відміну від деяких інших виконавців, я не заробив на минулих виборах ні копійки. Але не пишаюся цим і не кічусь. І нікого в общем-то не засуджую, бо для багатьох будь-які вибори - це вже як би свій бізнес, а дружні відносини повинні бути і залишатися після будь-якої кампанії. Для мене ж дружба - поняття визначальне і багато що пояснює. Коли я тільки прийшов до Віктора Андрійовича з ідеєю балу - це було прийнято відразу.

- Ще один "послебальний" нюанс: гроші зібрані, але куди вони підуть?

- Схеми будуть прозорі. Є список людей, які запрошені. Є дані, скільки коштів внесли ... Я буду займатися звітністю особисто. Треба буде, у присутності журналістів розповім, куди і на що пішли гроші. До того ж підписаний договір з Катериною Михайлівною, де чітко обумовлені всі моменти щодо придбання медпрепаратів для реанімації новонароджених. Так як ця акція проводиться ще й у рамках їхнього проекту "Від лікарні до лікарні". Напевно, не всі собі уявляють, скільки дітей у нас не вдається врятувати через відсутність сучасних медпрепаратів і апаратури ... І ця акція в першу чергу для дітей і заради дітей.

... Я б дуже засмутився, якби її сприйняли просто як "зустріч у верхах". Сам би я, звичайно, не зібрав таких коштів, навіть якби займався лише бізнесом. А тут форма цивілізована. Не хочу наводити багато прикладів, але за обід з тим же Біллом Гейтсом деякі люди можуть платити по два мільйони доларів! А тут - спілкування з першими особами країни ... І об'єднуюча ідея в спробі врятувати здоров'я і життя. Кажу про це без жодного пафосу. Повірте ... Звичайно ж, хвилююся перед балом. Дуже хочеться, щоб усе вийшло, тим більше що інтерес є. Важливо, щоб перший млинець не був грудкою. Щоб наша кілька нервова політична обстановка ніяк не відбилася на починанні.

- Чи буде проводитися тендер між фірмами, що пропонують своє медобладнання?

- Тендер буде проводитися обов'язково. Причому, у бік здешевлення вартості обладнання, з урахуванням збереження відмінної якості цієї апаратури. Все це, як відомо, імпортна техніка. Тому що вітчизняна не відповідає багатьом вимогам. А це ж реанімація, дитячі життя - і недоробок тут бути не повинно.

- Який механізм визначення тих чи інших лікарень, в які в підсумку, після балу, потрапить це обладнання?

- Чітко визначено, що це буде 25 обласних лікарень. Причому, важливо зробити їх такими собі регіональними медичними центрами, щоб рівноцінна медична допомога була всім нужденним. І не тільки в столиці, куди багато хто просто не можуть дістатися. Забезпечення буде в залежності від потреб і потреб тієї чи іншої клініки. Над цим питанням працює спеціальний координаційну раду, яка створила лікар Віра Павлюк.

"Формати та лазівки навколо закону гублять наш шоу-біз"

Тепер маршрут в іншому напрямку ... Мало якими ходили мною стежки чарівної країни вітчизняного шоу-бізнесу, місцями, у дивовижних снах можуть привести до загадкового будовою на курячих ногах (до лісу передом) з написом на ветхих дверях: "У пазурах у казки". Там, усередині, дійсно все чарівно і казково. Тільки без фолькподготовкі краще не потикатися. Оскільки, на подібний погляд, шоу-біз наш нагадує билинного Змія Горинича, правда, не завжди з трьома головами, які в будь-яку мить обпалять огнедишаще ... Одна голова - естрадно-старозавітна, представників якої на М1 ніхто не кличе. Друга - жвава, в'юнка, комерційно-активна, чия гортань з усіх динаміків доносить: "Хто ти є, ти віпіла мою кров ..." Голова третя, злегка конвертована, весь час на схід дивиться: "Відпусти мене-а-а ..." Щодо четвертої (голови) ... якщо просунуті музкрітікі вивчать візерунки її звивин, тут же і жахнуться: "Чистий треш! І чому "кропива"-бузина разом з київським дядьком стільки років мізки компостує? ".

... А ось і добрий молодець з фольклору, "з ранку до ночі" асоціювався у слухача то з національним романтиком (найперший період), то з чінним сім'янином (передостанній період), то зі співаком бурі і натиску ("Згинуть наші вороженьки "). Тепер же, за казковим законам, шалена внутрішня сила штовхає його в чан з молоком, щоб, виринувши, освіжившись, постати іншим ... Цього разу - суто класичним, академічним. Він запропонував оцінити в підвалі своєї студії арію Ленського з "Євгенія Онєгіна" - послухав. Оцінив. Це талановито.

- Чи легко буде згодом переформатувати себе з високого класичного штилю на традиційний, естрадний? Чи є у вас сьогодні автори, твори яких не соромно виконувати не лише на світських балах, але і на хвилях FMов?

- У мене якось вистачає і своїх композицій. Нещодавно записав одну пісню з Ані Лорак. Сподіваюся, вона знайде свого слухача. Хоча із задоволенням розглядаю все, що пропонують. Що таке хіт? Це натхнення. А натхнення створити хорошу пісню може зійти як на людину з ім'ям, який живе в Києві, так і на автора, який мешкає у провінції. Тому я слухаю все, що надсилають. Якось дівчина направила мені в листі вірші "Чому так гірко плакала вона" - і з'явилася, по-моєму, гарна пісня.

- Наскільки важливі для вас нинішні кордони "форматів", якими обставили виконавців на радіо і на ТБ немов червоними прапорцями, і з цієї причини багатьом начебто навіть замовлений шлях в ефір?

- Ти поясниш мені, що взагалі таке "формат"? Думаю, цього не пояснить ніхто. Тому що, якщо я зараз затію дослідження і почну на будь-якої радіостанції виокремлювати, що в її "форматі", а що крім, то знайду "неформатного" матеріалу відсотків на сорок ... Це твори або випадкові, або ті, за які заплатили гроші, і вони активно ротуються ...

- Ви-то платите гроші за свої ефіри на радіо?

- Чи не плачу. Може, тому мене там і менше, ніж інших.

Але помітно й чутно, що навіть порівняно з кінцем 90-х власне вітчизняної музики стало менше на наших радіостанціях. І "Люкс FM" колись дуже популярний. І багато іншого. Зараз - в основному "Русское радио". Начебто вже і президента обрали самого українського. І нескінченні закони приймаються ... А пісні на біс ті ж.

- Існує закон про присутність 50% національного продукту у вітчизняному ефірі. Але закон як дишло ...

- Так, "національний продукт" вони можуть радісно крутити виключно пізно вночі. А потім так само радісно рапортувати: але ми ж дотримуємося законодавства і певні пропорції! Але до тих пір поки не визначаться з такими поняттями, як "рейтинговий час", власне "національний продукт", а не "англомовний" або "російськомовний", доти подібне і буде творитися. Як тільки законодавчо і виконавчо вирішиться ця проблема, відразу й почнуть ці ж музичні структури самі ходити і просити музичний матеріал у вітчизняних виконавців. Життя змусить. А так виходить, що багатьом сьогодні просто економічно невигідно співати українською мовою. Причому навіть відомим виконавцям. Наприклад, Ірина Білик раніше позиціонувалася виключно як представник україномовного шоу-бізнесу. Тепер співає по-російськи. Хоча деякі російськомовні пісні у неї вдалі. Проблема української музики в українських же ефірах не надумана. Мене, до речі, здивувала група "Грін Грей", що підняла бучу, лякаючи народ тим, що може зникнути російськомовна поп-музика ... Навіщо таке казати? Давайте просто включимо будь-яку радіостанцію в цій країні і визначимо просте арифметичне співвідношення україномовної та російськомовної музики. На російську, впевнений, доведеться більше 70%. А українська, якщо й набере відсотків 10, так і то буде добре. Навіщо ж штучно підігрівати ці пристрасті? Адже проблема-то має зворотне звучання. Є цивілізовані закони, які в кожній країні покликані захищати свій ринок. У нас, напевно, якісь закони захищають ринок - чи то продовольчих, чи то промислових товарів. Але цього захисту немає на рівні культури. А потрібно-то всього нічого ...

- Що ж, цікаво, потрібно?

- Потрібна лише добра робота юристів. Якби мені дали таку можливість, я б за місяць вирішив цю проблему, може, навіть справив якусь шоу-революцію, перепрофілювавши все в адекватне відповідність до законодавства.

- "Революцію", як я розумію, знову помаранчеву?

- Але є ж структури, які повинні контролювати тих, хто порушує певні закони на території медіа! У нас ці структури є?

- Нацрада є ... Його ще ніхто не відміняв. Але що вийде: представник Нацради зразок судового виконавця повинен прийти на радіо і силою змусити менеджера поставити пісню Марічки Бурмаки?

- Але хтось же контролює і регламентує, наприклад, те, що спиртне або сигарети рекламують на ТБ після 23.00? (Хоча і там знаходять лазівки.) Значить, і в шоу-бізнесі можна щось зробити. А почнуть контролювати - тоді почнуть і конкурувати. І з'явиться набагато більшу кількість хороших вітчизняних виконавців і якісної української музики. Такий продукт буде затребуваний ефіром. І зараз, впевнений, чимало хорошого матеріалу. Але він як би "на полиці", для нього немає виходу, немає медійного запиту - так і відбувається самоконсервірованіе. Пісні не потрібні, артисти не потрібні, у ротаціях одне і те ж. Багато хто просто можуть розчаруватися ... Деякі вже розчарувалися. І розмови про конкурентоспроможність взагалі втратять сенс. І як і раніше в ефірах буде Кіркоров ...

- Кіркоров якраз уже і не сильно конкурентоспроможний. Але з іншого боку, є ще одна сторона "медалі" ... Той же Вакарчук, той же Скрипка - майже національні символи (не кажу ні про Ротару, ані про "ВІА Грі", ні про Сердючку - це інше) - у російських ефірах і тамтешніх ротаціях давно помічені, хоч і не так активно ... Це парадокс? Або технології?

- Це ніякий не парадокс. Для цього потрібно було просто поїхати до Москви ... Тема розкрутки Вакарчука, як і Скрипки, проходила саме через Білокам'яну. Вони були певний час на нашому ринку, перш ніж поїхали в Москву. А звідти вже свої імпульси ... Я не вважаю цю схему для себе прийнятною. Точніше, вважаю прийнятною її з точки зору бізнесу, але не з точки зору творчості.

- Схоже, що рідна естрада незабаром може зазнати ще одну втрату, оскільки суто національна співачка Т.Повалій фактично ангажована Москвою ... Ви, до речі, як ставитеся до цього нового витка в кар'єрі своєї колеги і подруги?

- У кожного є свій вибір. До того ж, у кожного є сім'я, діти, яких треба годувати. Тому таких артистів потрібно просто ставити в певні законодавчі рамки: не в тому сенсі, щоб змушувати їх співати українською мовою - вони і самі прекрасно заспівають. А підвести до того, що їм було б вигідно виконувати репертуар саме українською і саме в Україні. Звичайно, в Росії чи в Англії кожен може вибирати, як йому співати, оскільки є момент вигоди, доцільності ... До того ж, це популярна музика, затребувана.

- Вас ніколи не бентежило власну участь саме в російсько-попсових телепередачах на зразок місцевих "Пісень року", де слово "музика" обов'язково потрібно взяти в лапки?

- Багато в чому це не моя музика. Але комусь це потрібно. У мене своя доля. Але, втім, і наповнення цих програм буває різним - щось краще, щось гірше ...

- Користуючись дружніми стосунками з президентом, має бути, позначалися і перед ним проблеми вітчизняного шоу-бізу, про які говоримо зараз?

- Чи не кічусь цією дружбою. І не намагаюся маневрувати цим залежно від проблем або ж політичних реалій, бо ми друзями були і, впевнений, друзями залишимося. Я допомагав йому, чим міг, і буду допомагати надалі, але таким же чином, якщо зустрічаємося, звичайно, зможу сказати про щось ... У тому числі і про проблеми, помилки ...

- Чи часто говорите?

- Якщо відчуваю доречність ситуації-скажу.

- Прислухається, реагує?

- Мені складно сказати ... Я просто висловлюю свою думку з того чи іншого приводу. І потім я ж говорю з президентом. Я не маю права впливати. Але сказати можу ... У всякому разі, дуже приємно, що в даному випадку, в питанні благодійного балу, він підтримав нас.

- Відомі метаморфози приватного життя позначаться на вашій присутності вже не в радіо, а в телеефірах, зокрема, не зникнете чи раптом з Першого національного зі зрозумілих причин?

- У нас нормальні, навіть чудові стосунки з Оленою Мозговою. Ми дружимо, спілкуємося. У нас багато ділових контактів. На роботі це не позначиться ніяк. В особистому житті звичайно ... Це інша історія ... Хоча у мене не могло бути навіть і в думках того, що ... Болісно це було. У всякому разі, для мене.

- Виходить, ви більше втратили після того, як звалився тандем співак-чоловік - дружина-продюсер?

- Це не питання даного моменту. Але, напевно, на сьогодні я все-таки більше втратив. Нині лише марних трепиханіе, може бути, менше стало ...

- І в чому ви сьогодні знаходите опору?

- У роботі, в дітях, в музиці. В обладнанні нової квартири - займаюся її дизайном.

- Чи можлива після балу ідея суто українського музичного вечора - сьогодні мало ким затребуваний цілий пласт недоспіваних романсів, народних пісень, камерної музики? Ніхто цим не займається, а українська пісенна лірика навіть 60-70-х здається що розтанула Атлантидою.

- Чим більше буде таких концертів, акцій, тим, звичайно ж, краще для всіх. У мене в планах є ідея духовного концерту - хочу виступити в соборі. Цілий вечір духовної музики. Можливо, теж з благодійною метою. Роботи - непочатий край. Дай Бог, щоб тільки наші академічні артисти не йшли в сторону Баскова - хоча те, що модно, завжди спокусливо. Але, повторюю, якщо потрібно, тут завжди є ті самі 50% національного музичного матеріалу. Просто в цей бік ніхто не хоче дивитися. Мені здається, що якийсь спад популярної української музики стався після того, як гривня впала ...

- "Пісня про гривню" - можливий хіт?

- Зв'язка дійсно була ... У момент, як національна валюта обвалилася, так і українська музика пішла в "занепад". Це багато хто на собі відчули. Навіть виконавці "першого ешелону", скажімо так. Якщо в 1997-му в українського артиста могло бути 30 концертів, нині - хоча б десять ...

- Плюс корпоратив ...

- Мало допоможе. Як сьогодні виконавцеві витрачати 50 тис. у.о. на кліп, якщо концертів менше, а ще ротації, команда? Загалом, наша шоу-економіка багато в чому збиткова.

- Але чомусь в порівнянні з 1997-м у кілька разів побільшало телеканалів і FMов.

- Кількість не відміняє їх взаємозв'язок з російським замовником.

- На сторінках "ДТ" нещодавно піднімалася тема нашої підготовки до "Євробачення" в Греції. У вас досвід першопрохідника. На скільки доцільна нинішня а-ля ірландська система відбору учасника та пісні за регіональним принципом? Або, може, треба йти шляхом доцільною розкрутки одного, але свідомо прорахованого проекту, який раптом так вистрілив би? ..

- Я і раніше казав, що приціл має бути саме на конкретний проект, на певного виконавця. Хоча були різні думки. Летіли навіть критичні стріли. Оголоси народне голосування, то цілком можливо, можуть перемогти Поплавський або Сердючка, якщо опиняться в числі претендентів. А потрібно думати про рівень, який представить країна. Тим більше після перемоги Руслани. З ірландської схеми "Ти - зірка", по-моєму, нічого доброго не вийде. У нас не так багато професійних виконавців, просто талановитих артистів, а фінансові можливості є не у кожного.

- Так, може, вам другий раз поїхати?

- Ні. Мої цілі виконані. Я зробив те, що зробив. Україна була на "Євробаченні". "Євробачення" згодом виявилося в Києві. А додаткових амбіцій з приводу цього конкурсу у мене немає.

- Але зараз-то, озираючись назад, напевно поміняли б ту злощасну пісню Цвіка Піка, яка першого місця, на жаль, так і не принесла?

- Може, й поміняв би. Але зараз-то легко говорити ... А тоді говорили тільки мені ... Говорили, що потрібен Єврохіт, євростандарт. По всій Європі шукали фонограму ... Наївно вважати, що мені тоді хотілося платити ну дуже немаленькі гроші за пісню ...

- ... Яку підметушаться той же Кіркоров?

- Він просто познайомив з ізраїльським автором, який перш написав відомий шлягер для Дани Інтернешнл. Але мало хто знає, що я переробив практично половину тієї пісні - і за мелодикою, і за гармонією. Але що зараз міркувати про те, що було та сплило? Сьогодні актуальніше інші теми й дещо інша музика.

Олег Вергеліс, "Дзеркало Тижня"