Відео дня
Освіта за кордоном: дві історії з життя
Щорічно тисячі молодих українців виїжджають за кордон. Незважаючи на різне минуле і сьогодення, мета таких від'їздів завжди однакова - пошук кращого життя і світлого майбутнього. Проте, отримуючи якісне і, як правило, дорога освіта за кордоном, більше половини українських студентів таки повертаються на Батьківщину. Як реалізовують себе на батьківщині ті, хто гриз граніт науки в іноземних вузах, аналізував "Обозреватель".
Закордонна освіта є - роботи за фахом немає
Киянин Денис, отримавши довгоочікуване освіта за кордоном, повернувся до столиці нікому не потрібним фахівцем.
"Після закінчення бакалаврату в КНУ ім. Т. Шевченка я подав документи на магістерську програму до Чехії, до Карлового університету. У мене було непогане знання мови, і я практично без проблем поступив, став вивчати історію", - розповів хлопець.
Завдяки своїм колишнім знанням Денису вдалося затьмарити конкурентів - у Празі він навчався абсолютно безкоштовно.
"Система освіти в Чехії побудована так, що у державних ВНЗ взагалі немає контракту, а іноземці надходять в загальному потоці. Ще класно, що дозволяється певну кількість годин офіційно працювати", - добавяет випусник чеського вузу.
Проте платити за гуртожиток хлопцеві доводилося самому. Батьки, що залишилися в Україні, насилу утримували себе самих.
"За час навчання в Празі ким я тільки не працював. Був час, що дали підробіток в міському історичному архіві, потім трудився в кафетерії і невеликий газеті. Заробітку вистачало на скромне студентське існування, і мені цього вистачало", - повідомив Денис.
Отримавши повну вищу, через два роки нелегкого життя в Чехії, хлопець повернувся до Києва. Він отримав європейський диплом магістра, здавши всі предмети на "відмінно", але в Україні, як виявилося, в істориків ніхто не потребував.
"Я намагався влаштуватися в кілька приватних ВНЗ, де більше платять. Хотів працювати на посаді асистента на кафедрі або в архівах, але мені відмовляли, пояснюючи все відсутністю наукового ступеня. Я журився, мовляв, інші і без неї працюють, але все одно отримував суцільні відмови. Потім було бажання повернутися до себе в університет, спробувати вступити до аспірантури, але у батьків якраз почалися ще більш серйозні фінансові проблеми, так що у мене не було вибору ", - поскаржився молодий чоловік.
Незважаючи на бажання працювати за спеціальністю, Денису таки довелося змиритися з тим, що відбувається. Хлопець, гідно отримав безкоштовну освіту в Чехії, в Україні влаштувався працювати менеджером нижчої ланки.
"Більше року я намагався кудись влаштуватися. Важливо було, щоб робота хоч якось була пов'язана з історією, але не вийшло. Тепер, як я люблю говорити, працюю працівником на роботі. Отримую свої законні 3500 гривень, так і живемо" , - ставить крапку у своїй розповіді Денис.
Канадська мрія
Ще однією неймовірною історією успіху може служити життя вихідця їх невеликого українського містечка Олександрії. Георгій спочатку вступив на бюджет до престижного столичний ВУЗ, а після закінчення обраної спеціальності продовжив освіту в Канаді.
"Я отримав диплом спеціаліста, закінчив факультет кібернетики КНУ ім. Т. Шевченка, але майбутнього в Україні для себе не бачив, так що загорівся ідеєю отримати освіту за кордоном", - розповів хлопець.
Георгій прожив у Торонто трохи більше року. За цей час хлопець не тільки повернув батькам гроші за освіту, отриману за кордоном, але і відкрив власний бізнес.
"Я дуже люблю своїх батьків і вважаю, що вони не зобов'язані платити за моє навчання. В Канаді все дуже дорого. Оплата визначається кількістю обраних предметів, кожен з яких коштує близько 1000 доларів за семестр. Крім цього, недешева в Торонто і оренда житла - квартира в гарному стані коштує близько 1500-1700 доларів на місяць. Плюс додайте ще й особисті витрати. Загалом, рік мого перебування в Торонто потягнув на 20 тис. доларів ", - повідомив хлопець.
Про специфіку свого бізнесу Георгій не розповідає. Каже лише, що секрет його успіху гранично простий - бути цілеспрямованим і вірити у власні сили.
"Нещодавно купив собі машину. Радію, адже мій бізнес прибутковий і легальний. В Україну повертатися не збираюся. Дуже сумую за друзям і рідним, але планую краще їх перевезти до Канади, ніж самому повертатися, хіба що - погостювати ненадовго", - завершив хлопець .
Словом, освіта за кордоном стає для українців все більш доступним задоволенням. Втім, іноземна скоринка ще не гарантує безхмарного майбутнього як на батьківщині, так і за кордоном, хоча може стати істотною конкурентною перевагою в боротьбі за місце під сонцем.