Опозиційний пузо Подаючи гривнею

Вересневі курсові коливання на валютному ринку України виявилися прекрасним приводом для опозиційних сил відвернути увагу стрімко "жідеющіх" рядів оранжево-червоного електорату від внутрішньопартійного розколу і відвертого зливу "регіоналам" мажоритарних округів. Користуючись, на жаль, не рідкісним у фінансовій сфері України явищем, таким як спроби деяких фінустанов скосити грошенят допомогою штучно створюваного ажіотажу, горе-опозиціонери поставили собі більш стратегічну задачу - зробити все для дестабілізації фінансової системи країни. Привід - є. Мета - зрозуміла: довести народ до валютної істерії, обвалити ринок, звинуватити у всіх гріхах Нацбанк і партію влади, вдарити себе в груди з не менш істеричними криками "Мі їх зупинемось!".

Подвійне дно Сугоняко

Процес роздування панічних настроїв у суспільстві спочатку виглядав якось не природно. Насамперед, в очі впадало елементарна відсутність логіки. З одного боку, Нацбанк проводить екстрену нараду, виробляючи план дій по утриманню гривні в допустимому ціновому коридорі. І, варто віддати належне, оперативно, протягом двох-трьох днів, регулятор зміцнює позиції нацвалюти, називаючи конкретні банки, які за попередньою змовою вирішили масово скупити долар і євро. Простіше кажучи, ситуація на ринку швидко йде на поправку. Але, з іншого боку, президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко продовжує нагнітати в ЗМІ істерію, малюючи громадськості картини фінансового Армагеддону зразка 2008 року. Ну, скажіть на милість, де логіка? Кому, як не Сугоняко, повторюся - голові Асоціації українських банків, достеменно знати сенс стародавньої як світ істини про те, що гроші люблять тишу? Адже його публічні заяви пресі про те, що після виборів долар коштуватиме чуть-ли ні 10 гривень, несли пряму загрозу входять в очолювану ним же асоціацію банкірів установам! Що це - навмисне шкідництво фінансовій системі або умисна політизація економічних процесів? Члени Незалежної асоціації банків України, переконані - і те, і інше. "Саме зараз, коли банки почали повільно, але впевнено долати наслідки важкої кризи, коли їм вдалося нарешті налагодити конструктивний діалог і надійні канали зв'язку з Національним банком України, коли регулятор своїми діями продемонстрував чітке розуміння шляхів розвитку системи, коли такий важкою ціною вдалося відновити довіру населення до банків, відверто конфронтаційні кроки АУБ викликають наше здивування і засудження ", - пишуть члени асоціації в своєму офіційному зверненні. Водночас, в НАБУ підкреслили, що останнім часом всередині цієї колись авторитетної і шанованої організації (АУБ) стали все більше виявлятися "проблема особистих амбіцій і відверті ознаки політиканства".

Стоп! Але, як же так? Чи не той Сугоняко, якого сьогодні колеги-банкіри звинувачують у передвиборній грі проти економіки країни, ще недавно, в 2008-м, закликав не політизувати причини во-істину жорстокої фінансової кризи? Точно! Саме той!

"Фінансова криза є в головах наших політиків, є предметом політичних торгів і маніпуляцій. Сьогодні можна говорити лише про кризу ліквідності в початковій стадії, оскільки ліквідності банківської системи ще достатньо", - говорив Сугоняко в той момент, коли долар підскочив до 11 гривень! При цьому Сугоняко називав достатніми заходи Нацбанку часів Стельмаха, до яких пізніше додався ряд узгоджених з главою уряду законопроектів. Чим закінчилися для країни ці узгоджені заходи відомо кожному. Рекапіталізація з'їла бюджетні мільярди, і збанкротила провідні фінустанови, залишивши вкладників з носом.

Прокотися на наших "каруселях"!

По-друге, опозиція явно прорахувалася, долучивши до піар-кампанії досвідчених стратегів - підривників. Таких, як Пинзеник, наприклад. З точки зору логіки, що кожною справою повинен займатися фахівець, все виглядало правильно. Однак, слова про недієздатність і згубності політики НБУ, що прозвучали з вуст того, хто позбавив через трастові компанії останніх заощаджень мільйонів простих українців, крім скепсису і гіркої посмішки нічого не викликали.

Глибоко копати в біографії Пинзеника не треба. Досить лише згадати про те, що саме Віктор Михайлович, перебуваючи на посаді міністра економіки України, з подачі свого заступника Сергія Терьохіна (що займав цей пост з грудня 1992 по серпень 1993 рр..), Домігся прийняття сумнозвісного декрету № 23-93 від 17 березня 1993 р. "Про довірчі товариства", який підписав прем'єр-міністр Леонід Кучма.

Після масових акцій протесту ошуканих вкладників, яких "кинули" в загальному на 400 млн грн, нещасливий декрет був скасований. Але, ні народні демонстрації, ні державні обмеження не змогли стримати пірамідальних апетитів Пинзеника.

В Указі Президента України № 793/94 від 5 грудня 1994 року "Про заходи щодо запобігання недобросовісній рекламі та її припинення" була введена заборона на інформаційну популяризацію фінансових пірамід. Крім того, була передбачена відповідальність за порушення. Тим не менш, перший віце-прем'єр-міністр Пинзеник, на всіх кутах, ставлячи на кін авторитет своєї посади, закликав людей довірятися трастам, обіцяючи казкову вигоду як народу, так і українській економіці. Пинзеник не сів у в'язницю, і навіть не повернув гроші людям. Зате через пару років його партія "Реформи і порядок" отримала відмінну фінансову платформу для розвитку.

А чи не Пинзеник чи вніс вою лепту в тотальний дерибан вітчизняної промисловості в часи ваучерної приватизації? Ні його чи тезою був заклик і переконання трудового народу в тому, що "треба банкрутувати всі радянські підприємства, щоб почати з нуля"? Ось і збанкрутували ...

Віктор Михайлович, на відміну від мільйонів українців, не бідує і сьогодні. Будучи заступником голови наглядової ради "УкрСиббанку", за 2011 рік Пинзеник заробив 1 мільйон 454 тисяч 448 гривень. Про це свідчить його декларація. У власності Пинзеника перебувають дві квартири, площею 78,2 кв. м і 142,3 кв. м. Також він особисто має житловий будинок площею 97,9 квадратів, його сім'я - ще один будинок площею 674, 4 кв. м. Є гараж та земельна ділянка в 3, 690 кв. м., та уживані Honda 2008 року випуску. У принципі - не багато. На скромне життя вистачить. Навіть якщо долар буде коштувати 50 гривень!

"Полуничка" в коньяку

Нарешті, бентежить те, що до настільки брудної афери, яка могла обернутися реальним фінансовим колапсом на території країни, підключився сам заступник глави парламентської фракції "БЮТ-Батьківщина" Сергій Соболєв. Втім, знову-таки, нічого дивного. До подібного притягують подібне.

Пан Соболєв знає толк, як у матеріальних, так і політичні дивіденди, зароблених на здоров'я нації. Спічі прем'єр-міністра тіньового уряду рідко обходяться без згадок про європейських цінностей, але на ділі замашки Соболєва цілком азіатські.

У парламентській діяльності Соболєв запам'ятався, мабуть, двома речами: постійним лобізмом недопущення підвищень акцизних зборів на алкоголь та тютюнові вироби, а також - "відмиванням" брудної білизни своїх колег по фракції, що не рідко потрапляють в епіцентр жахливих скандалів.

У першому випадку, боротьба за інтереси вітчизняного виробника "алкоголкі" цілком зрозуміла. Адже Соболєва пов'язують з контролем ТОВ "Євпаторійський винзавод". Підприємство славиться далеко не бездоганною репутацією на ринку. На думку експертів, ТОВ міцно утримує пальму першості за обсягами поставляється на ринок дешевого алкоголю сумнівної якості. Ясна річ, що кожне підвищення акцизного збору, дуже болісно б'є по бізнесу Соболєва. Адже крім поповнення державного бюджету, на що опозиціонеру явно плювати, посилення правил гри очищає ринки вина, коньяку та горілки від виробників нижчого цінового сегмента. Вони просто не в силах конкурувати з відомими марками, а тому, змушені або згортати свою "розливайках", або реалізовувати свою барматуху в роздробі злочинним шляхом. Благо механізмів достатньо. Що міг би поиметь Соболєв від падіння фінансового ринку, окрім партійної похвали? Досить багато! Виробники напоїв преміум - сегменту автоматично підняли б ціни адекватно рівню інфляції. І таким чином, дешева барматуха Соболєва знову опинилася б "у ціні". А вже напитися народу б явно хотілося! З горя, з усвідомлення того, що завтра їм буде нічим годувати своїх дітей.

Але, що Соболєву до чужих дітей?! Згадайте, як він активно захищав своїх однопартійців, народних депутатів, які гвалтували дітей в "Артеку"!

Так кого ж вони хочуть "Зупинити"? Може бути заводи, шахти, пекарні ... економіку? Це не перебільшення. Повторенню фінансової кризи 2008-го, до якого країну один раз вже призвели помаранчеві "зупіняльнікі", Україна навряд чи б витримала. На щастя цього не сталося. Їх "Зупини"! Варто сказати, дуже вчасно ...

Костянтин Кравченко