Суддя Бачун: передчуття реваншу
Сьогодні всі говорять про люстрацію. Точніше, все в першу чергу говорять про Крим, а потім - про люстрацію. Поговоримо про люстрацію і ми.
Без судової системи держава не держава і суспільство не суспільство. Однією з головних проблем, яка штовхала людей на протест і повстання, під міліцейські кийки і сльозогінний газ, була відсутність правосуддя і тотальна корупція в судах. Слово "суддя" стало аналогом продажності. Дивлячись в очі українським суддям, громадяни розуміли: ці очі бачать тільки власну вигоду.
Чи змінюється щось зараз?
Поки що ні. І є ймовірність, що так і не зміниться. Зараз спробуємо пояснити, чому.
Час від часу в нелюдської української державної системі спрацьовував запобіжний клапан, і вона "зливала" тих своїх представників, які надто вже багато стали собі дозволяти, "поплутали рамси" або стали незручні кому-небудь на самому верху.
Саму систему це анітрохи не змінювало, але дозволяло представляти справу так, ніби влада й справді борються з корупцією - хоча б точково. Всім відомо справа судді-колядника Зварича. Досить голосно обговорювалося в свій час і справа глави колишнього голови Окружного адміністративного суду Києва Олега Бачуна.
Цей діяч був куди крутіше Зварича і тісно співпрацював з БЮТ. Не особисто з Тимошенко, зрозуміло. У Бачуна були хороші "кінці" в одній з партій, що входять до БЮТ - УСДП. Бачун орієнтувався на її господаря Василя Онопенка і члена партії, нардепа Ковзеля.
Жив Бачун на широку ногу. Роз'їжджав на BMW X6 вартістю и 200 тис. доларів США, носив у кишенях дорогих піджаків телефони Vertu вартістю по 30 тис. доларів кожен. Та й 6 га землі в Бучі під розкішний будинок - не 6 соток під Яготином, на суддівське платню такого багатства мені не придбаєш.
Найгучніша претензія майнового характеру, яку пред'являли Бачуну - це 20 польотів персональними чартерами за кордон - до Туреччини, Італії, Німеччини, Швейцарії ... список можна продовжувати. Вартість таких польотів перевищує 1 млн доларів.
Сам суддя виправдовувався, що літав поправити здоров'я, але це нікого не переконало. Надто вже викликає спосіб життя демонстрував Бачун. Та й вдача мав гордий, занадто багато про себе загордився. Тому в 2009р. його вирішили "топити", і для цього об'єдналися закляті вороги - Партія регіонів і БЮТ.
Судові тяжби у справі Бачуна тяглися довго. Президент Ющенко змінився президентом Януковичем. Тут би Бачуну і відродитися з попелу, проте юридична мафія на чолі з Портновим, успішно перекочувавши під крило Віктора Федоровича, продовжувала пильнувати інтереси корпорації. Бачуну "не світило".
І ось Януковича повалили.
І що ж? Тут же з'являються публікації, покликані представити Бачуна як "необгрунтовано репресованого" і підготувати йому тріумфальне повернення на високий суддівський пост. "Необгрунтовано репресований" придивляється до посади голови Вищого адміністративного суду.
Бачун тонко відчуває кон'юнктуру, і сьогодні він зрозумів: пора. Він шукає підтримки депутатів - адже парламент всупереч думці Венеціанської комісії перебрав на себе повноваження здійснювати призначення на адміністративні посади. Адже у зв'язку зі зміною влади дуже багато хто захоче перерозподілити ту чи іншу власність в Україні. І роками напрацьований досвід Бачуна може стати їм у нагоді. А Бачуну, безумовно, стане в нагоді виражена в грошових знаках вдячність клієнтів. Адже чартери за ці роки аж ніяк не подешевшали, та й нові моделі авто з'явилися.
Випадок з Бачуном - не єдиний.
І дуже не хочеться ставити банальний вже питання: для цього чи робили революцію, для того чи скидали "банду", щоб на ключові пости у судовій владі потрапили корупціонери, однозначно зарекомендували себе ще п'ять років тому?