УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Тайська поліція не повірила в історію українського "раба"

1,2 т.
Тайська поліція не повірила в історію українського 'раба'

У Таїланді поліція поставила під сумнів розповідь 57-річного українського інженера Анатолія Вдовиченка, який стверджує, що його протягом 14 років тримали у рабстві на одній з фабрик Бангкока. Про це пише газета Bangkok Post. Поліцейські встановили, що, хоча паспорт Вдовиченка зберігався у працедавця, самого його не утримують на фабриці насильно. Він, як і інші робітники, жив у гуртожитку і мав можливість у будь-який час вільно виходити в місто. Також встановлено, що до українця не застосовували насильства, щоб змусити його працювати. При цьому Вдовиченко сам порушував закон - строк його дозволу на роботу на території Таїланду давно минув. Крім того, в поліції підкреслюють, що Вдовиченко працював не зовсім безкоштовно - йому платили по 1-2 тисячі бат (32-64 долари) на тиждень. Сам інженер спочатку не заперечував, що періодично отримував цю суму. Однак він стверджує, що при працевлаштуванні йому обіцяли платити по 30 тисяч бат (977 доларів) на місяць. Вдовиченко вважає, що 1-2 тисячі бат - це не зарплата, а подачки, які йому виділяли, щоб він міг купувати їжу. Розслідування триває. Власнику фабрики пред'явлено звинувачення у використанні праці іноземця, що не має дозволу на роботу, а також у невиплаті зарплати. Вдовиченко має намір домогтися виплати зарплатного боргу. Вдовиченко приїхав працювати на бангкогскую фабрику кисневого устаткування в 1996 році. У результаті аварії він отримав важкі опіки і не міг вчасно виїхати додому. У зв'язку з цим власник фабрики в усній формі запропонував йому попрацювати довше, ніж передбачалося контрактом. Після цього українцю почали затримувати зарплату. У 1998 році на фабриці встановили нове обладнання, і коло обов'язків Вдовиченко сильно розширився. Українець зажадав виплати зарплатного боргу і поїхав у відрядження до Малайзії. Як стверджує інженер, коли він повернувся, власник фабрики відібрав у нього паспорт. Саме після цього сума його заробітку знизилася до 1-2 тисяч бат на тиждень. Крім того, Вдовиченко почали змушувати не тільки обов'язки інженера, але й роботу маляра, водопровідника і електрика. За словами українця, іноді охоронці лякали його пострілами в повітря, і він був упевнений, що при спробі втечі в нього вистрілять на поразку. Власник фабрики розірвав єдину наявну в українця книгу російською мовою. Йому не давали читати газети і дивитися телевізор. Одеські родичі Вдовиченко намагалися розшукати його. Але спочатку це було складно через відсутність в Таїланді посольства України, а потім сліди інженера загубилися. Лише восени 2010 року Вдовиченко попросив якогось бірманського робітника, який звільняється з фабрики, сповістити родичів про його місцезнаходження. Робочий написав листа до Одеси, і родичі інженера звернулися в українське МВС і Інтерпол. 11 січня 2011 співробітники українського консульства звільнили Вдовиченка, пише Lenta .