Лондонська тяжба Пінчука проти Коломойського і Боголюбова викличе грандіозний скандал в Україні

Судовий процес між українськими олігархами Віктором Пінчук, з одного боку, та Ігорем Коломойським і Геннадієм Боголюбовим, з іншого, обростає все новими скандальними подробицями. Нагадаємо, в березні цього року Пінчук подав позов до Високого суду справедливості в Лондоні, в якому заявив, що Коломойський і Боголюбов повинні йому гроші за акції видобувного підприємства "Криворізький залізорудний комбінат" (КЗРК). Передбачувана угода була укладена в період між 2004 роком і 4 вересня 2006 року. Пінчук стверджує, що він заплатив двом бізнесменам готівкою, але вони залишили акції КЗРК себе. Коломойський і Боголюбов "перечекали" літо і почали контратаку на днях. Бізнес-партнери вирішили вести судовий процес окремо, але, судячи з їх офіційним запереченням на позовну заяву Пінчука, діють вони узгоджено. Обидва в унісон заявляють, що "позивач не має права на задоволення позовних вимог або будь-яких вимог, і йому має бути відмовлено в позові". Відзначимо, що самі ударні місця в запереченні Коломойського стосуються не тільки судового процесу проти Пінчука, а й взагалі ведення бізнесу та приватизації в нашій країні. Там викладено факти, на які просто не може не звернути увагу Генеральна прокуратура України. (Надалі ми будемо використовувати цитати з документа, де "Позивач" - це Пінчук, "Відповідачі" - Боголюбов і Коломойський, "Другий відповідач" - Коломойський.) У попередній статті про тяжбі олігархів ми цитували ключову фразу Коломойського: "Позивач неодноразово використовував свої відносини з Президентом Кучмою і обумовлене цим вплив на державні активи України як форму влади для досягнення власних фінансових і комерційних цілей". Тепер виділимо інші важливі - в тому числі для наших правоохоронних органів - місця. Купівля Нікопольського заводу феросплавів (НФЗ): "Розпорядженням Кабінет Міністрів України від 25 грудня 2002 року, і через два місяці після шлюбу Позивача з дочкою Президента Кучми, уряд України оголосив про зняття трирічного мораторію на подальшу приватизацію НЗФ, який був введений в жовтні 2001 року. У лютому 2003 року уряд оголосив про пропоновану продажу 25% акціонерного капіталу НЗФ, на підставі якого успішний покупець отримував би переважне право на решту 25% плюс одну акцію, що належали ФДМ України. Умови пропонованої продажі були складені таким чином, що єдиною компанією, яка могла бути кваліфіцированна як учасник, був Промислово-Фінансовий Консорціум "Придністров'я" (ПФК) - компанія, зареєстрована згідно із законодавством України та беніфеціарно належить або підконтрольна Позивачу. Не дивно, що зрештою ПФК став успішним учасником торгів, і в травні 2003 року ця компанія придбала 25% частки в НЗФ за суму 38,4 мільйона доларів США. У серпні 2003 року ПФК реалізував своє переважне право на придбання решти 25% частки участі плюс одна акція за суму 38500000 доларів США "... "Укрнафта" і спецфонд під вибори президента

"Наприкінці листопада 2002 Позивач звернувся до Другого відповідача з пропозицією, яке дозволило б Відповідачам отримувати вигоду від володіннями корпоративними правами, пов'язаними з їх часткою в" Укрнафті ", включаючи щодо представлення в наглядовій раді. Позивач сказав, що завдяки своїм відносинам з Президентом Кучмою, він був у стані забезпечити використання "Нафтогазом" своїх корпоративних прав відповідно до побажань позивача, і що представники держави в наглядовій раді також будуть діяти відповідно до побажань Позивача ... Другий відповідач висловив зацікавленість у цьому реченні, в результаті чого Позивач запропонував свої побажання та умови, які, як він сказав, були особисто узгоджені Президентом Кучмою ... " "Відповідно до Договору про співробітництво стосовно встановлення операційного контролю над компанією" Укрнафта ", Відповідачі повинні були здійснювати виплати в" спеціальний фонд "у сумі не менше 5 мільйонів доларів США на місяць протягом терміну по листопад 2004 року. Позивач повідомив відповідачам, що спеціальний фонд буде використаний для наступної президентської кампанії (яка повинна була відбутися в жовтні - листопаді 2004 року) ... Згодом Відповідачі приблизно в жовтні 2004 року були поінформовані про те, що згадані кошти так і не були передані до спеціального фонд. Передбачається, що насправді ці кошти були використані Позивачем на власні цілі ".

Купівля КЗРК

"Протягом квітня 2004 пан Ахметов дзвонив Другому відповідачу для того, щоб повідомити про те, що Позивач погрожував скористатися своїм впливом на Президента Кучму і не допустити підписання закону, якщо акції КЗРК НЕ будуть придбані на користь Позивача ... Відповідачі були змушені вести переговори з Позивачем щодо продажу або передачі частки КЗРК, без досягнення стадії заключного договору на продаж частки в КЗРК або до стадії повної відмови від такого продажу до моменту складання повноважень Президента Кучми і подальшої втрати впливу Позивача ... Позивач заявив, що йому і Президентові Кучмі покладені акції КЗРК за підписання закону про приватизацію активів "Укррудпрому", а також зажадав, щоб акції були зареєстровані на його ім'я, оскільки вони вже були оплачені. Позивач також заявив, що Відповідачі повинні перестати сприяти Уряду України в поверненні пакета 50% акцій плюс одна акція НЗФ ... "

ВИСНОВОК

Багато з наведених фактів вже мусувалися в мас-медіа, деякі навіть були предметом розгляду в українських судах, але не отримали належної оцінки. Проте вперше такий серйозний масив інформації, пов'язаної з політико-економічними процесами в країні, розглядається в іноземному суді. У Лондоні, безумовно, дадуть свою оцінку викладеним фактам. А що скаже українські слідчі органи і правосуддя?

Читайте: Кримінальна і сексуальна інтрига українського бізнесу розкрита у Високому суді Англії