Потоп в Закарпатті: селяни в розпачі
На Закарпатті та Івано-Франківщині потоп вже залишив багатьох без врожаю.
Не встигли затоплені в липні села Закарпаття та Івано-Франківщини "просохнути", як їх затопило по-крупному вдруге, пише "Сегодня" . Як пояснюють синоптики, провиною всьому прийшов з Балкан циклон.
"Село затопило за півгодини, ми й отямитися не встигли, ніхто не очікував, що восени знову нас чекає повінь, ніхто в селі не пам'ятає, щоб у цей час року затоплювало", - дивується Павлина Міщенко з села Антонівка Івано-Франківської області. У десятках селищ залило городи, підвали, перші поверхи будинків, школи, медпункти, розмило дороги, а в селі Драгомирчани зруйнувало відбудований після останнього потопу міст, через що довелося закрити дорогу на Чернівці.
Селяни в страшному розпачі: нова велика вода знищила залишки картоплі, яку вдалося врятувати після липневої повені. "А це ж наш другий хліб, як перезимуємо, навіть не знаю, - ледь не плаче бухгалтер Марія Німа з села Олешів на Прикарпатті. - Люди ридали, бачачи, як вода добиває їх і так напівживе господарство. Окрім картоплі, пропали кукурудза, сіно - все плаває у воді. Сумніваюся, що держава нам щось відшкодує , треба буде самим викручуватися. І за що нам така кара? Старші люди кажуть, все тому, що рік високосний ". Селяни з Олешіва розповіли, що вода з річки почала прибувати ввечері 6 жовтня. Люди кинулися вичерпувати її з підвалів. "Ми ніч не спали, вичерпали близько 150 відер води за пару годин, але картоплю так і не врятували, - нарікає затоплена Ольга Власюк.
Як розповів нам прес-секретар губернатора Івано-Франківської області Ігор Марковський, небезпечна ситуація склалася біля Дністра в Тлумаческом районі. Там вода досягла вже 4 метрів, а дамба витримає не більше 5 метрів. "Ситуація непроста. Зараз не літо, і якщо люди простоять у воді кілька годин, з'явиться загроза їх здоров'ю", - додає він.
З закінчення першої повені в західних областях пройшло вже два місяці, але тільки зараз експерти оголосили основні причини потопу . Жодної сенсації в них немає. Колегія Міністерства охорони навколишнього середовища порахувала, що виною всьому стали глобальна зміна клімату, безсистемна видобуток піщано-гравійної сировини з річок, занадто активна вирубка різних видів лісів і т.д. На місцях висновки міністерства не здивували, все це вони знали й так. За словами радника голови облдержадміністрації Закарпатської області Наталії Мигалини, єдиний спосіб захистити людей - це будівництво нових дамб.
"Протипаводкові заходи фінансуються дуже погано, - говорить Мигалина. - Наприклад, за 2001-2005 роки на це виділили тільки 13% покладеної суми. Потрібно, щоб грошей виділялося достатньо, тоді ми зможемо будувати більше дамб і захисних споруд".
Читайте по темі:
Липнева повінь не через вирубки лісів
З 1121 будинків після повені відбудовано аж 3
Повінь на заході пошкодило 248 житлових будинків
Підраховані збитки від повені
В Івано-Франківську "помилилися" з наслідками повені
Підготувала Вікторія Антонюк
