УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Володимир Філенко: "НСНУ - проект бізнесового та номенклатурного оточення Віктора Ющенка"

807
Володимир Філенко: 'НСНУ - проект бізнесового та номенклатурного оточення Віктора Ющенка'

У команді нинішнього керівника країни Володимир Філенко - не новачок. Довгий час він є одним з керівників ПРП - партії, яка поряд з іншими сформувала в 2002 році блок "Наша Україна". Філенко - один із "польових командирів" Майдану. Тривале перебування в "істинно помаранчевій" обоймі не викоренити в ньому, проте, здатності критично оцінювати себе самого і соратників з боку. Після кадрового розподілу, особливо після розгортання між ПРП і НСНУ дискусії про право володіння брендом "Наша Україна", критичність ця помітно посилилася. Оцінюючи методи партійного будівництва НСНУ, Філенко все частіше висловлюється в дусі старого анекдоту: "Не меблі переставляти треба, а людей міняти". Він відкрито говорить: "Народний союз - передвиборний проект на 2006-ий, покликаний забезпечити мандатами різного рівня конкретних осіб". "Повноцінної єдиної партії з нього так і не вийшло і навряд чи вже вийде", - резюмує народний депутат, не приховуючи: такий стан справ може найнесподіванішим чином позначитися на формі участі ключових політичних сил у майбутній парламентській кампанії.

- Лист Мін'юсту, що забороняє ПРП називатися "Нашої України", особисто ви вважаєте юридичним чи все-таки політичним?

- Рішення це, безсумнівно, суто політичне. Чи станемо ми судитися, поки не вирішено. Так чи інакше, НСНУ від приставки "Народний Союз" відмовилася, але й ми до колишньої назви не поверталися. Ще на початку з'їзду ("Нашої України", екс-ПРП. - Ред.) Делегати це планували, але після отримання нехорошого листа від міністра-юриста, звичайно, передумали.

Послання Романа Зварича містить у собі чимало неточностей і некорректностей. Так, згадується, нібито спочатку бренд належав блоку "НУ". Однак, блок був проектом передвиборним, припинив своє існування відразу за фактом завершення кампанії 2002-го; а Партія Реформи і Порядок - один із засновників "НУ", отже, має право мінімум на десяту частку спадщини. Приватній інтелектуальною власністю назва блоку з безліччю учасників бути теж не може. Тим більше, перейменовували ми влітку минулого року, за вісім місяців до реєстрації НСНУ.

- Невже Ющенко і Пинзеник не могли домовитися по-хорошому?

- Домовитися можна завжди, але для побудови конструктивного діалогу потрібні політична воля і культура в обох сторін-учасниць.

З чого все почалося? У відстоюванні ідеї об'єднаної партії ПРП завжди була найбільш послідовна. Ми ж свого часу виникли завдяки об'єднавчим процесам! Так, до нас вливалися демократичне крило НДП, до якого належали тоді і я, і Тарас Стецьків, і покійний нині Олександр Ємець; пізніше - частина Демократичної партії, Руху, Ліберальної партії після того, як її Щербань очолив. Тобто, політсила завжди базувалася на принципах консолідації, навіть у програмі записано: "Виступаємо за об'єднання правоцентристських сил".

Останній рік був дуже напруженим: спочатку - затяжна рубка в парламенті з приводу внесення змін до Конституції, тут же стартувала передвиборна кампанія, потім - помаранчева революція, нежданий третій тур. Необхідність створення єдиної партії всі усвідомлювали, але було якось не до цього. Спохватилися після того, як сформували новий уряд, розподілили ключові посади. Народ швидко зметикував, що до кінця березня - граничного терміну реєстрації потенційних учасників кампанії - всього нічого, менше місяця. Причому більше за інших "заметушилася" безпартійна група "Разом", якій терміново слід було відшукувати шляхи потрапляння до парламенту п'ятого скликання. З цією метою і затіяли проект "Народного союзу", куди всім було запропоновано швиденько вступати. При цьому малося на увазі: ключові місця заздалегідь розподілені, і питання квот з ймовірними союзниками обговорювати ніхто особливо не має наміру. Найцікавіше: Ющенко цей політичний проект схвалив, його змогли переконати в його правильності і доцільності. Звичайно, для раніше безпартійних бізнесменів це був найбільш прийнятний варіант. Ми ж, справедливо вважаючи себе членами команди, пропонували домовлятися з урахуванням квотного інтересу наших партій, кожна з яких має свої установки, завдання, парламентську історію, виборця, зрештою. Переговори вели, причому квоти обмовлялися не тільки у виборчому списку для ВР, але і в президії партії, у керівних органах на місцях і т.д. Пропонували, як це робиться в усьому цивілізованому світі, створити єдиний статут, програму і вже на цій основі об'єднуватися. На першому етапі ми навіть підписали політичний договір про співпрацю.

Єдине відповідь пропозицію - вступайте на індивідуальній основі. Багато, до речі, так і зробили. Правда, чимало ПРПістів, що пішли в НСНУ, швидко звідти повернулися. Так що не сильно-то вони нас до себе і хотіли. Та й наші активісти, спостерігаючи за тим, що діється на місцях, не дуже-то рвалися в нову партію, про що прямо висловлювалися на регіональних конференціях. Багатьох відлякувало поява в Народному Союзі персон вельми одіозних, просто кажучи - перефарбованих. Серйозна помилка НСНУ в тому, що спочатку для потенційних кандидатів не були поставлені певні фільтри.

- А якими можуть бути фільтри?

- Саме банальне, але проте дієве - рекомендації. Однієї-двох було б цілком достатньо. Але існує також практика розробки спеціальних внутрішньопартійних інструкцій з чіткими критеріями для новобранців, у тому числі щодо характеру їх попередньої політичної діяльності.

- Що, по-вашому, Народний союз "Наша Україна": повноцінна політична партія чи технологічний проект?

- Буду однозначний: це проект бізнесового та номенклатурного оточення Віктора Ющенка, розрахований рівно на одні вибори.

Втім, судити, мовляв, НСНУ погана в усіх відношеннях, теж не можна. Безсумнівно, туди прийшло чимало щирих патріотів Майдану, прихильників особисто Ющенка. Але, на жаль, ці люди серйозного впливу не матимуть - не та внутрішня кон'юнктура. Все підлаштовано під можливість ключових гравців потрапити в 2006-му до парламенту; тим, хто рангом нижче - в обласні та міські ради; ну а для окремих товаришів - це шанс отримати прем'єрське крісло.

- Ви сказали, що Ющенко "переконали в необхідності" створення НСНУ. Кому це під силу?

- Ну, щодо персоналій - можу тільки побічно судити. Сам я не настільки наближений до Президента: бачив його востаннє в парламенті, та й то здалеку. Але, кажучи про оточення Віктора Андрійовича, слід чітко розділяти тих, хто формує думку його самого і - думка про нього і його позиції у всіх інших. Це різні речі. До перших належать, як мені здається, Порошенко, Третьяков, Ульянченко, брат і дружина Ющенка, певною мірою - Безсмертний і Мартиненко. Може бути, Зінченко.

- "Листом чотирьох" була озвучена ініціатива блокування з НСНУ на виборах 2006-го. Чи обговорювалося паралельно питання можливого квотування?

- Ні, не обговорювалося, за цією ініціативою ще жодних конкретних домовленостей немає. Віктор Андрійович поки жорстко стояв на позиції "блоку трьох", але місця там пропонувалося ділити на чотирьох. По 25% НСНУ, БЮТ і НП, ще чверть списку залишити особисто за Президентом. Але тут виникають деякі неузгодженості. Припустимо, тандему під силу взяти близько 200 мандатів. Раніше у Юлії Володимирівни у фракції було 20 депутатів, стане 50 - і вона виходить у плюсі. Але за що отримає 50 той самий Литвин, у чому його заслуга? Фракція "Нашої України" складалася, нагадаю, із сотні народних депутатів, які разом пройшли якщо і не все, то багато що. З якої ж ласки їм тіснитися, скорочуючись удвічі? Чи логічно? Цей торг, власне, і засмутив всю перспективу.

- Якщо НСНУ ваші пропозиції прийме, яку назву отримає блок?

- Навряд чи це буде іменний блок Ющенка: новим профільним законом, точніше, поправками до нього, присвоєння об'єднанню імені людини, яка не є його безпосереднім учасником, заборонено. Правда, Президентом документ ще не підписаний ... Думаю, відповідь на настільки делікатне питання може дати тільки Конституційний Суд, але чи варто затівати там чергову епопею? Розмірковуючи з морально-етичної точки зору, чесно кажучи, слабо собі уявляю, щоб Віктор Андрійович узяв папір, авторучку і написав у ЦВК заяву: "Я, Президент України, зобов'язуюсь скласти свої повноваження у разі обрання мене народним депутатом".

- Чому ж Безсмертний продовжує на цьому наполягати?

- Це той випадок, коли відсутність партійної ідеології провокує серйозні проблеми. Особистісний ресурс самого Ющенка використовується на повну котушку і, крім цього, в НСНУ поки, на жаль, нічого більше немає. Технологічний підхід вірний: інерція Майдану і раніше сильна, авторитет Ющенка високий.

- А якщо НСНУ не прийме вашої пропозиції, чи піде "четвірка" на вибори самостійно, на чолі з Юлією Тимошенко?

- Розуміючи, що вам би хотілося вже зараз почути про чіткі конфігураціях, буду, однак, відвертий. На сьогодні ще ні в кого в цій країні - від Президента і до рядового експерта - ні однозначного розуміння конфігурацій блоків. Насправді, остаточні рішення будуть прийняті тижні за два до старту кампанії, а списки складатися - напередодні граничного терміну реєстрації в ЦВК. Так що сьогодні можна говорити тільки про прогнозні, пунктиром намічених тенденціях, ніж, власне, і займемося.

Не можна виключати об'єднання всіх "помаранчевих" політичних сил в єдину партію .. Теоретично можливість існує, але практично, з вищевикладених причин, вона малоймовірна. Другий варіант - "київська трійка". Якщо список не очолить Ющенко, то за лідерство вийде невелика сутичка - очевидно, між Тимошенко і Литвином. Напевно, Юлія Володимирівна виграє, інакше який їй пуття в це вплутуватися? Третій варіант - розширений формат за участю партій Президента, прем'єра і спікера, а також УНР, НРУ і ПРП. У будь-якому випадку, мова піде, перш за все, про них, оскільки партії ці парламентські. Втім, у Верховній Раді представлені також політичні сили Стретовича, Кармазіна, Черновецького, інших наших однодумців, чого також не можна не враховувати. Якщо консолідації з НСНУ, БЮТ і НП не вийде, ті ж ПРП, НРУ та УНР підуть на вибори самостійно. Імовірність пуститися в "одиночне плавання" і об'єднати зусилля саме в такому форматі для них приблизно дорівнює. Але, можливо, четвірка, що сформувалася перед з'їздом ПРП, залишиться вірна собі, і тоді її список справді очолить Юлія Володимирівна.

Дозволю також нагадати про вельми цікаву структурі під назвою "ПОРА", яка домоглася-таки права брати участь в кампанії. Її союзництво - бажане підмога для багатьох.

Відзначте: зараз ми аналізували тільки правоцентристський спектр, але ж у стані опозиції ситуація аж ніяк не краще.

- Хіба це якось впливає на ваші плани?

- Певною мірою - так. Хоча у них там, звичайно, своя кухня, хай розбираються .... Просто важливо розуміти, що такі ось "розбрід і хитання", збиток від втрати консолідації характерів зараз для всього українського політикуму, а не тільки для окремого його сегмента.

- У вас з опозицією мета однакова - дістати в парламенті більшу частину мандатів. Чи може бути таке, що влада піде навіть на збиткове для себе блокування, аби не допустити реваншу біло-блакитних?

- Це теж восени стане зрозуміло. І не тому, що я говорити не хочу, але тому, що на сьогодні неясно, хто ж все-таки опозиція. Ті, хто волею долі опинилися по той бік барикад, до протистояння з владою не пристосовані і вже шукають всілякі методи повернення на колишні позиції. Інша справа - їх там тепер ніхто не чекає, і доводиться від безвиході ставати опозицією. Оскільки з протилежного боку серйозної загрози поки не виходить, влада може дозволити собі трохи розслабитися, переключившись на внутрішні "розбірки".

- Якщо протиріччя настільки значні, чи не простіше було б об'єднатися вже за фактом потрапляння у ВР?

- Абсолютно вірно. Я взагалі дивуюся, чому вже цього парламенті не сформована більшість, коли існують для цього всі об'єктивні передумови. Наявність фіксованого ПБ - прямий інтерес прем'єра і Президента. Функціонують воно вже сьогодні - не вийшло б того беззаконня, що творився навколо прийняття законів по СОТ. Особисто мені набридло відстоювати інтерес країни за допомогою кулаків: не знаю, що має статися, щоб я знову пішов у парламент, бійкою "витягуючи" чиїсь недоробки. Вважайте це офіційною заявою!

З технічної точки зору "сколотити" більшість нескладно, сьогодні туди б не довелося нікого насильно заганяти. Хто цьому противитися - так це Литвин. Йому, чомусь здається, що він, в такому випадку, перетвориться на фігуру технічну, втратить монопольне право контролювати процеси, витягуючи з цього певні політичні дивіденди. Але ж не може величезна країна бути заручником вигоди одного лідера, навіть якщо це спікер і навіть якщо це Литвин. Вірно?

Не розумію, на що розраховує Юлія Володимирівна. Так, "провести" бюджет, виступивши з полум'яною промовою у неї вийшло, депутати піддалися аргументам і чарівності, але така практика не може мати постійний характер - більшість необхідно!

- Після створення в уряді чогось на кшталт партосередку НСНУ внутрішній розкол у владі ще більше посилився; сторону Тимошенко прийняли саме ПРПісти: Пинзеник, Терьохін, Томенко ...

- Так, так, власне і є. Біда в тому, що управління державою часто відбувається в обхід Кабінету Міністрів. У РНБО, в колишній АП охочих "покермувати" країною чимало. Розрубати гордіїв вузол можливо тільки за допомогою особистого втручання Президента. При цьому Віктору Андрійовичу варто було б зайняти максимально жорстку і однозначну позицію.

- Яка на сьогодні реальна ситуація всередині ПРП? Ви вже підтвердили інформацію, раніше озвучену Миколою Мартиненком: від вас, мовляв, з метою переходу в НСНУ відколюються цілі організації ...

- У чотирьох регіонах дійсно стався масовий, але все ж не стовідсотковий відтік, зокрема: у Рівненській, Івано-Франківській, Київській областях і в самому Києві. Конкретні цифри озвучити поки не можу: проводиться внутрішня перереєстрація.

Пояснити це нескладно: ми, на відміну від деяких колег, того ж Юрія Костенка, наприклад, в минулий рік займалися перш виборами і лише потім партбудівництвом, а не навпаки. Так, сім обласних штабів НУ очолювали ПРПісти, п'ятеро з дев'яти заступників Безсмертного в центральному штабі також мали квитки нашої політсили. А Стецьків і Філенко, як відомо, були технічними організаторами Майдану.

Можливо, виборами ми захопилися собі ж на шкоду, але сьогодні ні про що не шкодуємо, вважаючи жертву виправданою. ПРП не займається самозаспокоєнням, але прихід людей в партію вже зараз перевищує відтік. До нас стали уважніше придивлятися, зокрема, через небажання асимілюватися НСНУ.

- На етапі головних кадрових призначень вас прогнозували на посаду харківського губернатора. Що завадило зайняти це крісло і як складаються відносини з паном Аваковим?

- Кадрових пропозицій мені і раніше надходило чимало. Так, в 2001 м, на вибір давалося руководствотремя областями - аби вийшов з "України без Кучми". Це не кажучи вже про те, скільки разів послом в різні хороші країни відправити намагалися. Але я завжди говорив: претендувати на пости стану лише після того, як моя партія переможе на виборах. Це трапилося, і, порахувавши, що є в цьому тріумфі і моя частка, подав заявку на губернаторствованіе на Харківщині. Рішення далося непросто, були, звичайно, сумніви: "Чи зможу?". Область вибрав не випадково: сам я харків'янин, тривалий час керував там нашим штабом, мав сформовану команду, на підтримку якої можна спертися. Свого часу Арсен Аваков прийшов в неї з моєї ж подачі; він людина професійна, молодий, перспективний, - чого ж ще?

Багато в приймальні у Ющенка просиджували, з простягнутою рукою ходили. Але я так не робив, це не в моїх принципах. Не скажу, що такий вердикт Президента мене не зачепив, але я в цілому не в образі. Бійки за посаду у нас з Арсеном Борисовичем не було, навпаки: я йому зараз, як можу, допомагаю, а він, у свою чергу, при формуванні своєї команди врахував частину моїх кадрових побажань. Позитив ще й у тому, що в Харкові немає конфлікту, як це часто трапляється, між губернатором і мером, - там вони єдині.

А у мене роботи на сьогодні і без того чимало: депутатство, партія ... Тепер ось став ділитися досвідом проведення мирних революцій.

- Експортувати демократію?

- Експорт - це коли гроші дають на переворот, а "ділитися досвідом" - означає передавати вміння організовувати протест. Після Майдану, вважайте, це моя інтелектуальна власність, я з нею що хочу, те й роблю. І ніякої Мін'юст мене за це не засудить!

Ксенія ВАСИЛЕНКО, "День"

http://day.kyiv.ua/uk