Вільної України - непідцензурна інтернет

Світовий підхід до інтернет-цензурі

Свобода слова та інформації, по суті, все, чим ми можемо пишатися в цій країні, і віддавати її "за просто так" було б якось нерозумно. Тим більше, що обмежити її виникають постійно і діють активно, причому, це абсолютно різні люди і сили. Мотивація їх також різна - від "користі для держави" до "турботи про дітей". Найпотужніші нападки і наїзди сьогодні спрямовані на інтернет. Воно й зрозуміло - неконтрольована територія! На думку обивателя, в інтернеті, здавалося б, можна все. Але чи так це насправді? Інтернет, чим далі, тим більше стає небезпечним і незручним для можновладців. Згадайте не такий вже далекий скандал з "Вікілікс" - Ассанж досі в бігах і кінця цьому, схоже, не передбачається. Але це, так би мовити, позаштатна ситуація. А наскільки добре йдуть справи в інших країнах - питання цікаве. Проаналізуємо світовий підхід до інтернет-цензурі, щоб зрозуміти - ситуація в Україні назвати поганою не можна ніяк.

Лідерство Північної Кореї

Лідером з контролю за інтернетом беззастережно є Північна Корея. Його там просто немає, вірніше, він під забороною на рівні держави. Вийти в мережу можна тільки їх урядових установ і за спеціальним дозволом. Ви запитаєте - як же сучасні люди обходяться без такої важливої ??речі? Та вони просто не знають про неї, тому й живуть спокійно. Тим більше, північні корейці "майстра" по організації дозвілля та навчання дітей. Років з п'яти дітей вчать кунг-фу, стрільбі і ... вокалу. Це не голослівне заяву, а наслідок спілкування з північними корейцями. Не думаю, що вони всі задоволені таким станом справ, але вигляду не подають. Мати таких ворогів, як Північна Корея, дуже незатишно. Мізки промиті давно і назавжди, клинки наточени, а поміняти світогляд у них просто немає підстав. А на інші дурниці у них просто немає часу, так вже організовано їхнє життя.

Другі номери

Слідом за Північною Кореєю слідують Китай і Іран. Ну, з Іраном все зрозуміло - там під забороною сайти, що не відповідають канонам ісламу, причому, порушень просто немає, та й не може бути, там вони караються особливо суворо і аж ніяк не відключенням від мережі. А от у Китаї все набагато цікавіше. Там цензурі схильні, в основному, політичні сайти, тобто ті, які, на думку китайського керівництва, можуть шкодити і розхитувати китайську державну політику. У Китаї реалізована концепція "Великий китайський Файервол". "Файервол" - пожежний термін, так називається кам'яна стіна, що протистоїть вогню при пожежі. Мабуть, з пожежею порівнюють нашестя "зайвої" закордонної інформації. У Китаї, до речі, інтернет добре розвинений, тільки всі іноземні ресурси фільтруються на вході в країну - на рівні держави. До речі, в Китаї в принципі немає "Гугла". Цей всесвітньо відомий пошуковик пішов з китайського інтернет-ринку саме через політичну цензуру. При цьому, китайці запропонували своїм користувачам китайський аналог - типу, гідна заміна - нічим не гірше, ще й по-китайськи. Переживши свого часу студентські хвилювання, і придушивши танками чимало завзятих демонстрантів, китайська влада вирішила апріорі виключити з політичного життя небезпечну для себе складову. Найсмішніше, що їм це вдалося. Унікальна система "Великий китайський Файервол" живе і працює.

Бацька не відстає

Наступною в цій табелі про ранги слід Білорусія. Враховуючи невеликий розмір країни, там усе вирішується гранично просто і цинічно. Весь зовнішній інтернет входить в Білорусію через підконтрольний владі "Белтелеком". Інтернет як би є, тільки він ні фіга не є всесвітньою мережею, суворо фільтруючи на вході в країну. Великий білоруський керманич Лукашенко до Північної Кореї країну не довів, але Китай з Іраном цілком обігнав.

Трохи про західну демократію

Далі, як не дивно, слідують цілком демократичні і супербуржуазние (читай - вільні) Європа і Америка. У Європі особливо відрізняється Франція. Правда, приводи для контролю там дещо інші. На перше місце ставиться боротьба з контрафактом - піратськими продуктами. Ще б пак - добропорядні буржуа свято охороняють авторські права, тобто право отримувати бабло. Тому вони трощать, в основному, трекери і файлообмінники, досі ведеться судове переслідування найвідомішого ресурсу - "Пайратбей", який, до речі, якраз унаслідок переслідування, влаштувався в Україні, вірніше, в Києві, що також говорить на користь нашої країни . Ну і, природно, у всіх країнах ще одним прапором боротьби з незручними сайтами є боротьба з дитячою порнографією. У дитячій порнографії, само собою, нічого хорошого немає і карати за залучення дітей у подібний бізнес, треба безжально й суворо, але шум піднімається через неї непорівнянний з кількістю самих порносайтів і, головне, з кількістю їх споживачів. Значить, все не так просто, значить комусь просто вигідно, розмахуючи прапором боротьби за чистоту і моральність нації, обробляти свої справи. До речі, в США все-таки "прокотили" законопроект, в разі прийняття якого, можна було закрити будь-який сайт, на якому має місце контрафактна продукція. Як не дивно, у американців вистачило розуму не доводити справу до "китайського варіанту". Аналогічна історія трапилася і в Європі. Законопроект під абревіатурою АСТА, дуже схожий на американський, також досить потужно лобіювався виробниками аудіо-відеопродукції, але був провалений.

Таблиця блокування та фільтрації інтернету в світі

Щоб прочитати дані повністю, натисніть тут

Великий Білий Брат

Далі слід, як не сумно, Росія. Сумно тому, що як би ми цього не заперечували, ми із запізненням повторюємо шлях "Великого Білого Брата". А в Росії, буквально тиждень тому, був прийнятий закон, завдяки якому були створені два "чорні списку" неугодних сайтів, фільтрувати які зобов'язали всіх провайдерів. Причому, в першому читанні формулювання було зовсім вже варварської - "Сайт, який може завдати шкоди дітям". Ніби все чинно-благородно, але хто буде вирішувати, що є таким шкодою? Курити шкідливо, тому сайт, на якому викладений фільм, де, припустимо, Штірліц красиво курить сигарету, цілком міг потрапити в опалу, і занесений в чорний список. Треба сказати, росіяни активно боролися з такою редакцією закону. Хвилю підняли серйозну. Страйкував "Яндекс", на добу перервала роботу, на знак протесту, "Вікіпедія". Втім, розробники закону не залишилися в боргу, обізвавши "Вікіпедію" педофілічного лобі! Але справу свою "хвиля" зробила, друге читання закону було куди більш осудним, багато чого з нього просто викинуто, залишилися сайти, що містять порно за участю неповнолітніх, терористичні, що закликають до суїциду, ну і тому подібні. Немає нічого поганого в боротьбі з тероризмом і дитячою порнографією, погано те, що навколо давно вже подейкують, що все це відпрацювання схеми механізму контролю, а включити в чорний список будь-який неугодний сайт набагато простіше, ніж продавлювати потрібний закон. Так що Росія вже зробила перший серйозний крок у бік Китаю та Північної Кореї.

Наші біди і перемоги

Ну і, нарешті, Україна. На жаль, наші борці за "моральність нації" також не дрімають і, відчайдушно заздрю ??північному сусідові, намагаються протягнути аналогічний закон про контроль над інтернетом. У нас теж повно тих, хто спить і бачить підконтрольну світову мережу. Та й скандали трапляються нерідко. Згадайте також недавню спробу закрити найбільший український файлообмінник - ex.ua. Після тимчасового закриття цього популярного ресурсу, були зроблені вельми успішні хакерські атаки на держсайти - обуренню користувачів не було меж. Ex.uaотстоялі, більше того, кажуть, зі своїх посад були звільнені декілька особливо завзятих міліцейських чинів, які брали участь у цьому "наїзді". Ситуацію в Україні рятують кілька громадських організацій стоять на сторожі законності і юридично відбивають постійні спроби "Комісії з питань регулювання зв'язку та інформатизації". Акти-то вони приймати намагаються постійно, а ось закон про телекомунікації міняти поки не ризикують. А в одному з пунктів цього закону чітко прописано, що "оператор не несе відповідальності за дані, які передають користувачі". Файлообмінник на те й файлообмінник, щоб там зберігали інформацію - листоноша теж не відповідає за зміст принесеного їм листи. В іншому випадку, при необхідності, схема дискредитації будь-якого ресурсу проста, як мукання - сам залив, сам зловив, сам заборонив! Зручно, чорт візьми! (Прес реліз однієї з Громадських організацій, що стоять на сторожі вільного інтернету) Резюме

Висновок - в Україні поки все не так вже погано. Головне, не дати моралістам в штатському хоч якось обмежити свободу інформації. Дитяча порнографія і так заборонена законом, значить хай ловлять виробників і учасників, і суворо їх карають. А гнобити провайдерів, на підшефні ресурси яких все це "заливається", остання справа - головне ж почати, відпрацювати схему, а там - вписати в неї все, що завгодно. Ніщо не втрачається так просто, як свобода, і ніщо так довго і важко не відновлюється. Історія знає тому безліч прикладів.