Підозрюваного на допиті в міліції били і тицяли голки під нігті

Понад шість годин двоє дільничних Бережанського райвідділу міліції (Тернопільська область) "обробляли" Павла, намагаючись примусити його зізнатися у крадіжці корови з пасовища. Особливо старався Володимир, страшно розсерджений завзятістю селянина. Він навіть не полінувався збігати до чергового за гумовою палицею. Для більшої "сугестивності" тягав затриманого за волосся і вуха, бив головою об стіну, пхав голку під нігті. Коли Павло втрачав свідомість, його відливали водою, і все повторювалося з початку. В черговий раз провалюючись у темряву, хлопець закривавленими губами попросив води. "Обійдешся", - гаркнув на нього Володимир. Те ж саме він сказав, коли Павло попросився в туалет. Зрозумівши, що живим з кабінету може не вийти, селянин заїкнувся про адвоката. "Тут я тобі і адвокат, і суддя", - гаркнув йому в обличчя Володимир П. І, збивши допитуваного з ніг, влаштував "футбол". В поле зору міліції Павло Михайлов (імена та прізвища дійових осіб змінено) з ріднею потрапили кілька років тому. Справа в тому, що до райвідділу вже не раз по "оперативці" надходила інформація про те, що приватний підприємець Михайло Пантелєєв, який припадає чоловіком кузини Павла, заготовлює м'ясо краденого худоби. Мало того - родственнички Михайла, в тому числі і Павло, не тільки крадуть, але ще й скотомогильники розривають. А сільський бізнесмен везе погані туші в ковбасний цех у Львові. Правда це чи брехня, так і не з'ясувалося. Всі сигнали були анонімними. Свідчити відкрито селяни боялися, і що почалося було розслідування забуксувало. У селі цей факт пояснювали по-своєму: "Відкупилися!" Однак міліціонери грошей не брали. Вони щиро хотіли викрити зловмисників. В черговий раз про Михайлова, а разом з ним і про Павла, згадали, коли до райвідділу із заявою про зникнення з пасовища корови звернувся місцевий фермер. Огляд місце події нічого не дав - що можна побачити на потоптаної землі? Через пару днів під вечір у відділ запросили Михайла Пантелєєва. Розмова не заладився. Коли від слів співробітники міліції спробували перейти до погроз, підприємець схопив стілець і почав кричати, що він нервовий і навіть довідку від доктора має. На "психічного" махнули рукою, залишили ночувати в кабінеті, а вранці відпустили. Під вечір наступного дня дільничний зустрів на дорозі дружину Пантелєєва і зажадав, щоб завтра, у п'ятницю, на дев'ятій ранку у відділення прийшов її двоюрідний брат з друзями. Павла взяли на допит першого. Приятелі пом'ялися і пішли, тихо радіючи, що ними більше не цікавляться. А Павло в цей момент втрачав свідомість від болю. Після шестигодинних побоїв, так і не домігшись визнання у крадіжці, дільничні сунули йому протокол про ... вчиненої в центрі містечка п'яній бійці і чинив опір співробітникам міліції. Звідти, мовляв, і синяки! Пашка протокол підписав, але муки на цьому не припинилися. Норовистого підозрюваного закрили в "мавпятник" на всі вихідні. Правда, тут вже проявили гуманність: дозволили сестрам затриманого принести йому пляшку мінеральної води і пачку печива. Взяли передачу і наступного дня. У понеділок Павло постав перед суддею. Виглядав він жахливо: за два дні синці та забої набрякли і почорніли. До того ж співробітники міліції нічим не змогли підкріпити свої твердження про дебош в райцентрі. Суддя відкинув звинувачення райвідділу та своїм рішенням затриманого відпустив. Під вечір Михайлова відвезли додому, попередивши, щоб на ранок сушив сухарі: "Більше ти від нас так швидко не вийдеш". Вислухавши плутану розповідь Павла, рідні зв'язалися з сім'єю Пантелєєва. На сімейній раді вирішено було їхати в прокуратуру. Судмедексперти встановили у Михайлова наявність травм середньої тяжкості. Груди, нижня половина спини, сідниці хлопця представляли собою суцільний синяк. Плюс зламане ребро, садна й подряпини на голові. Однак кримінальну справу порушили не одразу. Поки тягнувся час, дільничний Володимир подався в біга. Зате напарник Володимира по знущанням постав перед Фемідою. Беручи до уваги його щире каяття, Тернопільський апеляційний суд засудив екс-міліціонера до трьох років позбавлення волі. Після суду ті, хто керував у той час Бережанським РВВС, визнали: неправомірність дій міліції була продиктована ... непрофесіоналізмом. Підозри-де були вірними, а довести їх не зуміли.

Жанна ПОПОВИЧ, "Сегодня"