Полковник СБУ: Ющенко планував організувати в Києві теракт

930
Полковник СБУ: Ющенко планував організувати в Києві теракт

Катерина Рожаева, Дмитро Старостін, "Московські новини"

Валентин Крижанівський, екс-полковник СБУ України

Втік у Росію екс-полковник Служби безпеки України стверджує, що в 2004 році президент Кучма розраховував оголосити в країні надзвичайний стан і залишитися при владі, а оточення Ющенка планувало організувати в Києві теракт. Раніше затриманий російськими правоохоронними органами в Твері екс-полковник Служби безпеки України (СБУ) Валентин Крижановський перебуває на волі. Генпрокуратура РФ відмовилася видати його Україні, де колишній високопоставлений співробітник спецслужб звинувачується в зловживанні службовими повноваженнями, вимаганні та організації вбивства. Сам Крижанівський заявляє, що реальна причина його переслідування на Україну - викриття ним злочинів вищих посадових осіб країни. Як вже писали "МН" (N25), серйозні проблеми у пана Крижанівського почалися після його скандальної прес-конференції в Києві 11 листопада 2005 , в ході якої він звинуватив керівництво СБУ, включаючи главу відомства Ігоря Дріжчаного, у низці злочинів. У цей же вечір відбулося невдалий замах на життя Крижанівського, після чого він спішно покинув Україну. У березні 2006 року екс-полковник СБУ був затриманий на вулиці в Твері і близько 4 місяців перебував у СІЗО. Кореспондентам "МН" вдалося зустрітися з Валентином Крижановським . - Чи справді президент Путін надав вам російське громадянство? - Ні, російське громадянство мені не надано , а відновлено Федеральною міграційною службою Росії. З 1992 року я мав постійну прописку в Москві, і від російського громадянства ніколи не відмовлявся. - У чому суть звинувачень проти вас з боку Генпрокуратури України? - Цькувати мене почали вже в серпні 2004 року, після розслідування мною і порушення кримінальної справи за фактами розкрадання з бюджету України майже 100 мільйонів доларів шляхом отримання компенсацій ПДВ за лжеекспорт. Стояв за цією псевдоопераціі Ігор Дріжчаний, який курирував на той момент весь економічний блок України по лінії СБУ. - Що стало причиною вашого звільнення з української військової розвідки в 1999 році? - Формально я пішов за власним бажанням. Справжня причина - компромат, який збирався мною на помічника президента Кучми Олександра Волкова. Замовником був сам Леонід Данилович. Йому повідомили, що нібито Волков має значні суми на рахунках у бельгійських банках. Кучма наказав відстежувати кожен його крок. Завдання мені давав особисто Ігор Смешко, в той час голова комітету з координації розвіддіяльності при адміністрації президента України. Волков - людина зі зв'язками - дізнався про збір компромату на нього. Пішов до Кучми і обурився. Той не моргнувши оком велів знайти і покарати активіста, тобто мене. Мені для видимості порадили написати рапорт про звільнення, але обіцяли швидко відновити на службі. Однак моє повернення в спецслужби сталося тільки через п'ять років. У проміжку я займався бізнесом, митно-брокерської роботою, охоронною діяльністю. Брав в оренду поля під засів. - Як ви прийшли на роботу в СБУ у 2004 році і чому звільнилися всього через кілька місяців? - Будучи вже шефом СБУ, Ігор Смешко запросив мене на службу на посаді помічника начальника головного управління "К" по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю. Перед моїм призначенням відбувся приватна розмова про те, що Леонід Кучма дав наказ завести кримінальні справи за низкою економічних злочинів, і конкретно по ПДВ. Смєшко сказав: "Я тебе запрошую саме для того, щоб порушити хоч одну кримінальну справу за цим фактом". На той момент ситуація на Україні склалася катастрофічна. Крали не сотнями тисяч, навіть не мільйонами, а мільярдами. Держслужба з контролю за експортом протягом декількох років не довела до кінця жодна справа ні по одному факту. Я був включений до оперативно-слідчу групу, яка почала розкручувати саме велике фінансове кримінальну справу в історії України. Суть махінації - операція з лжеекспорту блоків пам'яті, занесених на лазерні диски. Вартість кожного псевдоекспортери оцінили в 200 тисяч доларів. Компенсація ПДВ за псевдоекспорт з бюджету держави склала тільки за одну цю операцію 55 мільйонів доларів, а в цілому за перше півріччя 2004 року близько 100 мільйонів доларів перекачуються з казни в кишені злочинців. У справі проходили 40 українських і зарубіжних фірм і банків. Фірма-комісіонер взагалі була оформлена на підроблений паспорт. Угода, повторюю, була фіктивна. Навіть митник, який оглядав вантаж, написав, що заявлених дисків не виявлено. Незабаром почали надходити погрози на мою адресу з департаменту СБУ з контррозвідувальної захисту економіки держави, який тоді контролював Ігор Дріжчаний. Він же на той момент курирував та Держслужбу з контролю за експортом. Сказано було буквально наступне: "Не лізь не в свою справу, стеж за своєю сім'єю і за малолітніми дітьми". Почалися неприємності. Не тільки у мене. Під прес потрапили ще сім слідчих СБУ за інші операції. У тому числі і за затримання в 2005 році в Керчі судна "Вотан" з вантажем контрабандного алюмінію, яке за наказом Дріжчаного було відпущено. Було багато подібних кримінальних справ, які за наказом Дріжчаного були закриті або передані в Генпрокуратуру і "втоплені" його другом, заступником генпрокурора Віктором Шокіним. Незабаром щодо мене було проведено перше в моєму житті службове розслідування, за результатами якого 25 жовтня 2004 мене відправили у відпустку, запевнивши, що все владнається. Вже 27 жовтня мені оголосили неповну службову відповідність, а наступного дня скоротили мою посаду. Щоб остаточно мене ізолювати, завели чотири кримінальні справи. Перша стаття обвинувачення - зловживання службово-посадовими повноваженнями за фактом вивезення з України рідкісних металів в грудні 2004 року. Слідчих Генпрокуратури України навіть не збентежило те, що з 28 жовтня 2004 моєї посади в штаті СБУ вже не існувало. У мене не було навіть посвідчення. - Вам також інкримінують вимагання і навіть організацію вбивства. Як ви це прокоментуєте? - Справа в наступному - щоб мене ізолювати, першої статті виявилося мало. Тоді з'явився молодий спритний підприємець Олександр Кириленко. Відносно нього в СБУ вже велося кримінальну справу. Він ішов просто до в'язниці за великі фінансові афери. І тоді йому була обіцяна "дах" на найвищому рівні. На допитах він без збентеження давав усім зрозуміти, що він недоторканний, за ним Дріжчаний і Генпрокуратура. У результаті його справу у СБУ забрали і закрили. Слідчий СБУ написав протест генпрокурору Святославу Піскуну, і той справу відновив. У підсумку Піскуна зняли, і "дах" Кириленко знову благополучно його прикрила. Так от, пан Кириленко написав заяву, датовану 29 травня 2005, про те, що нібито я у нього ще в лютому вимагав сто тисяч доларів і погрожував йому. Дана заява не було ще зареєстровано навіть у серпні, що зафіксували мої адвокати. Як можна ставитися до подібного кримінальній справі? Потім вони спробували повісити на мене організацію вбивства молодого бізнесмена з Луганська Олександра Передерея. Він загинув практично через своєї матері. Їх сімейним бізнесом був продаж крадених автомобілів. Вони легалізували такі машини, страхували і переганяли до Росії, де вони губилися. Після заяви матері Передерея про мою причетність до його вбивства я хотів подати на неї до суду. Проблема лише в тому, що я на Україні persona non grata. Викликаючи мене на допит, слідчі Генпрокуратури відкрито говорили, що я заважаю Дрижчаному. Доброзичливці радили з ним замиритись. Зізнаюся, намагався. Прийшов до нього в кабінет, кажу, давай розберемося. Він сидів, затиснувши рот руками, показуючи мені, що говорити не буде. Після всього цього я вийшов на прес-конференцію 11 жовтня 2005 року. Для Дріжчаного та Генпрокуратури це стало повною несподіванкою. Я звернувся до Верховної ради України з проханням створити депутатську комісію з розслідування злочинів, які були скоєні під керівництвом Дріжчаного. Увечері, після мого виступу, на мене було скоєно замах. Стріляли двічі, мене врятувало диво. Через три дні я виїхав до Росії. Чи не таємно втік, як кажуть. Абсолютно вільно виїхав з України, так як ніякого запобіжного заходу мені не було визначено. Тільки після Нового року мене оголосили в розшук. - Чи справді ви забезпечували безпеку відомого на Україні "кримінального авторитета" Валерія Прищика? - З Валерієм Прищиком, або Прищем, я знайомий з 1996 року. Нас з ним дійсно зв'язували товариські відносини, ми були сусідами. Він курирував Троєщинський ринок у Києві, і навколо нього крутилися лідери різних іноземних діаспор: араби, афганці, пакистанці, іранці, в'єтнамці. Вони входили в його бригаду і відповідали за свої групи. Одним із завдань Головного розвідуправління Міноборони України була розробка міжнародних злочинних співтовариств. Тут наші з Прищем інтереси перетиналися. До речі, одним з його найближчих друзів був нинішній міністр юстиції, член "Нашої України" Роман Зварич. Глава адміністрації президента Кучми Віктор Медведчук контактував з Прищем, дуже багато депутатів Ради захищали його. Три роки ми з Валерієм Прищиком взагалі не спілкувалися. Тільки за п'ять днів до того, як його застрелили, в листопаді 2003 року, він дзвонив мені і просив забезпечити йому безпеку. Я сказав, що не зможу. - Ви звинувачуєте нинішнього главу СБУ Ігоря Дріжчаного в причетності до контрабанди конфіскованого цирконію і гафнію. У чому, за вашими даними, це полягало? - Я прекрасно знав, що на складах СБУ лежать заарештовані в 1992 році цирконій і гафній. Це штучні матеріали подвійного призначення. Вони використовуються у виробництві стійких до тертя деталей для АЕС. У військовій промисловості - для створення зброї. Гарантійний термін придатності гафнію 10 років, цирконію - 15. Їх експорт контролюється з боку американців, щоб ці матеріали не йшли у ворожі їм держави. Цирконій і гафній виготовлялися на Придніпровському хімзаводі під Дніпродзержинськом. Партію цих матеріалів конфіскували після невдалої спроби контрабандою вивезти їх з України. Матеріали були передані в Податкову адміністрацію, потім фірмі "Світязь і К". У той час вона єдина співпрацювала з СБУ. До 2004 року термін придатності матеріалів закінчився, і на Україні бажаючих купити це барахло не було. У підсумку гафній і цирконій передали фірмі "Фрам-інвест", що належала того ж Олександру Кириленко. Головбухом там працювала Клавдія Цибулько, близька родичка Дріжчаного. За фальшивими документами матеріали контрабандним шляхом пішли в Китай з санкції і під безпосереднім контролем Дріжчаного, - у той час він відповідав за систему держконтролю за переміщенням з України ядерних матеріалів та зброї. Всього було продано 8 тонн гафнію і 2 тонни цирконію. Прострочений гафній продали по 200 доларів за кілограм. - Чим пояснювалася зацікавленість Китаю в цих металах? - Китай купив задешево матеріал, щоб виготовити деталі для продажу на ту ж Україну для застосування на АЕС. Легко уявити, чим це може закінчитися. Чорнобиль вже був ... - Ви звинуватили Дріжчаного також у прослуховуванні передвиборних штабів Януковича і Ющенка в 2004 році. З якою метою, за вашими відомостями, велося прослуховування? - Існує помилкова думка, що головними силами на виборах були Ющенко і Янукович. Реально мав перемогти союз "Кучма - Медведчук". Це я знаю безпосередньо. Планувалося оголосити в країні надзвичайний стан, продовжити повноваження Леоніда Кучми до березневих виборів до Ради в 2006 році. Потім провести зміни в законодавстві країни, за яким керував би державою прем'єр-міністр. Якби все вдалося, прем'єром би став Кучма, але кермував би всім Віктор Медведчук. Вони були настільки впевнені в успіху цієї операції, що навіть не подумали про наступника. В ході президентських виборів 2004 року безпосередньо Дріжчаний, на той момент заступника голови СБУ, займався організацією тотального оперативного контролю за Ющенком, Януковичем та їхніми командами. Ще за півроку до виборів Дріжчаний увійшов в тісний контакт з нинішнім главою секретаріату президента Ющенка Олегом Рибачуком. Він "зливав" Рибачуку практично всю інформацію, зібрану в СБУ, що значно допомогло команді Ющенка на виборах. Прослушка штабу Януковича йшла цілодобово. Коли він фактично був оголошений президентом, на Майдані почалися хвилювання. Янукович зажадав силового вирішення конфлікту, але його не підтримали ні тодішній голова СБУ Ігор Смешко, ні глава МВС Микола Білоконь. Янукович, не соромлячись у виразах, пообіцяв, що, як тільки вступить в президентську посаду, розбереться з кожним окремо. Кучма, Медведчук і Смешко були дійсно налякані. Янукович реально їм погрожував. Тоді було вирішено передати аудіозаписи, де говорилося про підтасовування голосів виборців, в штаб Ющенка. Голоси підтасовували все. Просто хто попався, той і дурень. Ющенко з радістю передав компромат до Верховного суду. Однак плівки ці були оформлені як оперативні та були незаконними. Ющенко теж прослуховували, і ці записи з'являться в потрібний час. - Ви заявляли, що маєте в своєму розпорядженні інформацією про роль Дріжчаного у підготовці підриву передвиборного штабу Віктора Ющенка напередодні другого туру президентських виборів у листопаді 2004 року . - Я маю інформацію про те, що росіяни Михайло Шугай і Марат Москвітін, недавно засуджені в Києві, були підготовлені для виконання теракту. Точно відомо, що теракт був організований найближчим оточенням Ющенка. Вигоду, у вигляді підскочили рейтингів, отримував тільки він. Ні Януковичу, ні Кучмі, ні тим більше російським спецслужбам це було не потрібно. Що стосується "москалів", то якби Ющенко хотіли прибрати за допомогою вибуху або отруєння, то до виборів він би не дійшов. Наскільки я знаю, до сьогоднішнього моменту мета ліквідувати Ющенка ніхто не ставив. - Цей теракт припускав людські жертви? - Думаю, в останній момент злякалися саме людських жертв. Там було досить тротилу. Мабуть, надійшов дзвінок зверху. Я не вірю в подібні збіги - нібито в потрібний момент саме до цієї машини підійшли даішники і виявили немислиму кількість тротилу та зброї. Дріжчаний був в курсі, що відбувається. Я знаю, що виконавців умовили взяти вину на себе, що їм пообіцяли, я не знаю. Тільки сидіти вони будуть дуже довго, якщо взагалі коли-небудь вийдуть. Тому що замовники зацікавлені в їх мовчанні. - Чи справді пан Дріжчаний намагався зняти гроші з рахунків який втік до США екс-прем'єра Павла Лазаренка? - До слова сказати, він не тікав, його від'їзд підготувала СБУ. Коли в США на нього завели кримінальну справу і взяли його під варту, з'явилася можливість повернути на Україну з кіпрських рахунків Лазаренка більше 435 мільйонів доларів. Але гроші чомусь вирішили повернути не безпосередньо, а через якусь посередницьку фірму, яка попросила за послуги 50 відсотків. Так от, цю фірму знайшов саме Дріжчаний, на той момент помічник заступника генпрокурора, а гроші, відповідно, опинилися б у його розпорядженні. Спроба не вдалася. Гроші не повернули, тому що ніхто не довів, що Лазаренко відмивав гроші. На даний момент він на території США не переслідується і навіть намагався в якості депутата пройти до Верховної ради. - Ви заявляли, що вважаєте найбільш імовірною причиною захворювання Віктора Ющенка наслідки операції з омолодження клітин. На чому грунтується ваша впевненість? - Ющенко "отруєний" вже майже два роки, і нічого. Його перевіряли в Австрії, частина аналізів пропали. Про це заявив його друг Євген Червоненко, який літав за ними. Кому вони потрібні? Чому він не хоче здати аналізи на Україну? Зате є інші папери, які говорять про те, що у Ющенка виявлено цілий букет хвороб. Є дані, що він омолоджував клітини, хоча незрозуміло навіщо, обличчя в нього було красиве. Наслідком невдалої операції з омолодження могла стати алергічна реакція. Подібні наслідки після таких операцій не поодинокі. Можливо, зіграло роль і надмірне вживання алкоголю. У день, коли його нібито отруїли, за його ж власними словами, він міцно випивав в п'яти місцях, починаючи від вина і закінчуючи самогоном в Сумській області. Тут не йдеться про моє особисте думці. В основі моїх висновків - заява Володимира Сівковича, голови депутатської комісії, яка займалася причинами отруєння Віктора Ющенка. - Ви заявляли, що труп, який керівництво СБУ видало за тіло Гонгадзе, насправді труп іншої людини. Чи є у вас докази? - Цьому є багато доказів. Мій добрий знайомий полковник Григорій Сергієнко особисто прийшов до Генпрокуратури і дав свідчення про те, що йому як керівнику служби зовнішнього спостереження МВС України особисто генералом Олексієм Пукачем було поставлено завдання вести "наружку" за журналістом Георгієм Гонгадзе. Потім Пукач наказав йому про це забути. І почав знищувати документи. За результатами роботи Сергієнко дійшов висновку, що головна зацікавлена ??особа в цій справі - колишній глава МВС Юрій Кравченко, і він замовник.