Блог | Хорошая страна... Была. А, может, нет? Может, где-то еще жыве Беларусь?

Это видео уже обошло страницы, как минимум, кириллические. Это видео очень похоже на постановочное. Потому что сразу в него не веришь. Слишком много камер, и на лестнице, и в квартире.

Не веришь сразу еще и потому, что люди в квартире слишком спокойны. Если, конечно, они не идут на смерть и все для себя решили.

Далее текст на языке оригинала.

Ти дивишся це відео кілька разів, прокручуючи штурм дверей і знову й знову повертаючись на ті кілька секунд в квартирі, до того, як кагебісти вриваються.

– Хорошая дверь. – каже чоловік, що тримає зброю в руках.

– Была. – відрубує жінка, що знімає на камеру.

Я весь час думаю про цю жінку. Мені здається, що краще б їй теж загинути при штурмі.

Здається, я вже розумію, що відео не постановочне. Двадцять перше сторіччя. Камери в кожному телефоні. А коли так – мужність безгранична. Ці люди перед стратою, це зрозуміло.

Краще б і вона загинула, та жінка, увесь час думаю я.

– Хорошая дверь.

– Была.

Це або відео постановки, або останнього відчаю. Якщо дійсно друге – мужності цих людей немає краю.

Але я увесь час думаю про ту жінку...

– Хорошая дверь.

– Была.

Це як пароль. Три останніх слова від двох людей.

Мені здається, ці слова треба брати паролем, брати девізом, коли говориш про Бєларусь сьогодення.

– Хорошая дверь.

– Была.

Ледь чується тремтіння в голосі.

Я все про неї думаю, про ту жінку. Це слово дійсно було для неї останнім. Всі слова після того як заарештовують і починають катувати – це вже не ти. Лише це останнє слово.

– Невже в Бєларусі почалось? – радіють люди.

– О, він герой, за ним підуть інші. – сподіваються люди.

Ні, здається, ці з останніх.

Серед моїх товаришів є заарештовані. Є ті, про кого ми вже й не взнаємо. Бо те, що вийде колись з застінків (якщо вийде) – буде чим завгодно, але не твоїм товаришем. І тут нічого не зробиш, нічим їм не допоможеш. І розумієш, чому здають свої своїх. Бо вони крокують в пекло, кожен через свої останні двері.

Я оплакую моїх товаришів і цю останню жінку Бєларусі.

– Хорошая страна.

– Была...

А, може, ні? Можливо, десь ще жыве Беларусь?