Наливайченку, Авакову. Відкритість процесу над Пукачем залежить від вас

Минулого тижня керівники українських спецслужб один за одним зробили сенсаційні заяви. Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що МВС виступає за відкритий судовий процес над екс-генералом Пукачем у справі про вбивство журналіста Георгія Гонгадзе, напередодні подібну заяву зробив і глава СБУ Валентин Наливайченко.

Це – надзвичайно важливі повідомлення, відкритість судового процесу дозволить відновити контроль громадськості над слуханнями справи, а значить – і посприяти неупередженості. Однак, що глава СБУ, що міністр внутрішніх справ у своїх заявах зверталися до Апеляційного суду Києва, мовляв, він повинен розсекретити матеріали засідань. "Обозреватель" проконсультувався з даного приводу з провідними юристами галузі, і тепер ми можемо з повною відповідальністю стверджувати, - відкритість судового процесу над Пукачем залежить насамперед від панів Наливайченка та Авакова. Ось головні аргументи…

Порядок засекречування та розсекречування матеріальних носіїв інформації регулюється Законом України "Про державну таємницю".

Після закінчення встановлених строків засекречування матеріальних носіїв інформації та у разі підвищення чи зниження визначеного державним експертом з питань таємниць ступеня секретності такої інформації або скасування рішення про віднесення її до державної таємниці керівники державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, у яких здійснювалося засекречування матеріальних носіїв інформації, або керівники державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, які є їх правонаступниками, чи керівники вищого рівня зобов'язані протягом шести місяців забезпечити зміну грифа секретності або розсекречування цих матеріальних носіїв секретної інформації та письмово повідомити про це керівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, яким були передані такі матеріальні носії секретної інформації (ч.7 ст.15).

При цьому:

- громадяни та юридичні особи мають право внести посадовим особам, які надали гриф секретності матеріальному носію секретної інформації, обов'язкову для розгляду мотивовану пропозицію про розсекречування цього носія інформації. Зазначені посадові особи повинні протягом одного місяця дати громадянину чи юридичній особі письмову відповідь з цього приводу (ч.1 ст.17);

- рішення про засекречування матеріального носія інформації може бути оскаржено громадянином чи юридичною особою в порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі чи до суду. У разі незадоволення скарги, поданої в порядку підлеглості, громадянин або юридична особа мають право оскаржити рішення вищого органу або посадової особи до суду (ч.2 ст.17).

Таким чином, процедура засекречування/розсекречування не має прямого відношення до КПК України. Вона пов’язана лише наявністю особливостей здійснення кримінального провадження, яке містить відомості, що становлять державну таємницю:

- таке провадження проводиться з дотриманням вимог режиму секретності: процесуальні рішення не повинні містити відомостей, що становлять державну таємницю; до участі у ньому допускаються особи, які мають допуск (підозрюваний чи обвинувачений бере участь без оформлення допуску); рішення про надання доступу до конкретної таємної інформації та її матеріальних носіїв приймаються у формі наказу або письмового розпорядження керівником органу досудового розслідування, прокурором, судом; забороняється робити виписки та копії з матеріалів, які містять державну таємницю (захисникам та законним представникам – забороняється лише робити копії); виписки сторони захисту опечатуються та зберігаються в органі досудового розслідування або суді; особливості проведення експертизи;

- слідчий суддя, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише в тому числі у випадку, якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом (зокрема, й держтаємниці);

- судове рішення проголошується прилюдно з пропуском інформації, для дослідження якої проводилося закрите судове засідання та яка на момент проголошення судового рішення підлягає подальшому захисту від розголошення.

Таким чином, розсекречує матеріальні носії інформації керівник органу, в якому було здійснено засекречування. Суд лише приймає рішення про здійснення провадження у відкритому або закритому судовому засіданні. Тому чекаємо рішення керівників силових структур про розсекречення інформації, що лягла в матеріали "справи Пукача".

Нагадаємо, що напередодні важливу заяву з цього приводу зробила вдова Георгія Гонгадзе Мирослава. У своєму Facebook вона заявила, що буде домагатися зняття грифів секретності з усіх матеріалів справи про вбивство журналіста.

Нижче наводимо повний текст заяви Мирослави Гонгадзе:

"Отримую багато запитань щодо ажіотажу в ЗМІ навколо справи Гонгадзе. Ось моя позиція для тих, хто цікавиться.

Я вітаю нову увагу медія до справи Гонгадзе, а саме закритості процесу та необхідності покарання замовників злочину. На сьогодні свідчення Пукача про замовлення вбивства саме Леонідом Кучмою, Володимиром Литвином та Юрієм Кравченком не перевірено належним чином. ГПУ ігнорує розслідування справи про встановлення замовників убивства, а матеріали справи Кучми, в якій слідство було вже закінчене, лежать без правової оцінки судом. Судовий процес щодо вироку генералу Пукачу, який виконав злочинний наказ, затягується. Вирок не вступає в законну силу, а Пукач досі перебуває в ізоляторі СБУ. Нова увага суспільства може сприяти встановленню замовників та їх покаранню .

Важливий крок у цьому напрямку - відкритість процесу. Для того, щоб суд відбувався відкрито необхідно, щоб СБУ, МВС та ГПУ зняли грифи секретності з усіх матеріалів справи. Оскільки голова МВС Аваков на ФБ та голова СБУ Наливайченко в прямому ефірі на ТБ висловились за відкритість процесу - мій представник Валентина Теличенко від мого імені повторно клопотатиме суд звернутись у МВС, ГПУ та СБУ щодо того, чи є державна таємниця в матеріалах справи. Нагадаю, що саме ці інституції під керівництвов тих же людей влітку цього року відмовилися скасувати грифи секретності та визнали їх легітимними. Виходячи з останній заяв посадовців вони змінили свою позицію., тому ми, як потерпіла сторона заявлятимемо клопотання про повторний висновок експертизи про наявність державної таємниці. Якщо грифи буде скасовано, то суд не матиме підстав проводити закрите засідання".