"У нас не курять!": чи подолає Україна шкідливу звичку

Просотані тютюновим димом стіни київських пабів віддають відвідувачам останні нотки свого колишнього цигаркового "шарму". Іще 15-го грудня тут можна було пускати кільця сизого диму під найрізноманітніші ритми сучасної музики або, приміром, під трансляцію свіженького футбольного матчу, а вже наступного дня - зась: набрав чинності Закон №4844. Він забороняє тютюновий "кайф" будь-де - від зупинок громадського транспорту і аж до клубів, дискотек, "генделиків" і загалом будь-яких громадських місць...

- Добрий день! Скажіть, будь ласка, чи можна у вас на вечір забронювати столик на двох у залі для курців? - питаю я навмисне невпевненим голосом, телефонуючи до одного з достатньо популярних столичних клубів.

- Перепрошую, але ні, - відрізає адміністратор закладу. - Від 16-го грудня у нас не курять...

Дійсно, у них не курять. Не курять тепер, власне кажучи, ніде, позаяк цієї неділі став чинним закон про заборону тютюнопаління у приміщеннях громадського дозвілля... Наведене формулювання суті новоспеченої норми є, відверто кажучи, вельми грубим та досить схематичним, але разом із тим і реалістичним: тепер замість покурити в клубі або ж у пивбарі курці будуть змушені вилазити надвір і реалізовувати своє шкідливе бажання "у спеціально відведених місцях" просто неба.

Автори цього закону, а також його найпалкіші прихильники цими днями скликали чергову прес-конференцію. Звісно ж, було досить дивно бачити представника Президента у Верховній Раді Юрія Мірошниченка та затяту опозиціонерку Лесю Оробець, які сиділи поряд і вторили одне одному. Вочевидь, антитютюновий закон - єдине, що може примирити між собою політиків із різних таборів та спонукати їх до конструктивної співпраці. "Серед прихильників закону, - відзначає під час розмови із журналістами Мірошниченко, - були і комуністи, і націоналісти; і представники лівого, і правого таборів, більшості й опозиції".

Причетні до антицигаркової кампанії персони на прес-конференції розхвалювали ухвалений Верховною Радою закон направо і наліво

"Завдяки цьому законові з'являється тенденція до здорового способу життя!", - переконує екс-міністр охорони здоров'я Микола Поліщук. "Цей закон - це наша спільна перемога! ... Зменшиться кількість хвороб, пов'язаних із курінням", - додає координатор Коаліції "За вільну від тютюнового диму Україну" Ганна Гопко. Інші спікери прес-конференції лише доповнюють одне одного, говорячи про цілу низку переваг нової норми, котра, за їхніми словами, покликана застерегти від куріння якщо не всю, то не менш як половину України...

Опісля конференції розпочинається показовий рейд по закладах громадського харчування: соціальні активісти із журналістами крокують містом на полювання за правопорушниками. О, диво! Там, де ще вчора од тютюнового чаду можна було щонайменше втратити зір, ниньки панує чисте повітря (щоправда, із ледь помітним домішком "буремного минулого", який лине від меблів, шпалер, фіранок та інших подібних елементів інтер'єру).

Звісно ж, працівники кафешок шоковані такою увагою преси. "Завалилися тут натовпом!", - скаржиться один офіціант іншому. "Хоч би хтось попередив!", - погоджується колега. Утім, ніхто нікому не заважає виконувати свою роботу - особливо враховуючи те, що, як не дивно, антитютюнового закону і правда дотримуються.

Рейди - рейдами, але навряд чи вам до кінця віриться, що в кафе, пабах, ресторанах та інших закладах уже не курять узагалі. Не віриться у це і мені. Тож я, відбувши офіційний похід антитютюнових організацій, вирушаю у власну екскурсію пабами Києва...

Зупинка номер один - популярне кафе, де зазвичай збирається чи не весь творчий кагал української столиці. Такий контингент для власного продуктивного функціонування, як правило, конче потребує "милиць" у вигляді цигарок, тож неабиякою дивовижею виглядає можливість зайти туди і вдихнути... чисте повітря. "Закон класний! - каже мені адміністратор цього закладу Дмитро. - Тепер, сподіваюся, сюди частіше заходитимуть цілими сім'ями. Ну, батьки з дітьми... Раніше була ціла димова завіса, а тепер легше і працювати, і приймати відвідувачів".

Саме собою, згадана соціальна когорта - відвідувачі - мають інакші погляди на дійсність. "Те, що подібний закон було ухвалено, зашкодить бізнесові закладів, - переконує клієнт конкретно взятого кафе із восьмирічним стажем. - Курці, чорт забирай, мають право курити. Я в жоднім разі не кажу, що ті, хто не палить, мають пригнічуватися іншими. Але... я, наприклад, не можу уявити цього місця без диму цигарок!"

До розмови долучається друг відвідувача: "Я, відверто кажучи, гадки не маю, чим думали автори закону, особливо у тій частині, що стосується електронних сигарет та кальянів. Дідько з цигарками, курці - люди не горді, тож і правда можуть вийти надвір і покурити там. Але ті ж таки електронні цигарки є чудовим засобом боротьби із курінням, а також, що показово, не шкодять здоров'ю пасивних курців. У чому проблема?".

Наочним є той факт, що закон про заборону куріння у громадських закладах, відповідно до офіційних даних КМІС, підтримало аж 84% населення. Проте щойно він набув чинності - прихильників поменшало. В цьому я переконався, завітавши ввечері до нічного клубу в одому зі спальних районів Києва. Закону там дотримуються, але при цьому нівроку "скрегочуть зубами".

"Боїмося, що відвідувачів поменшає, - каже адміністратор клубу Віталій. - Нічний клуб, як і паб, - це територія, куди людина йде розважатися. І людина усвідомлює, що там накурено. Це апріорі. Може, саме цього вона прагне, до слова. Але тепер... тепер у гонитві за Європою владоможці забули про конкретні українські реалії. Нащо особа курить? Щоби розслабитися. Зараз у неї відбирають один із небагатьох важелів, які дозволяють їй відчути себе у цій країні хай трішечки спокійніше. Перш ніж забороняти курити - треба зробити так, щоб сама людина не хотіла курити. Тоталітарними методами результату не досягнеш".

Новоприйнятий закон обмежує куріння не лише у різного ґатунку приміщеннях, але й, скажімо, на зупинках громадського транспорту та у 50 метрах довкола них. Що ж думають українці стосовно цього?

"Сам я курець, однак ненавиджу, коли хтось дозволяє собі палити у черзі на маршрутку. Проте цифра у п'ять десятків метрів довкола зупинки, де не можна курити, виглядає дивно. Це ж як ти, по-перше, будеш бачити маршрутку, що під'їздить, а по-друге, чи встигнеш ти до неї добігти, якщо будеш смалити цигарку так далеко від зупинки?", - не розуміє киянин Сашко, який чекає на транспорт у годину-пік на лівому березі Києва.

У цілому ж, новий закон є позитивним. Із цим погоджуються не лише ресторатори, але й відвідувачі закладів. Українці втомилися від сіро-синього диму, що ріже очі та всмоктується в одяг так, що жодне прання не може його звідти викорінити.

"Дихатиметься легше, гадаю. Та й стимул кинути курити з'являється", - ілюструє цю думку студент В'ячеслав (курець), який увечері понеділка вирішив пропустити кілька кухлів пива в непоганому пабі з живою музикою. "Але боротьба зі згубною звичкою мусить підкорятися здоровому глуздові - як і будь-яка інша ініціатива. Цікаво, що ж тепер робити східним кафе, які позиціонували той же кальян як свою основну "фішку"?"..