"Економічний паспорт" Зеленського: скільки грошей отримають українці та як це працює в інших країнах

Президент Володимир Зеленський під час виступу у Верховній Раді анонсував появу "економічного паспорта українця". За задумом глави держави, на рахунку дитини в банку накопичуватимуться кошти від використання надр. А після досягнення повноліття ці гроші можна буде витратити на освіту чи купівлю житла.

У чому саме полягає ідея Зеленського і де у світі вже втілено в життя таку ініціативу, розповідає OBOZREVATEL.

Обіцяного три роки чекають

Вперше про "економічний паспорт" українці почули після обрання Зеленського на пост президента. Згадка про це є у його передвиборчій програмі. І ось що там сказано:

На початку 2020 року народний депутат від партії "Слуга народу" Дмитро Костюк зареєстрував у парламенті законопроєкт "Про економічний паспорт українця". У ньому фактично повторювалася ініціатива глави держави, і багато хто подумав, що це і є втілення тієї самої програми. Проте законопроєкту так і не було дано ходу.

Але за цим документом можна хоча б зрозуміти сенс президентського задуму. У законопроєкті під "економічним паспортом українця" мається на увазі особистий рахунок дитини, яка народилася після 1 січня 2021 року і жила в Україні протягом 18 років. У разі ухвалення закону Кабінет міністрів мав створити "Фонд майбутнього", який би накопичував кошти у розмірі 1% від реалізації всіх корисних копалин, видобутих на території нашої держави. А починаючи з 2039 року ці гроші почали б рівномірно розподіляти між власниками рахунків (тобто після їхнього 18-річчя).

Зеленський знову заговорив про "економічний паспорт" у березні цього року. Зробив це політик у контексті рішення РНБО – відібрати ліцензії на використання українських надр у 19 компаній, пов'язаних із Росією, та провести аудит усіх дозволів на користування надрами, які видавалися з 1991 року.

Скільки можуть одержати українці?

Про це ні президент, ні депутати не кажуть. Неясно, чи йдеться про всю рентну плату чи тільки про видобуток руди. Але спробуємо підрахувати.

Наразі рентна плата за користування надрами збирається до державного та місцевих бюджетів. У 2021 році вона становила 41,5 млрд грн. Якщо всі ці гроші розподілити між громадянами України до 18 років (таких у країні приблизно 7,5 млн. осіб), то вийшло б по 5,5 тис. грн. За 18 років накопичилася б сума приблизно 99 тис. грн.

Однак якщо йдеться лише про видобуток залізняку, то сума буде значно меншою – всього 466 грн (у 2022 році). Таким чином, загальна виплата за 18 років склала б лише близько 9 тисяч грн.

"У нас народжується близько 300 тисяч дітей на рік. Є певні відрахування від ренти. Я не відкидаю, що відрахування будуть не лише від ренти, а й від інших платежів. Наприклад, від приватизації, імпортного ПДВ. Поки що ми говоримо лише про ренту. Рента розподіляється між дітьми, які народилися і мають "економічний паспорт". Якщо ця сума менша, ніж установлено законопроєктом, то різниця дотується коштом держави. Ми розраховуємо на те, що після досягнення повноліття дитина повинна мати близько 10 тисяч доларів в еквіваленті. Безумовно, у гривні з урахуванням інфляції", – розповів нардеп від "Слуги народу" Данило Гетьманцев.

А як в інших країнах?

Ідея Зеленського – далеко не нова. Схожі економічні паспорти давно існують у розвиненіших державах.

Наприклад, в американському штаті Аляска створили так званий "Перманентний фонд", у який надходить 25% усіх доходів від обороту нафти. Щорічно половина цих коштів розподіляється серед мешканців штату.

В Об'єднаних Арабських Еміратах також існують державні виплати громадянам. Доходи від видобутку нафти дозволяють владі відкривати депозитні рахунки для дітей – до 18-річчя там накопичується близько 100 тисяч доларів.

Крім того, після весілля новоспечене подружжя отримує безвідсотковий кредит зі Шлюбного фонду – це приблизно 20 тисяч доларів на кожного в парі. А коли в сім'ї народжується дитина, кредит автоматично обнулюється. Схожі програми також є в Саудівській Аравії.

В Ірландії за кожну дитину виплачується 2,5 тисячі доларів. Тільки невелика частина цих коштів видається батькам у разі народження. Наступного разу гроші можна отримати, коли дитина досягає чотирирічного віку. А після 12 років можна зняти решту коштів.

У Кувейті на кожного новонародженого заводиться банківський рахунок, розпоряджатися яким має право лише сам власник після 18 років. Держава зараховує туди початкову суму, що дорівнює 3 тисячам доларів. Надалі депозит приростає не лише відсотками, а й відрахуваннями від батьків.

Існує схожа програма і в Норвегії, проте працює вона трохи інакше. Усі надлишки від видобутку нафти країна вклала в Державний пенсійний фонд. На сьогодні це найбільший фонд національного добробуту у світі – він коштує понад один трильйон доларів. Це свого роду заначка на "чорний день". Якщо її розподілити сьогодні, то кожен громадянин країни отримає по 220 тисяч доларів.

За допомогою цього капіталу Норвегія заробляє і,треба сказати, чимало. Приблизно 2% активів вкладені в нерухомість, 28% – в інструменти з фіксованою прибутковістю та 70% – в акції публічних компаній на кшталт Apple, Google та Amazon. Фонд забезпечує близько п'ятої частини доходів держбюджету Норвегії, хоча віддає до скарбниці, як правило, лише зароблені відсотки.

Звісно, сама ідея Зеленського звучить досить непогано. Проте коли саме вона буде втілена в життя і скільки грошей зможуть отримати українці – поки що величезне питання. OBOZREVATEL продовжить стежити за розвитком цієї історії.