За пів року змінила три прийомні сім'ї: чому в Європі в українських біженців забирають дітей
У Європі соціальні служби вилучають дітей в українських біженців. Таких випадків – сотні. Причини різні: від незнання тамтешніх законів нашими співгромадянами до неналежного, за європейськими мірками, поводження батьків із дітьми.
Однак європейські правила далеко не завжди йдуть на користь самим українським дітям. Дитина і так переживає величезний стрес через те, що її забирають від батьків, але потім таким дітям ще й нерідко доводиться переїжджати з однієї прийомної сім'ї до іншої.
Дівчинка, яка змінила три сім'ї
У вівторок, 16 квітня, відбудеться судове засідання у Великій Британії, на якому вирішуватиметься доля 10-річної Злати – дочки 34-річної української моделі XL, блогерки, учасниці шоу Вікторії Щелко. Ще 29 вересня 2023 року поліція разом із соціальними службами цієї країни відібрала в українки, яка приїхала сюди, щоб сховатися від війни, єдину дочку.
З того часу Вікторія лише раз могла поспілкуватися зі Златою, а дівчинка встигла змінити три прийомні сім'ї. За словами її матері, дівчинку в першій сім'ї ображали, друга сім'я від неї відмовилася. Нині вона живе у родині з Уганди, яка виховує п'ятьох дітей. Вікторії не дозволяли передати дочці навіть її речі, вона не може спілкуватися з нею ні в соцмережах, ні телефоном.
Вікторія на своїй сторінці в Instagram викладає відео, де розповідає про свою боротьбу за дочку. За її словами, ще у березні 2022 року разом зі Златою вони поїхали до Німеччини, де набули статусу тимчасового захисту.
Згодом українка вирішила переїхати до Лондона, проте самостійно орендувати житло вона не змогла і звернулася до соціальних служб. Спочатку їм надали кімнату в хостелі, яка буквально кишіла клопами.
Матір з донькою повернулися до Німеччини. Пізніше їм надійшла пропозиція про житло у Лондоні, і вони знову вирушили туди. Однак спочатку це була прибудова, де стіни були вкриті пліснявою. А потім соцслужба дала їм направлення знову в той самий хостел, у ту саму кімнату із клопами.
Жінка орендувала номер у готелі та вела переговори із соцслужбою, просила надати документ, що у кімнаті хоча б провели обробку від клопів.
29 вересня увечері представниця соціальної служби вимагала, щоб Вікторія з дочкою негайно вирушали до хостелу. А потім у номер увійшли поліцейські. Злату забрали, а Вікторію скрутили.
Її звинувачують у тому, що її донька не вчилася (хоча вона навчалася у Німеччині), а також, що дитина може залишитися на вулиці, оскільки мати відмовляється йти у хостел.
Вилучили сотні українських дітей
Уповноважений Верховної Ради з прав дітей Дмитро Лубінець заявив, що соціальні служби європейських країн станом на 31 грудня 2023 року вилучили 255 дітей.
Найбільше у Німеччині – 71 випадок, Польща – 33, Італія – 25, Чехія – 24, Швеція – 17.
За даними на 1 березня цього року, в офісі є 74 звернення щодо вилучення 176 дітей.
Забирають їх із різних причин. Перша: у Європі інакше трактують статус опікуна. Наприклад, бабуся, яка приїхала туди з онуками, не вважається законною представницею дітей. Там можуть подати на неї до суду та встановити дітям зовсім іншого опікуна. Такий випадок був в Італії у 2022 році, коли бабуся приїхала туди із онукою, яка займалася велоспортом. Мати дівчинки з молодшою дочкою залишилися в Німеччині, де вони набули статусу тимчасового захисту. Ніхто не міг припустити, що у рідної бабусі служби Італії заберуть дитину.
Друга причина – розбіжності у підході до оформлення документів. У нас статус опікуна надають спецслужби, а в ЄС це вирішує суд.
Третя причина – розбіжності у методах виховання і поводженні з дітьми. Якщо матір підвищила голос на дитину або дала їй ляпаса, її можуть негайно забрати і вже потім розбиратимуться.
Італія не віддає українських сиріт
З початку повномасштабного вторгнення Чинадіївський дитбудинок (Закарпаття) не може повернути 26 своїх вихованців з Італії, зокрема таких регіонів, як Сицилія та Калабрія. Ця країна категорично відмовляється віддавати українських сиріт на батьківщину.
Як розповіла OBOZ.UA директорка дитбудинку Світлана Софілканич, після 24 лютого до дитячого будинку перевели вихованців з окупованих територій. А частину їхніх вихованців відправили до Італії на оздоровлення.
Однак італійські суди не визнали опікунами українських законних представників і призначили їм своїх, італійських. А ті вже діяли, як вважали за потрібне.
В італійських сім'ях цих дітей лякають війною в Україні і брешуть їм, що Закарпаття бомбардують.
"Ми не маємо жодного доступу до наших дітей, ми не знаємо, де вони перебувають, у яких умов живуть. Нашого консула до них не пускають. Італія заявила, що залишає наших дітей у себе до кінця війни. Але ми нічого не знаємо про їхній стан. Туди поїхав прийомний батько із сином, щоб зустрітися з дочкою, щоб брат та сестра могли побачити одне одного. Але їх взагалі не пустили до дівчинки. Сказали, що з нею все гаразд, а їх вона бачити не хоче", – розповідає Софілканич.
За словами директорки дитбудинку, цю проблему має вирішувати керівництво країни.
"Нас Національна сервісна служба, Міністерство соціальної політики та Офіс омбудсмена зобов’язали моніторити, як живуть діти в Італії. А як ми можемо це зробити, якщо нікого до них і близько не підпускають? З тих регіонів тільки надходять повідомлення, що з дітьми все гаразд. Але ми не можемо цього перевірити. Їм навіть не дають спілкуватися з друзями", – пояснює директорка дитячого будинку.
Вирішувати проблему щодо кожної дитини потрібно в італійському суді, а для цього доведеться наймати місцевих адвокатів. У державного дитячого будинку таких коштів немає. Що буде із 26 українськими дітьми після закінчення війни – невідомо.