Незважаючи на те, що українці рятують польську економіку, ставлення до нас погіршується. Останнім часом все частіше наші співвітчизники потрапляють у складні ситуації на чужині. Не так давно власниця компанії вивезла і кинула в лісі українського робітника при смерті.
Днями стало відомо, що зниклий пару місяців тому житель Львівської області знайдений у лісі мертвим. А українського студента на вулиці жорстоко побили тільки за те, що він зізнався, що українець.
Що відбувається з нашими у Європі – читайте у матеріалі OBOZREVATEL.
17 вересня у лісосмузі під Варшавою знайшли тіло 50-річного Івана Шпачука. Житель селища Іваничі Львівської області зник ще на початку липня. За словами рідних, у цей час він переходив із одного підприємства на інше й зв'язок із ним обірвався. Поліція зараз з'ясовує обставини його смерті.
Іван Шпачук зник на початку липня. Джерело: poland2day.com
У травні стало відомо про трагедію із 27-річним жителем Бердянська Сергієм Савенковим. "Він поїхав до Польщі на заробітки вперше. Відпрацював на меблевому виробництві два місяці. Все було добре, ми з ним зідзвонювалися. Навіть планували, що коли повернеться, то одружимося і восени поїдемо туди вдвох. Сергій отримав гроші й 7 травня вже мав виїхати в Україну. Зателефонував мені, сказав, що взяв квиток. А через деякий час повідомив, що з ним щось трапилося – він без грошей, документів і йому дуже погано. Після цього зник. Востаннє його бачили на вокзалі у Кракові", – розповіла OBOZREVATEL його цивільна дружина Інна.
Рідні Сергія Савенкова досі не знають, що з ним трапилося
Тільки 24 травня батько і брат Сергія приїхали до Польщі і впізнали його тіло. Їм сказали, що чоловік впав із 9 поверху.
"Ми досі так і не знаємо, що відбулося насправді. Польська поліція начебто відкривала справу, але нам ніхто нічого не повідомляв. Його мама злягла від горя, не розуміє, що з її сином. Я теж уже чотири місяці в шоці, не можу прийти до тями й усвідомити, що ось була людина, а тепер її немає", – додає Інна.
У червні в Польщі трапився ще один жахливий випадок. Українцю Василю Чорнею, який працював у столярній майстерні, стало зле.
У Василя в Україні залишилася дружина і троє дітей. Джерело: Facebook Наталії
Замість того, щоб викликати лікаря, власниця фірми наказала відвезти чоловіка в ліс і там кинути. Тіло заробітчанина знайшли через деякий час. У нього в Україні залишилася дружина і троє дітей. Полячку заарештували.
Власницю польської фірми заарештували. Джерело: www.wykop.pl
Увечері 21 вересня у польському місті Жори на вулиці жорстоко побили 19-річного українського студента. До нього підійшла група молодиків і запитала про його громадянство. Почувши, що хлопець із України, почали бити. Лупцювали навіть тоді, коли він втратив свідомість.
Постраждалого знайшли двоє чоловіків, які й викликали швидку. Поліція зараз розшукує злочинців.
Студента побили за те, що він із України. Джерело: natemat.pl
Ще один скандал спалахнув у серпні. Власник польського ресторану у Гдині дав оголошення про набір кухарів, проте там було зазначено, що українців і їм подібних на роботу не братимуть. Після того, як польський центр відстеження расистської та ксенофобської поведінки звернувся до прокуратури, представник закладу вибачився і заявив, що оголошення дали, не подумавши.
Власник ресторану Гжегош Булльманн. Джерело: Facebook Гжегожа Булльманна
"Пізніше мер цього міста навіть приїхав в український ресторан пообідати. Так продемонстрував, що подібне ставлення до українців не є державною політикою", – каже голова Всеукраїнської асоціації з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник.
Воскобойник вважає, що насправді такі випадки ставлення до українців поодинокі.
"Звісно, завжди ризикують опинитися в неприємній ситуації люди, які працюють там нелегально. За них роботодавець не несе відповідальності. Тому не варто ризикувати, краще їхати на заробітки через перевірені фірми із працевлаштування, тоді ви застраховані від подібних випадків. Зараз кожна п'ята польська компанія використовує працю українців, тому не зважати на нас вони не можуть. Особливо напередодні відкриття ринку в Німеччині", – пояснює він.
Працювати у Польщі краще легально. Джерело: news.pn
Однак голова "Трудовий солідарності", яка захищає права українців у Польщі, Віталій Махинько зазначає, що насправді випадків побиття, приниження, порушення прав наших громадян набагато більше, ніж здається.
"Ці кричущі випадки із вбивствами, побиттям, приниженням – лише вершина айсберга. Польська поліція дуже часто відмовляється приймати заяви від українців. А якщо й узяли, то навряд чи проведуть розслідування, адже вони не хочуть цим займатися. Я можу сказати, що неприємні інциденти з нашими людьми у Польщі трапляються щодня. Поляки не бояться нічого, бо знають – їм нічого не буде. Якби польська влада реєструвала всі порушення, то і ставлення до українців було б інакшим", – додає він.
Український трудові мігранти рятують економіку Польщі. Джерело: mignews.ua
Самі заробітчани повідомляють, що дійсно польські роботодавці ставляться до них без жодної поваги.
"Буває, що господар підприємства ніби нормальний. А ось його управитель чи координатор поводиться як рабовласник. Ми працювали на зборі полуниці, то нам дістався дуже нехороший управитель. Він зневажливо з нами розмовляв, весь час робив вигляд, що української мови не розуміє. Чіплявся і штрафував із будь-якого приводу і весь час погрожував вигнати, або поскаржитися, щоб нас більше сюди не впустили", – розповідає мешканка Львівської області Стефанія.
За її словами, працювати доводилося по 10-12 годин, жили буквально в бараках без зручностей. "Одного разу двох наших хлопців побили за вказівкою того чоловіка, бо вони сперечалися з ним. Я після цього більше не хочу працювати на полі, бо праця пекельна, а заробіток не такий і великий, щоб терпіти все це", – скаржиться жінка.
До українців у Польщі ставляться по-різному. Джерело: РІА Новини України
Інші українці в Польщі розповідають, що їм доводилося стикатися з неповагою на побутовому рівні. "Іноді в магазині можуть штовхнути або фиркнути, якщо розмовляєш українською. Але якщо чесно, наші теж хороші. Не секрет, що й пиячать у хостелах, потім кулаками з'ясовують взаємини. Знаю, що в одній бригаді електриків були земляки. І бригадир, сам вірменин, скаржився, що працювали вони погано, тяп-ляп, а через три місяці поїхали й ніякої відповідальності. Йому доводилося потім за них переробляти все. Тому по-різному тут буває", – розповідає Оксана Соловчук із Полтавської області.