"Не було тата, а тепер пішла й мама": як живуть близькі загиблих під час пожежі в Одеському коледжі та чому б'ють на сполох
Рідні загиблих під час пожежі 4 грудня минулого року в Одеському коледжі другий місяць перебувають у невіданні щодо перебігу розслідування. До поліції їх ніхто не запрошує, а урядова комісія досі чекає на висновки експертиз.
Що відбувається та як українська влада сповільнює розслідування трагедії – у матеріалі OBOZREVATEL.
У дітей немає ні бабусі, ні дідуся
Дочка загиблої співробітниці коледжу Наталії Тарасової Тетяна Спену стверджує, що за весь цей час їх так і не запросили до слідчого. "Працює комісія, говорять, що днями має бути останнє засідання. Ми взагалі вважаємо, що потрібно всім збиратися і їхати з'ясовувати, що ж відбувається", – говорить вона OBOZREVATEL.
Поки рідні Тарасової не можуть змиритися з її смертю. Три дочки довго не вірили, що Наталя загинула під час жахливої пожежі. Їм постійно надходили дані про те, що схожу жінку бачили в місті, і вони сподівалися, що їхня мама жива. Але дива так і не відбулося. Рятувальники знайшли тіло Наталії Тарасової серед обвалених конструкцій старої будівлі.
"Нам досі не віриться в це і важко з цим змиритися. У нас вже не було тата, а тепер пішла й мама. Тож у наших дітей немає ні бабусі, ні дідуся. Обіцяні виплати нам зробили, але я б сама заплатила за те, щоб маму повернули. Але ніхто нам її вже не поверне", – ледь стримуючи сльози розповідає Тетяна.
"Хочемо почути правду"
У вогні загинула й студентка коледжу Катя П'яночкіна. Батько дівчини, В'ячеслав, розповідав, що вона встигла зателефонувати перед смертю. Дочка того ранку прийшла до коледжу на додаткове заняття. Коли почалася пожежа, викладачка вийшла з кабінету, сказавши їм тікати в разі чого. Студентка так і не змогла врятуватися.
Батько дівчини каже, що вони розмовляли з тією викладачкою. "Вона говорить, що Катя спершу пішла з нею, а потім сама туди повернулася, пішла за хлопчиками і дівчатками, щоб вивести їх. Віримо їй? Не знаю. Не хочу когось звинувачувати, шукати крайнього, зараз це буде неправильно.
Думаю, потрібно знайти тих, хто винен саме в пожежі. А тут міг спрацювати людський фактор, хтось злякався, розгубився. Тому звинувачувати викладачку в тому, що вона не витягла Катю звідти, буде неправильним", – з гіркотою розповідає OBOZREVATEL В'ячеслав.
Читайте: "Врятуйте нас, будь ласка!" З'явилося раніше невідоме відео початку моторошної пожежі в Одесі
Батько загиблої сподівається на результати розслідування, які мають дати відповідь на питання – хто винен. "Чи знайдуть винних – я не знаю. Але хотілося б, щоб був суд, і нам розповіли правду, що там відбулося насправді. А Катю нам вже ніхто не поверне", – вважає В'ячеслав.
Сам він зараз працює. А мама дівчини дуже важко пережила її втрату. "Зараз вона перебуває у відпустці, тому що дуже важко все це переживає, сильно плакала, тільки зараз стало трохи легше. Поки вона сидить з молодшою донькою вдома", – поділився В'ячеслав.
Із загиблими попрощалися перед Новим роком
Рятувальники кілька днів після пожежі й обвалу перекриттів будівлі діставали звідти загиблих. Тільки наприкінці грудня рідні поховали останніх жертв, оскільки довго тривала процедура ідентифікації та експертизи.
Останнім був упізнаний директор Інституту південних морів, 63-річний Борис Александров. Його поховали 27 грудня. На день раніше, 26 грудня, попрощалися з двома загиблими студентками – Катериною П'яночкіною та Юлією Маркіною.
А 25 грудня відспівували ще одного студента – Кирила Трофимчука. Його батьки, Олена та Ігор, в пожежі втратили другого сина. За півтора року до цього від онкологічного захворювання помер старший брат Кирила, Ілля.
ДСНС давало дозвіл на експлуатацію будівлі коледжу
У поліції Одеської області поки ніяких подробиць про розслідування трагедії не розкривають. "Триває досудове розслідування", – коротко говорять у пресслужбі відомства. Всього в пожежі загинуло 16 осіб.
В урядовій комісії із розслідування причин пожежі заявили, що до трагедії призвело займання побутового електричного обладнання на третьому поверсі. "Звідти полум'я набуло подальшого розповсюдження. Люди не могли евакуюватися, бо один із виходів був зачинений", – написав прем'єр-міністр Олексій Гончарук.
Зараз в урядовій комісії очікують ухвали судово-медичних експертиз, які встановлять причини смерті, а також ступінь пошкоджень у потерпілих. "Ми також чекаємо на ці висновки. Тому поки справа поставлена на паузу. Щойно отримаємо документи, почнемо виплати рідним загиблих і потерпілим", – сказав член комісії Держпраці Олег Гнатюк.
Гончарук зазначив, що люди загинули через недбале ставлення керівництва та персоналу коледжу до протипожежної безпеки, а також запевнив, що винуватців трагедії визначить суд.
Як з'ясувалося, в закладі не працювала пожежна сигналізація, а вогнегасники ховали під ліжком у гуртожитку.
Також був звільнений з посади голови обласного ДСНС Віктор Федорчак та його заступник Михайло Вовк.
СБУ здійснила обшуки в будинках ДСНС області та Одеси. У СБУ заявляють: ці структури намагалися приховати дані про те, що надавали дозвіл на експлуатацію будівлі коледжу вже після 2014 року (тоді були заборонені перевірки).
Зараз ДБР проводить слідство за ч. 2 ст. 367 КК України (Службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки).
Суд взяв під цілодобовий домашній арешт директорку Коледжу економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу Любов Кочергу. А днями Київський районний суд Одеси заарештував частину майна згорілої установи, яке було вилучено як речові докази під час додаткового огляду місця події.
Як раніше писав OBOZREVATEL:
Пожежа в Одеському коледжі спалахнула вранці 4 грудня 2019 року. Щойно в студентів почалися заняття, загорівся кабінет на третьому поверсі.
У старій будівлі, відомій в Одесі як будинок Асвадурова, крім коледжу розміщувалися Інститут біології південних морів, частина фізико-хімічного інституту ім. Богацького, археологічний інститут, БТІ та комерційні підприємства.
Вогонь поширився за лічені хвилини, люди виявилися відрізаними від виходу, оскільки стара будівля була перебудована так, що ті, хто перебував на 4-му і 5-му поверхах, мали йти по довгому й вузькому коридорі на третьому поверсі, щоб потрапити на сходи й спуститися вниз. Але в проході вже палахкотів вогонь, а отруйний чадний газ заповнював простір. Люди падали і вмирали прямо на сходах, оскільки не могли дістатися до вікон.