Окупанти вбивають військовополонених, руйнують міста та розраховують на катастрофу. Інтерв'ю з прокурором Харківської області Фільчаковим про воєнні злочини Росії

Харківська область, яка межує з Росією, однією з перших постраждала від вторгнення окупаційних військ країни-агресора та продовжує страждати сьогодні. Рахунок російських воєнних злочинів йде на десятки тисяч.

Про резонансні розслідування, підозри російським генералам та про невідворотність покарання в першій частині інтерв'ю OBOZ.UA розповів керівник Харківської обласної прокуратури Олександр Фільчаков.

– Щодня йдуть обстріли не лише військових об'єктів, а й цивільної інфраструктури, шкіл, дитсадків, лікарень та житлових будинків – що є одним із видів воєнних злочинів країни-агресора. Яку кількість вже зафіксовано?

– Так, Росія не припиняє терор. Правоохоронними органами Харківської області вже зафіксовано понад 25 тисяч кримінальних правопорушень, вчинених російськими військовими за ст. 438 КК України (порушення законів та звичаїв війни).

Із вказаної кількості злочинів понад 17,5 тисяч пов’язані з обстрілами, ударами по цивільній інфраструктурі, 105 – вбивствами, 440 – незаконним позбавленням волі, понад 2700 – мародерствами, а також іншими категоріями.

Масштаб руйнувань на Харківщині – колосальний. Зруйновано повністю або частково майже 70 тисяч об’єктів, з яких майже 35 тисяч – житлові будинки, понад 7 тисяч – це багатоповерхові будинки, 825 будівель громадського дозвілля, освіти, охорони здоров’я та соціального захисту. Також встановлюються обставини повного або часткового руйнування промислових підприємств, будівель транспорту та інших об’єктів.

Розкажу про одну справу. В лютому цього року органами досудового розслідування повідомлено про підозру 5 російським воєнним злочинцям, які віддавали накази на обстріли та бомбардування об’єктів Національного наукового центру "Харківський фізико-технічний інститут", де розміщена єдина у світі ядерна установка "Джерело нейтронів" та сховище ядерних матеріалів.

З початку березня до середини вересня 2022 року Інститут піддавався багаторазовим (74!) ударам з боку окупантів. Били авіабомбами типу ФАБ-500, осколково-фугасними снарядами ствольної артилерії, осколково-фугасними та касетними снарядами реактивних систем залпового вогню "Смерч", "Град", "Ураган" та "Піон".

Головний підозрюваний у цих злочинах – генерал-полковник Олександр Журавльов. На той момент він був командувачем Західного військового округу ЗС РФ і керував знищенням Інституту та віддавав накази підпорядкованим йому військовим частинам та підлеглому особовому складу.

Інші підозрювані – два генерали (командувач 6-ю загальновійськовою армією Владислав Єршов та командувач 6-ю армією військово-повітряних сил і протиповітряної оборони Олег Маковецький), а також два полковники (командир 45-ї артилерійської бригади великої потужності Павло Пілюков та командир 79-ї гвардійської реактивної артилерійської Новозибківської бригади Євген Геращенко).

Дії російських воєнних злочинців були за крок до екоциду – це могла бути екологічна катастрофа з серйозними, масштабними та довгостроковими наслідками.

– Поза всякими сумнівами. А тим часом на Харківщині внаслідок дій окупантів продовжують гинути люди...

– Так, це найстрашніше. Від початку повномасштабного вторгнення у Харківській області вже загинули 2712 цивільних, з них 93 – діти, отримали поранення 5494, з яких 430 дітей. 1007 осіб обліковуються як викрадені або зниклі безвісти.

Зі свого боку можу запевнити, що Харківська обласна прокуратура в межах чинного законодавства робить все можливе для притягнення винних осіб до юридичної відповідальності та поновлення прав потерпілих.

Результатом нашої роботи на цей час є повідомлення про підозру у вчиненні воєнних злочинів 117 особам. Серед них і 5 генералів армії РФ, командувачі військами, 9 учасників незаконного збройного формування так званих "Л/ДНР" та три громадянина України. До суду направлено 32 обвинувальних акти стосовно 65 осіб. Розглянуто 7 обвинувальних актів щодо 12 осіб та вже винесено обвинувальні вироки.

Безпосередньо у 2024 році повідомлено про підозру 52 особам у 22 кримінальних провадженнях, до суду направлено 15 обвинувальних актів стосовно 29 осіб, ухвалено вироки у трьох провадженнях щодо трьох осіб, які набрали законної сили.

– Розкажіть, будь ласка, хоча б про деякі вироки, винесені цього року.

– Наприклад, у квітні вироком Дзержинського районного суду м. Харкова визнано винним та засуджено (заочно) до 15 років позбавлення волі Олександра Меделяєва, заступника командира 3-го танкового батальйону з озброєння 6-ї окремої танкової бригади 1-ї танкової армії Західного ВО РФ. Під час окупації Ізюма він вбив місцеву мешканку за українську мову.

Крім цього, Київським районним судом м. Харкова визнано та засуджено до довічного терміну ув’язнення (заочно) заступника командира 25-ї окремої мотострілецької бригади 6-ї загальновійськової армії Західного військового округу РФ Євгена Зеленова. У перший день повномасштабного вторгнення, 24 лютого 2022 року, перебуваючи на окружній дорозі Харкова, він надав підпорядкованим військовослужбовцям наказ стріляти по цивільних. Внаслідок цього на місці загинула місцева мешканка, декілька людей отримали поранення.

– Також відомо про зґвалтування, тортури, мародерство…При цьому російська пропаганда продовжує цинічно стверджувати, що "їх там нєт", що "визволителі" на таке не здатні.

– До наведених вище жахів війни хочу доповнити, що з початку повномасштабного вторгнення на Харківщині встановлено 20 фактів, пов’язаних із сексуальним насильством під час збройного конфлікту. Всі жінки різного віку: наймолодшій дівчині 16 років, найстаршій – 73. Три обвинувальні акти стосовно чотирьох військових РФ перебувають у суді на розгляді (у двох провадженнях два окупанти повторно вчинили злочин щодо іншої потерпілої).

Декілька прикладів. У березні 2024 року до Дзержинського районного суду м. Харкова для розгляду по суті направлено обвинувальний акт стосовно військовослужбовців російських окупаційних військ за фактом порушення законів та звичаїв війни, а саме – за вчинення сексуального насилля стосовно жінок у місті Ізюм. Судовий розгляд триває.

Також у червні цього року повідомлено про підозру військовослужбовцю 115 полку "ДНР" за сексуальне насильство щодо жительки одного з сіл Харківської області під час окупації цього населеного пункту.

Але зазначу, що таких злочинів явно більше – потерпілі занадто сильно постраждали від звірств російської армії, тому не завжди готові говорити про це.

Щодо тортур, то під час відпрацювання звільнених територій було виявлено 25 катівень: дві у Чугуївському районі Харківської області, вісім у Ізюмському, шість – у Дергачівському та дев'ять – у Куп’янському.

Наприклад, у червні цього року повідомлено про підозру (заочно) командиру 7 окремого гвардійського мотострілецького полку 11 армійського корпусу Балтійського флоту Західного військового округу Олександру Завадському. Він разом із іншими окупантами на блокпосту у с. Гусарівка Ізюмського району Харківської області затримав та незаконно утримував у підвальних приміщеннях, розташованих на територіях приватних будинків, п'ять потерпілих, яких надалі було вбито. Стосовно ще трьох місцевих жителів було застосовано психологічний тиск, погрози про вбивство та каліцтво.

У серпні 2024 року заочно повідомлено про підозру шести військовослужбовцям ЗC РФ. Вони на виробничій базі структурного підрозділу Придніпровської геофізичної розвідувальної експедиції ДП "Укргеофізика" у с. Довгалівка Ізюмського району – у приміщенні, яке в холодну пору року не опалювалося, без надання необхідної медичної допомоги, їжі, води та можливості справляти природні потреби – утримували громадян України. Серед них місцевий підприємець (закатований до смерті), два депутати селищної ради Савинської ОТГ і ще два цивільних.

За результатами досудового розслідування до Чугуївського міського суду Харківської області для розгляду направлено обвинувальний акт стосовно посадовця 9 управління департаменту оперативної інформації 5 служби ФСБ РФ Максима Живила.

Перебуваючи на тимчасово окупованій російськими військовими формуваннями території у м. Вовчанськ, він спільно з військовослужбовцями ЗС РФ понад 80 днів незаконно утримував у підвальному приміщенні чоловіка. Під кураторством працівника ФСБ потерпілого "допитували" та катували: чіпляли до мочок уха дроти та били струмом, а також пиляли напильником зуби. Затриманого били, не давали питну воду, а серед їжі періодично була каша, яку окупанти приносили у технічному відрі.

Крім того, до Орджонікідзевського районного суду Харкова направлено обвинувальний акт стосовно трьох військовослужбовців ЗС РФ, які застрелили місцевого фермера, розчленували і спалили тіло, щоб приховати злочин.

– Весь світ жахнули факти і тортур, і вбивств. Наприклад, після деокупації Ізюма в лісі виявили одне з найбільших масових поховань – близько 450 могил.

– Це дійсно так. У вересні 2022 року під час проведення післяокупаційних стабілізаційних заходів з виявлення, фіксування та документування кримінальних правопорушень, вчинених російськими окупантами та їхніми прибічниками, у звільненому місті Ізюм правоохоронці отримали інформацію про наявність місця масового захоронення людей, які стали жертвами воєнних злочинів (окупація міста тривала протягом пів року).

Було проведено аналіз тіл на місці виявлення. Станом на вересень 2024 року з числа виявлених 448 загиблих осіб ідентифіковано 390. Серед них – 25 військовослужбовці ЗСУ.

Проведено молекулярно-генетичні експертизи зразків та встановлено ДНК – профілі невстановлених осіб, які поміщено до ЦОГОЛ (Центральний облік генетичних ознак людини. – Ред.). Триває проведення слідчих дій щодо їх ідентифікації і встановлення обставин смерті.

Ймовірно встановлені – 28 осіб. Відібрано біологічні зразки для порівняння, триває проведення судових молекулярно-генетичних експертиз.

Під час досудового розслідування встановлено обставини та ухвалено рішення за фактами вбивства 7 людей. Шість обвинувальних актів направлено до суду (зокрема щодо вбивства дитячого письменника Володимира Вакуленка).

На сьогодні здійснюється розслідування за 5 фактами порушення законів і звичаїв війни, поєднаним з умисними вбивствами, що вчинені військовослужбовцями ЗС РФ, вживаються заходи до встановлення безпосередніх виконавців злочинів.

Забігаючи наперед, хочу сказати, що вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності понад 20 осіб.

– Верховна Рада України у серпні 2024 року ухвалила закон про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС) та поправок до нього. Як це вплине на притягнення до відповідальності громадян Росії за злочини, вчинені на території України?

– Ратифікація Римського статуту є важливим кроком у зміцненні міжнародного правосуддя. Цей крок відкриває перед Україною нові можливості для співпраці з МКС і забезпечує ефективніше притягнення до відповідальності осіб, зокрема громадян Росії, за скоєні на території нашої країни воєнні злочини, злочини проти людяності та геноцид. А головне – це запровадження командної відповідальності російських військ.

Тепер Україна має повний правовий інструментарій для передачі справ до Міжнародного кримінального суду та сприяння його розслідуванням. МКС має юрисдикцію над злочинами, скоєними на території держав-учасниць Римського статуту, що дозволяє притягувати до відповідальності осіб, незалежно від їхнього громадянства. Тобто ратифікація є не тільки символічним кроком, як деякі вважають, а практичним інструментом для боротьби з безкарністю.

Ратифікація Римського статуту та робота МКС також є і свідченням того, що Україна прагне до верховенства права, дотримання міжнародних стандартів і правосуддя, незважаючи на складні обставини війни.

– Деякі вважають, що розслідування воєнних злочинів "не на часі". Мовляв, міжнародна практика – тільки після закінчення збройного конфлікту.

– Справа в тому, що чим раніше починаються розслідування і збір доказів, тим більше шансів на успішне судове переслідування. Важливо зафіксувати факти злочинів, свідчення жертв і свідків, поки ці матеріали є доступними і точними.

Варто розуміти, що розслідування воєнних злочинів і притягнення до відповідальності винних є основою забезпечення справедливості для жертв війни. Це дає надію постраждалим та їхнім сім'ям, що винні будуть покарані.

Хочу запевнити, що на досягнутому ми жодним чином не зупинимось. Разом з іншими правоохоронними органами розслідування воєнних злочинів є нашим найголовнішим пріоритетом.

На сьогодні прокурорами вже розпочато досудове розслідування за фактом порушення законів та звичаїв війни, пов’язаних з умисним вбивством чотирьох військовополонених – військовослужбовців Збройних сил України, яких російські військові за наказом командування влітку 2024 року стратили на території Агрегатного заводу у місті Вовчанськ. Вказані факти документуються завдяки співпраці з Головним управлінням розвідки Міноборони України.

Приводом для початку розслідування були допити військовополонених росіян, у процесі яких і отримано свідчення щодо вчинення вказаного злочину.

Звісно, розслідування таких злочинів має свої труднощі, особливо через бойові дії, що ускладнюють доступ до місця подій. Проте цей випадок є унікальним, оскільки особа, яка може стати підозрюваною у вказаному провадженні, також перебуває в українському полоні.

Це відкриває можливість не використовувати процедуру заочного провадження (in absentia), а провести справедливий судовий процес і винести вирок із реальним виконанням покарання. У разі доведення вини підозрюваного він може бути засуджений до довічного позбавлення волі.

Другу частину інтерв'ю – про зрадників України – можна прочитати на OBOZ.UА тут.