Вогняна пастка: як в українських ТРЦ економлять на безпеці людей
Масштабна пожежа в російському Кемерово, в якому за останніми даними загинули 64 людини (багато з них - діти), показала, якою страшною небезпеку наражаються відвідувачі ТЦ.Думати, ніби подібні події не можливі в Україні - ілюзія. Реалії такі, що ситуація з пожежною безпекою в вітчизняних бізнес- і торгових центрах більш ніж жалюгідна. Причина - прибуток, заради якої забудовники і власники об'єктів готові йти на злочин, економлячи на безпеці людей.
Детальніше про те, як в українських ТРЦ ігнорується пожежна безпека - в публікації "Обозревателя".
На практиці - свавілля
На папері система пожежної безпеки в торгово-розважальних центрах виглядає переконливо: співробітників навчають взаємодії в разі виникнення пожежі та вмінню проводити евакуацію людей до прибуття рятувальників. У деяких ТРЦ існують і свої пости пожежної охорони, де працюють нібито навчені люди.
Читайте: Пожежа в Кемерово: ЗМІ дізналися, скільки дітей загинуло
На практиці все не так просто. Дотримання норм пожежної безпеки контролюється слабо. Так, 3 листопада 2016 року було прийнято Закон "Про тимчасові особливості вживання заходів держконтролю у сфері господарської діяльності " (продовжений до 31 грудня 2018 року). Це означає, що працівники Державної служби з надзвичайних ситуацій не можуть здійснювати планові перевірки.
Позапланові перевірки можливі тільки: по добрій волі суб'єкта господарювання, в разі аварії або загибелі в результаті нещасного випадку, а також за рішенням суду і за погодженням з Державною регуляторною службою.
Чи можна в такій ситуації проконтролювати дотримання норм пожежної безпеки від будівництва до введення в експлуатацію?
"Ігри" забудовників
Керівник одного з управлінь Державної служби України з надзвичайних ситуацій на умовах анонімності повідомив "Обозревателю", що нерідко забудовники знижують категорію складності об'єкта. Наприклад з найвищою СС-3 до СС-2 або СС-1. В такому випадку об'єкти з більш низькою категорією складності можуть вводитися в експлуатацію методом декларування.
Що це означає?
"Розробляти проект може, хто завгодно - тобто людина без будівельної освіти", - розповіли в ДСНС.
Читайте: "Діти горіли через порядок": батько загиблих в Кемерово розповів деталі ПП
Наш співрозмовник навів приклад. В Україні будували один приватний пологовий будинок. Категорія складності об'єкта СС-3. "Під час перевірки з'ясувалося, що не було встановлено захисної споруди. Тоді забудовник швидко знизив категорію складності і "з'їхав" з державної експертизи на приватну. Ну, а приватники написали, що всі вимоги виконані", - розповіли в ГСЧС.
У той же час знайомий бізнесмен звернув увагу "Обозревателя", на те, що ліцензію приватникам видає ДСНС України. "Виходить, чиновники служби самі не стежать, кому видають ліцензію? А може мають з цього свій дохід?" - зазначив бізнесмен.
Відзначимо, що "Обозреватель" раніше звертався з відкритим листом до прем'єра Володимира Гройсмана із закликом терміново вжити невідкладних заходів, щоб не допустити масової загибелі людей.
Безпека влетить в копієчку
У бізнес- і торгових центрах повинні бути встановлені пожежні відсіки. Це ділянки, обладнані протипожежними перешкодами, де використовуються протипожежні стіни і перекриття з нормованими межами вогнестійкості.
Також об'єкти масового скупчення людей повинні бути обладнані пожежним ліфтом, який буде працювати незважаючи на автоматичне відключення інших ліфтів. Двері шахти повинні бути вогнестійкі і здатні витримувати вплив вогню до 60 хвилин.
Читайте: Першими втекли: стало відомо про зраду під час пожежі в Росії
Чи використано дані рішення у всіх торгово-розважальних центрах - велике питання. Однак можна стверджувати напевно, подібні "штуки" протипожежної безпеки коштують недешево, і проконтролювати, чи обладнана будівля подібними системами, неможливо через мораторій на перевірки.
"Забувають" про сигналізацію
Отже, багато власників торгових- і бізнес-центрів економлять на безпеці ще на етапі проектування будівлі. Яскравим прикладом недбалого ставлення до норм пожежної безпеки може послужити "справу" щодо однієї відомої компанії, з якою зараз тривають суди.
У листопаді 2017 року Окружний адміністративний суд Києва ухвалив повністю зупинити роботу ряду ТЦ даної компанії в Києві. Причина - 80 порушень у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної небезпеки!
Ось деякі з них:
- складські приміщення не були розділені на відсіки протипожежними перегородками першого типу;
- підсобні приміщення і технологічна зона не обладнані автоматичними системами протипожежного захисту;
- при облицюванні стін торгового залу використовувалися матеріали з показниками пожежної небезпеки щодо токсичності;
- шляхи евакуації ТЦ не звільнені від апаратів для приготування кави, банкоматів, меблів і т.д.;
- тамбури не обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації.
Думати, що в інших бізнес- і торгових центрах ситуація краща - глибока помилка.
Випадки пожеж в ТРЦ
Наведемо кілька прикладів.
У ніч на 10 листопада 2017 року відбулося серйозна пожежа на парковці гіпермаркету "Ашан", який знаходиться в ТРЦ Sky Mall в Деснянському районі Києва. На щастя, медична допомога нікому не знадобилася, так як під час пожежі всі приміщення вже були закриті.
19 листопада того ж року спалахнула пожежа в ТЦ "Агромат" на вулиці Академіка Булаховського в столиці. Потерпілих не було.
11 січня 2018 року виникла пожежа в торгово-офісному центрі SilverBreeze в Києві. Вогонь почався у вентиляційній шахті ресторану на першому поверсі, після чого поширився на дах сьомого поверху. На місці події з вогнем боролися п'ять пожежних машин, постраждалих не було.
26 березня 2018 року в торговому центрі "Будинок торгівлі центральний" в Харкові сталася пожежа. Горіли силові кабелі на сходах другого поверху і електрощитова в підвалі.
Підбиваючи підсумки. Що необхідно зробити, щоб запобігти трагедії? В першу чергу, прийняти рішення про негайну перевірку бізнес- і торгових центрів по всій країні. Зробити обов'язковою публікацію у відкритому доступі даних про перевірку - в тому числі іменами тих, хто підписує документи про "все добре".