В НАБУ й досі розслідують, як в Укрексімбанку витрачають мільйони гривень на сумнівні адвокатські послуги

15 травня 2023 року юридичний світ був шокований тим, що НАБУ і САП викрили схему підкупу керівництва Верховного Суду України. Керівник САП Олександр Клименко та директор НАБУ Семен Кривонос заявили, що "неправомірна вигода розміром близько 2,7 млн доларів США для Голови Верховного Суду та адвоката може бути частиною більш широкої схеми корупційного тиску на суди".

В повідомленні на сайті НАБУ було ще одне уточнення наступного характеру:

"Під час розслідування з’ясувалося, що адвокатське об’єднання використовувалося для маскування злочинної діяльності. Під виглядом адвокатських послуг та юридичного супроводу, учасники угруповання домовлялися із суддями про ухвалення рішень в інтересах їхніх "клієнтів" (фізичних або юридичних осіб) за певну "винагороду". Як повідомляють, хабар пропонувався в інтересах однієї відомої банківської групи.

Цікаво, що в полі зору НАБУ наразі перебуває ще одна справа, в якій теж фігурують банківські робітники, адвокати та судді. Декілька місяців тому ЗМІ писали про те, що державний Укрексімбанк сплачує десятки мільйонів гривень маловідомому адвокатському об'єднанню "А.Д.ХОК" за судову тяганину у так званій справі "Бліц-Інформу" (справа №910/2592/19).

Але на відміну від гучної справи із Верховним Судом, будь-яка притомна реакція на ситуацію з Укрексімбанком чи то з боку правоохоронних органів, чи то Нацбанку, чи й самого банку – відсутня.

Більше того, незважаючи на розголос в медіа, на сайті банку в розділі "Юридичні компанії, акредитовані АТ "Укрексімбанк" для надання юридичних послуг для роботи з проблемною заборгованістю" це АО й досі знаходиться в переліку акредитованих компаній. Окрім нього там також вказані АО "Адвокатська фірма "Прагнум", Адвокатське об’єднання "ЕКС ЮРЕ КОНСАЛТИНГ", ТОВ "ПЛАТФОРМА ПРАВА", ТОВ "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ" і ТОВ "ЛЕКС АМІКУС".

Що стосується НАБУ, то є лише інформація про те, що ця ситуація потрапила в поле зору правоохоронців. Зокрема, на сайті "Цензору" є новина, в якій говориться про те, що "детективи НАБУ дослідили оприлюднену у відкритих джерелах інформацію, яка стосується взаємодії (співпраці) державного банку АТ "Укрексімбанк" з адвокатським об’єднанням "А.Д.ХОК". (…) Детективи Національного антикорупційного бюро в межах компетенції здійснюють заходи для перевірки викладеної інформації, за результатами якої встановленим обставинам буде надана оцінка відповідно до вимог Кримінального процесуального законодавства України", – повідомили в НАБУ.

До НАБУ був направлений інформаційний запит про результати проведених заходів, але станом на час виходу статті відповідь ще не була отримана. Очевидно, що в детективів завжди вистачає роботи, але, мабуть, не варто, ділити справи на сенсаційні та другорядні, і вчасно вживати дії щодо кожної справи.

Своєю чергою в Нацбанку фактично проігнорували інформаційний запит, написавши, що "інформація про банки чи клієнтів банків, що збирається від банків під час здійснення банківського нагляду, валютного нагляду, нагляду (оверсайту) платіжних систем та систем розрахунків, а також нагляду у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення становить банківську таємницю (пункт 11 частити другої ст. 60 Закону України "Про банки та банківську діяльність")".

Жодного аудиту діяльності та інших заходів державного фінансового контролю в АТ "Укрексімбанк" за період 2021-2023 роки не проводили і в Держаудитслужбі, хоча в ЗМІ писали, що теоретично такий аудит міг бути проведений. Однак у відомстві сказали, що "наразі жодні заходи державного фінансового контролю в АТ "Укрексімбанк" не плануються".

Втім варто пояснити, що ж саме стало причиною такої пильної уваги до діяльності держбанку у його співпраці з адвокатами.

На сьогоднішній день діяльність приватних банків максимально урегульована. Водночас діяльність найбільших державних банків максимально прихована для зовнішнього спостерігача, що нерідко створює сприятливі умови для різних схем, в тому числі й для корупційних. Одним з найлегших способів вивести гроші з державного банку є закупівля різноманітних консультативних послуг. Особливо, якщо для цього не проводиться жодного відкритого конкурсу на закупівлю послуг.

Але й тут існують певні нюанси та правила, встановлені самим банком.

На офіційному вебсайті державного АТ "Укрексімбанк" встановлені наступні вимоги фінустанови щодо взаємодії (співпраці) з юридичними компаніями.

Серед іншого – це:

• наявність ЮК, її керівників, партнерів у топ-10 у рейтингах, преміях (до уваги береться інформація за останні 3 (три) роки з Legal 500, Chambers, Who's Who Legal, видавництва "Юридична практика" та "Юридичної Газети") у галузях (практиках): банківське та фінансове право, комерційне та корпоративне право, ринки капіталу, кримінальне право, антимонопольне право, трудове та імміграційне право, податкове право.
• наявність бездоганної ділової репутації ЮК та її співробітників (підтверджується, зокрема, відсутністю упродовж трьох останніх років інформації про порушення ними законодавства, а також про підготовку ними документів, що не відповідають вимогам законодавства, відсутність інформації про проведення відносно них слідчих дій по кримінальних провадженнях, про вчинення корупційних правопорушень, про спори із замовниками послуг, працівниками ЮК, іншої негативної інформації).

Невідповідність ЮК хоча б одній умові, зазначеній у Вимогах, може бути підставою для відмови щодо взаємодії (співпраці) Банку з ЮК.

Втім, всі ці вимоги проігноровані у випадку співпраці із зазначним вище адвокатським об’єднанням A.D.HOC, з яким АТ "Укрексімбанк" уклав відповідний договір про співпрацю (сам договір доступний в мережі інтернет, і дозволяє зрозуміти, про які ж суми гонорарів йдеться і за що саме вони будуть виплачуватись).

По-перше, у адвокатського об’єднання до 2023 року не було жодних згадок у жодному з рейтингів. І тільки після скандалу у ЗМІ, у компанії вирішили податись до рейтингу "Лідери ринку", який складає "Юридична газета" (оновлений рейтинг вийшов на початку травня 2023 року). Компанія не потрапила ані до лідерів, ані до списку провідних компаній в сферах судового захисту та банківського права, але зазначається у розділі "рекомендовані компанії". Але навіть цього не достатньо для виконання умов банку, адже необхідне попадання у ТОП-10, а не просто згадка у юридичному ЗМІ.

По-друге, не дуже склалось у компанії і з репутацією. Так, керуючий партнер Денис Шкіптан фігурував в розслідуванні порталу "Наші Гроші".

"За даними розслідування Шкіптан брав участь у торгах в системі "Прозорро. Продажі" у якості покупця. При цьому аукціон з продажу права вимоги на кредит, де заставою були чотири Мерседеси, три Тойоти Камрі і один Лексус, він розіграв з власною фірмою "Правовест". В ході аукціону Шкіптан і його фірма не зробили жодного кроку щодо підвищення ціни, і зрештою право вимоги на вісім автомобілів було розіграно за 524 тис. грн.", - пише видання.

Окрім того, в інших ЗМІ є інформація, що інтереси Укрексімбанку в судах часто представляє такий собі Дмитро Хромеєв (підтвердження є у вільному доступі тут). Навіть вказується довіреність б/н від 27.10.2021. Водночас сам Д.Хромеєв у себе на сторінці Фейсбук вказує, що є не тільки адвокатом у адвокатському об'єднанні A.D.HOC, але й адвокатом Товарної біржі U-Base, засновником якої є вже згаданий Денис Шкіптан, і через яку Укрексімбанк неодноразово брав участь в торгах по інших справах.

Вочевидь простежується велика щільність спільних інтересів між адвокатами і Укрексімбанком. В цьому ракурсі навіть не дуже зрозуміло, а за що отримує заробітну плату увесь юридичний департамент банку, якщо їх роботу повністю виконують адвокати, які навіть не мають власного сайту, а лише профіль у фейсбуці.

Відповідно ж до даних YouControl статутний капітал юркомпанії становить 2000 грн. Керівником організації станом на травень 2023 року вказаний Іванишин Олександр, але до цього ним був Денис Шкіптан, який і підписував славнозвісний договір.

Згвідно з фінансовою звітністю за 2022 дохід адвокатів склав 30,1 млн грн.

І тепер трохи детальніше про сам договір від 11 червня 2021 року №006-00\6\110621 (строк дії договору до 10.06 2022 з можливістю пролонгації, яка вочевидь і була зроблена, оскільки співпраця з компанією триває).

За умовами договору, юркомпанія має повернути у власність банку майно збанкрутілого ПрАТ "Бліц-Інформ".

Як відомо, 19 червня 2019 року Господарський суд Києва офіційно визнав "Бліц-Інформ" банкрутом і розпочав ліквідаційну процедуру. ТОВ "Палп Мілл Прінт" було одним з основних орендарів приміщень та виробничих потужностей "Бліц-Інформ". Тому після визнання "Бліц-Інформу" банкрутом, стала одним із трьох учасників аукціону із продажу її активів. В результаті торгів "Палп Мілл Прінт" отримала у своє розпорядження все майно банкрута з нерухомістю, обладнанням, автомобілями та дебіторською заборгованістю. "Переможна" сума аукціону склала близько 49,6 млн гривень, які компанія відразу сплатила. Але загальна сума вкладення в цей проект, звісно, є набагато більшою. Мільйони вкладено у ремонт та відновлення обладнання, що могло бути порізано на металобрухт. Сума сплачених "Палп Мілл Прінт" податків та зборів сягає 150 млн гривень.

Але виявилось, що разом з майном збанкрутілого "Бліц-Інформ", "Палп Мілл Прінт" придбав квиток на війну з державним "Укрексімбанком".

Наприкінці 2019-го "Палп Мілл Прінт" не зміг повністю вступити у право власності на придбане з аукціону майно банкрута через рішення Печерського суду. Так, буквально перед проведенням торгів, слідчий суддя Печерського суду видав ухвалу про накладення арешту на майно "Бліц-Інформу", що перебувало у заставі державного "Укрексімбанку". Однак, у реєстрі судових рішень ухвала про арешт була зареєстрована вже після проведення аукціону (ухвала від 14.11.2019 року була оприлюднена 20.11.2019).

І хоча 28 листопада 2019 року компанії вдалося домогтись в суді скасування рішення про накладення арешту в суді, і його було скасовано, ще досі "Палп Мілл Прінт" не зміг зареєструвати права на все придбане майно у зв’язку з триваючою судовою тяганиною.

І власне судова тяганина з цього приводу триває вже четвертий рік. "Укрексімбанку" не подобається "замала" сума, виручена з аукціону, і тому відшукуються усі можливі способи, для того того, аби скасувати результати торгів у судовому порядку. Тричі усі судові інстанції визнавали правомірність проведення аукціонів, і тричі – все розпочиналось з початку.

І вже у 2023 році банк таки домігся свого. 4 квітня 2023 року Північний апеляційний господарський суд виніс рішення на користь Укрексімбанку.

Проте питання зараз полягає не в розкритті того, наскільки законним (корупційним?) чи ні є це рішення, а чому заради нього в Укрексімбанку готові були витрачати суми, співмірні з тими, які могли отримати за результатами торгів.

Відповідно до умов договору, АТ "Укрексімбанк" має сплатити Адвокатському об'єднанню A.D.HOC до 11 760 000 грн у разі задоволення або часткового задоволення касаційної скарги фінустанови та скасування рішень судів попередніх інстанцій щодо правомірності аукціону. До 3 920 000 грн мали отримати в A.D.HOC у разі визнання результатів аукціону недійсними судом першої інстанції (у разі часткового задоволення касаційної скарги Верховним Судом).

"Залучення погодженого з Банком Ліквідатора у справу про банкрутство" Укрексімбанк оцінював у 392 000 грн. За отримання фізичного доступу до заставного майна адвокати могли заробити до 1,9 млн грн, за залишення без змін ухвали суду першої інстанції або оскарження - до 5,8 млн грн, а за задоволення скарги на дії ліквідатора з подальшим відстороненням – до 1,9 млн грн.

Максимальна сума, яку згідно з договором могла заробити юркомпанія – 42 336 000 грн. По факту, як ми вже зазначали вище, було зароблено трохи менше, але дивує, що у банку були готові витрачати мільойни гривень на юридичні дії, які мали проміжний, несуттєвий, або взагалі тимчасовий характер. А на певні "роботи" - як то відсторонення ліквідатора – адвокати в принципі не могли жодним чином впливати (або якщо могли, то тоді це були позасудові стосунки).

Однак, схоже, керівництво АТ "Укрексімбанк" аж ніяк не цікавив імідж обраного юридичного радника, його досвід, та й взагалі легальність його діяльності, адже сплата юристу за отримання "потрібних" судових рішень є доказом неправомірного впливу на суди та правоохоронні органи, що є корупційним злочином.

За таких обставин не виключено, що посадовці "Укрексімбанку" та співробітники "Ад.Хоку" банально реалізовували схему із виведення та привласнення держкоштів в особливо великих розмірах. Так це чи ні – і мали б розібратись в НАБУ. Але результат їх діяльності поки невідомий.

А в самому банку вже відкрито говорять, що "сподіваються" на чергову судову тяганину в цій справі:

"Окремо слід зазначити, що за декілька місяців до розгляду справи в апеляції в інтересах покупця майна та бенефіціарів боржника проти Банку та залучених Банком з дотриманням усіх процедур юридичних радників було розпочату брудну PR-кампанію в ряді сумнівних ЗМІ. Остаточне рішення у цій судовій суперечці щодо визнання аукціону недійсним імовірно буде ухвалено Верховним Судом, адже витрачаючи кошти на брудний PR проти державного банку в умовах воєнного стану, вочевидь, такі особи зроблять усе для подальшого оскарження законного та обґрунтованого судового рішення апеляційного суду".

Проте, може, за цим "праведним гнівом" криється черговий багатомільйонний контракт з адвокатами?

Що ж, якщо це так, то тоді чекаємо чергових новин на сайті НАБУ.