Щоб Керч не повторилася: як в Україні охороняють школи
Після трагедії у Керчі, де 17 жовтня учень політехнічного коледжу розстріляв 21 людину, в багатьох українських містах пройде перевірка безпеки навчальних закладів. Правда, як говорять експерти, у школах найчастіше охороною дітей займаються дідусі й бабусі. У деяких закладах батьки за свій рахунок наймають приватну охорону і встановлюють турнікети. Але це далеко не вихід, адже навряд чи один або два охоронці зможуть уберегти школу від терориста.
Як ідуть справи в українських школах і що потрібно змінити — розбирався OBOZREVATEL.
Охороняють, хто як може
Після кривавої середи в Керченському політехнічному коледжі, в українських школах задумалися про посилення охорони. Наприклад, у Києві зараз збираються підписувати договори із Державною службою охорони.
"Якщо ми це вирішимо, то держохорона в школах з'явиться із наступного року. Усе питання поки у фінансуванні, потрібно дивитися, що буде в бюджеті на наступний рік", — сказав OBOZREVATEL заступник мера Валентин Мондрієвський.
Читайте: Відлуння Колумбайн: топ-5 кривавих трагедій у школах, які сколихнули світ
Поки ж столичні школи охороняють, хто як може.
"Десь стоять рамки й вертушки, десь діє система електронних карток на вході, десь сидять вахтери. У всіх по-різному", — сказав Мондрієвський.
Також у кожній школі є штатна посада чергового. Правда, гроші за неї платять такі мізерні, що працювати черговими у школи йдуть тільки пенсіонери.
"Ну, а що ви хочете, якщо охоронець отримує трохи більше мінімальної зарплати. Хто піде працювати? Дякуємо, що пенсіонери на це погоджуються", — розповіла OBOZREVATEL директор однієї зі столичних шкіл.
Батьки на форумі, де ми опублікували запитання "Як охороняється ваша школа?", — пишуть: "Ніяк, вахтер і все", "У нас приватна охоронна фірма, договір із нею підписує директор. Платять батьки 50 гривень у місяць із дитини", "Особливо ніяк, два чергових учня і черговий учитель", "Київ, звичайна районна школа. Сидить вахтер, видає ключі. Це дирекція школи називає охороною і встановила оплату за рік із кожного учня — 420 гривень. У школі прохідний двір", "Сидять пенсіонери-бабусі, оплата 10 гривень з дитини, наші батьки платити відмовилися".
Надійніша охорона тільки у приватних школах.
"У нас у приватній школі двері закриті на блок, відкрити її може тільки охоронець. Він запитує, до кого ми йдемо. Зараз уже всіх знає в обличчя і пропускає", — пише один із батьків.
Що кажуть у міністерстві
У Міністерстві освіти пояснюють, що охороняти дитсадки можуть сторожі — лише в тому випадку, якщо немає можливості передати садочок позавідомчій охороні. Що ж до шкіл, то тут посилаються на Закон "Про освіту". У ньому говориться: все, що стосується утримування шкіл, відноситься до місцевої влади. Оскільки вона фінансує школи, то має займаютися й охороною цих закладів.
Щоправда, після того, як навесні школами України прокотилася хвиля отруєнь (тоді хтось розпилював у навчальних закладах газ), МОН видав рекомендації. У них ідеться про те, що вчителі школи зобов'язані захищати дітей від будь-якої форми насильства. А також відомство рекомендувало школам посилити охорону й обмежити доступ до закладів стороннім особам.
Читайте: У Запоріжжі сталася надзвичайна подія у школі: оголошена евакуація
Потрібні пристрої та психологи
Співзасновник ГО "Батьки SOS" Олена Парфьонова каже, що насправді охорона шкіл лежить на плечах органів самоврядування.
"Оскільки школи є власністю місцевої влади, то охорону і фінансування повинна забезпечувати саме вона. Місцева влада проводить тендер, у якому беруть участь охоронні фірми, згодом переможці конкурсу й охороняють школу. Угоду укладають з кимось із батьків. Але питання у тому, що приватна охоронна фірма може охороняти тільки власність школи й викликати поліцію. Тільки після того, як у школі щось трапиться, батьки починають вчитуватися у сам договір і відкривати для себе нове. Затримувати когось ці охоронці не можуть. На це мають право правоохоронці або муніципальна поліція.
У багатьох містах створили такі муніципальні підрозділи саме з надією, що вони й будуть охороняти навчальні заклади, хотіли залучати туди АТОшників. Але потім з'ясувалося, що не кожну таку людину можна підпускати до дітей. Були випадки, коли ці охоронці влаштовували розбірки з учнями. Тому поки це питання затихло", — говорить OBOZREVATEL Парфьонова.
Дивіться відео на тему
Експерт із безпеки Сергій Шабовта вважає, що школи в Україні охороняються погано.
"Після трагедії у Керчі почнуть знову нав'язувати державну охорону школам. Але вона дорожча, та й чи врятує дітей у подібному випадку — невідомо. Потрібно на рівні уряду розробити стандарти охорони навчальних закладів, де чітко розписати, хто і за що відповідає. Поки цього немає", — говорить Шабовта.
Читайте: Розпилення газу в школах: Гройсман дав розпорядження
Також експерт вважає, що в школах мають бути встановлені спеціальні пристрої, які допоможуть виявляти заборонені речі.
"Хлопець у Керчі проніс у коледж рушницю, можливо, в розібраному вигляді зміг заховати її у рюкзак або під одяг. Якби належно працювали металошукачі, то його могли затримати уже на вході. Але одні рамки й вертушки — це ще не вихід, тому що все одно суворого контролю, як наприклад в аеропортах, у школах не буде. Адже діти біжать на урок, спізнюються, хтось турнікет перестрибнув, у когось ключі на металошукач спрацювали.
Читайте: Самогубство підозрюваного у скоєнні теракту в Керчі: що відомо про стрілка
У школі повинні працювати педагоги й психологи, котрі зможуть виявляти таких небезпечних дітей. Адже. судячи з розповідей хлопців, у керченського хлопця були психологічні проблеми, він був замкнутий, накопичував злобу. У хорошому педагогічному колективі на це б уже звернули увагу, із ним би працювали", — впевнений Шабовта.