Українські ракети повинні діставати до Москви - генерал
Україні слід виробляти ракети, дальність яких дозволить дістати до Москви і Санкт-Петербурга. Досить 1-2 років, щоб отримати перші зразки такої зброї.
Україна має всі підстави для виходу з Будапештського меморандуму і відновлення ядерного статусу. Керченський міст для Росії має, перш за все, військове, а не економічне значення.
У Кремлі ще не вирішили, чи здійснювати повномасштабний наступ на Україну, але потенціал для цього у Росії є. Для підготовки до подібної операції буде потрібно не більше місяця.
Про це та багато іншого в інтерв'ю OBOZREVATEL розповів екс-заступник начальника Генштабу ЗСУ, генерал-лейтенант запасу Ігор Романенко, коментуючи заяви, зроблені секретарем Ради національної безпеки і оборони України Олександром Турчиновим виданню "Інтерфакс-Україна".
- Турчинов сказав: "Що може утримати агресивну ядерну країну від масштабного вторгнення? Тільки сучасна, потужна зброя стримування. Подобається нашим партнерам чи ні, але ми повинні працювати над такою зброєю стратегічного рівня, зброєю, яка може ефективно вражати ворога на будь-якій відстані". Яка стратегічна зброя стримування є в України? Яку вона розробляє або може розробити?
- Мається на увазі, в першу чергу, ракетна зброя. З розробок, які є у нас, можна назвати "Гарпун" і "Грім-2", хоча їхньої дальності ще недостатньо.
А дальність має бути кілька тисяч кілометрів, щоб цією зброєю ми могли покривати, наприклад, європейську частину Російської Федерації.
Читайте: Росія похвалилася запуском смертоносної ракети: з'явилося відео
- І дістати до Москви.
- До Москви, до Санкт-Петербурга. Це без жартів. Це дуже серйозний момент.
Досвід попередніх воєн, зокрема Другої світової війни, демонструє, який вплив чинять подібні речі. Німці поводилися дуже розв'язно, почувалися впевнено доти, доки не почали бомбити Берлін.
Великий вплив мали, наприклад, бомбардування Лондона з повітря не тільки німецькою авіацією, а й ракетами Фау. Згадайте також ядерні бомбардування Хіросіми та Нагасакі. Такі моменти дуже сильно впливають на суспільство і однозначно впливають на керівництво держави.
Тому очевидно, що нам треба мати програми, які будуть спрямовані на досягнення мети, про яку я говорив.
Але є проблема з міжнародним обмеженням дальності ракет. Наприклад, допустима для України дальність ракети класу "земля-земля" - до 300 кілометрів. І тому той же "Грім" передбачає таку дальність.
Але є певні нюанси, які дозволяють обійти це обмеження. Якщо йдеться про ракету повітряного базування, то таких обмежень немає. Тобто ми беремо ракету, піднімаємо її на літаку або навіть вертольоті - і запускаємо.
Нам треба мати таку ракетну зброю, і ми над нею працюємо.
Читайте: В Росії буде істерика: Україна може отримати зброю, крутішу за "Грім-2"
- В якій перспективі Україна може мати ракетну зброю з дальністю в кілька тисяч кілометрів?
- Щоб отримати окремі зразки - досить 1-2 років, але промислове виробництво - це інше. Ми пам'ятаємо, як Путін показував картинки нового озброєння, масове виробництво якого не налагоджене.
- У тому ж інтерв'ю Турчинов сказав: "Будапештський меморандум, який давав нам в обмін на ядерне роззброєння гарантії безпеки, не вартий паперу, на якому він був написаний... Ніхто не має ні морального, ні юридичного права не дозволити Україні реалізувати таку ініціативу". Чи може тут йтися про створення Україною ядерної зброї?
- Моя позиція залишається незмінною. Я відстоював її і до війни, коли був у керівництві Збройних Сил.
Турчинову важко говорити, тому що він обіймає офіційну позицію, але я можу говорити неофіційно. Щойно США і КНДР підпишуть щось істотне, це додасть аргументів Україні для виходу з Будапештського меморандуму.
Читайте: Шість боєголовок: Росія "повернула" Україні ядерний статус
А займатися цим можна в будь-який час. Ми бачимо, як до ядерної зброї приходили інші країни. Наприклад, Пакистан, Індія, Ізраїль. Згадаймо, як до ядерної зброї прийшла Північна Корея і як до неї тепер ставляться. Трамп вважає за честь зустрітися з Кім Чен Ином.
Це не декларації, які залишилися від Будапештського меморандуму, а конкретні дії, які дуже важливі для України, особливо у стані війни.
- За словами Турчинова, Керченський міст став серйозною загрозою безпеки України. "Завдяки мосту тепер можна оперативно перекидати значні сили сухопутних військ РФ до Криму з подальшим проведенням наступальних операцій на півдні України", - сказав він. Чи здатна Україна відстежувати переміщення військової техніки по Керченському мосту?
- Це тактичне питання зі стратегічними наслідками. У тому випадку, якщо б вони перекидали занадто багато озброєнь і військ.
Читайте: Не допрацювали: окупанти зізналися, чого не вистачає Кримському мосту
Але ми можемо це відстежувати. Поки запущена тільки автомобільна частина мосту, але ситуація посилиться, коли буде введена в експлуатацію залізнична частина.
Очевидно, що Росія, в першу чергу, має на увазі військовий аспект експлуатації мосту. Всі економічні вигоди від цього мосту можливі лише за умови відновлення нормальних відносин з Україною.
Поки цього немає, доцільність мосту в першу чергу військова.
Він істотно обмежує економічні можливості України. Крім того, він дозволить Росії заводити туди свої нові сили, зокрема ракетно-артилерійські, нові катери. З невеликою усадкою - 2,6 метри, якраз для Азовського моря.
- Щодо Азовського моря Турчинов нагадав, що воно визначено як внутрішнє море двох держав.
- Юридично. Але Росія цього не визнає.
- "І цей статус не дозволяє чітко фіксувати лінію морського кордону і дає можливість для інтенсифікації провокацій з боку РФ", - сказав секретар РНБО. Чи може Верховна Рада денонсувати угоду з Росією, згідно з якою Азовське море визначене як внутрішнє море двох держав?
- Може. Але треба проаналізувати наслідки. Україна на законних підставах затримала один російський рибальський корабель і завела його в Бердянськ, але після цього Росія почала затримувати всі українські кораблі, які заходять в Азовське море, оглядати їх тощо. І це спричинило значні економічні втрати.
Читайте: Конфлікт в Азовському морі: названий найвірогідніший сценарій
Тому треба все прораховувати. Якщо це націлене на довгострокову економічну перспективу для України - це одне. Але якщо ситуація така, то, можливо, наразі такі кроки недоцільні.
- Секретар РНБО також оцінив військову загрозу для України, яка витікає з окупованого Криму: "У Криму створено потужний 22-й армійський корпус, нарощуються сили Чорноморського флоту Російської Федерації. Ракетні комплекси, розміщені у Криму, можуть завдавати удару по наших позиціях у глибокому тилу. Зенітні комплекси С-400 можуть вразити будь-яку повітряну ціль у центральній частині України. Все це являє для нас серйозну загрозу".
Що цьому може протиставити Україна?
- Україна може, мусить і працює над тим, щоб щодо кожного з компонентів озброєнь угруповання, яке створене у Криму, здійснювати відповідні контрзаходи.
Читайте: Крим може "померти" - російський вчений
Звичайно, це вимагає витрат. Необхідно кількісно і якісно нарощувати засоби щодо сухопутних військ, протитанкових засобів, Javelin, "Стугна", "Корсар".
Засоби протиповітряної оборони. На жаль, виходячи з наших можливостей, тут поки ми можемо відновлювати старе радянське озброєння, модернізувати його. Але й створювати власне. Для цього потрібен час, кошти і організація.
Потрібен новий парк літальних апаратів. Старий парк літаків і вертольотів уже застарів.
Зрозуміло, як протистояти загрозі з військової точки зору, але питання впирається у наявність коштів і часу на реалізацію.
Читайте: У Криму через ЧС-2018 почався дефіцит газу
Допомога союзників України мізерна стосовно вартості ядерної зброї, яку ми віддали в рамках Будапештського меморандуму. Але "маємо що маємо".
Ми повинні розраховувати лише на себе і працювати над тим, щоб нарощувати свій військовий потенціал. Щоб протистояти нелише кримському угрупованню, а й по всьому кордону з РФ. І не тільки РФ. Ми маємо бути готовими протистояти будь-якій державі, у якої можуть виникнути територіальні або інші претензії до України.
- До речі, Турчинов нагадав: "Маємо потужну військову інфраструктуру вздовж всього українсько-російського кордону. І крім загрози зі сходу, маємо значне нарощування загрози з південного напрямку, при цьому з півночі над нами нависають дві армії Західного військового округу - 20-а і 1-а танкова, які також можуть бути задіяні в будь-який момент".
За вашими оцінками, чи може Путін піти на широкомасштабний наступ?
- До кінця чемпіонату світу - не думаю. Може бути загострення лише на тактичному рівні. А загалом, мені здається, що він ще остаточно не вирішив.
Читайте: Українські танкісти під носом у "ДНР" готуються до наступу: потужні фото
Потенціал для цього у Росії є. Щоб почати проти нас широкомасштабну війну, їм знадобиться угруповання чисельністю близько 240 тисяч військових. Щорічно вони тренують свої війська.
Вони створили угруповання у Криму, в Калінінградській області, в Білорусі. Але, щоб укомплектувати ці угруповання необхідним озброєнням, за оцінками Генштабу Росії, знадобиться ще 2-3 роки. Хоча, думаю, якщо ставиться мета повномасштабної війни, то вони можуть підготуватися протягом місяця.