Відомий київський міст може обвалитися будь-якої миті: розслідування OBOZREVATEL
Вже тиждень по мосту Патона в Києві рухаються тільки короткі "поодинокі" тролейбуси. Ті ж тролейбуси №50, 43, що курсують по мосту, до Дарницької площі їздять подвійні.
Це зроблено з метою зменшення навантаження на конструкції мосту, стан якого торік визнано критичним. Щоправда, потоки машин, що прямують із мікрорайонів, розташованих ближче до Південного мосту, який водії намагаються ігнорувати через постійні ремонти, а також транзитні фури, що перетинають переправу і під'їзди до неї відразу після години пік, щодня тільки збільшуються. Через що поїздка може розтягнутися вдвічі-втричі.
Детальніше про те, який транспорт і чому їздить на мосту, куди діватися машинам під час ремонтів, коли почнеться реконструкція, а також, які ще коркові місця в Києві, – читайте в матеріалі OBOZREVATEL.
Один салон замість двох і менше тролейбусів
Затори на мосту Патона не припиняються щодня, незважаючи на те, що стан шляхопроводу визнано критичним і без капремонту він може зруйнуватися. І навіть невелика аварія може подовжити поїздку з 20 хвилин до 1,5 годин. Водночас, як зазначили самі пасажири, вже другий тиждень громадський транспорт став ходити рідше, а тролейбуси стали короткими.
Читайте: Міст Патона "втомився": інженери зробили останнє попередження Києву
У "Київпастрансі" це підтверджують. "З метою зменшення навантаження на конструкції моста імені Патона з 20 січня цього року на маршрутах №43 та №50 тролейбуси великою місткістю завдовжки18 метрів були замінені на машини завдовжки 11 метрів. З огляду на те, що найбільший пасажиропотік випадає на ділянку Милославська – Дарницька площа, туди були додані тролейбуси 50 к. Це дало можливість збільшити частоту руху на ділянці з найбільшим навантаженням. Таке рішення було ухвалено Департаментом транспортної інфраструктури КМДА за результатами робочої наради з питань обмеження руху спареного рухомого складу міського транспорту", – сказав OBOZREVATEL в.о. директора з транспорту КП "Київпастранс" Сергій Литвинов.
Щоправда, у підсумку навантаження на переправу не зменшується. Щодня через неї, за даними КМДА, проїжджають до 100 тисяч автомобілів за спершу запланованої проєктної потужності 10 тисяч одиниць транспорту на добу. Так, вранці щільно забита Набережна Дніпра, якою машини їдуть не тільки з довколишніх Березняків, але й із Позняків та Осокорків, оскільки Південний міст також завантажений і постійно в ремонті.
"Південний міст – "наймолодший" із мостопереходів через Дніпро в Києві. Він побудований у 1983 році, на 30 років пізніше за міст Патона. Але регулярно ремонтується, оскільки через нього проходить основний потік транзитних фур. І добова інтенсивність його – 100 тисяч автомобілів, замість проєктних 20 тисяч", – розповідає начальник управління транспортної інфраструктури КО "Інститут Генерального плану міста Києва" Олексій Шаповалов.
У Києві діють обмеження для в'їзду вантажівок у години пік – з 07:00 до 10:00 і з 17:00 до 20:00. Але це не впливає на затори, вони просто перемістилися в часі. На мосту Патона в понеділок, 27 січня, приблизно о 20:00 можна було спостерігати цілий автопоїзд із півтора десятка фур, ситуацію ускладнили дві аварії, через що поїздка від розв'язки на Видубичах, через яку їде транзитний транспорт, тривала не 10-20 хвилин, а півтори години.
Глава Асоціації власників малого та середнього бізнесу Руслан Соболь пояснив, що вантажі зараз переважно возять автотранспортом, оскільки залізниця давно не конкурентна. "Укрзалізниця" піднімає тарифи на вантажоперевезення іноді й двічі на рік, і вона сильно зарегульована. Щоб перевезти партію товарів, потрібно десятки узгоджень. І тому підприємцям зручніше возити вантажі, особливо невеликі партії товарів, колесами. А єдиний шлях в Україні, зокрема, з Європи – через Київ, а через відсутність Окружної вантажівки їдуть через місто, завантажуючи дороги", – говорить Соболь.
Реконструкція моста Патона в планах Києва є вже давно. У Програмі соцекономрозвитку столиці на 2018-2020 заплановано загалрм 5 млрд грн на ці цілі. А мер Кличко навіть говорив, що потрібно всі 7 млрд. Цього року на ремонт моста виділено всього 10 млн, але вони підуть на його утримання.
"Міська влада готова до проведення робіт із реконструкції моста імені Патона. Фахівці КК "Київавтодор" уже підготували проєкт технічного завдання на розроблення проєктно-кошторисної документації реконструкції моста. Зараз місто очікує позитивну відповідь від Міністерства культури", – говорить перший заступник голови КМДА Микола Поворозник.
За його словами, щоб почати реконструкцію, необхідно вивести переправу з реєстру пам'яток архітектури на час ремонту. "Реконструкція дозволить підвищити довговічність моста, збільшити його пропускну здатність і вантажопідйомність. Це можливо тільки за умови заміни його конструктивних елементів з застосуванням сучасних технологій і матеріалів. Крім того, реконструкція дозволить організувати вісім смуг руху та встановити бар'єрне огородження, що розділяє потоки транспорту", – уточнює Поворозник.
У Мінкульті говорять, що оскільки міст Патона – пам'ятка архітектури і культурна спадщина України, потрібна реставрація, що передбачає мінімальне втручання в проєкт і максимальне збереження всіх деталей, включно, до речі, з радянськими зірками й колосками, які збиралися прибрати в рамках декомунізації.
Читайте: У Києві демонтують радянські зірки на мосту Патона
Але в КМДА дійшли висновку, що роботи з реставрації більш дорогі, в такому разі доведеться витрачати гроші на зміцнення наявних бетонних частин переправи. І підготували проєкт реконструкції, який передбачає заміну бетону металом.
"Так міст довше прослужить і роботи будуть менш дорогими. У рамках виконання робіт конструкції посилять, замінять бетонні плити на металеві. Вони легші, тому навантаження на міст буде меншим. Також на ньому додасться одна смуга руху", – переконують у КМДА.
Повністю перекривати рух під час реконструкції, як запевняють у мерії, на мосту Патона не будуть. Буде тільки часткове обмеження. Об'їжджати його можна буде через мости Метро й Дарницький.
На Шулявці до середині квітня будуть готові з'їзди
Ще одне коркова територія – Шулявський міст. Місяць тому мер Києва Віталій Кличко на квадроциклі та в костюмі Діда Мороза його відкрив.
Правда, водії розповідають, що їздити ним поки що важко – над покриттям здіймаються кришки каналізаційних люків, а сам асфальт виглядає "неодягненим". Крім того, там немає з'їздів з переправи, яких за проєктом має бути чотири.
Власник компанії "Північно-український будівельний альянс", що будує Шулявський міст, Андрій Якусевич розповів, які ще роботи потрібно на ньому виконати.
"Ще будемо робити з'їзди – в разі нормального фінансування, думаю, вони можуть бути побудовані наприкінці березня – початку квітня. Крім того, має бути зроблено зливову каналізацію, телефонію й багато всяких дрібниць. Після того як завершаться основні будівельні роботи, на міст буде нанесений третій шар асфальту. Нинішній варіант – чорновий, просто щоб можна було проїхати", – говорить OBOZREVATEL Якусевич.
А що стосується демонтажу цеху №5 заводу "Більшовик" (після декомунізації "Перший Київський машинобудівний завод"), питання зрушилося з місця. У грудні Київрада своїм рішенням дозволила викупити у Фонду держмайна приміщення цеху, який рохташований на пр. Перемоги та заважає будівництву. Попередня сума компенсації за знесення цеху, згідно з рішенням, – приблизно 113,5 млн. грн.
Зараз, кажуть у КМДА, сертифікований експерт зробить остаточну оцінку цеху, яку передадуть до ФДМ, після чого буде встановлена остаточна ціна.
Цього тижня сторони, як розповів OBOZREVATEL старший юрисконсульт ДП НВП "Більшовик" Микола Гармаш, представники КМДА та ФДМ зустрілися. "Але це, скоріше, була декларація про наміри. Поки жодних рішень не було", – каже Гармаш.